Бізнес і оточення взаємозалежні: бізнес може процвітати тільки в поселеннях, які є життєздатними, і жодне поселення не може бути життєздатним без успішного бізнесу. Ось чому треба визнати, що найголовнішим інтересом приватного сектора є інвестування в розвиток місцевої молоді як вагомого ресурсу громади.
• Молодь будує собі кав’ярню. Ділянку під будівництво виділили місцеві бойскаути. і молодь організувала всі необхідні ресурси для будівництва: одержали страховку, місцевий бізнес надав пиломатеріали й інші будівельні матеріали, і молоді люди попросили поради у місцевих профспілок і контакторів. (Такома)
• Молодь робить внесок в економічний розвиток своєї громади, ремонтуючи будинки. їм платять, вони отримали шкільний кредит. Промислова рада, складена з місцевих бізнесменів, забезпечила сировиною й пропонує поради, ознайомчі тури та професійний тренінг для молоді. Зрештою чимало молодих людей започаткували власний бізнес або були найняті одним із місцевих підприємств. (Ресурси)
• Банк зібрав і виставив мистецькі твори молодих людей. Чимало підлітків записалося на літню програму, щоб виробляти мистецькі й декоративні вироби, які вони продають на ярмарку, започаткованому ними при банку. (Південне узбережжя)
• Молодь збирає деревину, незаконно викинуту на занедбану ділянку в їхньому районі, й починає продавати її як дрова для камінів. Вони друкують листівки, встановлюють контакти з іншими архітектурно-будівельними компаніями, доставляють деревину туди, де вона продається. Молоді люди працюють за комісійні, і чимало з них заробляють від 100 до 300 доларів на тиждень. Молодь також розвиває інші справи: шовкотрафаретні футболки з місцевими картинками. поштові листівки ручної роботи, доставку різдвяних ялинок, заморожений кокосовий сік. добрива й ДСП. (Хантс Пойнт)
• Багатоквартирний будинок знаходить стипендію для навчання молоді в муніципальних коледжах і встановлює шефські стосунки з працедавцем. Молоді люди отримують платню, працюючи 10 годин на тиждень. (Нуевос Футурас)
• Студенти в межах програми молодіжного підприємництва виробляють футболки, кепки й шкарпетки, які продають у громаді. Усі написи й зображення вони роблять самі й отримують близько 60 доларів наприкінці літа. (МакДауелл)
• Молодь, пов’язана з центром громади, протягом літа навчається різноманітних навичок, що дасть їм можливість розпочати свою власну справу. Молодь виробляє й продає календарі, відеофільми, що використовуються для залучення коштів, і започатковує килимовий бізнес. (Латино)
• Фонд, що працює по всьому штату, вирішив зробити молодих людей “партнерами з філантропії”, щоб дати їм можливість приймати рішення щодо проектів у їхніх громадах, які потребують фінансової підтримки. Фонд вибрав десять молодих людей і дав кожному по 1000 доларів на підтримку неприбуткових організацій на “їхній вибір. (Мен)
• Молодь організувала коаліцію з дорослими, щоб лобіювати в Міській раді створення фінансового потоку на програму працевлаштування молоді. (Дія)
Партнерство подібного роду дає можливість молоді набути цінних навичок, а також переконує в тому, що бізнес має глибші й більш продуктивні стосунки з місцевою громадою. Якщо такі стосунки надійно встановлено, вони нерідко розвиваються в такі непередбачувані та вражаючі способи, що зумовлюють подальше поліпшення справ у всій громаді.
* – джерело: Джон П. Кретцманн, Джон Л.Макнайт “Розбудова громад за рахунок внутрішніх ресурсів. Шлях до відкриття й мобілізації ресурсів громади”, Київ, 2006 рік
Інститут розвитку внутрішніх ресурсів громади
Інститут вивчення політики
Північно-Західний університет
(переклад на українську мову – Оксана Іванюк та Сергій Іванюк, керівник проекту з перекладу та видання книги – Юрій Третяк, виконавчий директор асоціації агенцій регіонального розвитку України)
Українське видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта та Міжнародного фонду “Відродження”.
Розміщення матеріалу дозволено Асоціацією агенцій регіонального розвитку України.