Часто трапляється, що проекти, які, на вашу думку, є такими грандіозними та приносять стільки користі, не отримують фінансування донора. Чому? Спробуємо розібратися.
Пропонуємо декілька порад для збільшення шансів отримання позитивної відповіді від донора.
Перш, ніж звертатися будь-куди з проектом, уважно прочитайте рекомендації щодо пріоритетів діяльності даного конкретного донора. Причина відмови номер один не має ніякого відношення до ваших навичок у складанні заявок на одержання фінансування. Ви просто звернулися не за адресою.
Причина номер два – у проекті присутні декілька різних цілей. Пам’ятайте: фундаментальні принципи проектування передбачають, що мета проекту має описувати тип і рамки передбачуваного успіху (позитивні зміни), і акцентує увагу на впливі, який буде здійснено на індивідуальних реципієнтів, або на суспільні інститути, або ж на суспільство в цілому. Але вкажіть тільки щось одне з переліченого! Бажання ощасливити все людство відразу і глобальні проекти, що ставлять на меті змінити щось докорінно в національному масштабі, рідко знаходять підтримку та розуміння в місцевого донора. Якою гарною не була б ідея, проект має бути реалістичним. Донори, врешті, зацікавлені, щоб проект вчасно і благополучно було завершено з найкращими результатами. Отож, реалістичність і обґрунтованість ваших ідей – не остання справа.
Наступне питання – як правильно розібратися, на що ви збираєтеся вплинути в результаті виконання вашого проекту? Це насправді просто:
– Якщо в результаті вашого проекту будуть запроваджені нові стратегії, поширена інформація в ЗМІ (газети, журнали, теле- та радіопередачі) чи створені робочі місця, то ваш проект впливає на суспільство, громаду.
– Якщо в результаті вашого проекту будуть створені нові коаліції і партнерства або збільшиться кількість залучених до чогось (чи перерозподілених) коштів – ваш проект впливає на інститути (організації).
– Якщо в результаті вашого проекту якась кількість осіб, що піддається ідентифікації (будуть списки, контактні дані), пройде навчання чи безпосередньо скористається ресурсами або послугами – ваш проект покликаний вплинути на громадян.
Причини, через які донори не хочуть фінансувати проекти, у яких є більше однієї головної цілі, можуть бути різними. Наявність декількох окремих цілей в одному проекті свідчить про:
– Конкуренцію різних концепцій (ідей всередині одного проекту);
– Необґрунтоване ускладнення загальної логіки (системи взаємозв’язків) проекту, що, у свою чергу, призводить до розпорошення ресурсів проекту, ускладнення завдань управління проектом.
Причина номер три – цілі проекту не відображають економічних переваг, які в результаті проекту одержать представники цільової групи. Якщо проект не пропонує чіткого опису нових економічних можливостей для цільових груп, то донор має право відмовити вам у фінансуванні, оскільки, на його думку, розглянутий недолік дизайну проекту красномовно свідчить про:
– Слабкий економічний аналіз;
– Невміння сфокусуватися на досягненні зворотного зв’язку з кінцевими одержувачами;
– Даний проект засновано на власній потребі організації в ресурсах, а не на необхідності задоволення потреб клієнтів.
Підозру викликають такі проекти, в яких значна частина бюджету закладається на розвиток самої організації (оргтехніка, зарплати працівникам). В таких проектах на здійснення власне проекту залишається часом менше половини гранту.
Причина номер чотири – у проекті відсутні чи недостатньо опрацьовані показники, за якими можуть бути оцінені результати проекту. Абстрактність деяких проектів просто лякає. Навіть такі поняття як підвищення громадянської свідомості та пропаганда поваги до прав людини якось мають бути виражені у реальних, цілком конкретних акціях, подіях, кроках, людях і головне – бути пізніше адекватно оцінені і мати конкретні вимірювані показники. Незважаючи на те, що грант на благодійні цілі принципово відрізняється від комерційного кредиту, донори розглядають свої ресурси як інвестиції (не у конкретну організацію, а в суспільство в цілому) і, відповідно, при розгляді заявок використовують деякі принципи, прийняті у сфері інвестування. Оскільки додаткова вартість благодійного гранту – це його якісний результат, що є певною якісною зміною цільової аудиторії проекту, то саме якісний результат проекту свідчитиме про його успішність. Тому кількісні результати, такі як проведені тренінги чи поширена інформація, якщо вони не підкріплені якісними змінами, не можуть свідчити про цілковиту успішність проекту.
Свідченням досягнення якісних змін є комплекс індикаторів чи показників. Комплекс індикаторів повинен містити такі параметри: якість, кількість, час.
Якщо ви можете впевнено відповісти на наступні питання, то у вашого проекту є непогані шанси виграти грант:
Як ви збираєтеся перевіряти ефективність вашого проекту?
На який конкретний результат очікуєте?
В яких кількісних та якісних показниках він виражається?
Запам’ятайте: відсутність у проекті індикаторів чи їх недостатнє опрацювання є досить вагомою причиною для відмови в наданні фінансування незалежно від тематики проекту.
П’ята причина – неправильне структурування ієрархії завдань, тобто нерозуміння проектантом того, що є цілями, а що завданнями проекту; що є діяльністю, а що результатами, отриманими внаслідок такої діяльності.
Між проблемою і результатом вашого проекту має бути чіткий зв’язок: в результаті здійснення проекту і досягнення його мети проблема, на яку ви означили як таку, на яку ви хочете вплинути своїм проектом, буде вирішена чи реалізація проекту принаймні покращить ситуацію.
Зважте також і на той факт, що донора, як правило, зацікавить проект, який ще ніким не реалізовувався. Часто організації сміливо заявляють, що вони беруться за вирішення унікальної проблеми, якою до них ще ніхто не займався, і їхній проект – перший у своєму роді. І такі випадки дійсно трапляються. Але частіше такі амбітні заяви звучать із деяким перебільшенням: або подавачі проекту навмисно замовчують те, що цим питанням займається хтось інший і «тягнуть ковдру на себе», або вони просто необізнані з ситуацією навіть у своєму регіоні і не знають, чим живуть інші організації. І перше, і друге зменшує шанси проекту отримати фінансування і, що найгірше, суттєво підриває довіру до організації.
І ще дві поради, чого не треба робити при пошуку коштів для свого проекту:
Не «підганяйте» старі проекти під нові конкурси. Відразу ж видно проекти, які готувалися для іншої донорської програми, але, не пройшовши там, були нашвидкуруч перероблені (або навіть і не перероблені) для іншого конкурсу. Або ж, наприклад, проект комбінується з частин старих проектів, з додаванням чогось нового. Це відчувається відразу – пріоритети, стиль, вимоги у різних донорів відрізняються. Крім того, на розгляд проектів донори запрошують експертів з інших донорських організацій, які часто впізнають у претендентах проекти, які колись розглядались у них на конкурсі або є на поточному фінансуванні.
Ніхто не забороняє подавати один і той самий проект у різні організації. Але варто уважно перечитати пріоритети і вимоги кожної нової програми і переробити ті частини проекту, які не вписуються в ці нові вимоги. А після цього варто ще раз уважно перечитати проект: чи не втратив він цілісності і внутрішньої логіки? Відсутність єдиного «стрижня» у такому проекті відразу кидається в очі.
Не «кидайтеся» на кожен новий конкурс. Із цієї ж серії – всеїдність деяких НУО, які займаються всім на світі, потроху. Якщо останній проект організації був з профілактики СНІДу, то тепер вона займається свободою слова і громадянським суспільством, а новий проект подається з молодіжного лідерства; отже, виникає питання, чи можна розраховувати на дійсно професійний рівень виконання таких проектів.
Тим більше, що часто неозброєним оком видно – проект розроблявся не тому, що організація займається цією темою, а тому, що був оголошений саме такий конкурс, і проект нашвидкуруч створювався під цей конкурс. Натомість, послідовність організації в розробці своєї теми, робота в одній певній галузі, наявність у штаті спеціалістів у цій галузі – це завжди плюс для організації, оскільки такий підхід неодмінно виглядає більш професійним.
За матеріалами Західноукраїнського ресурсного центру
Навчальний посібник «Фандрейзинг»
Львів, 2010
Зоряна Стоцько