Пол Кромвель, тренер та консультант з організації громад Європейської мережі організації громад (European Community Organizing Network) люб’язно погодився дати інтерв’ю «НДО-Інформ». 25 років Пол працював у Сполучених Штатах Америки, організовуючи громади. Починаючи із 2004 року живе та працює в Європі у якості тренера, надає консультації групам, що прагнуть організувати громаду.
– Пол, що надихнуло Вас стати організатором громад?
– О, це довга історія, але я зроблю її коротшою. Коли я ріс, у мене був дядько, який був священиком Американської протестантської церкви, і він дав мені почитати Мартіна Лютера Кінга. Також в той час в Сполучених Штатах, наприкінці 60-х – початку 70-х років було багато соціальних рухів, таких як рух проти війни у В’єтнамі, рух за громадянські права або рух на підтримку афро-американців для наданням їм більших цивільних прав або жіночий рух. І все це надихнуло мене, і тоді я подумав: «Якщо я хочу допомогти змінити світ, я повинен стати або пастором або політиком». Але потім, під час навчання в університеті, я організовував студентів і, завдяки цій роботі, я дізнався про організацію громад. Тоді я подумав, що це спосіб поєднати мій інтерес до церкви та віри разом із моїм інтересом до політики.
– Що власне ви маєте на увазі під організацією громади?
– Коли я намагаюся описати організацію громад я роблю це двома різними способами. Перший спосіб – це визначення в одному реченні. Організація громад – це демократично- керований довгостроковий процес, за допомогою якого люди об’єднуються, щоб діяти в своїх спільних інтересах для виявлення суспільних проблем і їх рішень, а також для того, щоб вжити заходів із залученням існуючих владних структур, щоб впровадити ці рішення в життя.
Поняття влади є дуже важливим в організації громад. І простий приклад про те як ми сприймаємо владу в суспільстві є те, що існує дві основні форми влади в демократичному або вільному суспільстві. Однією з форм влади є багато грошей, а іншою – багато людей. І простий приклад, який я завжди наводжу під час тренінгів, якщо ви уявите, що я президент дуже великої української компанії, і я прийшов до мера міста, і стукаю в двері. Як ви думаєте, що мер скаже мені? Він скаже: «Заходьте, як я можу допомогти Вам?», тому що президент великої корпорації представляє багато грошей. Це одна з форм влади. Але, з іншого боку, якщо я людина із низьким рівнем доходу або просто звичайний громадянин або безробітний, і я постукав у двері мера, я думаю, що я отримаю зовсім іншу реакцію. Він скаже чи «поговоріть з моїм секретарем» чи «у мене немає часу». Але якщо у нас є організація, і ми можемо зібрати 100 або 300 осіб, або 1000 і запросити мера на таку зустріч, то ми також будемо мати владу, владу великої кількості людей. Таким чином, в організації громад ми завжди думаємо про те, як ми можемо зібрати багато людей разом так, щоб вони мали силу впливу на уряд та інших державних посадовців. Інший спосіб, яким я описую організацію громад – це 4-х етапний процес:
Перший крок в організації є те, що ми завжди починаємо зі слухання того, чого хочуть люди. Якщо це район міста ми прислухаємося до жителів району або якщо це група бездомних людей ми прислухаємося до бездомних, якщо це група молодих людей ми починаємо слухати молодих людей. І спосіб, в який ми дуже ефективно можемо зробити цей процес систематичним, полягає в тому, щоб організатор, член персоналу, або це може бути дуже активний волонтер або хтось із організації разом із волонтером пішли в люди. І їм не потрібно дуже багато навчатися для цього. Лише зовсім трошки навчання і вони виходять і йдуть в люди, роблять особисті візити іншим жителям району. Під час цих візитів вони питають людей: Чого б ви хотіли? Що б ви хотіли змінити у вашому районі? Які проблеми ви бачите або які бачення у вас є? А потім, коли ми відвідали багато людей, може 100 в селі чи районі, ми запрошуємо людей на зустріч. І на цій зустрічі організатори і волонтери будуть робити доповідь: «Ми слухали 100 чоловік, ось довгий список різних речей, які ми почули. Ми не можемо почати з 35 речей, які ми почули і бути ефективними. Отже, сьогодні ми будемо голосувати за 2 чи 3 пріоритетні, які ми можемо спробувати почати вирішувати». А після голосування або після визначення пріоритетів, ми запрошуємо людей, присутніх на зустрічі, стати учасниками робочої групи, яка потім може почати робити дослідження, щоб з’ясувати можливі відповіді або рішення.
Другий етап організації – це дослідження для пошуку потенційних рішень. І тоді третій крок – це, власне, вирішення проблеми. І я б сказав, що під час організації іноді волонтери можуть вирішити проблеми без допомоги інших, а це означає прийняття того, що мешканці села можуть дати самі. Але в більшості випадків в моєму досвіді під час організації жителі потребують допомоги уряду, мера, міської ради, можливо бізнесу, може шкільної системи, може поліції. І так 3-й етап вирішення проблеми – коли основна група організації або жителів збереться для обговорення та перемовин з державними посадовими особами або органами влади. Але 3-й крок це ще й тоді, коли ми будемо мати велике громадське зібрання, запросимо усю округу, засоби масової інформації, так щоб державні органи змогли побачити «так, це не проблема або бачення однієї людини, є 100 або 200 або 500 осіб, які дуже зацікавлені у цьому».
І тоді четвертий крок в організації або, може, я повинен назвати це метою організації – це те, що ми намагаємося побудувати довгострокову і стійку організацію громадян. А ідея в тому, що, наприклад, в Німеччині є стратегія участі громадян. Це називається Громадська Ініціатива (Burger Initiative). А ідея в тому, що люди в районі часто мають проблеми, вони збираються разом, вони працюють дуже важко, може бути, вони вирішують проблему, а може й ні. Але як тільки вони вирішили проблему, то вони йдуть додому, а коли наступна проблема приходить, вони повинні робити увесь процес організації знову і знову. А в організації громад ідея полягає в тому що ми можемо побудувати довгострокову організацію, щоб потім не відбудовувати її знову. Хоча, звісно, нам необхідно буде йти і слухати знову, і повторити 3-х фазовий процес вислуховування, дослідження і вирішення. Ми повторимо цей процес знову. Але у вас є довгострокова організація, яка має прописані демократичні правила, яка має членство. І тому, коли я працюю з групами, зазвичай я не змушую їх думати на самому початку про створення довгострокової організації, але це те, про що з плином часу ми починаємо думати, про те, щоб почати будувати, щоб працювати і вирішувати проблеми людей.
– Що взагалі потрібно для організації громади? Які повинні бути перші кроки, на що варто звертати увагу?
– Я думаю, було б справедливо використовувати організацію громади для конкретної цільової групи, як то група людей одного району чи то бездомні або жінки або діти або працівники, хто завгодно. Першим кроком стане те, що людина або невелика група людей, які знайомі з організацією громад починають проводити індивідуальні бесіди з іншими людьми, які, на їх думку, можуть бути зацікавлені. А потім необхідно залучити консультанта або тренера, який би провів навчання з основною групою людей і описав той 4-етапний процес, що можу зробити за один день навчання. Коли я, наприклад, роблю одноденний тренінг, то починаю з 30-и хвилинного огляду на зразок того, що я тільки що розповів вам, пояснивши, 4-етапний процес, і даючи приклади того, як це працює в інших містах, а потім протягом тренінгу я навчаю людей робити візити, і ми практикуємося одне з одним під час тренінгу. І ми робимо список тих речей, які дізналися під час «візитів». Потім, другу частину навчання ми робимо список речей або пріоритетів і як ми можемо вирішити їх. Тоді усі працюють в малих групах над питанням як можна вирішити ці речі, і ми проводимо рольову гру або «переговори з мером». Таким чином, проводиться тренінг, щоб люди сказали «о, тепер я думаю, у мене є розуміння того, що таке організація громад». І тоді зазвичай у кінці того одноденного навчання ми робимо план, список наших наступних кроків. Наприклад, наступним кроком буде почати слухати більше людей в районі. Ми слухали одне одного, під час цього навчання, але тут нас лише дванадцять або дванадцять. Тоді давайте почнемо процес слухання протягом наступних 6-8 тижнів. Послухайте людей, а потім запросіть їх на зустріч.
– Що б Ви побажали тим, хто сьогодні займається розвитком громад в Україні?
– Перше, що я б сказав, відповідаючи на це питання, це те, що я виявив, що слово розвиток громади в різних країнах Європи матиме різне значення, також значення буде різне, якщо порівнювати Європу та Сполучені Штати. Так, у Сполучених Штатах, і я думаю, що це все ж таки буде вірно і для Європи, під розвитком громад мається на увазі, що з самого початку група громадян і уряд працюють разом. І в організації громад, я думаю, дуже важливо, щоб громадські групи або громадські організації завжди на початку намагатися працювати разом із владою, хоча водночас також бути готовими протистояти їй. Коли влада каже «ні, ні, ні» на те, що громадяни вважають, що вона може і повинна робити, важливо, щоб вони залишались стійкими у своїх запитах. І друга відмінність, я думаю, що в організації дуже важливо, щоб громадяни мали те, що я назвав би простором, щоб бути в змозі зустрічатися окремо від урядових лідерів. Я маю на увазі те, що, з мого досвіду, якщо відбуваються збори громадян і урядовці також беруть участь у цьому зібранні або експерти чи професори університетів або фахівці із розвитку громад, то громадяни, як правило, дуже тихі і вони не діляться відверто своїми реальними баченнями і проблемами. Таким чином, в організації я думаю, що це дуже важливо, особливо на ранніх стадіях організаційного процесу, щоб громадяни мали змогу зустрітися самі, без державних лідерів. А потім, коли вони будуть готові, вони почнуть говорити з посадовцями. Я думаю, я б міг відповісти на ваше запитання і іншим чином. Я не українець, а також я був в Україні 4 рази. Але я провів багато часу в Боснії, Словаччині, Румунії, Польщі. І з мого досвіду в цих країнах існує така гостра необхідність в справжній участі громадян. Британський соціолог має дуже влучну цитату з цього приводу: «Необхідно 6 місяців, щоб змінити політичну систему, 6 років, щоб запровадити ринкову економіку, але 60 років знадобиться, щоб побудувати громадянське суспільство». І мені здається, що його слова виражають і мою думку, так як у центральній та східній Європі вже існує урядова структура, парламентська система, є ринкова економіка, але ж рівень участі громадян дуже низький. І остання річ, яку я хотів би сказати: не має значення, де б я здійснював організацію громад – в США, Німеччині, в країнах Центральної та Східної Європи, на початку люди завжди скептично ставляться до процесу організації громад. Коли я працював в США в 5 різних містах за свої 25 років. І коли я приїжджав в нове місто і хотів побудувати нову організацію, і я б починав говорити з великою кількістю людей, багато з них казало: «Так, так, так, те, що він говорить, дуже цікаво, але це ніколи не буде працювати тут, тому що тут інші люди». Але потім через 6-12 місяців вже існувала активна організація у громаді, яка вирішувала проблеми та залучала велику кількість людей. І я думаю, що люди налаштовані ще більш скептично в Центральній і Східній Європі, ніж у США або в Німеччині, тому що протягом багатьох років у них не було демократичних традицій, людей карали, якщо вони виявляли ініціативу і намагалися організувати громадян. Таким чином, я визнаю, що це тривалий процес. Це не відбудеться за 1 рік чи 5 років, може зайняти одне або два покоління, але моя пропозиція – “давайте починати”!
Електронна скринька Пола Кромвеля – paulallancromwell@hotmail.com
* – «НДО – Інформ» №1(48), 2013