Робота переможця Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел» 2015 року у 3 категорії «Екологічні товариства і гуртки загальноосвітніх, вищих, професійно-технічних навчальних та позашкільних закладів»: «Гідроекологічне дослідження водних екосистем Гадяцького району»
Інформація про колективного учасника: Еколого-природничий гурток «Зелені Робінзони» при Вельбівській ЗОШ І-ІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області.
Загальна інформація про природний об’єкт, на поліпшення екологічного стану якого спрямована діяльність
Гадяцький район знаходиться у межах Полтавської рівнини Дніпровсько-Донецької впадини. Площа району – 1,6 тис. км2, 5,5% від території області. Територія району – 159,5 тис. га. Найбільш репрезентованою екосистемою в структурі ПЗФ Гадяцького району є ліси – 88,5%, значно меншу площу займають луки (4,8%) та болота (4,5%), і зовсім незначний відсоток мають водний фонд (1,2%) та степи. Водні ресурси Гадяцького району становлять 576 га від загальної площі. Площа водного дзеркала становить 1632 га. На території Гадяцького району протікає шість річок, однією із найбільших є р. Псьол (79 км). Крім того, в районі розміщені 24 озера та 119 ставків. Довжина річок та струмків району становить 250,1 км.
Псьол – це наймальовничіша річка Полтавщини та Гадяччини зокрема. Живлення річки переважно снігове. Замерзає на початку грудня. Скресає до кінця березня. Правими притоками р. Псьол є р. Грунь та р. Хорол. Варто зазначити, що Псьол – це найбільш повноводна і швидкоплинна річка Полтавської області. Тому дослідження екологічного стану річки Псьол, в околицях м. Гадяч, з’ясування її сучасного стану, причин і джерел негативного впливу є актуальним завданням, яке допоможе у пошуку шляхів збереження та відновлення річки.
Інформація про екологічні проблеми, які були вирішені під час діяльності учасника
Вихованці еколого-природничого гуртка «Зелені Робінзони» ніколи не залишаються байдужими до проблем мальовничої р. Псьол, а саме: намагаються самотужки прибирати сміття, очищують прибережну та пляжну території водойм Гадяччини. У квітні 2015 року юннати виставили біля водойм таблички з написами «Прання з миючими засобами, миття транспорту та тари, водопій тварин та птиці ЗАБОРОНЕНІ!». Звертаються за допомогою до місцевої влади (до виконкому Сарської сільської ради щодо перенесення сміттєзвалища за межі санітарної зони водойми), а також закликають мешканців приєднатися до вирішення смітникової проблеми (виступ екологічної агітбригади «Екологічна Варта»).
З метою привернення уваги до екологічних проблем р. Псьол учнями еколого-природничого гуртка «Зелені Робінзони» при Вельбівській ЗОШ І-ІІ ступенів під керівництвом вчителя біології Кравченко Л.В. здійснюється ряд еколого-просвітницьких та природоохоронних заходів, а саме: «Нас багато – річка одна!», «Річці чистий берег!», основною метою яких є впорядкування берегової лінії річки, очищення берегів від сміття, проведення просвітницької роботи серед відпочиваючих та місцевого населення щодо підвищення рівня екологічної культури.
У червні-серпні 2015 року вихованці гуртка провели експедиції з метою комплексного дослідження екологічного стану р.Псьол в околицях м. Гадяча. Визначення оціночних показників р. Псьол в околицях м. Гадяч проводили на восьми ділянках. У ході дослідження були використані такі методи, як камеральні дослідження (вивчення архівних, літературних джерел), польові (вивчення водойми на місцевості, спостереження), статистичні та картографічні методи.
Інформація про виконану роботу
Мета: вивчення та систематизація інформації щодо стану водних артерій, які складають річкову систему Гадяцького району, аналіз тенденцій екологічних змін річок і прибережних зон, виявлення причин їх забруднення, з’ясування рівня життєздатності річкової системи.
Завдання:
– з’ясувати сучасний стан водних екосистем Гадяччини;
– скласти гідрологічну характеристику річки на основі власних спостережень та даних відповідних служб;
– проаналізувати якість води та оцінити екологічний стан річки Псьол в околицях м. Гадяч;
– виявити місця локалізації несанкціонованих сміттєзвалищ по берегам річки в межах населеного пункту;
– проаналізувати провести комплексний аналіз сучасного стану річки Псьол, привернути увагу до необхідності збереження малих рік України;
– з’ясувати основні фактори антропогенного впливу на водні екосистеми Гадяцького району;
– провести експедиції за встановленими маршрутами з метою виявлення видів-індикаторів;
– оцінити стан якості водних екосистем Гадяцького району за результатами біотестування;
– дослідити процес зміни екологічного стану річки Псьол, в околицях м. Гадяч, встановити причини таких змін та накреслити способи захисту річки;
– розробити рекомендації та пропозиції щодо покращення екологічного стану водних екосистем Гадяцького району;
– випустити буклет – пам’ятку жителям міста та району.
Отриманий результат:
– встановлено, що сучасний стан р. Псьол можна оцінити, як «ще добрий», але в ній активно розвиваються деградаційні процеси;
– підтверджено, що у пробах води має місце перевищення ГДС на вміст важких металів – Со, Си, Cd, Cr, Zn, Pb, Mn, Ni, зменшення вмісту деяких важких металів можна пояснити їх випаданням в донні опади і біоакумуляцією;
– доведено, що річковий потік має малу швидкість, не забезпечує поглинання та очищення русла, що завдає шкоди водним організмам (у перифітоні різко зменшилася кількість та біомаса молюска Dreissena);
– встановлено, що якість води водойм Гадяччини за видовим складом фітопланктону належить до β-мезосапробної зони забруднення;
– доведено, що найвищий рівень гідрохімічного та бактеріологічного забруднення річки Псьол на території Гадяцького району відмічається влітку, коли води річки отримують найбільше сонячного тепла, що сприяє великому випаровуванню води;
– фітоіндикаційне дослідження дозволило виявити вісімнадцять видів вищих рослин у озерах по р. Псьол, наявність яких свідчить про забруднення води органічними речовинами та важкими металами, а також процеси ацидофікації й евтрофізації;
– з’ясовано, що основну загрозу для водних екосистем Гадяччини становлять нафтопродукти та феноли. Доведено, що у пробах води району підвищений вміст сухого залишку, заліза, фенолів, нафтопродуктів;
– з’ясовано, що значне забруднення водойм Гадяччини біогенними елементами спостерігається внаслідок недосконалості технологічних процесів у сільськогосподарському виробництві та промисловості;
– розроблено рекомендації та пропозиції щодо покращення екологічного стану водних екосистем Гадяцького району та способи захисту річки.
Висновки
У результаті проведених досліджень юннати з’ясували, що основну загрозу для водних екосистем Гадяччини становлять нафтопродукти та феноли. Проаналізувавши тенденції екологічних змін річок і прибережних зон Гадяцького району, виявили причини їх забруднення, з’ясували рівень життєздатності річкової системи.
Встановили, що самоочисна здатність річки на окремих ділянках знижена внаслідок деградації рослинних угруповань заплави та відсутності суцільної прибережної захисної смуги. Стан річки оцінили шляхом тестування як «ще добрий», але в ній активно розвиваються деградаційні процеси. Юннати з’ясували, що р. Псьол на сьогодні найбільш страждає від побутових стоків – 98,5%, що містять залишки органічних речовин – харчових відходів та фосфатовмісних миючих засобів, для розкладу яких необхідна велика кількість кисню, що й призводить до цвітіння води. Решту стічних вод скидають промислові підприємства – 1,5%. У пробах води Гадяцького району підвищений вміст сухого залишку, заліза, фенолів, нафтопродуктів. Якість води водойм Гадяччини за видовим складом фітопланктону належить до β-мезосапробної зони забруднення.
Хімічний склад води річки Псьол
(станом на 29 березня 2015 року) (мг/л)
|
Показники |
Точки відбору проб |
ГДК |
||||||
|
№ 1 |
№ 2 |
№ 3 |
№ 4 |
№ 5 |
№ 6 |
№ 7 |
||
|
рН |
8,79 |
8,57 |
8,36 |
7,98 |
7,61 |
7,52 |
7,43 |
– |
|
NH4+ |
1,112 |
0,784 |
0,692 |
1,725 |
1,428 |
1,123 |
0,684 |
2,6 |
|
Сl– |
6,7 |
7,6 |
7,1 |
7,4 |
8,1 |
7,8 |
6,9 |
350 |
|
F– |
4,77 |
4,23 |
4,31 |
4,42 |
3,04 |
3,56 |
3,79 |
1,2 |
|
NO3– |
4,87 |
5,89 |
5,33 |
4,36 |
4,87 |
5,12 |
5,5 |
45 |
|
NO2– |
0,021 |
0,076 |
0,085 |
0,073 |
0,062 |
0,048 |
0,041 |
3,3 |
|
Сu |
0,02 |
0,018 |
0,015 |
0,016 |
0,012 |
0,014 |
0,012 |
0,01 |
|
Pb |
0,169 |
0,112 |
0,010 |
0,092 |
0.119 |
0,064 |
0,042 |
0,03 |
|
Со |
<1*10 |
<1*10-3 |
<1*10-3 |
<1*10-3 |
<1*10-3 |
<1*10-3 |
<1*10-3 |
0,1 |
|
O2 |
12,6 |
7,8 |
6,6 |
6,3 |
5,9 |
5,7 |
4,1 |
– |
|
Ni |
0,243 |
0,238 |
0,232 |
0,185 |
0,167 |
0,099 |
0,096 |
0,1 |
|
Cd |
<1*10 |
<1*10-4 |
<1*10-4 |
<1*10-4 |
<1*10-4 |
<1*10-4 |
<1*10-4 |
0,00 |
|
Fe |
0,63 |
0,47 |
0,45 |
0,44 |
0,42 |
0,37 |
0,35 |
0,3 |
|
Mn |
0,014 |
0,011 |
0,015 |
0,013 |
0,016 |
0,016 |
0,015 |
0,1 |
|
SO42- |
19 |
21 |
28 |
32 |
24 |
21 |
17 |
500 |
|
PO43- |
3,2 |
2,6 |
2,9 |
3,7 |
3,9 |
3,3 |
3,0 |
3,5 |
Для поліпшення ситуації з водними ресурсами слід встановити більш потужні водоочисники; проводити роботи щодо очищення річки від берегової рослинності та замулювання; ввести обмеження для промислових підприємств у водозаборі та скиданні стічних вод у річку; впроваджувати в промисловий процес нові сучасні технології без використання води. Рекомендовано застосувати термінові заходи до призупинення руйнівних для річки і її екосистеми процесів, до оздоровлення водойми.
Офіціійна сторінка в інтернеті: http://lvkravchenko.jimdo.com/
*Каталог робіт Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел», до якого увійшли кращі роботи учасників конкурсу: vseukrainsky_konkurs_do_chystyh_dgerel_2015