Фандрейзинг – важлива частина загальної системи професійної підготовки лідерів громадських організацій. Курс має за мету забезпечити лідерів громадських організацій знаннями теоретичних основ пошуку матеріальних ресурсів для вирішення соціальних проблем на місцевому рівні. Цей курс покликаний закласти підвалини мислення фандрейзера, сформувати здатність осмислювати економічну ситуацію, навчити приймати ефективні рішення вьідносно організації співпраці з бізнесом. Необхідно забезпечити глибоке творче засвоєння тими, хто навчається, знань для того, щоб вони стали керівництвом до дії, визначали в майбутньому діяльність фандрейзерів з підвищення ефективності залучення матеріальних ресурсів для досягнення місії громадської організації.
Програма включає в себе шість тем.
В першій темі визначаються вихідні поняття фандрейзингової діяльності, суб’єкти взаємодії, закономірності процесу залучення засобів для НДО.
Друга, третя і четверта теми присвячені теорії і методиці корпоративного спонсорства. Тут розглядаються принципи взаємодії з бізнесом, психологічні механізми спонсорства а також визначається послідовність кроків по залученню ресурсів від підприємців.
У п’ятій темі розглянуто можливості використання ресурсів органів місцевого самоврядування у формі соціального замовлення.
Шоста тема розкриває послідовність роботи фандрейзера з залучення коштів від благодійних фондів.
В результаті вивчення фандрейзингу лідери громадських організацій мають оволодіти наступними вміннями:
• залучати ресурси від місцевого бізнесу та громад
• залучати бюджетні кошти через механізми . соціального замовлення
• залучати кошти від благодійних організацій %
• складати заявки на отримання благодійної допомоги
• планувати фандрейзингову кампанію
• реалізовувати тактичний та стратегічний фандрейзинг. Фандрейзинг у широкому та вузькому значенні слова. Відмінність фандрейзингу від фінансового менеджменту.
Задачі фандрейзингу, їх взаємозв’язок. Роль фандрейзингу в укріпленні життєстійкості НДО. Етика фандрейзера.
Донори для громадських організацій: громадськість,
державний бюджет різних рівнів, бізнес, національні й
міжнародні благодійні донорські організації. Переваги та
недоліки кожного з джерел фінансування. Залежність між -^
кількістю пожертв та джерелом їх отримання.
Основні тенденції пошуку фінансових ресурсів для )
реалізації місії організації. Вплив результатів попередньої діяльності НДО на ефективність фандрейзингу.
Збереження незалежності НДО при отриманні фінансової допомоги ззовні. Дотримання принципу добровільності пожертв у фінансовій підтримці.
Зв’язок фандрейзингу з загальною стратегію організації. Розробка фандрейзингової програми. Корегування поточних планів з урахуванням фактору ризику.
Правила збору коштів.
Етапи діяльності НДО для отримання пожертв від фірм і приватних осіб: розробка ідеї, що викликає зацікавлення у потенційного спонсора. Визначення суми, яку необхідно залучити. Збір фандрейзингової інформації. Складання бази даних державних, комерційних і донорських організацій, що надають благодійної допомоги НДО.
Вибір методу і способу звернення до потенційного дарувальника. Універсальні методи: збір добровільних пожертв від приватних осіб; збір членських і благодійних внесків членів організації; збір грошей під час проведення різноманітних заходів (благодійні концерти, лотереї, виставки, аукціони, ярмарки, тощо); залучення засобів за допомогою інформування населення через ЗМІ шляхом: поширення буклетів, розсилання листів.
Окремі методи: отримання гранту за допомогою написання проекту. Визначення понять: благодійність, доброчинність, благодіяння, пожертва, спонсор, меценат, грант, донор.
Корпоративне спонсорство як діяльність, в ході якої встановлюються відносини з прибутковим сектором, за яких бізнес-структури добровільно здійснюють підтримку НДО для реалізації її місії. Суб’єкти корпоративного спонсорства.
Класифікація підприємницьких організацій: державно-колективне, приватне, спільне, іноземне; підприємство, об’єднання підприємств, фінансові та посередницькі інфраструктури; асоціації, корпорації, концерни; малі, середні, великі підприємства; виробничі, торгівельні, фінансово-кредитні, посередницькі, науково-виробничі; місцеві, регіональні, національні, міжнародні. Правове становище підприємства (Закон України „Про підприємництво”). Можливості підприємства як суб’єкту корпоративного спонсорства. Прибуток підприємства як показник потенційних можливостей підприємства у наданні допомоги громадським організаціям. Пільги в оподаткуванні пожертв у відповідності з Законом України „Про оподаткування” (22.05.97). Створення позитивного іміджу бізнесу в суспільстві шляхом пропаганди благодійності.
НДО як суб’єкт корпоративного спонсорства. Функції НДО відносно бізнесу. Створення НДО сприятливого середовища для розвитку підприємництва. Інфраструктурна підтримка бізнесу. Роль НДО у взаємодії з бізнесом: стимулювання бізнесу до прийняття рішення про надання допомоги з врахуванням потреб соціальної групи.
Юридичні аспекти корпоративного спонсорства. Принципи відносин між суб’єктами корпоративного спонсорства: юридична рівність суб’єктів корпоративного спонсорства; всебічна охорона прав та інтересів учасників корпоративних відносин; свобода угоди; свобода підприємницької діяльності; свобода діяльності НДО.
Ознаки правовідносин суб’єктів корпоративного спонсорства: відносини, що відбуваються між підприємством та НДО; рівне правове положення та правові обов’язки учасників корпоративного спонсорства. Договір як підвалина виникнення зобов’язань між бізнес-структурою та НДО. Види договорів: договір дарування, договір по передачі майна підприємства, договір про спільну діяльність, безоплатний договір, роялті.
Характеристика принципів корпоративного спонсорства: добровільність, незалежність, соціальна відповідальність, відкритість. Взаємозв’язок принципів корпоративного спонсорства. Етика підприємця: впевненість в корисності праці не тільки для себе, але й для суспільства; підхід до бізнесу як до привабливої творчості. Визнання необхідності конкуренції і розуміння необхідності співробітництва. Повага до будь-якої приватної власності, державної влади, громадських рухів, порядку та законів; професіоналізм; прагнення до освіти, науки, техніки, нововведень; гуманізм.
Зміст мотиваційної сфери підприємця: потреба в самоактуалізації, потреба в досягненнях, мотивація успіху, мотивація страху.
Особливості меценатства в сучасній Україні. Причини, що стримують благодійництво.
Мотиваційна структура спонсорської діяльності, її вивчення за допомогою соціологічних опитувань. Вивчення досвіду залучення громадськими організаціями грошей та послуг від бізнесу.
Вирішальні фактори при прийнятті рішення про надання допомоги. Надання допомоги для покращення корпоративного іміджу. Соціальна інвестиція як надання суспільству допомоги з метою отримання в майбутньому користі від існування в суспільстві добробуту. Благодійність як норма соціальної відповідальності за економічний, соціокультурний стан тієї сфери, в якій функціонують комерційні організації.
Види допомоги: допомога, яка базується на взаємообміні; допомога, яка не передбачає ніяких додаткових умов.
Ситуації, що впливають на прийняття рішення про допомогу: наслідування; ліміт часу; емоційний стан того, хто приймає рішення.
Залежність між особистісними особливостями і схильністю до надання допомоги: емпатичність, високий рівень самоконтролю, релігійність.
Психологічні фактори, що посилюють надання допомоги: створення умов, завдяки яким у бізнесмена виникає схвильованість за свій Я-образ; навчання моральному включенню; моделювання альтруїзму; приписування допомоги альтруїстичним мотивам.
Формування психологічної готовності підприємця до співпраці з громадськими організаціями.
Структурні елементи психологічної готовності: когнітивний – здатність бізнесмена сприйняти ситуацію, коли він приймає рішення про надання допомоги або при відмові. Емоційно-оцінковий компонент установки як до діяльності НДО, так і до особи тих, хто намагається вирішити соціальні проблеми; поведінковий компонент— готовність певним чином діяти і приймати відповідальні рішення. Взаємозв’язок структурних елементів установки. Завдання формування позитивного образу НДО: формування у представників бізнесу думки про те, що організації третього сектору – реальна сила в побудові громадянського суспільства; закріплення позитивних соціальних почуттів і настроїв різних груп населення по відношенню до НДО; вплив на ціннісні орієнтації; формування суспільної думки про діяльність НДО. Використання методів РК у формуванні психологічної готовності потенційного спонсора до співпраці з громадськими організаціями.
Аналіз внутрішніх потреб НДО. Характеристика цілей і місії організації; встановлення відповідності стратегії цілям організації; оцінка сильних та слабких сторін, способу реагування на поставлену проблему; визначення відповідності організаційної структури для оптимального виконання планових завдань; визначення збалансованості вхідних і вихідних ресурсів.
Принцип відбору джерел фінансування: які джерела фінансування є для організації потужними і хто є для НДО надійними партнерами; які з цих джерел з найбільшою ймовірністю підтримають організацію; до кого конкретно можна звернутися за фінансовою підтримкою; яку питому вагу у фінансуванні займає бізнес.
Аналіз можливостей потенційних спонсорів. Вивчення специфіки підприємництва у порівнянні з НДО, можливостей бізнесу в аспекті його співробітництва з організацією; уточнення змісту мотиваційної сфери підприємця; виявлення мотивів, що спонукають його не тільки до підприємництва, а й до благодійності; вивчення комерційного оточення своєї організації; складання бази даних потенційних і реальних спонсорів.
Постановка задач та складання фандрейзингового плану.
Методи звернення до потенційного спонсора: роздача листівок; реклама, інформаційні замітки; брошура; лист; розмова по телефону; звернення до групи з презентацією проекту; персональна розмова. Звіт та заохочення подальшої співпраці. Аналіз результатів корпоративного спонсорства.
Соціальне замовлення як форма залучення НДО бюджетних коштів для реалізації місцевих цільових програм.
Соціальне замовлення як соціальна взаємодія органів влади та НДО на основі підтримки конструктивної ініціативи громадян.
Історія соціального замовлення в Україні. Досвід міста Одеси в подальшому просуванні соціального замовлення.
Економічні переваги соціального замовлення. Залучення додаткових ресурсів у сфері реалізації соціальних програм за рахунок спільного державного і недержавного інвестування; максимізація ефекту і мінімізація витрат; конкурентність і конкурсність як мотиваційний принцип соціального замовлення.
Організаційні і технологічні переваги соціального замовлення: відкритість усих процедур; жорстка контрактна взаємозалежність сторін; незалежна і об’єктивна зовнішня оцінка.
Організаційно-політичні передумови застосування соціального замовлення.
Фінансово-договірна основа соціального замовлення. Переваги договірної основи у порівнянні з кошторисно-бюджетним фінансуванням: рівність сторін, автономія волі, економічна відокремленість, свобода договору. Можливі види договорів: договір-підряд, договір поворотного надання послуг.
Програмно-цільові і конкурсні методи здійснення соціального замовлення: ініціатори постановки соціальних проблем для вирішення програмними методами; розробка процедурної сторони договірного процесу соціального замовлення; розробка процедури конкурсного відбору претендентів; підписання договору замовником і переможцем конкурсу.
Стадії реалізації соціального замовлення: виявлення і формування соціальної проблеми цільової соціальної групи, формулювання задач по вирішенню вказаної проблеми.
Проведення конкурсу замовників соціального замовлення серед підрозділів органів влади, а також серед НДО на розробку найкращих варіантів цільової соціальної програми; укладання соціального контракту між замовником і виконавцем, попереднє фінансування і отримання в користування власності для реалізації соціальної програми; реалізація виконавчих процедур по впровадженню завдання соціального контракту; оформлення актів прийому-передачі виконаних робіт, на основі котрого виконується остаточне фінансування виконавців; моніторинг стану цільової групи.
Соціальні сфери, де доцільно використовувати соціальне замовлення. Соціальний захист населення; зайнятість населення і регулювання ринку праці; підтримка становлення і розвитку молоді; охорона природи; підтримка здорового способу життя; самоорганізація громадян за місцем проживання; охорона об’єктів культури; підтримка діяльності НДО, спрямованої на вирішення соціально значущих проблем; благоустрій населених пунктів; правова просвіта та правовий захист населення. Основні поняття: грант, грантошукач (заявник), грантодавач (спонсор, донор), проблема, ідея, проект, ціль проекту, потреба, задача, методи, ресурси.
Послідовність роботи по забезпеченню благодійної підтримки проекту: визначення основних критеріїв пошуку (статус, тематика, потрібний тип підтримки); класифікація донорських організацій; пошук інформації по донорських організаціях і визначення списку організацій, що відповідають поставленим критеріям; перше звернення до фонду; отримання інформації про вимоги до складання заявки.
Розробка проекту. Ідея проекту, її розвиток: формулювання цілей, задач проекту, заходів з його виконання, коротка анотація проекту, розробка логічної схеми проекту.
Оформлення пакету документів по проекту. Складання тексту заявки: титульний лист, короткий зміст (резюме, анотація), вступ, постановка проблеми, цілі і задачі проекту, стратегія досягнення цілей (методи і заходи), оцінка та звітність. Складання бюджету проекту. Основні бюджетні категорії: оплата праці, основні прямі витрат, непрямі витрати, подальше фінансування. Складання додаткових документів до заявки: лист-супровід, інформація про організацію-заявника, робочий план проекту, організаційна схема, список посад та посадових обов’язків персоналу, біографічні дані учасників проекту, обґрунтування необхідності закупки обладнання та інших ресурсів, рекомендації та листи підтримки.
Література.
1. Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Теорія та методика корпоративного спонсорства. – Кіровоград: ЦПТІ, 2001.
2. Бізнес і благодійність. – Львів: 1992.
3. Все вирішують… гроші. -К.: „Гурт”, 1998.
4. Верхан П.Х. Предприниматель (его зкономическая функция и общественно-политическая ответственность) /Пер. с нем. – М.: 1992.
5. Всевиріує… співпраця.-К.: Асадетіа, 2000.
6. Глосарій „Філантропія” / Укладачі: Куц С.А., ТкаченкоС.А-К.:1996.
7. Доброчинність в Україні: минуле, сучасність, майбутнє -К.: Гурт, 1998.
8. Закон України „Про благодійництво та благодійні організації” (від 16.09.1997).
9. Закон України „Про об’єднання громадян” (від 16.02.1997).
10. Закон України „Про підприємництво” (від 07.02.1991).
11. Залучення фінансування з місцевих джерел. – Рівне, 1998.
12. Косинська Ю. Мудрість доброти // Перехрестя, 1999, липень-серпень.
13. Краплич Р. Концентричні круги з регіону // Вісник Фонду Євразія / інформаційний бюлетень Київського Регіонального Відділення. – 2000, № 7.
14. Ксенз Л. Справа для душі // Комп&ньон, 2000, №2.
15. Куц С. Роль та значення філантропії в Україні // Вісник Фонду Євразія / інформаційний бюлетень Київського Регіонального Відділення. – 2000, № 7.
16. Основи економічної теорії/ За ред. С.В.Мучерного. К.: Академія, 1997.
17. Порадник для неурядових організацій. – Львів: Сполом, 1999, ТІ.
18. Програма сприяння громадським організаціям / Матеріали семінарів. – К.: Інститут демократії ім. П.Орлика, 1997.
19. Секретьі гранта. – К.: УКА „Интерстандарт”, 1996.
20. Социальньш заказ в Украине: обоснование и внедрение. – Одесса: Ковчег, 2001.
21. Тренінг по написанню проектов. – К.: Творческий Центр Соипіеграгх.
22. Фандрейзинг для НДО / Під ред. Азарової Т. В., Абрамова Л.К. – Кіровоград: ЦПТІ, 2000.
23. Тпе КЗРКЕ Ршкігаі8іп£ Віспопагу. – Ш А: 1996.
* – посібник “Програми підготовки кадрів для системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вирішення соціальних проблемна місцевому рівні”, с.37