Ознайомившись із попереднім матеріалом про моделі взаємодії громадських організацій з іншими організаціями, сьогодні пропонуємо дізнатися, які загалом існують типи взаємодії партнерів та які перешкоди можуть виникати на шляху до партнерства
Люди та організації не існують в ізоляції й часто вступають у контакт, взаємодіють з іншими. Але рівень взаємодії може суттєво відрізнятися. Навіть те, що сторони називають партнерством, часто не є ним. Так можна виділити принаймні кілька типів взаємодії:
- «Згода на публіці» – такі стосунки добре виглядають зовні, учасники взаємодії не сперечаються відкрито й не з’ясовують стосунки на людях, однак кожна сторона, ніби, працює сама по собі.
- «Паралельні дії» – сторони працюють в рамках погодженої програми, однак мають різні уявлення про те, навіщо вони працюють і чого прагнуть досягти. Їм бракує спільної мети і відчуття спільної відповідальності за процес і результат того, що вони роблять.
- «Співпраця» – сторони працюють на досягнення спільної мети і взаємно доповнюють один одного.
Типи перепон на шляху до партнерства
Громадська думка – переважаюче скептичне ставлення; жорсткі упереджені думки про конкретні сектори/партнери; завищені очікування, що перевершують реальні можливості.
Негативні характеристики кожного сектору (реальні та уявні) – державний сектор: бюрократичний і непохитний; комерційний сектор: конкурентний і однобокий; некомерційний сектор: войовничий і містечковий.
Обмежені особисті можливості (людей, які керують партнерством) – недостатні навички в побудові та управлінні партнерством; обмежені внутрішньо організаційні/зовнішні повноваження; занадто вузька роль/спеціалізація; недостатня віра в ефективність партнерства.
Обмежені організаційні можливості партнерських організацій – конфлікт пріоритетів; конкурентна боротьба (всередині сектору); нетерпимість (до інших секторів).
Зовнішні стримуючі фактори – місцеві соціальні / політичні / економічні умови; масштаб проблем (и) / швидкість змін; неможливість доступу до зовнішніх ресурсів.
Якщо на шляху партнерства виникає занадто багато непереборних перешкод, ймовірно, краще всього відмовитися від ідеї співпраці до кращих часів. Однак більшість перешкод можна подолати, якщо докласти зусиль і проявити терпіння та цілеспрямованість. Навіть ті проблеми, які ставлять партнерство на грань зриву, можуть бути використані на благо розвитку та посилення партнерства. Деякі вважають (і цьому існує багато реальних підтверджень із досвіду), що криза або зрив у партнерстві створює новий несподіваний і оригінальний поштовх у розвитку партнерства, оскільки змушує учасників по-новому і більш творчо поглянути на ситуацію.
Матеріал взято із: Анімація громадської діяльності.