Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації. Програма тренінгу, 2020

23.11.2020
Опубліковано : admin
0 Коментар
134
Роздрукувати

ІНСТИТУТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Програма тренінгу

РОЗВИТОК ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ В ЕПОХУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Кропивницький, ІСКМ 2020

ББК 60. 55

УДК 316. 7

Абрамов Л.К., Абрамова О.В., Кваша О.Ю., Луц В.І., Шевченко А.В.

Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації. Програма тренінгу. – за заг. ред. Абрамова Л.К. – Кропивницький: Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ), 2020. – 74 с.

У виданні представлено програму тренінгу «Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації», що розроблено Інститутом соціокультурного менеджменту (ІСКМ). Тренінг спрямований на формування компетентності у використанні проєктного підходу у розвитку громади, реалізацію цифрових проєктів на локальному рівні, втілення ідеї створення інформаційно- комунікаційного центру (ІКЦ) на базі місцевого закладу культури чи громадської організації. Цільовою аудиторією цього тренінгу є громадські активісти(ки), працівники(ці) закладів культури. Кваліфікаційні вимоги до тренерів(ок), які будуть проводити захід – вища освіта, проходження тренінгу для тренерів(рок) (ТОТ) та досвід з реалізації громадських ініціатив на локальному рівні.

Abramov L.K., Abramova O.V., Kvasha O.Y., Luts V.I., Shevchenko A.V.

Development of public initiatives during the digitalization era. Training program. – edited by Abramov L.K. – Kropyvnytskyi: ISCM, 2020. – 74 p.

The publication presents the training program “Development of public initiatives during the digitalization era”, developed by the Institute of Socio-Cultural Management (ISCM). The training is aimed at the formation of competence in the use of the project approach in community development, realization of digital projects at the local level, the embodiment of the idea of the creation of the information and advisory center (IAC) on the basis of local cultural institution or NGO. The target audience for this training is the public activists who work locally. The qualification requirements for the trainers who will be conducting the event are higher education, training for trainers (TOT) and experience in implementing community initiatives at the local level.

Розробка програми тренінгу: Абрамов Л.К., Абрамова О.В., Кваша О.Ю., Луц В.І., Шевченко А.В. Наукове редагування: Абрамова О.В.

Технічне редагування: Шевченко А.В. Умовних друкованих аркушів: 2,75

При використанні у будь-якому вигляді матеріалів з даного видання обов’язкове посилання на ІСКМ та його Інтернет проєкти: www.iscm.org.ua, www.lacenter.org.ua, www.lac.org.ua.

Підготовка видання здійснена в рамках проекту «Перехід до цифрового мислення» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S.Government.

ББК 60. 55

УДК 316. 7

© ІНСТИТУТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ (ІСКМ), 2020

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	4
ПРОГРАМА ТРЕНІНГУ «РЕАЛІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ В ЕПОХУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	5
МОДУЛЬ І. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	8
Сесія №1. Медіаграмотність та медіаосвіта. Принципи медіаграмотності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	8
Сесія №2-3. Що таке маніпуляція та «джинса». Фейк та його ознаки. Як перевіряти інформацію? Адаптація інформаційних повідомлень для різних типів аудиторії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	14
Сесія №4. SWOT – аналіз у роботі з медіа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	18
МОДУЛЬ ІІ. ДІДЖИТАЛ РОЗВИТОК ГРОМАДИ . . . . . . . . . . .	23
Сесія №5. Діджиталізація нашого повсякденного життя та звідки українці отримують інформацію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	23
Сесія №6. Десять стратегій в допомогу громадським активіст(к)ам. Громада онлайн: проєктний підхід в управлінні розвитком громади . . .	32
Сесія № 7. Соціальні медіа у діяльності громадських активістів(ок).	48
Сесія № 8. Візуальний контент: методика його створення та поширення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	56
ПРО ІНСТИТУТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ .	61
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	64
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	67

ПЕРЕДМОВА

Шановні колеги та колежанки, Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) протягом багатьох років приділяє значну увагу в своїй діяльності проведенню освітніх заходів для дорослих, намагаючись сприяти освіті протягом життя та розвитку громад. За ці роки нашою організацією реалізовано десятки соціальних проєктів, які створили можливості для професійного вдосконалення багатьом громадським активіст(к)ам на локальному рівні.

Видання, на яке ви звернули увагу є продовженням нашої діяльності з розвитку неформальної освіти на локальному рівні, яка, на нашу думку, дуже актуальна в сучасних умовах, особливо під час таких глобальних тенденцій як діджиталізація, пандемія та завершення процесу децентралізації. В цих умовах для реалізації громадських ініціатив на локальному рівні неможливо обійтися без використання діджитал-інструментарію. Саме тому ми в межах проєкту

«Перехід до цифрового мислення» удосконалили наші наробки з цієї тематики та адаптували їх до роботи на локальному рівні. Цей тренінговий гайд стане корисним для тренерів(ок) з неформальної освіти, які працюють на локальному рівні з громадськими активіст(к)ами, мають досвід реалізації соціальних ініціатив та обізнані в діджитал-технологіях.

Реалізуючи власні освітні проєкти ІСКМ завжди намагається дотримуватися певних освітніх стандартів, саме тому ми оформлюємо всі освітні заходи з неформальної освіти у вигляді відповідних гайдів тренінгів, якими можуть користуватися не тільки тренери(ки) нашої організації, а й всі, хто хоче займатися цією тематикою. Маємо надію, що це видання є кроком у цьому напрямку.

Лев Абрамов, президент ІСКМ

ПРОГРАМА ТРЕНІНГУ «РЕАЛІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ІНІЦІАТИВ В ЕПОХУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ»

Використання цифрових можливостей для центрів місцевої активності і громадських організацій України сьогодні як ніколи актуальне. Інформаційне суспільство – нове явище і новий етап розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації й знань у житті людей і їх активним спілкуванням між собою. Цифровий вибух, свідками якого ми є, супроводжується появою нових інформаційних технологій і пристроїв, розвиток яких сприяє створенню єдиного інформаційного простору, не обмеженого локальним рівнем. Тому що він являє собою сукупність глобальних баз інформації і банків даних, швидкісних технологій передачі контенту і відкритих мереж, що функціонують на основі єдиних стандартів і забезпечують у комплексі інформаційну взаємодію інституцій та громадян.

Говорячи про інформаційне суспільство, ми щоденно працюємо над проблемами наших громад, які вже самі є генераторами інформації. Заклади культури вже давно виконують не тільки дозвіллєву функцію, але й інформаційну. Бібліотеки, будинки культури як центри місцевої активності можуть реалізовувати в громаді цифрові проєкти, формуючи локальне інформаційне суспільство. Нова епоха діджиталізації дає ефективні можливості для спрощення, уніфікації та здешевлення цифрових процесів у громадах.

Відповідно, ця тренінгова програма має на меті сприяти набуттю практичних знань та умінь громадських активістів(ок) з питань реалізації громадських ініціатив в епоху діджиталізації.

Цільова аудиторія, на яку направлена програма – працівники(ці) культури та громадські активіст(к)и, які працюють на локальному рівні.

Тренінгова програма передбачає виконання таких завдань:

Сприяти формуванню обізнаності щодо нових інформаційних технологій і підвищенню рівня участі цільової аудиторії у функціонуванні відкритого інформаційного суспільства в Україні;
Роз’яснити важливість використання стратегічного підходу до створення і розвитку цифрових ресурсів громадських організацій як інструменту свободи слова і впливу на якість життя місцевих громад;
Сформувати вміння роботи з контентом, управління цифровими ресурсами, використання інструментів моніторингу, аналізу результативності та вивчення аудиторії;
Озброїти учасників(ць) методикою проведення інформаційних кампаній з актуальних питань діяльності громад, навичками медійної грамотності та дотримання авторських прав, а також технологіями використання проєктного менеджменту в роботі;

Оволодівши навчальною програмою учасники(ці) тренінгу: зрозуміють сутність інформаційного суспільства; сформують уявлення про цифрове середовище в Україні; оволодіють навичками аналізу інформації; переймуть лайфаки від тренера(ки) щодо методики роботи з контентом та цільовою аудиторією, використання інтернет символів, проведенням SWOT- аналізу роботи з медіа; усвідомлять важливість стратегічного підходу у створенні цифрових проєктів.

Методика проведення тренінгу базується на наступних принципах:

принцип активності і зацікавленості учасників(ць);
принцип дослідницької позиції в процесі роботи;
принцип партнерського спілкування;
принцип готовності учасників(ць) поділитися власним досвідом роботи на сайтах, у соціальних мережах та пошукових системах;

Основні форми роботи:

Групові дискусії у формі аналізу конкретних ситуацій та у формі групового крос-аналізу обраних для тренінгу цифрових ресурсів;
Кейси та приклади, що відповідають актуальності проблем в місцевих громадах;
Методи «мозкового штурму» і перевірки знань учасників(ці);
Структурні методи групового навчання і додаткове самостійне вивчення питань тренера(ки) між модулями;

Інтерактивні лекції з використанням мультимедіа і презентацій.

Технічне забезпечення тренінгу: столи, стільці, проєктор з HDMI- кабелем, екран, фліпчарт, wi-fi інтернет, наявність мінімум одного ноутбука на кожних 4-ох учасників(ць) із встановленим у ньому месенджером Viber для комунікації з тренером(кою), смартфон у кожного(ї) з учасників(ць) із встановленим у ньому месенджером Viber, колонки, площа приміщення від 60 кв.м.

МОДУЛЬ І. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ

Орієнтований час проведення: 4 сесії по 90 хв.

Мета: сформувати здатність критично здійснювати аналіз медіаповідомлень та навички використання нових медіа-діджитал-ресурсів у реалізації громадських ініціатив.

Сесія №1. Медіаграмотність та медіаосвіта.

Принципи медіаграмотності

Час проведення: 90 хвилин.

Матеріали та обладнання: додаток А «Дотренінгова анкета», додаток Б

«Рівень поінформованості та розуміння медіаграмотності й основ роботи з соціальними мережами», додаток В «Власне інформаційне поле»; плакати для визначення очікувань; маркери різного кольору, папір А4 (білий, різнокольоровий), великі аркуші паперу (для фліпчарту), різнокольорові стікери, клейка стрічка, ноутбук, проєктор, екран, Презентація №1 «Принципи медіаграмотності».

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Представлення тренера(ки) та програми тренінгу.

Тренер(ка) представляє себе та свою діяльність, робить акцент на досвіді роботи за тематикою тренінгу.

Далі тренер(ка) представляє етапи навчання на тренінгу у вигляді карти з маршрутом. Спираючись на тематику тренінгового модулю, тренер(ка) зосереджує увагу на поняттях – що є інформацією, що є новинами, які є типи медіа, адже саме це допоможе знайти правильний ключ, кого треба запросити на захід тощо.

Понятійний апарат – медіаграмотність, медіаосвіта, фейк, «джинса».

2. Знайомство учасників(ць).

Тренер(ка) роздає учасникам(цям) аркуші паперу та маркер. Кожен має прописати та намалювати на аркуші:

своє ім’я,
населений пункт,
місце роботи,
які діджитал-інструменти використовує у своїй діяльності.

Тренер(ка) звертається до учасників(ць) – «Чи всі готові до самопрезентації?». Час на підготовку 5 хвилин. Після – кожен учасник(ця) по черзі виходить і презентує себе.

Тренер(ка) звертає особливу увагу на те, які діджитал-інструменти використовують учасники(ці).

3. Визначення очікувань з тренінгу.

Кожен учасник(ці) отримує по одному стікеру, на якому має прописати свої очікування з заходу, багаж знань який сподівається отримати, можливі питання, на яких варто зосередити увагу тощо.

Потім кожен учасник(ці) по черзі підходить до фліпчарту, оголошує свої очікування та приклеює стікер на аркуш фліпчарту.

4. Заповнення анкет.

Тренер(ка) роздає учасникам(цям) анкети:

«Дотренінгова анкета» (Додаток А) для визначення початкового багажу знань учасників(ць);
Анкета «Рівень поінформованості та розуміння медіаграмотності й основ роботи з соціальними мережами» (Додаток Б) щодо рівня поінформованості та розуміння медіаграмотності та основ роботи із соціальними мережами;
Анкета «Власне інформаційне поле» (Додаток В) щодо власного інформаційного поля, тобто скільки приблизно часу на добу проводять учасники(ці) у соціальних мережах, телебаченні, газетах, що допоможе кожному(ій) учаснику(ці) усвідомити ефективність витрат власного часу на інформаційні ресурси.

5. Медіаосвіта та медіаграмотність.

Перед початком викладу основного матеріалу, тренер(ка) звертається до учасників(ць) з питанням – чи знайомі вони з поняттям «медіаосвіта» та

«медіаграмотність».

Варіанти відповідей учасників(ць) тренер(ка) фіксує на аркуші паперу фліпчарту, потім під час викладу основного матеріалу даний запис допоможе порівняти думки учасників(ць) з науковими визначеннями.

Медіаосвіта.

Медіаосвіта (за документами ЮНЕСКО) – навчання теорії та практичним умінням для опанування сучасних мас-медіа, які розглядаються як частина специфічної автономної галузі знань у педагогічній теорії та практиці. Забезпечує знання того, як:

аналізувати, критично осмислювати, створювати медіатексти;
визначати джерела медіатекстів, їх інтереси та контексти;
добирати відповідні медіа для створення і поширення власних матеріалів [9, 3].

Взагалі, медіаосвіта в ціннісній системі координат вбачається інститутом громадянського виховання. Її предмет – взаємодія людини з медіа, система знань і вмінь, необхідних людині для повноцінного сприймання та аналізу медіатекстів, для соціокультурного розвитку творчої особистості [9, c. 14].

Медіаграмотність.

Медіаграмотність – рівень медіакультури, який стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіа-засобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, котру сконструювали медіа-джерела, осмислювати міфи і типи контролю [9, c. 16].

6. Інтерактивна лекція «Принципи медіграмотності» (супроводжується мультимедійною Презентацією №1).

Канадський науковець і президент Канадської асоціації медіаосвітніх організацій Джон Пандженте (John J. Pungente) вивів вісім ключових принципів медіаграмотності, що дозволяють краще вивчати медіапродукти.

Слайд 1. Будь-який медіапродукт – це сконструйована реальність.

Він відбиває не реальний світ, а деякі суб’єктивні, ретельно відібрані уявлення про нього. Медіаграмотність допомагає руйнувати такі штучно створені конструкції та розуміти принципи їх створення.

Слайд 2. Медіа конструюють реальність.

Саме вони формують більше уявлень про навколишнє середовище та особисте ставлення до того, що відбувається. Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, які, своєю чергою, сконструювали фахівці, що переслідують визначені комунікативні цілі. Медіа певною мірою формують наше відчуття реальності.

Слайд 3. Отримувачі медіаповідомлення інтерпретують його зміст.

Медіа забезпечують свою аудиторію інформацією, на основі якої формується уявлення про реальність. Отримувачі повідомлення інтерпретують та осмислюють, ґрунтуючись на власному досвіді та таких індивідуальних характеристиках, як особисті запити й очікування, актуальні проблеми, сформовані національні та гендерні уявлення, соціальний та культурний досвід тощо.

Слайд 4. Медіа мають комерційну підтримку.

Медіаграмотність дає уявлення про те, що підтримує будь-які медіа з комерційного боку і як комерційний підтекст впливає на зміст медіапродукту, його якість.

Створення медіапродукту – це передовсім бізнес, який має давати прибуток. За всяким медіабізнесом стоять конкретні люди зі своїми інтересами, саме останні й визначають зміст того, що дивиться, читає, слухає отримувач медіаповідомлень.

Слайд 5. Будь-яке медіаповідомлення транслює ідеологію та інформацію про певні цінності.

Будь-який медійний продукт – це, в певному сенсі, реклама способу життя та тих чи інших цінностей. Явно чи опосередковано медіа створюють в очах аудиторії уявлення про «гарне», «красиве» життя; формують споживацькі смаки та дають уявлення про загальну ідеологічну позицію.

Слайд 6. Медіа виконують соціальні та політичні функції.

Вони впливають на політичну ситуацію та провокують соціальні зміни. Телебачення впливає на результати виборів. Електорат ґрунтує свої рішення на уявленнях про кандидатів, тобто на сформованому іміджі. Медіа примушують нас задумуватися про події, що відбуваються в інших країнах.

Слайд 7. Зміст повідомлення залежить від виду медіа.

Різні медіа передають повідомлення про одну подію, наголошуючи на різних аспектах. Отже, аудиторія має змогу ознайомитися з різними поглядами та сформувати власну позицію.

Слайд 8. Кожен медіаресурс має власну унікальну естетичну форму.

Кожен медіапродукт має бути представлений аудиторії в естетичній формі, що дозволяє, деякою мірою, діставати задоволення від форми та змісту. Цікаві пропозиції канадського дослідника трохи нівелюються хибними уявленнями про силу медійного впливу. Відповідно до автора американських підручників для студентів Джеймса Поттера (James Potter), медіаграмотність полягає в здатності особистості контролювати споживання медіа. Медіаграмотна людина легше орієнтується в медіасвіті, легко знаходить інформацію [9, c. 22-23].

7. Інформаційне повідомлення «Професійне становлення через призму медіаграмотності».

Тренер(ка) проводить міні-лекцію та акцентує увагу учасників(ць) на тому, що медіаграмотність постійно пропонує три вакансії:

Дослідник – вивчає факти і медіа;

Аналітик – перевіряє джерела, перехрещує дані і проблеми конфіденційності;

Автор – намагається створити власний продукт, аналізує наслідки і приймає рішення щодо доцільності поширення цього продукту.

Вимоги до кандидатів(ок): мати бажання! Медіаграмотність полягає в здатності особистості контролювати споживання медіа. Медіаграмотна людина легше орієнтується в медіасвіті, легше знаходить інформацію, яка їй потрібна, та запобігає повідомленням, що можуть їй зашкодити, подібно до забруднених і отруйних води чи їжі [5].

Наукові погляди шведської дослідниці Сесілії фон Файлітзен (Cecіlіa von Faіlіtzen): медіаосвіта має розвивати критичне мислення (crіtіcal thіnkіng), суттєвий елемент розвитку якого – створення учнями/ученицями власної медіапродукції.

Медіаосвіта потрібна для активної участі як в демократичному процесі, так і в глобалізаційному. Вона має основуватися на вивченні всіх видів медіа. Особливу увагу Файлітзен звертає на те, що створення медіапродукції – необхідний елемент у процесі медіаосвіти. Дійсно, десакралізація медіа, набуття учнями/ученицями навичок журналістської роботи, коли вони дізнаються про механізм і «кухню» створення медіа, має сприяти виробленню незалежного та критичного погляду на медійний контент [10, c. 15].

8. Обговорення теоретичного матеріалу із блоків 6 і 7 з учасниками(цями) у форматі дискусії.

Тренер(ка) звертається до учасників(ць) з питаннями і пропонує їх обговорити:

Які ресурси медіа наявні в громаді?
Які медіапродукти створюються у вашій громаді?
На скільки громадяни є медіаграмотними?
Які дії варто застосувати задля підвищення медіаграмотності громадян на місцевому рівні?

Сесія №2-3. Що таке маніпуляція та «джинса». Фейк та його ознаки. Як перевіряти інформацію?

Адаптація інформаційних повідомлень для різних типів аудиторії

Час проведення: 90 хвилин.

Матеріали та обладнання: три тенісні м’ячики та склянка з водою для вправи Енерджайзер, маркери різного кольору, папір А4 (білий, різнокольоровий), великі аркуші паперу (для фліпчарту), фліпчарт, різнокольорові стікери, клейка стрічка.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Енерджайзер.

Учасники(ці) та тренер(ка) стають у коло. Тренер(ка) пояснює правила групової роботи: тренер(ка), називаючи ім’я, кидає м’ячик учаснику(ці), потім учасник(ця), називаючи ім’я кидає м’ячик іншому учаснику(ці), який ще не брав участі в перекиданні м’ячика. М’ячик має потрапити в руки кожному учаснику(ці) та повернутись до тренера(ки). Після того, як учасники(ці) впевнено кидають м’ячик, тренер(ка) докидає в коло ще один м’ячик (технологія перекидання не змінюється), потім тренер(ка) докидає третій м’ячик. У той час коли учасники(ці) кидають по колу три м’ячики, тренер(ка) ускладнює завдання і передає по колу ще якийсь предмет (як приклад, склянку з водою, тощо).

Рефлексія після проведення енерджайзеру: Чи складно було перекидати м’ячики? Що було найскладніше? Що допомагало сконцентруватись, та успішно виконувати завдання? [2].

2. Інформаційне повідомлення «Журналістські стандарти».

Тренер(ка) знайомить учасників(ць) з журналістськими стандартами для формування цілісного уявлення та розуміння каналів інформації:

Баланс (має бути дві, або більше сторони «конфлікту» інтересів у матеріалі).
Достовірність: близькість джерела до події, процесу, явища; компетентність; кількість джерел; чи зацікавлене джерело у відповідному висвітленні проблеми («усім відомо», «говорять», «як зазначили науковці», «на думку експертів» – маркери порушення стандарту).
Відокремлення фактів від журналістських думок і коментарів (нейтральність).
Повнота: вичерпне подання ключових фактів з теми матеріалу.
Точність: відповідність кожного подання реальності (цитування думок, назв, цифр та ін.).
Своєчасність: якщо новина виходить про події минулих днів – або маніпуляція або брак професійності [6].

3. Міні-лекція «Маніпуляція, «джинса», фейк – в чому полягає основна різниця».

3.1. Маніпуляція.

«Маніпуляція» – від латинського слова «пригорща». Образно, це спосіб дій, який дозволяє когось тримати у власних руках [17].

Як це з нами робить телебачення?

Зміна ієрархії подій (важливі події – на друге/третє місце).
Неправдиві відомості.
Надає інформацію з оцінкою.
Події висвітлюють у хибному ракурсі (виконавці винні, а не керівник).
Спекуляції на важливій інформації (резонансі справи – перетворено із злочину на контент).
Зловживає шоковими новинами, що відволікають від аналізу ситуації в країні.
Надає інформацію занадто спрощено. Бракує аналітичного викладу матеріалу.

3.2. «Джинса».

«Джинса» – замовні матеріали, що виходять під виглядом звичайних новин або інформації. Її часто не маркують як рекламу. Це – порушення професійного стандарту журналістики і маніпуляція. «Джинса» буває політична і комерційна.

Ознаки «джинси»:

наявність цілком/частково ідентичних матеріалів в інших медіа,
є елементи, що сприяють реалізації товарів/послуг (контакти),
експерти, які не компетентні коментувати подію,
акцент на позитиві або негативі товару/події.

«Мова ворожнечі» (англ. – «hate speech») – приниження гідності особи, спільноти, через посилання на її належність до етнічної, статевої, професійної або іншої спільноти [22].

3.3. Фейк.

Фейк – це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації.

Фейк – це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.

Ознаки фейку:

Джерела:
- Відсутність джерел.
- Анонімні джерела.
- Інформація з соціальних мереж, з акаунтів, які не верифіковані, маловідомі джерела.
Експерт(к)и:
- Представники структур, яких не існує в реальності.
- Експерт(к)и без вказування інституції.
- Анонімні експерт(к)и (вчені вважають).
- Політично заангажовані.
Емоції

Думка чи оцінка подається як факт.
Заголовок не відповідає новині або є надто емоційним.
Використано слова, які викликають емоції, поширення стереотипів.

Подання фактів:
- Соціологія без вибірки, замовника, географії тощо.
- Однобоке подання фактів, оцінок, коментарів, узагальнень.
- Викривлена новина: реальні факти +
- Недостовірні фото/відео подають як підтвердження інформації [18]

4. Вправа «Правда/Фейк».

Тренер(ка) пропонує учасникам(цям) власноруч попрацювати над створенням фейкової інформації та правдивої новини. Враховуючи кількість учасників(ць), тренер(ка) пропонує об’єднатися у дві-три групи. Групи мають працювати по різні сторони кімнати аби не чути обговорення один одного. Робота здійснюється в групах протягом 15 хвилин, після – кожна група представляє свої правду/фейк іншій групі, та в свою чергу має відгадати де правда, а де фейк.

Після вправи здійснюється обговорення:

Чи важко було вигадати неправдиву інформацію?
Які є докази того, що інформація є правдивою? Як це перевірити?
Які у вас виникли відчуття, коли ви дізналися, що інформація була неправдивою?

5. Вправа «Друкарська машинка» для мобілізації уваги, поліпшення настрою, підвищення активності учасників(ць) та інтеграції групи.

5.1. Група сідає у коло.

Тренер(ка) каже: «Давайте уявімо собі, що ми всі – велика друкарська машинка. Кожен з нас – літера на клавіатурі (трохи пізніше ми розподілимо літери, кожному дістанеться по 2–3 літери алфавіту). Наша машинка друкує різні слова і робить вона це так: я кажу слово, наприклад, «поїзд», і тоді той, кому дісталася літера «П», плескає в долоні, потім ми всі разом плескаємо в долоні, потім плескає в долоні той, у кого літера «О», і знову плескає в долоні, і знову загальний плескіт і так далі. (Тренер(ка) розподіляє літери). Коли машинка надрукує перше слово, я скажу наступне. Якщо наша машинка зробить помилку, то ми будемо друкувати слово із самого початку».

Тренер(ка) приступає до проведення вправи, водночас, підбираючи такі слова, щоб усі члени(кині) групи могли взяти у ній участь. У процесі виконання вправи тренер(ка) може ускладнити завдання: запропонувати в одному слові всім разом плескати в долоні між літерами два рази, а в наступному – один раз після приголосних і два рази після голосних, можна замінити оплески вставанням. Останнє слово, яке «друкує» група –

«діджиталізація».

5.3. Підведення підсумків.

Якщо під час вправи було багато помилок, то після закінчення можна поставити запитання [1, с. 36]:

Які труднощі у вас виникли?
Яке слово було найскладнішим?
Які виникали відчуття, коли хтось допускався помилки?

Сесія №4. SWOT – аналіз в роботі з медіа Час проведення: 90 хвилин.

Матеріали та обладнання: капелюх, фанти з написами до вправи

«Голоси тварин», маркери різного кольору, папір А4 (білий, різнокольоровий), великі аркуші паперу (для фліпчарту), різнокольорові стікери, клейка стрічка, ноутбук, проєктор, екран, Презентація №2 «SWOТ-аналіз».

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Вправа «Голоси тварин».

Тренер(ка) каже: «Зараз ми будемо працювати в підгрупах. І перш, ніж отримати завдання, об’єднаймося в підгрупи. Зробимо це так: в мене у капелюсі лежать фанти, на яких написана назва домашньої тварини або птиці (корова, собака, козел, осел, кіт, гусак, півень, курка). Кожен із вас має витягнути фант, нікому не показуючи, прочитати його. Потім за моєю командою всі закривають очі, починають ходити цим майданчиком, не відкриваючи очей і видаючи звуки, характерні для «своєї» тварини. Завдання полягає в тому, щоб знайти своїх побратимів» [1, с. 11].

2. Міні-лекція «Вплив на аудиторію».

Тренер(ка) проводить міні-лекцію.

Вплив на аудиторію (виборців) здійснюється різними способами, серед яких є і медіавплив. І незважаючи на певні падіння рівня довіри українців до медіа, одним із ефективних досі є вплив через медіа. Новим активним ресурсом є соціальні мережі, інтернет-медіа.

«У 2019 році українці стали набагато менше довіряти ЗМІ – довіра до всіх традиційних медіа впала на 11% у порівнянні з 2018 роком. Довіра коливається між 19% до загальнонаціональної преси, 22% – до місцевого радіо та 49% – до загальнонаціональних телеканалів», – йдеться в дослідженні.

Водночас, за даними USAID-Internews, загальнонаціональним інтернет- медіа довіряє 51 % респондентів, що є найвищим показником цьогоріч.

Загалом опитування показало, що від 2015 року частка українських інтернет-користувачів зросла на 14 %: тепер онлайн присутні 85 % українців. При цьому дослідники звернули увагу на те, що 68 % респондентів використовує соціальні мережі для отримання новин. Цей показник на 15 % зріс у порівнянні з даними 2018 року (53 %).

«Популярність і охоплення аудиторії телеканалами знизився до 66 % в порівнянні з 77 % минулого року. Ці дані підтверджують, що традиційні медіа невпинно трансформуються в цифру, що також є глобальним трендом у медіа- індустрії», – уточнюється в опитуванні [19].

3. Метод SWOT–аналізу – що це?

Тренер(ка) проводить лекцію із використанням мультимедійної презентації №2.

3.1. SWOT – аналіз в роботі з медіа.

Презентація №2 «SWOТ-аналіз».

Слова тренера(ки): «SWOТ-аналіз – це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації [11]. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв’язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації. В основі даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі» [23].

Слайд 1. SWOТ-аналіз – аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації.

Аналізу підлягають:

сильні сторони (Strength),
слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища,
можливості (Opportunities),
загрози (Threats) зовнішнього середовища організації.

Слайд 2. Для чого мені це потрібно?

Отримати максимально повну картину своїх можливостей. Здійснити корекцію поточної ситуації в роботі з медіа.

Використати всі наявні ресурси раціонально і без втрат.

Ремарка тренера(ки): «Проводити аналіз варто хоча б раз на рік».

3.2. Питання для аналізу та перевірка сторін

Слова тренера(ки): «Сильна сторона: яким чином ця сторона сприяє рейтингу кандидата, збільшує кількість медіа-проявів? Чи створює ця сторона унікальність кандидата? Слабка сторона: яким чином ця сторона зменшує кількість медіа-проявів, шкодить рейтингу? Можливості: як ця можливість сприятиме збільшенню медіа-підтримки кандидата? (чи є можливість в реальності? Терміни?). Загрози: як загроза впливає на кількість медіа-проявів, рейтинг кандидата? (можливі строки)».

Слайд 3. Питання для SWOT – аналізу (табл.1)

Сильні сторони	Слабкі сторони	Можливості	Загрози
1. Що я роблю краще за інших?	1.Що я роблю погано?	1. Чи допомагають мені політичні тенденції?	1. Хто сильніший за мене?
2.Яка моя конкурентна перевага перед іншими?	2.На що скаржаться в моїй роботі з медіа (моєї прес-служби)?	2. Економічна/ соціальна ситуація може вплинути позитивно на мою кампанію?	2. Які нові учасники(ці) перегонів можуть бути для мене загрозою? Що вони роблять?
3. Які я маю ресурси?	3. Які недоліки моєї команди?	3.Які нові можливості є?	Чи можуть політичні тенденції інші обставини нанести мені шкоду?
4. Які мої сильні/унікальні сторони очевидні моїм прихильникам?	4.Що конкурент робить краще за мене?	4.Чи можна придбати додаткові ресурси?

3.3. Правила аналізу.

Слайд 4. Правила аналізу:

Запросіть декілька осіб – зростає об’єктивність.
Кожен фактор має бути підтверджений конкретикою.
Дивіться на себе очима конкурентів і виборців.

3.4. Результати аналізу:

Слайд 5. Результати аналізу:

План дій.
Терміни.
Відповідальні особи.
Пріоритети.
Ресурси.

3.5. Проведення групового аналізу громади у медіа середовищі.

Група учасників(ць) об’єднується у чотири підгрупи. Перша група визначає сильні сторони, друга – слабкі, третя – можливості, четверта – загрози. Свої пропозиції кожна група прописує напрацювання на аркуші фліпчарту. По завершенню роботи, кожна група представляє свої напрацювання. Інші учасники(ці) можуть доповнювати або спростовувати ту, чи іншу думку, аргументуючи її власними спостереженнями.

4. Енерджайзер «Герої японських казок».

Учасники(ці) об’єднуються у дві групи, стають у шеренгу команда навпроти команди. Тренер(ка) пояснює правила енерджайзера. Задає питання учасникам(цям): «Хто є героями японських казок? (самурай, принцеса, дракон). Які дії здійснює самурай? (учасники(ці) імітують тримання в двох руках меча самурая, катану, із вигуком всією командою «ХА!», роблять крок уперед імітуючи удар мечем). Як робить принцеса? (учасники(ці) дрібними кроками імітують рухи принцеси). Як робить дракон? (учасники(ці) піднімають руки над головою імітують гарчання дракона)».

За умовами гри, команди імітуючи дії того чи іншого героя японських казок, набирають бали. Умови перемоги: якщо одна команда імітує дракона, а інша принцесу, перемагає команда, яка імітувала дракона. Якщо команда імітує самурая, а команда на проти дракона, перемагає команда, що імітувала самурая. Якщо команда імітує самурая, а команда навпроти принцесу. Перемагає команда, яка імітувала принцесу (можна використовувати 3-4 раунди).

4.2. Рефлексія після гри:

Як гралось?
Що заважало виграти?
Що допомогло виграти?

Підсумок: вміння домовитись у команді та обрання спільної тактики, гарантує успіх команди [2].

МОДУЛЬ ІІ. ДІДЖИТАЛ РОЗВИТОК ГРОМАДИ

Мета: сприяти набуттю практичних знань та умінь громадських активістів(ок) з питань реалізації громадських ініціатив в епоху діджиталізації.

Орієнтований час проведення: 4 сесії по 90 хв.

Сесія №5. Діджиталізація нашого повсякденного життя та звідки українці отримують інформацію

Час проведення: 90 хвилин.

Матеріали та обладнання: «діджитал-м’ячик», додаток Г «Діджитал- бриф», додаток Д «Тест на загальну цифрову грамотність»; ноутбук, проєктор, екран, смартфон, спеціально підготовлений номер телефону для створення Viber–групи, презентація №3 «Цифрове середовище України».

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Енерджайзер «Діджитал-м’ячик»

Інтеграційна гра, спрямована на визначення інтересів та цільових запитів в Інтернеті. Тренер(ка) пропонує учасникам(цям) стати в коло, бере «діджитал- м’ячик» у руки. Пропонує учасникам(цям) кидати один(на) одному(ій) кидають м’ячик, називаючи своє ім’я та відповідаючи на питання:

Що я найбільше люблю шукати в Інтернеті?
Соціальна мережа, у якій я частенько проводжу час?
Що останнє з цікавого бачила/чив в Інтернеті?

По завершенню вправи тренер(ка) проводить рефлексію того, що спільного у запитах учасників(ць), що дізналися цікаве.

2. Інтерактивний обмін інформацією.

Надається спеціально підготовлений номер телефону для створення Viber– групи на час діджитал-тренінгу, під назвою «17-18.11.20 (як приклад) #Digital_MindsetNGO». Всі інфографіки та матеріали надсилаються учасникам(цям) відповідно за планом розгляду теми.

3. Опитування групи.

Тренер(ка) звертається до учасників(ць) із питанням «Чи були ви раніше на тренінгах з теми «Діджиталізація»?».

3.1. Заповнення анкети «Діджитал-бриф».

Тренер(ка) вибирає одного учасника(цю) групи (того, хто проявить бажання) і персонально опитує його, інші учасники(ці) слухають і на роздрукованих аркушах пишуть відповіді на «Діджитал-бриф» (Додаток Г), потім віддають їх асистенту(ці) тренера(ки), аркуші не підписуються.

Меседж тренера(ки): «Зробіть заповнення «digital-брифа» своєю звичкою і вся система процесів у проєкті стане збалансованою, ефективною, неточності й переробки зведуться до мінімуму, завдання будуть вирішуватися швидше. До того ж, правильно оформлені брифи – показник професіоналізму і відповідального ставлення до роботи всіх учасників(ць) проєкту. Громаді це знадобиться!».

4. Розгляд досліджень щодо інформаційного суспільства в Україні

4.1. Розгляд поняття «Інформаційне суспільство» та його складових.

Тренер(ка) пояснює: «Інформаційне суспільство – нове явище і новий етап у розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації й знань у житті людей і їх активним спілкуванням між собою» [3].

Цифровий вибух, свідками якого ми є, супроводжується появою нових інформаційних технологій і пристроїв, розвиток яких сприяє створенню єдиного інформаційного простору, не обмеженого локальним рівнем, тому що він являє собою сукупність глобальних баз інформації і банків даних, швидкісних технологій передачі контенту і відкритих мереж, що функціонують на основі єдиних стандартів і забезпечують в комплексі інформаційну взаємодію інституцій і громадян. Робимо акцент на факті – здебільшого локальні НДО самотужки вирішують проблеми інформування про свою діяльність, а використання цифрових технологій навіть не входить у стратегії розвитку багатьох громад (ОТГ).

4.2. Презентація №3 «Цифрове середовище України».

Тренер(ка) представляє учасникам(цям) інфографіку «Візуалізація стану цифрового середовища України у 2020 році» на екрані (Рис.2).

Слайд 1.

Рисунок 2. Візуалізація стану цифрового середовища України у 2020 р.) (Слайд 1)

В Україні кількість інтернет-користувачів зросла до 23 мільйонів. Кількість інтернет-користувачів у 2019 році збільшилась на 8 %. Про це свідчать результати дослідження Інтернет асоціації України. Так, на сьогодні всесвітньою мережею регулярно користуються 22,96 млн українців, або 71 %, порівняно з показником 63 % станом на кінець 2018 року. При цьому більшість користувачів – українці у віці від 25 до 44 років.

Слайд 2.

Рисунок 3. Інтернет-технології оточують нас (Слайд 2)

Інтернет-технології оточують нас всюди (рис.3), завдяки ІТ стали можливими такі напрями, як е-демократія, робота з відкритими даними, різні державні та громадські е-сервіси, а розробники можуть і готові долучатися до розвитку civic-tech-продуктів. Згідно з даними дослідження, 66 % інтернет- користувачів використовують для виходу в Інтернет смартфон, 40 % – домашній ноутбук, 36 % – стаціонарний домашній комп’ютер, 5 % – стаціонарний комп’ютер на роботі [20].

4.3. Поширеність Інтернету в Україні.

Поширеність Інтернету в Україні постійно зростає, але ще сьогодні його проникнення в селах дуже низьке, тоді як у містах – 90 % (з них тільки у Києві

45%). Зараз проникнення широкосмугового Інтернету у селі складає 4 %. Усе більше українців обирають смартфон для користування Інтернетом, тому вся наша надія насамперед на мобільний Інтернет і на те, що найближчим часом домінуючою технологією бездротового зв’язку в Україні має стати 4G [12].

Але, на жаль, 5,75 млн громадян все ще не мають фінансової та технічної можливості під’єднатися до оптичного інтернету. Зокрема, 1,55 млн сільських жителів не мають можливості під’єднатися до оптичного інтернету у зв’язку його з високою ціною. 4,2 млн осіб проживають в населених пунктах, де не працює жоден провайдер, що надає послуги оптичного інтернету. Вартість підключення до оптичного інтернету для міського домогосподарства в середньому становить 1200 гривень, для сільського домогосподарства – 1300 гривень. 18% домогосподарств у селах не мають можливості підключитися до оптики дешевше, ніж за 2,5 тис. гривень. Міністерство цифрової трансформації попросить у Кабміну 5,5 млрд грн на проведення в сільську місцевість високошвидкісного інтернету.

Слайд 3

Один з найбільших українських телекомунікаційних операторів

«Укртелеком», для досягнення мети Міністерства цифрової трансформації забезпечити 95 % сільського населення доступом до інтернету, готовий на першому етапі інвестувати 1,6 млрд грн в розвиток оптичного інтернету в сільській місцевості [25].

5. Інформаційне повідомлення «Цифрова грамотність Українців»

Цифрова грамотність, тобто вміти впевнено користуватися смартфоном і комп’ютером – це одна із ключових навичок 21 століття. Проте за даними дослідження, яке було проведено у 2019 подане Міністерством цифрової трансформації України – 53 % українців володіють цифровими навичками нижче базового рівня. Так, взагалі не володіють такими навичками 15,1 % українців, а низький рівень мають 37,9 % громадян. Це значить, що більшість українців не можуть використовувати переваги сучасного діджиталізованого світу. Найкраще цифровими навичками володіє молодь віком 10–17 років, вона дістала частку 61,6 % у категорії «вище середнього».

Слайд 4.

Цифрова компетентність базується на двох принципах:

Впевненість + безпека = компетентність.

Рамка цифрової компетентності для громадян (DigComp).

В основі визначення рівня володіння цифровими навичками було застосовано методологію, що використовується Європейською комісією, – DigComp 2.0. «Цифрові навички» охоплюють чотири параметри: інформаційні та комунікаційні навички (які за результатами дослідження є найбільш розвиненими в українців, обидві – понад 70%), уміння вирішити проблему в інтернеті та пошук програмного забезпечення [16].

У 2016 та 2017 році відбулось концептуальне оновлення рамки цифрової компетентності громадян (ЄС) DigComp. Було опубліковано два документи DigComp 2.0 та DigComp 2.1, які містять опис п’яти вимірів цифрової компетентності (рис. 4).

Слайд 5.

Рисунок 4. DigComp 2.1. (Слайд 5) Компетентності та дескриптори

Інформаційна грамотність та грамотність даних.
- Перегляд, пошук, фільтрування даних, інформації та цифрового контенту.
- Оцінювання даних, інформації та цифрового контенту.

Аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність та надійність джерел даних, інформації та цифрового контент. Аналізувати, інтерпретувати та критично оцінювати дані, інформацію та цифровий контент.

Керування даними, інформацією та цифровим контентом.

Організовувати, зберігати та вибирати дані, інформацію та контенту цифрових середовищах. Організовувати та обробляти їх у структурованому середовищі.

Комунікації та співпраця.
- Взаємодія за допомогою цифрових технологій.

Взаємодіяти за допомогою різноманітних цифрових технологій та розуміти, які засоби цифрової комунікації доречні у даному контексті.

Поширення за допомогою цифрових технологій.

Поширювати дані, інформацію та цифровий контент для інших за допомогою відповідних цифрових технологій. Діяти в ролі посередника, знати про практики посилань та цитування.

Залучення до громадянського суспільства за допомогою цифрових технологій.

Брати участь у суспільній діяльності за допомогою державних та приватних цифрових сервісів. Шукати можливості для розширення своїх прав та можливостей, та вираження громадянської позиції за допомогою відповідних цифрових технологій

Співпраця за допомогою цифрових технологій.

Використовувати цифрові інструменти та технології для процесів співпраці, а також спільного конструювання та спів-творення даних, ресурсів та знань.

Нетикет.

Знати норми поведінки та ноу-хау при використанні цифрових технологій та взаємодії у цифрових середовищах. Адаптувати комунікаційні стратегії до конкретної аудиторії та усвідомлювати культурну різноманітність та різноманітність поколінь у цифрових середовищах.

Керування цифровою ідентичністю.

Створювати та керувати однією або кількома цифровими ідентичностями, вміти захищати свою репутацію, працювати з даними, які створюються внаслідок використання кількох цифрових інструментів, середовищ та сервісів.

Створення цифрового контенту

Розробка цифрового контенту.

Створювати та редагувати цифровий контент у різних форматах, самовиражатись цифровими засобами.

Інтеграція та повторна розробка цифрового контенту.

Змінювати, покращувати, вдосконалювати та інтегрувати інформацію та контент в існуюче ядро знань для створення нового, оригінального та релевантного контенту та знань.

Авторське право та ліцензування.

Розуміти, як авторське право та ліцензування стосуються даних, інформації та цифрового контенту.

Програмування.

Планувати та розробляти для комп’ютерної системи послідовність зрозумілих інструкцій для вирішення даної проблеми чи виконання конкретної задачі.

Безпека.
- Захист пристроїв.

Захищати пристрої та цифровий контент, розуміти ризики та загрози у цифрових середовищах. Знати про заходи безпеки та захисту, належно враховувати надійність та конфіденційність.

Захист особистих даних та конфіденційність.

Захищати особисті дані та конфіденційність в цифрових середовищах. Розуміти, як використовувати та ділитись інформацією, що ідентифікує особу, вміти захистити себе та інших від шкоди. Розуміти, що цифрові сервіси використовують «Політики конфіденційності» для інформування про використання особистих даних.

Захист здоров’я та добробуту.

Вміти уникати ризиків здоров’ю та загроз фізичному та психологічному благополуччю при використанні цифрових технологій. Вміти захистити себе та інших від можливих небезпек цифрових середовищ (наприклад, кібербулінг). Усвідомлювати роль цифрових технологій для соціального благополуччя та соціальної інклюзії.

Захист довкілля.

Усвідомлювати вплив цифрових технологій та їх застосування на довкілля. 5. Розв’язування проблем.

Розв’язування технічних проблем.

Ідентифікувати технічні проблеми при користуванні пристроями та використанні цифрових середовищ, а також вирішувати їх (від усунення неполадок до вирішування складніших проблем).

Визначення потреб та технологічні відповіді.

Оцінювати потреби та ідентифікувати, оцінювати, обирати й використовувати цифрові інструменти та можливі технологічні рішення для задоволення цих потреб. Налагоджувати та пристосовувати цифрові середовища під особисті потреби (наприклад, доступність для людей з особливими потребами).

Творче використання цифрових технологій.

Використовувати цифрові інструменти та технології для створення знань та інновацій у процесах та продуктах. Залучатись індивідуально та колективно до когнітивного опрацювання з метою розуміння та вирішення концептуальних проблем та проблемних ситуацій у цифрових середовищах.

Визначення прогалин цифрової компетентності.

Розуміти аспекти, у яких потрібно вдосконалити чи оновити власну цифрову компетентність. Вміти підтримати інших у розвитку їхньої цифрової компетентності. Шукати можливостей саморозвитку та бути в курсі цифрової еволюції [25].

6. Тест на загальну цифрову грамотність на порталі «Дія».

Тренер(ка) пропонує учасникам(цям) пройти «Тест на загальну цифрову грамотність» (Додаток Д), що допоможе визначити можливі прогалини у знаннях. Після завершення тесту ви отримаєте сертифікат, що підтверджує ваші знання та навички. Безкоштовний тест на перевірку рівня цифрової компетентності базується на системі Модель тесту самодіагностики на перевірку рівня цифрової компетентності узгоджується із визначеними стратегічними вказівками в Європейській цифровій програмі та визначає основні компоненти цифрової компетентності з точки зору знання, вміння та навичок, необхідних у цифровому суспільстві [29].

Тест самодіагностики дозволяє перевірити рівень цифрової компетентності за компонентами [30]:

обладнання;
співробітництво та співпраця;
потенціал для розвитку цифрової компетентності;
підготовка в галузі ІКТ;
інформація та інформаційна грамотність;
зв’язок, комунікації;
створення контенту;
безпека;
вирішення проблем.
Після проведення тесту тренер(ка) проводить обговорення з тесту:

Які питання змусили вас замислитися?
Як можна покращити результати тесту?

Сесія №6. Десять стратегій в допомогу громадським активіст(к)ам. Громада онлайн: проєктний підхід в управлінні розвитком громади

Час проведення: 90 хвилин.

Матеріали та обладнання: ноутбук, проєктор, екран, презентація №4

«Десять діджитал-стратегій».

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Вправа «Дві правди, одна неправда».

Тренер(ка) пропонує учасникам(цям) об’єднатися в пари за бажанням (або за іншим методом об’єднання). Завдання: розказати про себе три факти, де два

факти мають бути правдиві, а один – вигаданий, проте правдоподібний. Спочатку учасники(ці) презентують свої факти в парах, попередньо записавши їх на картках (аркушах паперу) і визначають між собою, що правда, а що неправда. Після того, як учасники(ці) обговорили це в парах, кожна пара презентує іншим інформацію один про одного, тобто кожен учасник(ця) представляє свого партнера(ку), інші учасники(ці) мають здогадатися, що ж є неправдою

Вправа «Вгадай учасника(цю) за його(її) діджитал-автопортретом». Під час тренінгу один учасник(ця) витягує будь-який аркуш і зачитує команді інформацію з нього згідно з пунктами, дозволених тренером(кою). Завдання учаснику(ці) – дізнатися за словесним описом, про кого з колег йде мова. Якщо він не здогадався, то просить допомоги у групи. Вгаданий колега коментує один з пунктів свого «Діджитал-брифу». Тренер(ка) надає аналіз і висновки про те, наскільки група згуртована. Потім учасники(ці) об’єднуються

у групи за рівнем підготовки для наступних практичних завдань.

3. Десять стратегій в допомогу громадським активіст(к)ам.

Тренер(ка) здійснює виклад матеріалу з допомогою презентації № 4

«Десять діджитал-стратегій» та коментує демонстрацію.

Сьогодні ми розглянемо цифрові стратегії в допомогу центрам місцевої активності і громадським організаціям, а також методику формування та подальшого управління цифровими проєктами громади.

Слайд

Стратегія №1 – розуміння повного циклу цифрового комунікаційного процесу, який відбувається на 7-ми етапах.

Створення інформації (або контенту), тобто тексту, зображення, відео і метаданих (пояснень) до них.
Вибір каналів комунікації з отримувачами інформації. Специфічні сценарії і вимоги до повідомлень (новин), адаптація контенту до цифрових ресурсів.
Чітка ідентифікація цільової аудиторії (отримувачів інформації), категорій членів громади та спільнот (поширювачів інформації), розуміння “теорії поколінь” та різних вікових потреб і можливостей у цифровому середовищі.
Способи передачі контенту і новин в першу чергу через власні ресурси ГО, використання оптимального набору цифрових ресурсів для контакту з цільовою аудиторією. Акаунти, поштові сервіси, месенджери та інші різноманітні інструменти зв’язку.
Зворотній зв’язок з цільовою аудиторією, конверсія контактів в учасників(ць) комунікації, підписників та згодом в своїх союзників(ць).
Створення та архівація баз даних, аналітика і фіксація показників цифрових ресурсів.
Протидія інформаційним конфліктам і провокаціям, захищеність від вірусів, зламів та інших небезпек в діяльності цифрових ресурсів.
Слайд

Стратегія №2 – тематика контенту, знання та використання місцевих

«фішок» для популяризації цифрових ресурсів громади.

Висвітлення подій і проблем з життя громади, історій успіху, історії населеного пункту і плани його розвитку, відомостей про туристичні об’єкти, ремесла та бізнес, екологію, відомих особистостей та агентів впливу.

Треба активно шукати і пропагувати відомих сучасників(ць)-земляків, особливо популярних серед молоді людей. Гаряча тематика сьогодення – це ЕКО-проблеми, захист довкілля, роздільний збір твердих побутових відходів, енергоефективність, альтернативна енергетика та інше.

Слайд

Методика AIDA. Методика роботи з контентом, яка працює на рівні поведінкової психології людини. Контент, який захоплює увагу, викликає інтерес і бажання, підштовхує до дії. Такий прийом використовують маркетологи згідно з формулою AIDA. Формулу придумав американський адвокат в області реклами Елмо Льюїс в 1896 році. Вона універсальна і підходить різним напрямкам бізнесу, масовим продуктам, соціальним проєктам і вузьким аудиторіям.

Що таке AIDA?

Attention – увага.

Щоб залучити користувачів на ваш сайт, в першу чергу потрібно пропрацювати його головну сторінку. Завдання першої сторінки – звернути увагу користувача на її зміст (контент) і вигляд.

Interest – інтерес.

Увагу користувача привернула атмосфера, яку ви створили на першій сторінці. Тепер за формулою AIDA потрібно зацікавити його. Розкажіть про свою ідею, акцію, або використайте «фішку» з інформацією яка «зачепить за живе» користувача.

Desire – бажання.

Action – дія.

Коли ви зацікавили користувача і «зачепили» його, настав час діяти. Дія залежить від цілей вашої громади. Це може бути бажання людей допомогти (фандрейзінг), приєднатись до акції, а може зв’язатись з вами або просто підписатись на розсилку.

Суть цієї моделі полягає в тому, що ідеальне звернення до аудиторії першочергово повинно залучати мимовільну увагу. Шляхи досягнення цієї мети досить різноманітні: використання контрастів, яскраве, оригінальне кольорове оформлення; помітний малюнок; курйозні рішення в розташуванні звернення (наприклад, приміщення тексту послання «догори ногами»); шокування аудиторії тощо. Після того як увагу аудиторії залучено, звернення має утримати її інтерес. Для цього воно може містити обіцянку задоволення потреб адресата, бути оригінальним, цікавим за формою і лаконічним [7].

Слайд

Стратегія №3 – це ідентифікація цільової аудиторії, розуміння структури місцевої громади і фіксація наявних локальних цифрових ресурсів.

Кожен із нас повинен знати з ким він працює, яка в нас ситуація і ми говоримо зараз не про міста-мільйонники, а про районні містечка, там де 10-20 тисяч населення, може трішки більше. Для цього вивчаємо дані про цільову громаду міста. Якщо у нас стратегічно є напрямок розвитку будь-якого нашого Інтернет-проєкту на місці, в закладі культури, то зрозуміло, що цими речами може зацікавитися молодь і допомогти нам багато в чому. Тому я завжди вивчаю скільки навчальних закладів є в громаді, скільки в них навчається дітей. Взагалі якою технологією ми користуємося для залучення людей: от, наприклад, є у нас спочатку сто осіб, де у кожного є родичі, друзі, знайомі і це, зазвичай, як мінімум від 20 до 50 осіб – це ефект соціальних мереж, і це ще тільки перша хвиля. Ми всі десь прописані, ми всі з паспортами ходимо на вибори, чому нам досі не дають доступ до баз інформації? На цих базах ми

точно зможемо зробити ефективний проєкт.

4. Стратегія №4 – планування ресурсів громади у мережі Інтернет.

Слайд

Стратегія №4 – це планування ресурсів громади у мережі Інтернет та проєкт створення власного сайту громади. Вимоги до сайтів «нового покоління».

Стратегія передбачає планування ресурсів як матеріальних, так і нематеріальних (road map for digital project), рекомендований мінімальний комплекс цифрових ресурсів для представництва громади у глобальній мережі Інтернет, насамперед, створення її власного сайту.

Пояснення тренера(ки) про стандарти у розробці веб-ресурсів з точки зору дизайну та взаємодії з користувачем, а також про деякі важливі вимоги до сайтів «нового покоління»:

Треба створювати зручні у користуванні ресурси, доступні для всіх і на любому пристрої, з обов’язковою наявністю адаптованої мобільної версії сайту. Для прикладу, тренер(ка) пропонує учасникам(цям) протестувати мобільну версію сайту ІСКМ https://iscm.org.ua/uk/.
Не забувати про принцип №1 – взаємодію з користувачами, сайт має допомагати їм знайти спільну мову з громадою, владою, бізнесом (чати, обговорення, контакти та ін.) і бути сервісом, а не просто інфо-сторінкою.
Пам’ятати, що при проєктуванні сайту треба керуватися «правилом трьох кліків» – кожен користувач має знайти всю необхідну інформацію, зробивши максимум три кліки.
Користувач має отримати доступ до всіх основних атрибутів електронної демократії – адмін допомоги в онлайн-режимі, форм для звернень, публічних обговорень ініціатив, до проведення опитувань щодо нагальних проблем громади, а також автоматизованого процесу голосування.
Для ГО обов’язкова система відкритого бюджету, побудована з використанням технології API, що має включати аналіз показників бюджету організації, джерелами фінансування та його одержувачами.

4.2. Етапи створення власного сайту громади:

Слайд 6.

етап – починаємо з адреси сайту – його домену. Спочатку – це імена, які ви вибираєте для свого сайту. На сайті imena.ua/site/ua, там є таке поле, куди ви можете записати свою адресу і зареєструвати її, якщо вона вільна.
етап – це А – розробка, Б – запуск, В – регулярне оновлення та Г – оптимізація власного сайту громади як хабу для з’єднання всіх її цифрових ресурсів.
етап – придбання хостинг-пакету (паркування для нового сайту), наприклад, від компанії MiroHost на imena.ua/site/ua/hosting, та багатьох інших важливих функцій для безпечної роботи сайту.
етап – налаштування поштових скриньок на брендованому домені з назвою проєкту. Доступ до пошти я рекомендую здійснювати за допомогою сервісу від компанії Google Gmail з синхронним використанням поштових скриньок на телефонах, планшетах, комп’ютерах ГО тощо. Уніфікований підхід дає змогу контролювати всю кореспонденцію проєкту і залишати її у власності ГО як юридичної особи.

Слайд

Стратегія №5 – допоміжні сервіси для отримання аналітики, поліпшення якості комунікації і покращення роботи всього цифрового проєкту громади.

5.1. Аналітика та допоміжні ресурси Google.

Актуальне на сьогодні завдання: прив’язати сайти ГО, громади та ваш новий сайт до Google Analytics – спеціальної системи, що аналізує поведінку користувачів на сайті і надає показники з охопленням і конверсіям. Друге, це використання додаткових продуктів від Google (YouTube, Google Диск, Google Календар і Google Analytics).

Сла

Google для некомерційних організацій

В Україні почала діяти програма «Google для некомерційних організацій». Учасники(ці) програми Google для неприбуткових організацій, що відповідають вимогам, отримують доступ до продуктів Google, які допомагають знаходити нових жертводавців, волонтерів і спонсорів, працювати ефективніше тощо. Зараз програма Google для неприбуткових організацій доступна в понад 50 країнах.

Учасникам(цям) програми Google для неприбуткових організацій доступні перелічені нижче продукти:

G Suite для неприбуткових організацій і знижки на G Suite Business та
Google Ad
Програма YouTube для неприбуткових організацій.
Платформа Google Карт [32].

Слайд

Стратегія №6 – правила розкрутки власних ресурсів, цифровий маркетинг. Дана стратегія передбачає крос-промоушн і правила розкрутки власних ресурсів, SEO для сайту, SMM-стратегії для нарощення цільового трафіку, розсилки новин і охоплення аудиторії, ефективна комунікація і зворотній зв’язок, підписки та інтеграція із сторонніми ресурсами, створення необхідних акаунтів ГО в профільних базах.

«Call to Action» – заклик до дії – такий зараз головний слоган діяльності і ефективної комунікації в Інтернеті. А золоте правило цифрового маркетингу –

головне не лайки, а конверсія.

Слайд

SEO – абревіатура англомовної фрази «search engines optimization», оптимізація сайту в пошукових системах, тобто, проведення заходів з просування сайту на верхні позиції в результатах пошуку.

SMM – це абревіатура англомовної фрази «social media marketing», що описує просування сайтів в соціальних мережах, на форумах, на порталах тощо. Отже, SMM – метод залучення трафіку користувачів на сайт, що просувається, напряму, а не через пошукові машини. Пояснення принципів дії платних інструментів цифрового маркетингу: таргетованої реклами Facebook,

Instagram і контекстної реклами Google Ads.

Слайд

Допоміжні інтернет-ресурси:

Wikipedia (https://uk.wikipedia.org) – вільна енциклопедія, є обов’язковим ресурсом для ведення та оновлення сторінок про своє місто і діяльність центрів місцевої активності і громадських організацій! Ви можете створити сторінку партнерської ГО у Вікіпедії або подати на неї запит.

MailChimp (www.mailchimp.com) – інтернет-платформа для відправки професійних електронних листів розрахованих на масову аудиторію. Відправка пошти із списком меншим 2 тисяч адрес в системі безкоштовна. Дає можливість створення бази контактів по групам і має різноманітні шаблони для створення розсилок у вигляді сторінок сайтів. Є також сервіси, що пропонують розсилки смс-повідомлень по базі телефонних номерів, а також push-повідомлень у Viber.

Портал «Громадський простір» (www.prostir.ua) – багатофункціональна веб-платформа для розвитку громадянського суспільства, через сервіси та інструменти якої відбувається постійна взаємодія й комунікація учасників(ць) третього сектору України. Учасниками(цями) порталу можуть бути представники неурядових організацій України, включно з благодійними фондами, інформаційними мережами, експертними групами, які переймаються питаннями громадянського суспільства.

Слайд

Стратегія №7 – створення та використання баз контактів, архівація, обмін даними. Доступ до електронних реєстрів громадян.

Створення та використання бази контактів для проєкту НДО, архівація, обмін даними, розсилки і інструменти нарощення цільового трафіку. Рекомендую під час активної комунікації і проведення заходів регулярно отримувати дані користувачів (як мінімум телефон + поштову адресу + ім’я), а також відкрити для проєкту акаунт на Google Диску з безкоштовними 15 Гб вільного місця, щоб зберігати там, крім контактів, фотографії, текстові документи, проєкти, малюнки, аудіозаписи, відео тощо.

Актуальні завдання для ГО – створити електронний реєстр потенційних та існуючих волонтерів громадської організації, електронний реєстр підприємств та установ. Також зауважу, що дуже бажана координація дій цільової громади з міською або обласною радами, оскільки у затверджених ними регіональних програмах інформатизації передбачається впровадження рішень для управління територіальними громад.

Слайд

Стратегія №8 – власність НДО, закони медійної грамотності та цифрової етики, охорона інтелектуальної власності в Інтернеті та персональних даних, використання ліцензійного програмного забезпечення.

Стратегія ввібрала в себе закони медійної грамотності та цифрової етики, дотримання авторських прав та охорона інтелектуальної власності в Інтернеті, розуміння обробки персональних даних і використання ліцензійного програмного забезпечення.

Власність на торгову марку ГО можна перевірити в базі Укрпатенту – http://base.uipv.org. Україна посідає одне з перших місць у світі за поширення неліцензійного софту, 82 % програмного забезпечення у нас неліцензійне, а 79 % організацій мали проблеми з кібербезпекою. Докладніше про Програму технологічної підтримки неприбуткових організацій України можна ознайомитись на сторінці https://www.gurt.org.ua/techsoup, з 2016 року TechSoup Україна діє у партнерстві з Ресурсним центром ГУРТ та пропонує ГО доступні шляхи технологічної модернізації, програмне забезпечення від донорів на благодійній основі (сплачуючи тільки збір за обробку замовлення, 5-7 % від ринкової вартості ПЗ), BRIDGE Number у світовій базі та інше [31].

Слайд

Стратегія №9 – контроль над цифровими ресурсами органів місцевого самоврядування, експертиза зворотного зв’язку із органами влади, ЗМІ, комунальними підприємствами та службами життєзабезпечення.

Стратегія доречна у проведенні моніторингу сайтів органів місцевого самоврядування та експертизи зворотного зв’язку з органами влади, ЗМІ, комунальними підприємствами та службами життєзабезпечення району. Інтеграція в новий сайт громади різних форм для звернень за принципом

«єдиного вікна».

Сучасні сайти громад в ідеалі повинні мати інтеграцію із наступними зовнішніми системами:

Адміністративні послуги – один з найважливіших атрибутів електронної демократії – надання адміністративних послуг членам громади в онлайн- режимі. Це інструменти, що дозволяють швидко та зручно подати заявку, отримати довідку, бланк, виписку тощо, що заощаджує час та сили як громадянам, так і працівникам(цям) державних установ.
Системи голосування – зручна автоматизація процесу голосування, що забезпечує економію часу, прозорість і контроль за результатами голосування, формує архів звітів та гарантує захист даних та протидію корупції.
Відкритий бюджет – система відкритого бюджету побудована з використанням API та включає аналіз показників бюджету державної установи за видами видатків та доходів, джерелами фінансування та одержувачами. Інформація має відображатись у зручному форматі, у вигляді графіків та таблиць.
Кабінет городянина – онлайн-помічник у взаємодії громадян з державними установами міста. За його допомогою користувач може отримати доступ до всіх міських сервісів через єдиний обліковий запис. Система дозволяє налаштовувати необхідні послуги залежно від потреб користувача та має високий рівень захисту персональних даних.
Звернення громадян – це онлайн-ресурс контакт-центру державної установи. Система електронних звернень зменшує навантаження на телефонну лінію служби та особисту приймальню громадян. Функціонал включає реєстрацію в особистому кабінеті, створення звернень з географічною прив’язкою, звернення інших громадян з можливістю долучитися, відповідь виконавця, підтвердження виконання, інтерактивні карти, мобільні додатки, доступ до звернень через технологію API.

Обговорення ініціатив – це публічний сервіс онлайн-акцій влади з експертним середовищем та мешканцями, обговорення проєктів та ініціатив громадян, опитування щодо нагальних проблем. Такі рішення передбачають можливість внесення, обговорення та підтримки аргументів «за» та «проти», що суттєво спрощує механізм прийняття рішення.

Слайд

Стратегія №10 – використання додаткових цифрових технологій для розвитку громади. Концепція «платформи», на базі якої зможуть функціонувати сайти громад та ГО. На сьогодні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) є ключовим сучасним інструментом для просуванні принципів прозорості та е-демократії.

Успішні інструменти ІКТ включають такі компоненти:

Державні платформи (портали), що містять ключові державні документи та інформують громадськість про діяльність уряду;
е-Послуги – надання громадських послуг онлайн, ЦНАПи;
Автоматизація та оцифрування послуг – впровадження платформ, які збільшують швидкість і значно обмежують людські фактори при прийнятті рішень, тим самим підвищуючи ефективність, якість та точність публічних послуг
Reporting Problems – платформи, які дозволяють легко повідомляти про проблеми, пов’язані з наданням державних послуг;
Відкриті портали даних – платформи, що дозволяють вільно надавати доступ до відкритої державної інформації в електронному форматі [15].

11. Завдання інформаційно-комунікаційного центру (ІКЦ).

Є нагальна потреба у створенні сприятливих умов місцевим ГО для використання цифрових інформаційних ресурсів, моніторингу ресурсів вітчизняних і зарубіжних НДО, донорських програм та фондів, для запуску і оновлення власного цифрового проєкту, ефективної комунікації та об’єднання зусиль місцевої громади, закладів культури, влади і бізнесу.

Отже, тренер(ка) пропонує спільне обговорення проєкту підтримки громадського інформаційно-комунікаційного центру (ІКЦ) на базі місцевого закладу культури, основними завданнями якого можуть бути:

Створення центру користування комп’ютерами та безкоштовного доступу до Wi-Fi мережі з власних смартфонів при умові реєстрації та ідентифікації, надання мешканцям офісної техніки і засобів зв’язку, можливості користуватися публічними базами даних та інше.
Навчання населення цифрової грамотності, сприяння підвищенню рівня кадрового потенціалу громадських організацій району, а також активне залучення вчителів інформатики і учнів навчальних закладів до волонтерства в ІКЦ. Створення команд за проєктами, такими як технічний супровід комплексу ресурсів громади, дизайн та інформаційне наповнення/новини, комунікації з громадою, гаряча лінія, центр моніторингу і запитів, пошук правової та іншої інформації, контактів та перекладів.
Залучення навчальних закладів, компаній, ІТ-спеціалістів та використання їх розробок і сервісів для вирішення локальних потреб громади, передача технологій та ліцензійних інструментів безпосередньо в ІКЦ для їх самостійного адміністрування
Перспектива започаткування бізнес-інкубатора і створення з його допомогою робочих місць шляхом залучення фахівців для навчання підприємництву і соціальної активності молодого покоління.
Перспектива виконання ІКЦ «парасолькових» функцій – надання своєї технічної бази, організаційної підтримки і юридичного супроводу тим проєктам незареєстрованих ініціативних груп, які отримали високу експертну оцінку, надання стартової підтримки новим НДО і таке інше.
Реалізація цифрової стратегії НДО по активному фандрейзингу – залученню коштів для реалізації місцевих програм з диверсифікованих джерел (місцевого бюджету, комерційних структур, міжнародних донорських організацій, меценатів), по підтримці корпоративного спонсорства та благодійності.
Реалізація конкретної корисної справи для громади – запровадження електронного та безпечного обміну даними, принципів життя без папірців, довідок і необхідності зайвий раз відвідувати державні органи. Адже нова система діджиталізації має спростити життя громадянам – бігати мають дані, а не люди. Звісно, ІКЦ та волонтери не повинні дублювати діяльність місцевого ЦНАПу по наданню адміністративних послуг, вони мають ефективно і швидко допомагати людям, пропонувати Інтернет-сервіси для кожного індивідуально (навіть із конфіденційним обслуговуванням персональних акаунтів), консультувати з найпопулярніших в громаді питань, написанню запитів, та іншим.
Допомога публічному центру регіональної інформації про діяльність органів влади, громадській приймальні по наданню первинної правової допомоги. Використання інформації і можливостей Єдиного порталу адміністративних послуг (https://poslugy.gov.ua), системи отримання документів з державних реєстрів Міністерства юстиції України (https://kap.minjust.gov.ua), системи безоплатної правової допомоги «Я маю право!» (http://pravo.minjust.gov.ua/) та інших ресурсів для формування нової правової культури в нашому суспільстві.

Сесія № 7. Соціальні медіа у діяльності громадських активістів(ок)

Час проведення: 90 хвилин.

Матеріали та обладнання: смартфони (2-3), ноутбуки (2-3), проєктор, екран, колонки, фліпчарт, аркуші для фліпчарту, маркери, презентація №5

«Соціальні медіа у діяльності громадських активістів(ок)».

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Енерджайзер «Фруктовий салат».

Учасники(ці) розташовуються по колу зі своїми стільцями, тренер(ка) запитує 3-х учасників(ць) про улюблені фрукти, назви яких слугуватимуть для перерахування по колу (наприклад, Яблуко, Ківі та Банан). Тренер(ка) оголошує 3 команди: Яблуко або Ківі, або Банан або Фруктовий салат. Учасники(ці) змінюють стілець, на той на якому раніше не сиділи (рухаються тільки ті, хто належить до названого фрукта або всі, коли оголошено «Салат». На своє попереднє місце сідати не можна. Тренер(ка) сам зупиняє гру [2].

Рефлексія: що важливо? що вразило? що треба було враховувати? як змінився стан? що відчуваю?

2. Діджитал-мапа «Громада онлайн».

Разом з учасниками(цями) тренер(ка) створює діджитал-мапу громади, шукаючи наступну інформацію у мережі інтернет (робота демонструється на екрані, всі учасники(ці) по можливості здійснюють аналіз ресурсів через свої гаджети):

інформація про громаду через пошукову систему;
сторінки та групи у соціальних мережах;
офіційні сайти установ тощо.

Кожна сторінка, сайти аналізуються щодо наповнення інформацією, наявністю корисних посилань та ресурсів, зображень (відповідають темі, гарної якості, без порушення авторських прав), зворотній зв’язок, прив’язка до соціальних мереж.

До визначення переваг та недоліків тренер(ка) запрошує одного з учасників(ць) за бажанням, який буде фіксувати на аркуші фліпчарту у двох колонках переваги та чого не вистачає для повноцінно інформативної діджитал- мапи громади.

Вправа направлена на з’ясування присутності громади в інтернет просторі, доступі до інформації та легкості у користуванні.

3. Активність у соціальних мережах.

3.1. Опитування.

Які соціальні мережі Ви використовуєте у своїй роботі?
Хто Ваша цільова аудиторія в соціальних мережах?

3.2. Для чого нам соціальні мережі?

Здійснюється робота з презентацією №5 «Соціальні медіа у діяльності громадських активістів(ок)». Тренер(ка) спочатку звертається до учасників(ць) із питанням «Для чого нам соціальні мережі?». Вислухавши всі думки, пропонує визначені варіанти важливості соціальних мереж у житті громадського(ї) активіста(ки).

Слайд 1:

Поширення інформації про власну діяльність.
Комунікація з цільовою групою.
Залучення ресурсів (людські, фінансові, інформаційні).
Проведення опитувань, досліджень.
Освітня діяльність.

3.3. Ієрархія цифрових потреб.

Ієрархія цифрових потреб визначається діджитал ресурсами, які мають найбільшу кількість користувачів, соціальний вплив та підтримку соціальних зв’язків:

Email
Facebook
YouTube
Instagram

Слайд 2.

Twitter
Linkedin
Інші соціальні мережі

Важливим аспектом є прив’язка інтернет ресурсів до сайту, за схемою як на рисунку №3:

Рисунок 3. Ієрархія цифрових потреб (Слайд 2)

3.4. Переваги соціальних мереж.

Слайд 3. Оскільки соціальні мережі стрімко увійшли у наше повсякденне і професійне життя, варто чітко усвідомлювати переваги соціальних мереж, для переосмислення важливості використання їх у своїй діяльності:

Спосіб органічного розширення списку розсилки.
Можливість отримати зворотній зв’язок.
Підвищення пошукової оптимізації.
Посилення впливу.
Розбудова спільноти зацікавлених сторін.
Довіра та лояльність.
«Сток» корисної інформації.
Допомога у вирішенні проблеми цільової групи.

3.5. WoW ефект активності соціальних медіа.

Слайд 4. Ефективне використання соціальних медіа має базуватися на кінцевому результаті, який відповідає «WoW ефекту». Тобто підготовка інформаційного повідомлення з обдумуванням логічних зв’язків між змістом і його візуальним підкріпленням, аби бути найбільш цікавим для користувача соціальних медіа.

Слайд 5. Як виміряти WoW ефект:

Рівень інформування аудиторії;
Формування думки певної аудиторії;
Мобілізація аудиторії на певні дії;
Зміна поведінки аудиторії.

У ситуаціях, коли регулярно створюється інформаційний матеріал, але немає фідбеку варто здійснити аналіз і зрозуміти чому відсутня реакція людей. Можна виокремити декілька причин, які так чи інакше впливають на низьку конверсію:

В обраному каналі для комунікації немає «вашої людини», тобто ви обрали платформу, де ваша аудиторій вкрай рідко буває, або взагалі відсутня. Для цього варто аналізувати, на яких платформах частіше зосереджена активність мешканців вашої громади.
Невдалий контент – відсутні «біль» чи «користь» у публікації, не актуальна інформація, немає логічного зв’язку між візуальним рядом та текстом, невдало підібрана картинка чи відео тощо.
Спам – надмірний постинг у соціальних мережах вважається спамом, який не тільки блокується самою соціальною мережею, але й ігнорується людьми, у стрічках новин яких він з’являється. Через надмірну кількість публікацій людина може просто відписатися від вас. Оптимальна кількість 1-3 публікації на день.
Відсутній тон голосу – відсутня ваша думка, ваш аналіз на ситуацію, немає емоційного зв’язку з цільовою аудиторією.
Складна мова копірайту – складний текст, насичений термінали важко сприймається аудиторією. Тому варто писати про складні речі простою мовою, з емоційним забарвленням, супроводженням емодзі та влучними хештегами.
Аудиторія сторінки 200 підписників – «це нормально» – ні, треба рухатися вперед і збільшувати аудиторію, які мають налічувати саме цільові люди. Набрати кількість підписників аби була – не дасть результату, реакцій буде мало.
Не використовувати можливості рекламного кабінету Ads Хочете збільшувати вплив і аудиторію – використовуйте рекламні публікації. Так, це затратно! Але ви пришвидшите зростання кількості охоплених людей і соціальний вплив вашої діяльності.

3.6. Правила ефективності у соціальних мережах.

Важливо прагнути до «інсайту» прозріння, раптове усвідомлення. Вчасно зрозумівши сутність своєї публічної активності, ви зрозумієте свою цільову аудиторію, куди і як вам варто рухатися.

Слайд 6. Можна виділити три правила ефективності у соціальних медіа:

Створити свій яскравий образ.
Доступна і зрозуміла мова комунікації.
Корисність, доступність, інформативність, інтерактивність.

Резюмуючи, ви маєте закохати «свою людину» у вашу діяльність і все, що з нею пов’язано.

Слайд 7. 7 кроків до серця цільової аудиторії:

Недовіра, початок. У будь-якому проєкті, коли ви починаєте запускати нову інформаційну кампанію, завжди буде якийсь бар’єр. Це той етап, коли ви спокійно можете розповідати про свою інформаційну кампанію.
Сумніви. Вам треба достукатися до серця користувача, підписника або читача. Він бачить ваші постійні пости та думає: «цікаво, а чом би й ні?»
Сумісність. Контентна сумісність – коли читач думає, що ваші пости це не лише ок, але й починає їх лайкати. Він має розуміти, що «ось це його», що йому це подобається.

Зацікавленість. Коли людина зацікавлюється вашим контентом, вашим наповненням та думає, що, наприклад, буде й надалі дивитися ваші ролики чи читати ваші публікації.
Лояльність. Ваші інформаційні кампанії, ваш продукт, подобаються вашому читачу, і він починає про неї комусь розповідати, починає діяти мінімальне «сарафанне радіо».
Довіра, авторитетність. Це коли ваш читач хоче з вами співпрацювати, розглядає як партнера, якщо дивитися вже по організаціях та проєктах.
Фанатизм. У всіх є якісь улюблені Facebook-сторінки партнерів/не партнерів, можливо конкурентів, яких ви проглядаєте, на яких ви рівняєтесь. Якщо не буде результату “фанатизму” від вашої цільової аудиторії, то інші люди взагалі не будуть на це реагувати, і ваша інформаційна кампанія буде потрібна лише вам [14].

4. Соціальна мережа Facebook та які можливості вона відкриває для громадського сектору.

Слайд 8. Фейсбук (англ. Facebook) – найбільша у світі соціальна мережа, що почала працювати 4 лютого 2004 року як мережа для студентів деяких американських університетів. Засновником та головою сервісу є Марк Цукерберг. За даними Alexa, сайт facebook.com посідає за відвідуваністю 3-тє місце у світі. Станом на липень 2016 року кількість користувачів становила 1,7 млрд, з яких 1,1 млрд відвідує свої аккаунти щодня. Кількість українських користувачів станом на травень 2014 року становила близько 6 млн. 30 червня 2017 року кількість користувачів досягла 2 млрд осіб у всьому світі, в Україні 10 млн осіб. вам [26].

Алгоритм формування стрічки новин у Facebook – це принцип, завдяки якому соцмережа вирішує, які дописи користувач побачить у своїй стрічці та в якому порядку. З 2018 року алгоритм постійно оновлюється, а Facebook посилено намагається підвищити цінність і осмисленість часу, який користувачі проводять у соціальній мережі. Але у 2020 році Facebook вирішив зосередитися на тому, щоби зробити свою платформу більш відкритою для користувачів і дати людям більше прямого контролю над тим, що вони бачать у новинній стрічці. Наприклад, Facebook провів численні опитування, збираючи дані та думки безпосередньо від користувачів – що їм цікаво, а що ні [33] .

4.1. Особливості Facebook-сторінки

Кожна громадська організація, заклад культури чи освіти повинні мати свою сторінку у соціальній мережі. Це соціальне відображення вашої діяльності, формує довіру та спонукає слідкувати за вами.

Слайд 9. В чому переваги Facebook-сторінки:

Міжнародність та унікальна відвідуваність: щодня цю соціальну мережу використовують понад 1 млрд користувачів.
Портрет аудиторії Facebook дуже широкий і охоплює фахівців із багатьох галузей.

Слайд 10. Кілька порад, які допоможуть збільшити органічне охоплення:

Працюйте з вашими сторінками так, щоб мінімізувати негативні відгуки від користувачів, перевіряйте достовірність вашого контенту, і двічі перевіряйте посилання, які ви хочете запостити.
Створюйте контент, який підштовхне користувачів до позитивного фідбеку (коментарі, лайки, реакції, які тепер мають свою вагу і трохи більше впливають на Алгоритм).
Публікуйте контент, який збільшує залучення і час, витрачений на його споживання, особливо варто приділити увагу відео-контенту.
Публікуйте контент, який викликає емоції і бажання поділитися, клікнути на посилання, фотографію, відео і тощо.

Особливості Facebook групи

Слайд 11. Переваги Facebook-групи:

Можуть бути ефективним способом об’єднання людей навколо конкретної теми.
Отримують більше залучення і ростуть швидше, ніж Facebook- сторінки.

Недоліки Facebook-групи:

Складніше використовувати як інструмент просування.
Вимагають більше модерації користувацького контенту.

Слайд 12. Загальні правила:

Використовуйте власний брендинг;
Формуйте звернення, щоб розпочати обговорення;
Обирайте оригінальний візуальний контент;
Формуйте «обличчя» для соціальних мереж;
Коментуйте все, чим ви ділитеся.

5. Соціальна мережа Instagram та які можливості вона відкриває для громадського сектору

Слайд 13. Instagram (укр. Інстаграм) — соціальна мережа, що базується на обміні фотографіями, дозволяє користувачам робити фотографії, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій сервіс і низку інших соціальних мереж. [27]

Слайд 14. Переваги Instagram

Користувачі Instagram не шкодують лайків і коментарів;
Instagram дозволяє швидко знайти потрібну аудиторію і завоювати її довіру. Головне відповідати взаємністю.
Понад 60% користувачів заходять в мережу щодня.
Рівень взаємодії з брендами в Instagram в 10 разів вищий, ніж у

Недоліки Instagram

Необхідність виготовлення якісного візуалу.
Неклікабельні лінки, обмежена кількість знаків (до 2200) та хештегів (до 30).

Слайд 15. Загальні правила

створюйте оригінальний контент
взаємодійте з іншими, якщо хочете, щоб інші взаємодіяли з вами
реагуйте на кожен коментар та запитання
пам’ятайте про мережеву етику та безпек
використовуйте інтерактивні посилання (на людину, сторінку)
використовуйте хештеги

6. Особливості YouTube для громадського сектору

Слайд 16. YouTube (укр. Ютюб; від англ. you «ти, ви» + tube «труба» =

«телик» (жарг. «телевізор») – популярний відеохостинг, що надає послуги розміщення відеоматеріалів. Є підрозділом компанії Google. Станом на серпень 2019 року YouTube є другим за відвідуваністю сайтом в Інтернеті. Користувачі можуть додавати, продивлятись і коментувати ті чи інші відеозаписи. Завдяки простоті та зручності використання, YouTube став одним із найпопулярніших місць для розміщення відеофайлів. Служба містить як професійні, так і аматорські відеозаписи, у тому числі відеоблоги [28].

Організації громадянського суспільства можуть зареєструвати безкоштовний обліковий запис і отримувати спеціальні функції (https://socialimpact.youtube.com/).

Створення каналу на YouTube є одним із можливостей соціального впливу і популяризації власної діяльності. Особливою перевагою каналу є доступ до безкоштовної фонотеки, аудіофайли якої ви можете додавати до ваших відео. YouTube дуже суворо ставиться до дотримання авторських прав, тому якщо у відео використана музика з порушенням авторських прав – вона видаляється. Декілька порушень можуть призвести до блокування всього каналу.

Сесія № 8. Візуальний контент: методика його створення та поширення Час проведення: 90 хвилин.

Матеріали та обладнання: додаток Ж «Після тренінгова анкета», ноутбуки, проєктор, екран, колонки, смартфони, різнокольорові стікери (червоні, зелені, жовті – по кількості учасників(ць)), фліпчарт, аркуш для фліпчарту, маркери.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Платформи для створення візуального контенту

Активність у соціальних мережах напряму взаємопов’язана зі створенням візуального контенту: відео, фото, тематичні зображення тощо. Звичайно можна працювати у професійних графічних програмах, але їх вартість доволі дорога. Громадський сектор зазвичай немає додаткових коштів на подібні ресурси. На порятунок приходять онлайн графічні редактору з безкоштовним функціоналом, до них належать Canva, Crello, Figma.

Canva – це спрощений інструмент графічного дизайну. Він використовує формат перетягування та забезпечує доступ до фотографій, векторних зображень, графіки та шрифтів. Його використовують як не дизайнери, так і професіонали. Canva пропонує свою преміум-версію безкоштовно для зареєстрованих некомерційних організацій.

Figma – кросплатформний, векторний графічний редактор від компанії Figma. Призначений для проєктування та створення інтерфейсів, також створює інтерактивні прототипи. Працює у двох форматах: у браузері та як клієнтський додаток на десктопі користувача. Зберігає онлайн-версії файлів, з якими працював користувач. [13]

Crello – безкоштовний онлайн-редактор відео, зображень та анімації для соцмереж та вебу. Із Crello є доступ до понад 30 000 шаблонів для всіх найбільш популярних соціальних мереж, блогів та маркетингових форматів.

Вимоги до якості зображення:

Якісне зображення повинно бути великого розміру, що вимірюється в пікселях і відповідно, бути не менше ніж 200 пікселів на дюйм.
Мати сюжетну лінію або справжню емоцію.
Враховувати кількість точок на дюйм, оптимальним є 300 dpi за таких параметрів зображення буде чітким.

2. Практична робота зі створення візуального контенту

Тренер(ка) пропонує учасникам(цям) об’єднатися у групи по три особи. Кожна група сідає за ноутбук, відкриває в браузері сайт Canva.com. Кожна група придумує свою тему і робить відповідне зображення для публікації у соціальній мережі. По закінченню роботи, учасники(ці) представляють свої результати (на загальному екрані), здійснюється обговорення роботи з інструментом.

Мобільні відеоредактори в допомогу громадському(ій) активісту(ці) Смартфон це саме той гаджет, який ми завжди тримаємо поряд. Зараз в пріоритеті створення відеоряду, він має більше охоплення, більш цікавий для

аудиторії та повно висвітлює зроблені діяльність.

Знімати відео абияк не варіант, варто дотримуватися певних стандартів. По-перше, варто знайти свій «tone of voice», тобто напрацювати свій стиль, вирізнятися з поміж інших.

Найпоширенішими форматами відео, що використовують громадські організації є:

Репортаж.
Інтерв’ю.
Промо.
Відеозвіт.

Важливо знати, щоб Вашу роботу додивились до кінця. Ідеальний час для відеоролику – 1 хвилина 30 секунд. Тривалість відео може бути й більша. Наприклад, якщо це навчальний матеріал (запис лекції, майстер-класу, тренінгу і т.д.). І якщо Ваш спікер цікавий і харизматичний – його додивляться до кінця. За останніми оновленнями, наприклад, Facebook рекомендує створювати і завантажувати відео тривалістю 3 хвилини. Варто пам’ятати, у відео має бути сюжет, чергування кадрів, динаміка.

При зйомці на смартфон варто дотримуватися правило золотого перетину, коли зображення ділиться на 9 частинок. Завдяки використанню цієї пропорції зображення на фото/ відео і т.д. легко сприймаються людським оком. Композиція буде найбільш вдалою, якщо основний об’єкт кадру буде розміщений на одній із чотирьох точок перетину ліній третин. Така рамка є у фотоапаратах та на телефонах, тому не соромтесь вмикати її та користуватись.

Щоб відео було цікавим, потрібно знімати багато різноманітних планів. Основні плани на зображенні: деталь, крупний план, 1-й середній план, 2-й середній план, загальний та детальний план. Варто мати на увазі: більше руху у кадрі та нестандартні плани принесуть успіх відео.

Музика – це 50% відео!

Не слід забувати і про авторські права. Відомі треки, у більшості випадків, є платними. Є велика ймовірність, що YouTube чи інший відеосервіс заблокує Ваше відео, якщо Ви завчасно не потурбувались і не дізнались про умови використання музики. Але є сайти, де можна знайти і завантажити безкоштовні композиції:

https://www.youtube.com/audiolibrary/music https://help.vimeo.com/hc/en-us/articles/236022047-Music-Store http://freemusicarchive.org/ http://freesound.org/browse/tags/music/

https://musopen.org/

Слід дуже ретельно підходити до вибору. Трек має підкреслювати, доповнювати, віддзеркалювати зображені події. Наприклад, не використовувати швидку музику, коли події протікають в’яло, і навпаки. Якісний звук – це також один із критеріїв успіху відеороботи [21].

Зараз існує безліч відео редакторів, але з поміж них найбільш цікавими, безкоштовними і без водяних знаків є:

Quik від GoPro
Videoleap
CapCut
VN Video Editor Maker

4. Практична робота зі створення відео контенту

Тренер(ка) пропонує учасникам(цям) об’єднатися у групи по три особи. Кожна група знімає своє коротеньке відео на смартфон, роблячи декілька кадрів. Потім групи здійснюють монтаж у додатку Quik від GoPro. Відео має бути тематичним, з дотримуванням правил золотого перетину і чергування планів. По закінченню роботи, учасники(ці) представляють свої результати (демонстрація на загальному екрані зі звуком), здійснюється обговорення роботи з інструментом.

5. Командна вправа «Дерево особистих відкриттів» – підведення підсумків.

Тренер(ка) малює на фліпчарті велике дерево. Кожен з учасників(ць) отримує стікери трьох кольорів і самостійно заповнює їх за принципом:

Червоні – що я відзначаю як свій успіх або особисте відкриття.
Зелені – над чим я буду працювати у громаді, використовуючи отримані знання на тренінгу.
Жовті – що я планую вивчити докладніше, потрібні додаткові знання.

Кожен(на) учасник(ця) виходить і кріпить свої стікери-«фрукти» на дерево, висловлюючи свої думки щодо тренінгу та своєї подальшої громадської роботи [4 с. 131].

6. Після тренінгове опитування учасників(ць).

Тренер(ка) роздає кожному учаснику(ці) після тренінгову анкету для визначення зміни рівня знань у порівнянні з до тренінговою анкетою, що проводилася на початку тренінгу (Додаток Ж).

7. Заключне слово тренера(ки) і подяка.

ПО ІНСТИТУТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) – є неполітичною, некомерційною, нерелігійною, недержавною громадською організацією, яка виникла в 2000 році, а в 2001 році була офіційно зареєстрована.

ІСКМ реалізує соціокультурні проєкти, навчає громадських активістів(ок), проводить дослідження, розробляє і видає навчально- методичні посібники, інформаційні бюлетені та інші посібники, що висвітлюють особливості реалізації громадської діяльності, активізації громад, трансформації закладів культури в центри місцевої активності.

Свою місію ІСКМ вбачає у сприянні демократичній трансформації українського суспільства шляхом підтримки розвитку місцевих громад, незалежного інформаційного простору та інтеграційних процесів на локальному рівні.

Основними напрямками діяльності ІСКМ:

освітній;
інформаційний;
дослідницький.

Основні тематичні пріоритети ІСКМ:

розвиток громад;
трансформація закладів культури в Центри місцевої активності;
розвиток демократичних процесів;
сприяння євроатлантичній інтеграції України.

Основні форми роботи ІСКМ:

проведення освітніх заходів (семінарів, тренінгів, конференцій);
розробка навчально-методичних посібників; проведення досліджень, адвокасі кампаній;
інформування цільової аудиторії (тематичні Інтернет сторінки, бюлетені, пресконференції)
адміністрування грантових програм.

Керуючі принципи:

головна мета – розвиток громад;
під розвитком громад ми бачимо розвиток людей;
індикатором виміру розвитку людей є рівень соціального капіталу;
рівень соціального капіталу – це рівень довіри між людьми;
наш шлях – підтримка місцевих ініціатив через Центри місцевої активності;
технологія – соціальна анімація;
для того, щоб соціальна анімація ввійшла в життя громад, ми навчаємо громадських активістів(ок).

ІСКМ успішно реалізував/реалізовує 30 соціальних проєктів. Діяльність ІСКМ підтримується або підтримувалась: Фондом Євразія (USAID), ІСАР

«Єднання», Фундацією прав людини (Посольство Швейцарії), Міжнародним Фондом «Відродження», Фондом ім. Стефана Баторія (Фундація Форда), Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Комітетом виборців України (Міністерство закордонних справ Данії), Фондом Східної Європи (USAID), Pact в Україні (USAID), NATO, Фондом ім. Ч. С. Мотта, ІЕД (Європейським Союзом), Фондом сприяння демократії Посольства США в Україні, Фондом Конрада Аденауера, а також благодійними пожертвами громадян та бізнесу.

За ініціативи ІСКМ створено неформальну коаліцію організацій та громадських активістів(ок) – «Мережа соціальних аніматорів», що займаються розвитком територіальних громад, використовуючи метод соціальної анімації та потенціал закладів культури, що працюють як Центри місцевої активності. ІСКМ має велику навчально-методичну базу, розробляє та проводить власні тренінги, проводить дослідження, розробляє та видає власні посібники, інформаційний бюлетень «НДО-Інформ», матеріали конференції та круглих столів. Видання ІСКМ користуються великим попитом у науковій та громадській сферах, свідченням чого є високий індекс цитування у Google Академії – 186 посилань.

Контактна інформація:

Адреса: офіс № 1 (2 поверх), вул. Олега Ольжича, 75-а, м. Кропивницький, Україна, 25000.

Електронна адреса: adm.iscm@gmail.com

Сайти: www.iscm.org.ua, www.lacenter.org.ua, www.lac.org.ua

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Абрамов Л. К., Азарова Т. В. Анімація громадської діяльності. Кропивницький: Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ), 172 с.
Абрамов Л. К., Азарова Т. В., Жовтило Л. Б., Кочанова О. О. Громадянська освіта жінок місцевих громад. Програма тренінгу. [за заг. ред. Л. К. Абрамова]. 2-ге видання, доповнене. Кропивницький: Лисенко В.Ф., 76 с.
Абрамов Л. К., Азарова Т. В. Інформаційний компонент діяльності НДО. Кіровоград: ІСКМ, 80 с.
Богдзевич А., Иванова О., Назина А., Степанов М. Тренер – группа – семинар: другой путь образования молодежи. Берлин: Коллегия им. Теодора Хойсса фонда имени Роберта Боша и объединения MitOst, 138 с.
Голоса медиаграмотности: международные пионеры говорят: Джеимс Поттер. Интервью. Стенограмма. Збірник статей Шостої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». Київ: Центр Вільної Преси, Академія української преси,
Іванов В. Ф. Вимоги до роботи з фактами та джерелами інформації в мас-медіа. Інформаційне суспільство. Випуск 2015. С. 17-20.
Инновационный маркетинг: учебник для бакалавриата и магистратуры. [С. В. Карпова и др.; под ред. С. В. Карповой]. Москва: Издательство Юрайт, 457 с.
Луц В. «Реалізація громадських ініціатив в епоху діджиталізації». Програма тренінгу. [Власний архів Інституту соціокультурного менеджменту]. Кропивницький: ІСКМ, 53 с.
Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд. [В. Іванов, О. Волошенюк, Л. Кульчинська, Т. Іванова, Ю. Мірошниченко]. 2-ге видання. Київ: АУП, ЦВП, 58 с
Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник. [Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна]. Київ: Центр вільної преси, 352 с.
Нємцов В. Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. Київ: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 560 с.
Сайт Блог. Как сделать мобильную стратегию эффективной. URL: https://blog.admixer.ua/prezentaciya/mobilnuya-strategiya/
Сайт Європростір. 100 корисних інструментів та ресурсів для громадських організацій. URL: https://euprostir.org.ua/practices/148190
Сайт Європростір. Від Facebook до TikTok: як громадським організаціям здобувати фанатів. URL: https://cutt.ly/rgM933F
Сайт World Learning. Навчальна програма «Інновації в електронному врядуванні», що здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Партнером USAID в Америці є World Learning, Inc. URL: http://www.worldlearning.org
Сайт EDGAP. Дослідження цифрової грамотності українців. URL: https://cutt.ly/ygGDekl
Сайт StudFile.net. Лекція №2 Засоби масової інформації, позитивні та негативні соціальні тенденції. Кіно і телебачення – нова аудіовізуальна мова. Особливості сприйняття аудіовізуального образу. URL: https://cutt.ly/3gGSVgg
Сайт Інститут масової інформації. Як визначити та зловити фейк? URL: https://cutt.ly/ygGSNn8
Сайт Укрінформ. Довіра українців до ЗМІ за рік знизилася на 11%. URL: https://cutt.ly/IgM3qFb
Сайт Укрінформ. Кількість Інтернет-користувачів в Україні зросла до 23 мільйонів. URL: http://surl.li/gyva
Сайт Громадський простір. Головні аспекти створення відео для громадських організацій. URL: http://surl.li/gyv
Сайт для вчителів-словесників. Інтегрування у зміст шкільного курсу мови елементів медійної освіти в контексті формування мовної особистості. URL: http://mova.ippo.kubg.edu.ua/integruvannia-u-zmist-shkilnogo-kursu
Сайт ua. SWOT-аналіз: сутність та сфера застосування. Реферат. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/management/15382/
Сайт УНІАН. На проведення інтернету в селах Мінцифри просить у Кабміну 5,5 мільярда гривень. URL: http://surl.li/gyvd
Сайт Дистосвіта. Рамка цифрової компетентності DigComp 2.1. URL: http://dystosvita.blogspot.com/2018/02/digcomp-2017.html
Сайт Вікіпедія. URL: https://cutt.ly/2gGSM0d
Сайт Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Instagram
Сайт Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/YouTube
Сайт Дія. Тест на загальну цифрову грамотність. URL: https://osvita.diia.gov.ua/testing
Сайт Інституційний репозиторій Київського університету імені Бориса Грінченка. Буйницька О. П. Тест з самодіагностики як один із інструментів визначення рівня цифрової компетентності магістра. URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26117/1/BOP_BOECCU_18.pdf
Сайт Гурт. Про ІТ для громадських організацій говорили на конференції «Атлас благозмін». URL: https://digi.gurt.org.ua/archives/737
Сайт Google Help. Про Google для неприбуткових організацій. URL: https://support.google.com/nonprofits/answer/1614581?hl=uk
Сайт Що потрібно знати про алгоритм Facebook в 2020 році, та як з ним працювати. URL: https://cutt.ly/dgM3bkr

Немає коментарів

Додати коментар

Календар подiй

Листопад

2024

Грудень

2024

Січень

2024

Лютий

2024

Березень

2024

Квітень

2024

Травень

2024

Найближчі події

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA523052990000026008015106552

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога