– Чи скасовує новий закон «Правління» як орган управління благодійним фондом?
Ні, закон не скасовує «Правління». Попередній закон говорив, що в благодійній організації має бути чотири органи управління – це наглядова рада, загальні збори членів, дирекція і правління. Під час підготовки законопроекту представники благодійних фондів наполягали, що це занадто складна система і вона недоцільна як обов’язкова вимога закону. Часто буває один засновник благодійного фонду, який хоче бути керівником. Але закон його зобов’язував, що йому треба знайти ще якихось людей, щоб були загальні збори, наглядова рада, дирекція, правління. Благодійні фонди казали, що ця система занадто складна. Або ж одні й ті самі люди входили в усі ці органи (загальні збори, наглядову раду, дирекцію, правління). Закон зарегульовував цю діяльність. Тому була чітка вимога благодійникі – спростити. Сьогодні обов’язкових органів лише три: загальні збори, наглядова рада і виконавчий орган. Чи можна створювати «Правління»? Так, будь ласка. Можна створити взагалі вісім органів управління – будь ласка! У статуті прописуйте, закон це не забороняє. Це питання до засновника, які стандарти управління він сповідує.
– Чому закон дозволяє не створювати наглядову раду у благодійних фондах, які мають не більше 10 учасників? Анна Гулевська-Черниш пише, що це може призвести до ситуації, що деякі фонди діятимуть у площині «засновник-дирекція». Як Ви оцінюєте такі занепокоєння?
Так. Закон не нав’язує нічого, він написаний для демократичного суспільства. Я не бачу в цьому проблеми. Це питання засновника. Якщо він має якусь ідею, він вкладає туди свої кошти і не залучає жодних інших коштів, то несе відповідальність перед самим собою, своєю совістю. Для чого змушувати його наймати ще якихось людей. Коли фонд хоче залучати кошти ззовні, то, очевидно, що бізнес, люди скажуть, що їм потрібна прозора система управління фондом, щоб була наглядова рада, правління, інакше вони не дадуть своїх грошей.
Тобто тут має регулюватися потребою: хоче фонд збирати у інших – він робить, правління, раду оракулів, переконує благодійників, що він прозорий. А якщо у фонду один засновник і лише він дає гроші на цей фонд, навіщо йому нав’язувати наглядову раду. Далі це вже питання стандартів належного врядування, які кращі для місії фонду. Це задача Українського форуму благодійників, переконувати благодійні організації запроваджувати ці стандарти.
Коли благодійний фонд маленький, то загальні збори можуть виконувати функції контролю. Наше завдання – щоб цей закон був зручний не лише для великих фондів з великим бюджетом, великою кількістю персоналу, які можуть собі дозволити велику кількість органів управління, але й для малих. Маленькі фонди, що працюють у маленьких містах, де є три-чотири засновники, їм має бути зручно працювати за цим законом і щоб він не вимагав від них робити формальних речей, які не впливають на його ефективність.
– Чи потребує закон для своєї реалізації якихось підзаконних актів?
Ні, це все норми прямої дії. Закон уже працює. Головне це практика виконання закону. Як запрацюють нові реєстратори благодійних організацій, якими тепер є місцеві реєстраційні служби? Як тепер податкові органи будуть трактувати нові можливості благодійників? Цю всю роботу має організувати Кабінет Міністрів України.
– Реєстрацію благодійних організацій вважають дискримінаційною порівняно із реєстрацію громадських організацій, оскільки за реєстрацію благодійних організацій потрібно платити.
В минулому році за реєстрацію громадської, і за реєстрацію благодійної організації треба було платити 170 гривень. Це збір за реєстрацію будь-якої юридичної особи. Були ще додаткові збори за реєстрацію міжнародної громадської чи благодійної організації. Фактично за реєстрації громадської чи благодійної організації держава вимагала більше, аніж за реєстрацію компанії. Новий закон про громадські об’єднання скасував плату за реєстрацію і за експертизу статуту, але залишив плату за реєстрацію змін до статуту в розмірі 170 грн.
На реєстрацію міжнародного благодійного фонду треба було витратити 2 місяці +170 грн. +200 дол. За новим законом на реєстрацію благодійної організації треба 3 робочі дні і 51 гривню. Реєстрація змін до статуту безкоштовна.
Тому можна сказати що в тривалій перспективі благодійні організації знаходяться в більш вигідній ситуації.
– Новий закон зобов’язує збирачів пожертв мати довіреність чи договір на їх збір. Як зробити так, щоб норма діяла, коли громадяни банально не знають і не будуть запитувати, чи має збирач коштів ці документи?
Думаю це завдання Асоціації благодійників України, Українського форуму благодійників – просвіта і запровадження цього стандарту. Також це завдання правоохоронних органів України. От зараз у Києві, по всіх станціях метро, стоять волонтери, які збирають кошти. Я підходив до деяких і запитував, чи є в них довіреність від керівництва фонду. Ні, немає. Як ви передаєте кошти? На рахунок фонду? Ні вони їх передають мамам хворих дітей. Довіреності від батьків цих дітей у них теж немає. Фактично вони порушують закон. Якби міліція за цим стежила, то діяльність цих волонтерів мали б припинити, скласти акт і дивитися, чи це адміністративне, чи кримінальне правопорушення. Керівники благодійних фондів часто діють безвідповідально.
Ми знаємо історію про чорних волонтерів у Дніпропетровську. Люди на вулиці збирають гроші з фотографіями хворих дітей, чиї батьки про це не знають, грошей ці батьки не отримують. Кожна людина має бути пильною, щоб її гроші йшли на благодійництво, а не шахраям.
Треба запитати у волонтера кого він представляє, подивитися його довіреність, де має бути зазначено мету, місце і строк збору коштів чи іншого майна, порядок їх цільового використання, облік і звіт, відповідальність волонтера перед отримувачем коштів і благодійниками. Коли волонтер збирає пожертви для благодійного фонду, договір має бути нотаріально завіреним. Треба бути уважним, зараз багато шахраїв. Краще перераховувати гроші через банк, щоб у Вас була платіжка. Ще подзвоніть людям, на користь яких збираються гроші, а ще краще поїдьте до них, якщо будете надавати допомогу у великому розмірі.
– Звучали скарги, що новий закон не передбачає отримання благодійними організаціями бюджетних коштів за соціальні послуги, не забезпечує участі благодійних організацій у наданні соціальних послуг.
Можливість отримання благодійними фондами бюджетних коштів не регулюється законом про благодійництво. Благодійні організації вже можуть отримувати бюджетні кошти на надання соціальних послуг через державні закупівлі або через соціальне замовлення. Також благодійні фонди отримують гранти від місцевих органів влади через програми розвитку громадянського суспільства.
Щоб надавати соціальні послуги через благодійні фонди за державні кошти, потрібно 1) Переконати Мінсоцполітики щоб вони почали закуповувати послуги через тендери. 2) Переконати центральні і місцеві органи влади робити соціальне замовлення через Постанову КМУ559.
Коли ми говоримо про бюджетні кошти, треба дати відповідь, яке призначення цих коштів.
Якщо ми говоримо про державні закупівлі соціальних послуг для громадян, то не можна в бюджеті вказати, що такі послуги надають тільки благодійні організації. Міністерство соціальної політики оголошує тендер закупівель, наприклад, послуг реабілітації інвалідів-спинальників з медичного догляду, а саме масаж спини 10 годин. Будь-яка юридична особа (громадська чи благодійна організація, комерційна фірма, комунальна установа) подає свою пропозицію. Тендерна комісія обирає кращу ціну-якість і підписує контракт. Так має відбуватися закупівля соціальних послуг. У законі про благодійність нічого про це не треба писати. Вказано, що вони можуть це робити, їм це дозволено.
Якщо ми говоримо про державну фінансову підтримку благодійних організацій – це інше. У бюджетному кодексі написано, що держава надає таку підтримку громадським організаціям інвалідів, молодіжним організаціям і творчим спілкам. Але жодного слова не має про благодійні організації. Це можна сказати грант держави на соціально важливу діяльність. Для організацій інвалідів – це свого роду інституційний грант, там передбачаються гроші на оренду офісу, на зарплати, на бухгалтера, звітно-виборні конференції… Послуг вони особливих не надають. Чи може держава давати інституційні гранти благодійним організаціям? У Європі ніде такого немає. Євростандарт, що держава не дає благодійних внесків благодійним організаціям, бо це добровільна справа громадян. Чому з моїх податків хтось має робити благодійництво? Благодійність – справа самих громадян. Навіщо нам такий посередник в особі держави? Там скоріш за все буде корупція.
Ще у держави є такий інструмент, як конкурси проектів. Зараз на рівні областей приймаються програми розвитку громадянського суспільства, через які благодійні організації можуть отримувати гранти. Наприклад, це вже є в Одеській та Вінницькій областях.
– На Вашу думку, чому президент так довго не підписував закон?
Закон був проголосований Верховною Радою в липні 2012 року в період активної виборчої кампанії. Нажаль політики використовували благодійні організації для політичної агітації. А новий закон містить норму: «Благодійні організації не мають права надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації.
Напевно тому, прем’єр-міністр Микола Азаров попросив у президента вето на цей закон, що сильно загальмувало процес його підписання. Чомусь Микола Азаров боїться ефективної, прозорої благодійності. Але, слава богу, президент дослухався до позиції благодійних організацій і закон вступив у дію. І від нас залежить щоб закон наповнився життям і запрацював на повну силу.
…
Якщо у Вас є запитання з приводу нового закону про благодійництво – пишіть на editor@civicua.org і ми передамо їх експертам.
Джерело : Громадський Простір