Будь-яка організація існує завдяки управлінню, яке забезпечує не тільки її цілісне функціонування і збереження, але й розвиток.
В управлінні виділяють процеси, що циклічно повторюються. Це:
• планування;
• організаційна діяльність;
• регулювання;
• контроль.
Як бачимо, планування є обов’язковим елементом управлінської чесної діяльності. Більш того – його справедливо вважають початком й основою менеджменту. Планування охоплює розробку плану.
План – це раніш намічений порядок, послідовність здійснення будь-якої праці.
В діяльності громадської організації план являє собою систему взаємозв’язаних, направлених на досягнення єдиної мети планових завдань, які визначають порядок, строки і послідовність здійснення програм, робіт або окремих заходів.
В залежності від того, який період в часу охоплюють заплановані заходи, розрізняють стратегічні, тактичні, операційні та поточні плани. Готовий план показує, що, як, коли і ким буде зроблено. Визначаючи функції планування, автори посібника “Менеджмент НДО” (К.:Counterpart , 1998) формулюють їх у вигляді трьох питань:
• Де ми знаходимося у даний час? Керівники повинні оцінити сильні й слабкі сторони організації в таких важливих областях, як фінанси,маркетинг, виробництво, наукові дослідження, трудові ресурси. Усе це робиться заради того, щоб визначити, чого організація може реально досягнути.
• Куди ми бажаємо рухатися? Оцінюючи можливості й загрози в оточуючому організацію середовищі, керівництво визначає, якими повинні бути її цілі і що може бути перепоною в досягненні мети.
• Як ми збираємося це зробити? Керівники повинні вирішити що необхідно зробити співпрацівникам організації, щоб досягнути поставленої мети. Шляхом планування керівництво намагається встановити основні напрямки діяльності, які забезпечать єдинство цілей для всіх членів організації.
Стратегічний план у порівнянні з іншими видами планів є найбільш довгостроковим. Він передбачає розгляд минулого розвитку,аналіз дійсної ситуації і постановку реальних завдань на декілька років вперед. Головне призначення стратегічного планування – створити й підтримати відповідність між цілями організації, її потенційними можливостями й шансами в сфері ринку здійснюваних послуг.
Як зазначає теоретик стратегічного планування Асерон Вайядавські : «… планування підтримує не те, що воно здійснює, а те, що воно символізує – здоровий глузд. Планування задумане як раціональний підхід до вирішення соціальних проблем. Планування – це благо тому, що це підхід системний, а не випадковий, дієвий, а не витратний, скоординований, а не безладний, послідовний, а не суперечливий, і насамперед раціональний, а не безрозумний» ( Ціт. По кн.: Стратегічне планування. – Львів: ЗУРЦ, 1998, с.43)
* – Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Стратегічне планування діяльності НДО – Кіровоград: ЦПТІ, 2000 – 92 с., розділ 1.1.