Кілька останніх років вирізняються певною активізацією громадських організацій в аспекті вирішення ними соціальних проблем. Все ще спостерігається певне збільшення кількості НДО, але поряд з цим усе частіше мають місце реальні приклади, що ілюструють спроможність таких організацій насправді покращувати умови життя громадян. Не останню роль у збільшенні кількості НДО, а також якості їх роботи, відігравали і продовжують відігравати ресурсні центри для НДО. Ми, як працівники одного з таких центрів, з упевненістю можемо стверджувати, що регіональні НДО усвідомили потребу в застосуванні кваліфікованих підходів до вирішення соціальних проблем, а також необхідність постійного підвищення кваліфікації їх персоналу (що, як кажуть, не може не радувати, оскільки від цього, в решті решт, виграють усі, незалежно від соціально-економічного статусу).
Ресурсні центри стали організаціями, які не тільки акумулюють та розповсюджують інформацію, але й ефективно розподіляють, адаптують, систематизують та узагальнюють інформаційні потоки відповідно до особливостей тієї чи іншої цільової аудиторії. Деякі ресурсні центри, котрі вже довели свою конкурентоспроможність та важливість для розвитку гармонічного суспільства, окрім стандартного набору сервісних послуг розпочали опановувати нові види діяльності під впливом реалій, що змінюються: розвиток між секторної взаємодії, розробка та впровадження ефективних технологій вирішення соціальних проблем, створення інформаційних площин для спілкування НДО і т.д. Це означає, що у РЦ виникла необхідність структурного та функціонального розширення. Ця необхідність диктує два можливих виходи: перший полягає в залученні нового персоналу (який необхідним чином треба буде перш за все навчити), а другий – у передачі певної частини своїх функцій іншим НДО чи закладам.
Другий підхід був характерний саме для Центру підтримки творчих ініціатив (ЦПТІ), який виконує функції ресурсного центру для НДО Кіровоградської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. Ще на початку діяльності, коли ЦПТІ працював у якості ресурсного центру (1999 рік), стало зрозуміло, що ефективно сприяти процесу вирішення соціальних проблем неможливо ізольовано від інших секторів держави. Для цього було налагоджено взаємовигідне партнерство між НДО та державними закладами культури (клубами та бібліотеками). Було розроблено та запроваджено на рівні Міністерства культури і мистецтв України Національну програму розвиток соціальної взаємодії НДО та державних закладів культури”. В рамках цієї програми безпосередньо ЦПТІ розпочав активно співпрацювати з обласною юнацькою бібліотекою імені Бойченка та громадською організацією ТІМО відкриті двері”, котра працює на базі бібліотеки.
Сутністю такої співпраці стало інформування широких кіл громадськості про можливості та шляхи вирішення соціальних проблем на місцевому рівні. ЦПТІ за час свого існування досяг такого рівня, що з класичного РЦ він перетворився на соціальну лабораторію, котра організовує взаємодію експертів у напрямку вивчення, апробації, технологізації та впровадження ефективних механізмів вирішення соціальних проблем. Виникненню соціальної лабораторії передували вивчення та апробація технологій соціальної взаємодії різних соціальних інститутів суспільства, ефективних механізмів інформаційного обміну, розробка стратегії розвитку національної системи інформаційно-методичного забезпечення процесу розвитку територіальних громад та регіонів. При цьому, функцію інформування громадськості про грантові конкурси, програми міжнародних і вітчизняних благодійних фондів, проведення різноманітних заходів для активістів НДО, поштової розсилки для НДО області та ін. ЦПТІ передав бібліотеці та ТІМО відкриті двері”.
З початку 2004 року ця організація регулярно проводить інформаційні сесії, на яких розповідається про можливості залучення додаткового фінансування, актуальні соціальні проблеми, обговорюються ефективні шляхи їх вирішення і так далі. Крім того, такі регулярні зустрічі сприяють певній інтеграції місцевих активістів НДО. На ці інформаційні сесії запрошуються також і фахівці різноманітних державних і комерційних структур, котрі викладають свій погляд на актуальні проблеми суспільства. Крім інформаційних сесій ТІМО відкриті двері” завжди відкрите для громадських організацій. В інформаційно-консультативному пункті, що був обладнаний в одному з приміщень бібліотеки, постійно діє виставка навчально-методичної літератури, котра сприяє підвищенню професіоналізму НДО. Тут також можна отримати кваліфіковану консультацію по загальним питанням діяльності громадських організацій. Також, ТІМО «відкриті двері» періодично розсилає поштою матеріали для НДО. Такі розсилки, в основному, спрямовані на районні інформаційно-консультативні пункти (ІКП), котрі знаходяться у 20 районних центрах Кіровоградської області. Таким чином, відбувається постійне інформування громадських лідерів з проблем, актуальних для діяльності НДО.
Завдяки такій взаємодії (між ЦПТІ, бібліотекою та ТІМО «відкриті двері» вдалося ефективно реструктуризувати інформаційні потоки – це по перше, а по-друге – це дозволило ЦПТІ цілком зосередитися на функціях саме соціальної лабораторії. Оскільки такі функції, як показує досвід, рано чи пізно в суспільстві повинен хтось виконувати, то ЦПТІ, як організація, що найбільше відповідає вимогам такого рівня, природним чином взяла їх на себе.
Можна вже зараз сміливо стверджувати, що така соціальна співпраця не тільки є взаємовигідною, але й приносить реальні плоди. Про це ми довідалися з розмови з Ольгою Вікторівною Прядко, спеціалістом обласної юнацької бібліотеки ім. Бойченка та керівником громадської організації ТІМО «відкриті двері». Темою інтерв’ю були основні проблеми роботи бібліотеки та перспективні напрямки її розвитку, зокрема, Інтернет та співпраця з громадським організаціями.
Насамперед, хотілося б запитати про ваших безпосередніх клієнтів – тобто про молодь. Яку літературу найчастіше запитує молодь? Що вона сьогодні читає?
Мотиви читання молоді – різноманітні. Передусім, вони пов’язані з процесами соціалізації: становленням світогляду, потребами освіти та самоосвіти, професійного удосконалення. Домінуючий мотив звернення молоді до нашої бібліотеки — потреба в літературі за вимогами навчальних програм — 60%. Відповідно зростає попит на навчальну літературу, довідкову з різних галузей знань: історії України, літературознавства, права, економіки, творів українських письменників, що вивчаються за шкільними програмами.
Позакласне читання молоді задовольняє комерційний фонд у відділі абонементу, де представлена: фантастика, детективи, пригоди, любовні романи, тобто література, яка може відволікати від буденних проблем.
Із запровадженням нових навчальних програм зріс інтерес молодого покоління до української літератури. Якщо у 1990 р. українські твори читали 11 %, то в 2000 р. — 24% молоді. Це твори Ліни Костенко, Павла Загребельного, Раїси Іванченко, Валерія Шевчука, Юрія Андруховича історичні романи Юрія Мушкетика, Романа Іваничука, Семена Скляренка.
Можливо, це ще й результат роботи бібліотеки в напрямку популяризації літератури. Крім того, вітчизняних авторів частіше почали друкувати, та й люди нарешті усвідомили, що українська мова — наша рідна.
Чи повністю бібліотека задовольняє своїх читачів?
На жаль, попиту не завжди відповідають фонди бібліотеки. Якщо говорити про навчальну літературу, то її видають українські видавництва, але за браком коштів бібліотеки не спроможні їх придбати в достатній кількості.
Що стосується творів української літератури, то наші видавництва відстають від попиту. Тому бібліотеки знову і знову подають пропозиції на перевидання в українській бібліотечній серії творів класиків української літератури, що раніше не вивчались за навчальними програмами: твори Миколи Вороного, Валеріана Підмогильного, Євгена Маланюка, Олени Теліги, Володимира Симоненка та ін.
Бібліотекам конче потрібні україномовні довідкові та енциклопедичні видання з географії світу, економіки, техніки, видань з історії світового мистецтва та України, твори раніше заборонених письменників, репресованих. Національна книга повинна бути недорогою, і про це повинна подбати держава.
Але, якщо даної теми, або конкретного твору немає в бібліотеці, або недостатня кількість, то бібліотекарі використовують електронні носії інформації, тобто Інтернет.
Наша бібліотека брала участь у конкурсі проектів Інтернет для читачів публічних бібліотек”, захистила цей проект, отримала грант і читачі бібліотеки мають змогу безкоштовно користуватися послугами Інтернету. І сьогодні відвідувачі, що користуються в бібліотеці книгами, періодикою, відео – та аудіокасетами, звертаються до послуг так званої віртуальної бібліотеки”, яка вже стала реальністю. Тобто наш читач має змогу через Інтернет ознайомитись з фондами головних Київських бібліотек.
А для впровадження нових електронних технологій наша бібліотека мас всі умови, а саме: сьогодні бібліотека налічує 19 комп’ютерних станцій і, що головне, освічених працівників.
Зараз для бібліотек існує чимало програм допомоги, які адмініструють ся різними вітчизняними та міжнародними доброчинними фундаціями. Чи залучає бібліотека такий вид допомоги, адже всі ми знаємо, що вже досить довго бібліотечна система вимушена працювати в умовах браку фінансів?
Бібліотека на сьогодні залишається одним з найважливіших джерел інформації, вікном у світ знань. Свою частку в цю справу вносить Українсько-американський благодійний фонд „Сейбр – світло” (м. Львів) при підтримці Посольства США в Україні.
Виповнилося 12 років, як фонд розпочав свою роботу. За цей час завдяки його зусиллям доставлено зі США і розповсюджено по всій країні серед бібліотек, ВНЗ, шкіл тощо біля 800 тис. книг і журналів. І книги ці працюють, джерело збагачує кожного, хто прагне до цього. Адже з найважливіших галузей знань тут зібрано не по одному десятку назв актуальної літератури.
Обласна бібліотека для юнацтва ім. О.М. Бойченка вже багато років підтримує тісний зв’язок з колективом фонду, який набув собі доброї слави на всю Україну. Полиці нашої бібліотеки не один раз поповнювалися книжковим багатством з найуспішніших наукових шкіл світу.
І цього разу для користувачів нашої бібліотеки поштою надійшли 202 примірники книг, 16 компакт-дисків, 14аудіокасетвід американських видавництв при допомозі скромного колективу львів’ян та за рекомендацією відділу зв’язків з громадськістю Посольства США в Україні.
Шанувальники знайдуть в цій великій колекції видань чимало потрібного для себе, енциклопедії про тваринний і рослинний світ в 6-ти томах “Люди і місця”, художні твори Д. Джойса, Д. Конрада та багато іншого.
Продовжуючи тему громадських та благодійних організацій, чи надає бібліотека послуги саме представникам НДО? Якщо так, то що саме цікавить молодих громадських лідерів?
Представники громадських організацій запитують перш за все видання, які їм потрібні для розвитку їх організацій. Найчастіше їх цікавлять закони, постанови, роз’яснення до тих чи інших законів та підзаконних актів, навчальні та довідкові видання з різних аспектів діяльності організацій. В цьому їм допомагає громадська організація Т1МО відкриті двері”, котра з початку 2004 року виконує функції інформаційно-консультаційного пункту (ІКП) для громадських організацій області.
В ІКП нашої організації можна отримати консультацію з різних аспектів діяльності громадських організацій, попрацювати з посібником, довідниками, інформаційними бюлетенями, відвідати інформаційні сесії, на яких розповідають про нові можливості отримання грантів та відвідання навчальних курсів, тренінгів, семінарів. Крім того, такі інформаційні сесії стали чудовою можливістю зустрітися з лідерами громадських організацій міста і обговорити актуальні проблеми.
Тут їм стає у нагоді книжковий фонд громадської організації ТІМО відкриті двері”, веб-сайт громадських організацій-партнерів віртуальний ресурсний центр” третій сектор + четверта влада” На ці веб-ресурси можна потрапити і через сайт бібліотеки
Зараз Інтернет стає дедалі популярнішим. Чи збирається бібліотека використовувати його можливості для підвищення якості обслуговування споживачів?
Для сучасної бібліотеки дуже важливо знайти оптимальний варіант у використанні паперових, тобто традиційних, носіїв і електронних ресурсів.
По-перше, вирішуються головні бібліотечні проблеми:
· недостатня кількість екземплярів видань;
· недостатні площі для зберігання фондів;
· збереження книжкових фондів;
· використання копій на електронних носіях попереджує зношеність цінних документів;
· повніше задовольняються інформаційні запити користувачів бібліотеки;
· суттєво підвищується оперативність, з якою користувач отримує необхідні документи;
· для деяких читачів електронна форма — це єдина можливість отримати потрібний документ.
По-друге:
· формується новий імідж бібліотеки, що надає інформацію на нетрадиційних носіях, тобто зростає значимість бібліотечної роботи;
· підвищується рівень інформаційної культури, комп’ютерної культури як читачів, так і працівників бібліотеки.
Хочеться зазначити, що Інтернет викликає у наших читачів неабияке зацікавлення. Ми маємо надію, що навіть після того, як завершиться проект Інтернет для публічних бібліотек – 2″, в рамках якого працює зараз центр доступу, ми зможемо об’єднати зусилля місцевих спонсорів, аби центр продовжував працювати.
* – НДО-Інформ №3 (27), 2004