Є люди, які схоже, не мають ніяких обдарувань і здібностей. Вони можуть справляти враження порожньої склянки. Через те люди схильні чіпляти на них ярлики, на зразок “розумово відсталий”, “раніше засуджений”, “старий і немічний”, “душевно хворий”, “не писемний”, “бандит”. Це назви порожнечі, яку люди бачать в іншому. Це тавра, що зосереджують увагу на потребах.
Наслідком цих ярликів є те. що чимало людей у громаді не бачать у цих людях нічого, крім ярликів. Ярлики часто засліплюють нас, приховують здібності людей, на яких ці ярлики навішані. Люди виявляються непотрібними. Таким чином ці “обізвані” люди часто виявляються виштовхнутими з громади, або ж громада відсилає їх до інституцій на реабілітацію. щоб вони там отримували допомогу.
Утім, кожна жива людина має якісь обдарування або здібності, які мають цінність для інших. Міцна громада – це місце, де ті обдарування розпізнані, де їм забезпечене використання. Слабка громада – це місце, де чимало людей не можуть застосувати свої обдарування або виявити свої здібності. У слабких громадах є чимало людей, виштовхнутих за межі громад або заслані до інституцій. Ми часто кажемо, що ці люди потребують допомоги. Вони нужденні. У них немає чим поділитися. Так нам підказує ярлик.
Наприклад: “Вона вагітна, підліток. Вона потребує порадника, терапії, її треба покласти до лікарні. їй необхідна освіта”. Але з другого боку: “Це Мері Сміт. Вона має фантастично чарівний голос. Вона потрібна в нашому хорі. їй треба знайти продюсера”.
Її ярлики “вагітна” і “підліток”, кажуть про порожнечу й закликають негайно відштовхнути, ізолювати, здати на лікування. Її ім’я. Мері Сміт, говорить про и обдарування й закликає громаду використати її здібності.
Громади, що виростають міцними, самі собою або цілеспрямовано визначають здібності всіх своїх мешканців і забезпечують їх застосування. Однак найміцніші громади – це ті, що можуть розпізнати обдарування людей на маргінесі. залучають їх до життя громади.
У наступній частині цього розділу описано, як обдарування різних людей було розпізнано й пов’язано з життям громади. Також тут розкрито, як громади зміцнюються завдяки розпізнанню й використанню особливих обдарувань і здібностей таких категорій мешканців:
• Людей із затримками розвитку
• Людей, що живуть на соціальну допомогу
• Молоді й людей похилого віку
• Людей з мистецькими обдаруваннями.
Є ще багато інших людей, які можуть зробити внесок у розбудову громади. І наступні частини розділу просто демонструють тисячі можливих шляхів для участі місцевих людей, їхнього внеску й розвитку їхніх обдарувань, здібностей і навичок. Завдання тих. хто розбудовує громаду, розширити перелік можливих учасників і розробити методи поєднання цих обдарувань з енергією інших людей, місцевих асоціацій та інституцій.
* – джерело: Джон П. Кретцманн, Джон Л.Макнайт “Розбудова громад за рахунок внутрішніх ресурсів. Шлях до відкриття й мобілізації ресурсів громади”, Київ, 2006 рік
Інститут розвитку внутрішніх ресурсів громади
Інститут вивчення політики
Північно-Західний університет
(переклад на українську мову – Оксана Іванюк та Сергій Іванюк, керівник проекту з перекладу та видання книги – Юрій Третяк, виконавчий директор асоціації агенцій регіонального розвитку України)
Розміщення матеріалу дозволено Асоціацією агенцій регіонального розвитку України.
Українське видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта та Міжнародного фонду “Відродження”.