Чужому навчайтесь і свого не цурайтесь – істина, яку заповів нам Тарас Шевченко, завжди буде актуальною та підштовхуватиме активних громадян до пошуку, пізнання та самоаналізу. Нещодавно, в рамках ознайомчого візиту, Республіку Польща відвідала і Вікторія Солоніцина (заступник директора Чернігівського Центру гуманістичних технологій “АХАЛАР”), яка під час свого перебування в сусідній країні намагалася дізнатися якомога більше про роботу будинків культури. Про свої враження вона радо розповіла нашому кореспонденту.
Кор.:
– Під час нашого перебування в Польщі ми відвідали кілька будинків культури. Наші сусіди вирішили поєднати культуру та громадську активність. Польські будинки культури можна назвати такими собі культурними центрами. В маленьких містах та передмістях такі культурні центри знаходяться в робочих районах, де мешкає найбільша кількість дітей і молоді. Художні галереї, кінотеатри, театри, кафе, учбові класи, виставкові зали та інше – це той культурний спектр, яким може користуватися кожен житель польського міста або містечка. Культурні центри Польщі ніколи не бувають порожніми.
Важливим, на мій погляд є й те, що культурний центр є абсолютно відкритим як для дітей, так і для дорослих. Дуже багато цікавого культурні центри пропонують для молодих людей. Вони мають можливість прийти і реалізувати тут свої ідеї, відкрити свій талант, наприклад, створити колекції одягу, надрукувати власні плакати або записати власний диск. Для цього в центрах є все необхідне: швейні майстерні, графічні студії, сцени та багато іншого. Відвідувачі таких центрів мають змогу подавати свої ідеї на розгляд персоналу культурних закладів для того, щоб отримати їх методологічну та матеріальну підтримку. Один раз на тиждень такі заявки-ідеї розглядаються. Персонал допомагає в їх реалізації.
В таких культурних центрах ви отримуєте можливість самореалізації, сплачуючи лише за матеріали, які використовуєте в процесі. Люди, які тут працюють створили незабутню творчу атмосферу.
Також я побачила будинок культури, який був розташований в старій бібліотеці, і це був дуже цікавий формат взаємодії закладу культури та місцевих неурядових організацій, оскільки бібліотека продовжує діяти, а громадські організації, ініціативні групи мають можливість користуватися приміщеннями бібліотеки, а також усіма існуючими там засобами для організації семінарів, цікавих зустрічей та інше. В рамках візиту наша група відвідала і культурний центр «Мануфактура» в торговому центрі міста Лодзь – невеликого міста поблизу Варшави. «Мануфактура» – це вдале поєднання популярних розваг і традиційної культури: поряд з магазинам, різноманітними кофе і ресторанами діють розважальний комплекс для дітей і дорослих, вис-тавкові майданчики, де відвідувачі можуть придбати книги, побачити та придбати роботи місцевих художників та інше. Що цікаво, центр виник за ініціативи місцевих органів влади та громади. Культурний центр «Мануфактура» – яскравий приклад активної позиції громади, яка ефективно бере участь у суспільному житті свого міста.
Мені здається, що маючи палке бажання та натхнення і в нашій країні, наших містах, селищах можна поєднати культуру та громадську активність. І в нашій країні є люди, ініціативні групи, які можуть перетворити існуючі культурні заклади на місця, куди люди знову почнуть ходити, щоб набути певних знань, навичок, які їм необхідні, куди можна прийти у вихідні та будні дні з друзями, або родиною і разом гарно, пізнавально і цікаво провести вільний час. Для цього ми і приєдналися до Національного проекту «Спільний шлях у майбутнє», який покликаний віднайти найкращий варіант вирішення проблеми взаємодії будинків культури та громадських організацій. І наша організація з превеликим задоволенням робитиме свій внесок в цю важливу справу.
Для «НДО-Іформ» з Чернігівщини Вікторія Гоголь
Пані Вікторіє, Ви щойно повернулася з Польщі, де мали можливість побачити, як там працюють будинки культури.
* – НДО-Інформ №1(36), 2010р.