Природа починає, мистецтво спрямовує, досвід завершує, – стверджує латинський крилатий вислів. На власні очі побачивши діяльність громадських організацій у Великобританії, Аліна Солнишкіна (на фото друга праворуч), заступник Голови Ради молодих вчених Дніпропетровської області із гуманітарних питань, кандидат соціологічних наук, була вражена згуртованістю людей задля розвитку своєї громади.
Своїми враженнями Аліна вирішила поділитися і з читачами «НДО-Інформ.
Тиждень, проведений у Великобританії, залишив багато позитивних вражень. Після обміну досвідом в сфері наукової та громадської діяльності, мені захотілося втілювати в життя всі знання, що я отримала від своїх колег. Проте я трохи засмутилася, коли замислилася над таким питанням: Чому в Англії люди можуть об’єднуватися заради добробуту своєї території, району, в якому вони мешкають, громади, в якій проживають люди із різними віросповіданнями, різних рас та національностей, які різняться між собою за освітнім рівнем та політичними поглядами? Чому це не відбувається в українському суспільстві? Чому наша громадськість так завзято не бажає співробітничати між собою.
Проект «Активні громадяни» об’єднав між собою молодь, якій не байдуже майбутнє своєї країни, які є лідерами у своїх громадах. Протягом трьох навчальних модулів учасники програми вивчали такі корисні теми, як: розвиток лідерських якостей, управління проектами, розв’язання конфліктів та крос-культурний діалог. На жаль, не всі учасники програми перейшли на міжнародний модуль. Влітку цього року десять учасників програми здійснили ознайомчий візит до Сент-Хеленс, що недалеко від Манчестеру та Ліверпулю, а десять інших – отримали візу до Ньюкасла.
В рамках проекту «Активні громадяни» Британської Ради в Україні мені пощастило відвідати Північний Тайнсайд (міста Ньюкасл, Гейтсхейд, Джарроу, Тайнмаус).
Кожний із учасників міжнародного обміну мав нагоду відвідати ті установи, інституції та організації, які пов’язані безпосередньо саме із його діяльністю на Україні. Мої колеги відвідали центри соціальної адаптації колишніх ув’язнених, культурні центри етнічних меншин, релігійні громади, для нас проводилися зустрічі із політичними діячами та громадськими активістами.
Учасники програми ознайомилися із роботою центрів соціальної допомоги вразливим верствам населення. Ми бачили роботу небайдужих людей – волонтерів, діяльність яких багатоманітна – від проведення гімнастики із пенсіонерами (які в Англії дуже активні та соціалізовані, інтегровані у суспільство) до роботи в дитячих центрах.
Мене дуже вразила історія району Уоркер міста Ньюкасла, який вважався депресивним та бідним. Завдяки спільним зусиллям органів місцевого самоврядування, громадських організацій, релігійних установ в районі працюють три соціальних центри, в яких працюють не тільки із дітьми, але і з їх батьками. В маленькому районі Уоркер таких центрів аж три. А скільки їх в вашій громаді, в вашому районі? Діти займаються театральною діяльністю, малюванням, гончарною справою, роблять дивовижні скульптури та витвори своїми руками, ремонтують велосипеди. В центрі “Kids Cabin” працюють волонтери, які вчать дітей готувати, існує театральна студія, комп’ютерний клас.
Ми відвідали центр адаптації святого Мартіна, де існує безкоштовний дитячий садочок для діточок із бідних родин. Освіта в Великобританії є дуже коштовною і для того щоб дитина відвідувала дитячий садок, треба викласти від 450 до 650 фунтів стерлінгів на місяць. Тут із дітками малюють, грають, їх вчать готувати та спілкуватися між собою.
В місті Джарроу я зустрічалася із пані Енджі, Яка не маючи вищої освіти, приймала участь у соціальній адаптації та реабілітації важких підлітків, яка уже любить дітей і зробила багато в розвиток своєї громади.
Також в Джарроу ми бачили, як проходять заняття із інтеграції пенсіонерів у суспільство. Із ними працюють соціальні працівники за різноманітними напрямками. Вони малювали чудові картини, готувалися до виставки, робили гімнастику.
Мною були відвідані місцеві органи влади. Мерія в Англії дуже прозора, в ліфтах та в коридорах є дошки написані різними мовами – мовами етнічних меншин, англійською та мовою Брайля. В Джарроу сенатор Томас Хенсон розповідав про проблеми безробіття, про розвиток освіти, про громаду свого міста.
Дуже велику роль в Джарроу грають церковні громади. Ми бачили цілі паркові комплекси та центри соціальної адаптації для пенсіонерів, які побудовані спільно із органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та церковними установами. Літні люди будуть грати у більярд та проводити свої зустрічі та свята у дуже гарному приміщенні.
В центрі соціальної адаптації для підлітків існують як платні гуртки із латини та йоги, так і безкоштовні – тренажерний зал, театр та студія, де діти виготовляють чудові скульптури, картини, маски із пап’є-маше.
До речі, для людей із обмеженими можливостями в Англії теж створені всі умови – дороги, переїзди, в’їзди до помешкань.
Після участі в тренінгу по розвитку соціального капіталу, учасники отримали багато знань із розвитку активності мешканців громади, залучення громадян до участі у діяльності власного міста, налагодження партнерства та соціального діалогу.
В англійській мові є таке гарне слово community (з англ. спільнота, громада) і для розвитку цієї спільноти повинну об’єднати всі зусилля та ресурси а також розвивати соціальний капітал.
В університеті я звичайно, як соціолог, читала праці Пьєра Бурдьє та Роберта Патнема стосовно цієї проблеми, але я навіть в дисертації у частині яка стосувалася соціального капіталу нічого не вказувала про ієрархію соціального капіталу, а це дуже важливо. Отже ієрархія має таки вигляд: BONDING- BRIDGING- LINKING.
Спочатку ніхто не вчить нас громадському життю, ми починаємо все з чистого аркушу, проте із нарощуванням інтелектуального, адміністративного, політичного капіталу з’являються більш тісні соціальні мережі та зв’язки, які допомагають громадським активістам вивести соціальні проблеми своєї групи для обговорення на публічні арени. На наступному етапі йде об’єднання навколо певної проблеми громадських активістів. Незалежно від політичних вподобань, релігійних вірувань, власної позиції вони здатні об’єднатися для розвитку власного регіону, власного району. В Англії я бачила чудові приклади такого “наведення мостів” та міжсекторального партнерства між владою, НУО, церквою. Це і є переходом до об’єднання та впровадження суспільно корисних проектів та встановлення соціального діалогу між мешканцями громади.
Англія – це мультикультурна країна, вона змогла подолати інтолерантне ставлення до представників інших рас та релігій, а що заважає в українському суспільстві прийти до порозуміння?
Також учасників ознайомчого візиту чекала дуже насичена культурна програма – відвідування Римського Муру, історичних музеїв, культурних галерей, наукових центрів, концертів живої музики.
Ще не встигла я відійти від вражень стосовно візиту до Англіїї, а тут доля подарувала зустріч із моїми друзями знову. Представники громадськості Північного Тайнсайду міст Ньюкасл та Сандерленд відвідали АР Крим, Кіровоград та Кривий Ріг. Приймаючою стороною виступив Молодіжно-підлітковий центр “Шелтер плюс” в Кривому Розі. Я приєдналася до моїх гарних друзів та ще раз прийняла участь у зустрічі представників третього сектору із питань розвитку соціального капіталу та підвищення активності громад.
В Кривому Розі англійці відвідали єврейську релігійну спільноту, ознайомилися із історією міста, здійснили візит до ромської громади та поспілкувалися із активістами, які працюють над інтеграцією ромів в українське суспільство. Керівник англійської делегації провів дуже корисний круглий стіл для представників неурядових організацій Дніпропетровського регіону. Працівники третього сектору перезнайомилися між собою та домовилися про пріоритети співробітництва.
Також британські колеги відвідали АР Крим (Симферопіль, Бахчисарай) де мали нагоду познайомитися із культурою та звичаями кримських татар, громадськими молодіжними організаціями, які працюють в сфері популяризації цієї дивовижної культури, відвідали Кримський парламент, зустрілися із представниками кримських НУО, здійснили візит до центру відповідального батьківства та мусульманської релігійної громади. В Кіровограді британці ознайомилися із специфікою роботи із соціально вразливими верствами населення та соціальної реабілітації колишніх засуджених.
Сподіваюся, що після таких зустрічей у кожного із учасників розкрилися крила та з’явилися нові проекти. У мене це відбулося і я сподіваюся на подальшу співпрацю!
* – НДО-Інформ №4(43), 2011