• НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА ДЛЯ РОЗВИТКУ ГРОМАД, 2019

    • 15.11.2019
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 31
    • Роздрукувати

    ІНСТИТУТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

    Гайди тренінгів

     НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА ДЛЯ РОЗВИТКУ ГРОМАД

     Кропивницький, ІСКМ 2019

    ББК 60. 55

    УДК 316. 7

     

    Неформальна освіта для розвитку громад: гайди тренінгів. – Кропивницький: Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ), 2019. – 104 с.

    У виданні представлено тренінгові матеріали – три гайди тренінгів по впровадженню неформальної освіти у місцевих громадах. Теми гайдів: активізація громад, командоутворення, протидія насильству над дітьми. Представлені теми є актуальними в питаннях розвитку громад, особливо на локальному рівні. Над розробкою гайдів працювали автори – команда тренерів проекту «Школа громадської участі-4», яка попередньо підвищила тренерську компетентність пройшовши навчання на тренінгу для тренерів ІІ рівня – майстерність розробки власних гайдів. Видання розроблено за концепцією Інституту соціокультурного менеджменту (ІСКМ), зміст гайдів тренінгів є авторською роботою. Гайди тренінгів спрямовані на формування громадської компетентності активних громадян, створення локальних мереж громадських активістів та відповідальності за розвиток громад. Кваліфікаційні вимоги до тренерів, які будуть проводити захід – вища освіта, проходження тренінгу для тренерів ТОТ (І рівень – майстерність проведення тренінгів) та досвід з реалізації громадських ініціатив на локальному рівні.

    Non-formal education for community development: training manuals. – Kropyvnytskyi: ISCM, 2019. – 104 p.

    The publication presents training materials – three training manuals on the non-formal education implementation in local communities. Manuals themes are community activism, team building, and violence against children. The themes presented are relevant to community development issues, especially at the local level. The team of trainers of the “School of Public Participation-4” project worked on the development of the manuals. They previously improved the training competence in training for trainers (level II – the skill of developing manuals). The publication is designed according to the concept of the Institute of Socio-cultural Management (ISCM). The meaning of the training manuals is the work of the author’s team. The training manuals are aimed at forming the civic competence of active citizens, creating local networks of public activists and responsibility for community development. Qualification requirements for trainers who will hold the trainings are higher education, graduated training for trainers TOT (level I – the skill of conducting training), and experience in implementing community initiatives at the local level.

    Колектив авторів: Жовтило Л., Гур’янова О., Білик І., Толстік М., Зіненко А., Кан Л., Гарбузюк Л., Чугуєвець В., Годун С., Марку А., Дябло О., Кочанова О.

    Редагування: Шевченко А.В.

    Умовних друкованих аркушів: 5,2

    При використанні у будь-якому вигляді матеріалів з даного видання обов’язкове посилання на ІСКМ та його Інтернет проекти: www.iscm.org.ua, www.lacenter.org.ua, www.lac.org.ua.

     

    ЗМІСТ

     

     

    Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
    Гайд «Активізація населення щодо розвитку громади» . . . . . . . . . . . . . . 5
    Сесія №1. Поняття громади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
    Сесія №2. Активізація громади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
    Сесія №3. Визначення проблем громади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
    Сесія №4. Форми громадської участі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
    Сесія №5. Завершення тренінгу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
    Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
    Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
    Гайд «Профілактика, запобігання та допомога дітям, що постраждали від насилля» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  

    29

    Сесія №1. Основні форми домашнього насильства. Коло насильства . . . . . . . . . . 30
    Сесія №2. Захист законних прав та інтересів дітей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
    Сесія №3. Булінг як різновид насилля серед дітей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
    Сесія №4. Методи фіксування фактів домашнього насильства дітей . . . . . . . . . . . 41
    Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
    Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
    Гайд «Командоутворення. Разом до успіху» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
    Сесія №1. Що таке команда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
    Сесія №2. Що робить команду ефективною . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
    Сесія №3. Розподіл ролей в команді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
    Сесія №4. Лідер в команді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
    Сесія №5. Продуктивність команди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72
    Сесія №6. Конфлікти в команді «+ та -» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
    Сесія №7. Вирішення конфліктів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
    Сесія №8. Ефективна комунікація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
    Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
    Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
    Про проект «Школа громадської участі-4» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
    Про Інститут соціокультурного менеджменту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
    Розробники гайдів тренінгів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

    ПЕРЕДМОВА

    Професійну тренерську роботу видно одразу, без сумнівів – досвід, знання, власна технологія та методичні напрацювання. Скарбничка тренера наповнюється через підвищення кваліфікації і невпинну практику за принципом «Навчаючи навчаємось».

    Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) прагне наповнити громадський сектор кваліфікованими громадськими активістами. Окрім проведення навчання з актуальних тематик розвитку громад, в рамках проекту «Школа громадської участі»* проведено підготовку учасників на тренінгу для тренерів І рівня (майстерність проведення тренінгів) у 2016, 2018, 2019 рр.

    Побачивши тренерський потенціал учасників проекту та бажання до професійного розвитку, у 2019 році ІСКМ провів тренінг для тренері ІІ рівня – методика розробки власних гайдів. До проведення тренінгу були запрошені партнери ІСКМ із ГО «Товариство Лева» (м.Львів) – Андрій Круп’як та Андрій Нечипорук. Участь у тренінгу взяла команда з 12 учасників, яка сформувалася через конкурсний відбір серед всіх випускників ТоТ І рівня.

    Якщо на першому рівні учасники навчалися як проводити тренінги, то другий рівень спрямований на отримання знань і практичних навичок з розробки власних авторських гайдів тренінгів. Лише синергія теорії й практики дають результат навчання.

    Результати навчання учасників представлені у виданні «Неформальна освіта для розвитку громад», а саме авторська розробка трьох гайдів тренінгів:

    • «Активізація населення щодо розвитку громади»
    • «Профілактика, запобігання та допомога дітям, що постраждали від насилля»
    • «Командоутворення. Разом до успіху»

    Гайди тренінгів мають навчальний і просвітницький характер, насичені практичними вправами та методичними інструментами розвитку громад. Цільова аудиторія заходів – активні громадяни небайдужі до розвитку громад та вирішення важливих завдань на локальному рівні. Варіація тематик тренінгів дає змогу охопити розгляд нагальних питань, що постають у громадах.

    Проект «Школа громадської участі» реалізується за фінансової підтримки Фонду ім. Ч.С. Мотта, є багаторічним проектом Інституту соціокультурного менеджменту. Наразі здійснюється реалізація проекту «Школа громадської участі-4», в рамках якого розроблене дане видання.

    * Детальніше про проект «Школа громадської участі» представлено на сторінці 101.

    ГАЙД ТРЕНІНГУ
    АКТИВІЗАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ГРОМАДИ
    Автори: Жовтило Л., Гур’янова О., Толстік М., Білик І.

    Цілі:

    Після тренінгу учасники:

    • Усвідомлять потреби позитивних змін у громаді через залучення;
    • Знатимуть методи активізації та згуртування громади;
    • Вмітимуть визначати проблеми громади та шляхи їх вирішення;
    • Знатимуть сутність форм громадської участі;
    • Вмітимуть застосовувати форми громадської участі (як мінімум 4).

    Тривалість: 1 день (4 робочі сесії по 90 хвилин)

    Цільова аудиторія: сільські, селищні громадські активісти (до 20 учасників).

    СЕСІЯ № 1.

    ПОНЯТТЯ ГРОМАДИ

    Ціль: Налагодити комунікацію між учасниками тренінгу, створити робочу атмосферу.

    Учасники зрозумітимуть сутність понять «громада» та «розвиток громади».

    Тривалість: 90 хв.

    Використані методи та методики навчання:

    • Вправа на знайомство «Щити».
    • Вправа на
    • очікування «Гора».
    • Вправа «Правила тренінгу».
    • Відео перегляд з обговоренням «Про важливість місцевої демократії».
    • Мозковий штурм «Що таке громада?» (Плакат із зображенням ромашки).
    • Міні-лекція на тему «Що таке розвиток громади?» (презентація Power Point).

    Необхідні матеріали:

    • Папір формату А4 (по кількості учасників).
    • Плакат із зображенням Гори.
    • Плакат із заготовкою Правил тренінгу.
    • Плакат із намальованим «каркасом» ромашки.
    • Підготовлена чиста стіна для розміщення плакатів або фліпчарт.
    • Заокруглені листки у вигляді пелюсток ромашки (по 3 на кожного учасника).
    • Клейкі стрічки та скотч для закріплення плакатів та матеріалів на них.
    • Набір маркерів.
    • Набір паперу для нотаток на клейкій основі (по кількості учасників).
    • Презентація №1 (відео) «Про важливість місцевої демократії».
    • Презентація №2 (Power Point) «Що таке розвиток громади?».
    • Роздатковий матеріал – Програма тренінгу (Додаток 1).
    • Роздатковий матеріал «Визначення терміну «громада» (по кількості учасників + 1 примірник для тренера).
    • Ноутбук, проектор, екран, колонки.

    Розміщення меблів в приміщенні: «кафе» – 4 столи 20 стільців (по 5 біля кожного столу); фліпчарт або підготовлена чиста стіна для розміщення плакатів; столик та стілець для тренера; столик під ноутбук, проектор, екран, колонки

    Детальний опис дій тренера

    1. Представлення тренера/організатора (10 хвилин)
      • Привітай учасників тренінгу, представ себе як тренера.
      • Нагадай тему і коротко представ програму тренінгу.

    2.  Вправа на знайомство за методикою «Щити» (15 хвилин)

    Роздай кожному по 1 аркушу паперу формату А4 та маркери.

    Попроси учасників поділити листи на 4 частинки і намалювати або написати у кожній з частин відповіді на такі питання:

    • Моє ім’я
    • Хто Я?
    • За що я люблю своє село/місто?
    • Яким чином моя робота пов’язана з діяльністю громади? Оголоси про таймінг для підготовки до цього завдання – 5 хв.

    Після того, як всі учасники напишуть, скажи, що кожний по черзі має презентувати свій «Щит»: учасники по черзі виходять до підготовленої стіни, допоможи учаснику закріпити свій «щит» на стіні, запропонуй учаснику прочитати написане. Запропонуй учасникам поаплодувати роботі групи.

    3.  Вправа на очікування «Гора» (5 хвилин)

    Прикріпи на стіну / фліпчарт заздалегідь приготовлений плакат з малюнком гори. Роздай кожному з учасників листочок паперу для нотаток на клейкій основі.

    Слова тренера: «Зараз ми знаходимося у підніжжя гори, нам належить за час тренінгу піднятися на цю гору. На листочках, які отримаєте, напишіть ваші очікування від тренінгу та наклейте у підніжжя зображеної гори».

    Учасники підходять до плакату і прикріплюють свій листочок на плакаті у зоні підніжжя гори, не коментуючи*.

    *Коментувати свої очікування та переміщувати їх по заготовленому малюнку учасники будуть наприкінці тренінгу, тим самим аналізуючи отримані знання.

    4.  Вправа «Правила тренінгу» (5 хв.)

    Запропонуй сформулювати Правила роботи на тренінгу, при цьому націлюй учасників на те, що пропозиції щодо основ ефективної роботи мають бути сформульовані як норми поведінки, а не як особистісні якості. Запиши запропоновані формулювання на заздалегідь підготовленому плакаті та запропонуй учасників тренінгу проголосувати за прийняття та дотримання цих правил.

    Сформований плакат з Правилами розташуй на видному місці і у разі їх порушення апелюй до Правил протягом усього дня роботи.

    5.  Відео перегляд з обговоренням «Про важливість місцевої демократії» (10 хв.)

    Продемонструй учасникам презентацію №1 – відеоролик «Про важливість місцевої демократії», використовуючи проектор та екран. (https://youtu.be/XWbEZUiUfN4) [7].

    Обговори з учасниками переглянуте відео. Спитай учасників, що вони побачили на цьому відео. Якщо учасники не дадуть конкретної відповіді, то тренер підводить підсумки перегляду відео самостійно.

    Висновок від тренера: «У цьому ролику ми наочно бачимо переваги місцевого самоврядування, оскільки воно більш повно та оперативно задовольняє потреби громади на локальному рівні».

    6.  Мозковий штурм «Що таке громада?» (25 хв.)

    На стіні або фліпчарті підготуй плакат із каркасом ромашки. Роздай учасникам по три заокруглені листки у вигляді пелюсток ромашки.

    Слова тренера: «Зараз ми проведемо мозковий штурм, щоб визначити, що таке громада. Напишіть на кожному листочку індивідуально одним словом, які асоціації викликають у вас із терміном «громада». Для виконання завдання у вас є 5 хвилин».

    Проведи етап впорядкування ідей. Для цього запропонуй учасникам стати в коло.

    Слова тренера: «Правила мозкового штурму – висловлювати ідеї, можна коментувати власні ідеї, але не можна критикувати та коментувати ідеї інших учасників. Зараз кожен по черзі буде називати, що написано на одному листочку та віддавати листочок мені (тренеру)».

    Учасники по черзі зачитують написане, коментують (віддають лише 1 листочок, так проходить три кола, поки не лишиться жодного листочка в руках учасників). Тренер розміщує листочки з ідеями на підлозі. Якщо слова-асоціації співпадають, вони кладуться одна на одну. Попроси учасників сісти на свої місця, а тоді за допомогою клейкої стрічки або скотчу прикріпи готові результати до заготовленого плакату і таким чином сформуй «ромашку».

    Підведи підсумки роботи та обговори з учасниками готове напрацювання.

    Роздай учасникам Роздатковий матеріал 1 Визначення терміну «Громада».

    Якщо вправа Мозковий штурм не привела до вирішення чіткого формулювання поняття громада, то запропонуй учасникам звернути увагу на роздаткові матеріали та порівняти самостійно напрацьовані результати із матеріалами з роздатки.

    7.   Міні-лекція на тему «Що таке розвиток громади?» (презентація Power Point). (15 хв.)

    • Продемонструй Презентацію №2. Що таке розвиток громади?

    Слова тренера: «У попередній вправі ми визначили, що означає поняття «громада», а зараз поговоримо про те, що ж таке «розвиток громади».

    Слайд 1.

    Що таке розвиток громади?

    Громада як досить складне соціальне утворення, що має різноманітні соціальні зв’язки, стосунки, взаємодії, постійно зазнає змін. Ці зміни стосуються всіх складових елементів громади, всіх сфер життя людей, що проживають в ній. Спрямовану, необоротну зміну називають розвитком. Весь історичний досвід розвитку суспільства свідчить про те, що в соціальному житті постійно відбуваються зміни, а, отже, здійснюється і його розвиток. Деякі дослідники стверджують, що головним джерелом розвитку є зовнішні умови існування суспільства (клімат, ґрунт, ландшафт та ін.). Дійсно, на ранніх етапах розвитку людства люди об’єднувалися в громади на основі родинних зв’язків. Така соціальна спільність створювалася як засіб виживання, як спосіб захисту від стихійних сил природи, диких тварин і нападів сусідніх племен. Однак поступово в процесі історичного розвитку зовнішні умови як спонукальні сили розвитку все більше поступаються місцем внутрішнім, суб’єктивним чинникам людського життя, тому більшість сучасних учених вважає, що джерела розвитку суспільства в цілому та окремих його спільнот слід шукати в самому суспільстві, в самій громаді [1].

    Слайд 2.

    Розвиток – це зміни

    Весь історичний досвід розвитку суспільства свідчить про те, що в соціальному житті постійно відбуваються зміни, а, отже, здійснюється і його розвиток

    Слова тренера: «Розгляд теоретичних основ суспільства як цілісної системи дозволяє

    сформулювати висновки щодо розвитку громад: (висновки на слайдах 3, 4)».

    Слайди 3-4.

    Теоретичні аспекти розвитку громад

    • Зовнішні умови громади як збуджувальні сили розвитку сьогодні все більше поступаються місцем суб’єктивним чинникам людського життя, тому джерела розвитку громади слід шукати в ній самій. Громада має потенційну здатність до саморозвитку і соціальних змін, вона втілює у собі повсякденні потреби і далекосяжні інтереси людського існування.
    • Рушійна сила розвитку полягає в притаманних будь-якому суспільству конфліктах і протиріччях. Соціальний конфлікт піддається раціональному регулюванню, що призводить до

    «контрольованої еволюції». Еволюційний шлях, шлях реформ є необхідною умовою соціальної стабільності.

    • Спільнота – система суб’єктивного типу, тому вона є носієм соціальної активності, яка проявляється в потребі членів громади змінювати або підтримувати основи своєї життєдіяльності відповідно до своїх ціннісних орієнтацій. Істинно соціальна активність полягає в спрямованості на зміну обставин життя людей і на само зміну з користю для себе та інших людей.
    • Громада – це система, що складається з окремих підсистем. Кожна з підсистем знаходиться в причинно-наслідковій залежності від інших. Всі ці підсистеми складають ієрархічну структуру. Знаходяться в певній субординації, підпорядкованості.

    Тепер доцільно звернутися до практичних аспектів розвитку громад. Найбільш повно і всебічно це питання представлене в роботі учасників українсько-канадського Проекту розвитку громадянського суспільства «Громади України: на шляху відродження» [5].

    Слайд 5.

    Практичні аспекти розвитку громад

    Учасники проекту розвитку громадянського суспільства «Громади України: на шляху відродження»:

    «Розвиток громади – це певний підхід до розв’язання людських потреб, який сприяє налагодженню стосунків на основі довіри, єдності та співпраці, необхідних людям для того, аби вони могли працювати разом над усвідомленням та аналізом своїх проблем, і знаходити справедливі та ефективні розв’язання цих проблем»

    Джерела та рушійні сили розвитку громади учасники Проекту розкривають у конкретизації наступних принципів. [3]

    Слайди 6, 7, 8, 9.

    Основні принципи розвитку громади

    • Люди здатні перетворювати світ. В цьому принципі підкреслюється провідна роль суб’єктивного чиннику у розвитку громади. Розвиток громади пов’язаний зі свідомою діяльністю індивіда, на перший план виходить індивідуальна свідомість та її спонукальний вплив на динамічні зміни у громаді.
    • Розвиток відбувається зсередини. «Доки людина не матиме бажання змінити себе саму, ніхто інший не може змінити її. Оточення може лише надавати підтримку, дещо радити, але вирішальне значення у прийнятті рішення відіграє сама особа, лише вона вирішує, що для неї добре, а що ні, якою дорогою іти і що робити».
    • Взаємопов’язаність: цілісний підхід. «Говорячи про розвиток громади, будьте свідомі, що все взаємопов’язано, і по справжньому зрозуміти окрему проблему розвитку можна лише зважаючи на відносини, які існують між цією проблемою та іншими ділянками життя».
    • Двигуном і рушієм розвитку є участь. «Лише тоді, коли людина робить свій внесок в загальну справу, тобто починає брати в ній участь, можна здійснювати процес розвитку та досягти бажаного результату».

    Автори навчального посібника із розвитку громади розглядаючи механізми побудови демократії шляхом розвитку громад та посилення впливу громадськості на вирішення нагальних проблем, формулюють наступні принципи роботи в громаді. [6]

    Слайд 10.

    Принципи роботи в громаді:

    • Бажання змінити своє життя і готовність до відповідальності як основний принцип дій;
    • Позитивне мислення, гнучкість;
    • Збереження культурних традицій громади;
    • Участь як умова розвитку громади;
    • Розвиток партнерства;
    • Спільне вирішення конфліктів;
    • Готовність до навчання.

    1.2. Обговори презентацію із учасниками.

    СЕСІЯ №2:

    «АКТИВІЗАЦІЯ ГРОМАДИ»

    Ціль: після цієї сесії учасники зможуть формувати причини низької активності членів громади, ознайомляться з формами активізації та рівнями активності жителів, зможуть організовувати та проводити заходи, що сприятимуть підвищенню активності громадян.

    Тривалість: 90 хв.

    Використані методи та методики навчання:

    • Метод дослідження «Килим ідей».
    • Міні-лекція на тему «Рівні активності та форми активізації громадян».
    • Моделювання ситуації.
    • Рефлексія сесії.

    Необхідні матеріали:

    • Плакат для групової роботи за методикою «Килим ідей».
    • Підготовлена чиста стіна для розміщення плакатів або фліпчарт.
    • Клейкі стрічки та скотч для закріплення плакатів та матеріалів на них.
    • Набір паперу для нотаток на клейкій основі 120 штук (6 наборів по 20 штук різного кольору + по 1 шт. по кількості учасників).
    • Маркери.
    • Фліпчарт, 2 блокноти листів для фліпчарту.
    • Ноутбук, проектор, екран.
    • Презентація №3 (Power Point) «Рівні активності та форми активізації громадян».
    • Роздаткові матеріали №2: надруковані завдання для учасників, три картки із практичними вправами (кожній групі різне завдання + 1 примірник для тренера).

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці півколом, столик для ноутбуку та проектору.

    Детальний опис дій тренера:

    1. Занурення у комплексний досвід групи. Метод дослідження «Килим ідей» для обміну поглядами та аналізу проблеми (40 хв).

    1.1.  Перед початком сесії:

    Постав крісла у півколо (без столиків по середині).

    На стіні (або фліпчарті) прикріпи листок паперу для фліпчарту в горизонтальному положенні на якому у верхній та нижній частині листка намальовані два півкола, які не з’єднуються між собою, по середині між ними проведена пряма лінія, зображення мають бути різного кольору. Над верхнім півколом написано друкованими літерами питання: Які причини низької активності членів нашої громади? Під нижнім півколом написано питання: Що потрібно зробити, щоб підвищити рівень активності членів нашої громади?

    1.2.  Робота в міні-групах (14 хвилин).

    Коли всі учасники сядуть, скажи, що протягом цієї сесії ми ознайомимося з причинами та проблемами, які впливають на низький рівень активності жителів нашої громади, а також формами та методиками активізації громадян. Об’єднай учасників у три міні- групи (за власною методикою), попроси щоб вони пересіли за утвореними міні групами.

    Слова тренера: «Нам неодноразово доводиться чути та нажаль і спостерігати ситуацію в нашій громаді, коли більшість громадян не проявляє зацікавленості до процесів які відбуваються в громаді. Значна частина наших жителів не відвідує заходи, які проводяться в громаді не цікавиться діяльністю місцевої влади. Для цього існують як об’єктивні так і суб’єктивні причини. Давайте разом спробуємо визначити ці причини».

    Постав питання: Які причини низької активності членів нашої громади?

    Роздай кожній групі по 20 листочків паперу для нотаток на клейкій основі (для кожної групи різного кольору) та набір маркерів. Попроси, щоб кожна група визначила не менше 15 причин (одна причина – один листочок).

    1.3.  Презентація результатів роботи у групах (5 хвилин).

    По закінченню часу, попроси, щоб група визначила одного представника, який буде презентувати напрацювання групи. На вибір тренера визнач, яка група буде першою презентувати результати роботи.

    Представник групи виходить й уголос озвучує причини та приклеює листочки на верхнє півколо на заготовленому плакаті.

    Запроси учасників оплесками подякувати за презентацію, запитай чи є доповнення у групи, яку представляє учасник, попроси оплесками подякувати групі за роботу. Подібні дії пророби при презентації результатів роботи з представниками двох інших груп.

    • Підведи підсумки роботи груп (1 хвилина): наголоси, що на названі причини можна об’єднати за групами: причини, на які впливає місцева влада, причини, на які впливають самі жителі.

    Оплесками подякуй групам за роботу.

    1.5.  Продовження роботи в міні-групах (14 хвилин).

    Запроси групи спробувати знайти відповідь на ще одне питання: Що потрібно зробити, щоб підвищити рівень активності членів нашої громади?

    Роздай кожній групі по 20 листочків паперу для нотаток на клейкій основі (для кожної групи різного кольору), попроси, щоб кожна група визначила не менше 15 ідей (одна ідея – один листочок, ідеї мають бути конкретними, та можливими до впровадження).

    1.6.  Презентація результатів роботи у групах (5 хвилин).

    По закінченню часу, попроси, щоб група визначила одного представника, який буде презентувати напрацювання групи.

    На вибір тренера визнач, яка група буде першою презентувати результати роботи. Представник групи виходить й уголос озвучує ідеї та приклеює листочок на нижнє півколо на заготовленому плакаті. Запроси учасників оплесками подякувати за презентацію, запитай чи є доповнення у групи, яку представляє учасник, попроси оплесками подякувати групі за роботу. Подібні дії пророби при презентації результатів роботи із представниками двох інших груп.

    • Підведи підсумки роботи груп (1 хвилина): наголоси, що на названі ідеї можна об’єднати за групами: ідеї, реалізація яких можливе за підтримки місцевої влади, ідеї, реалізація яких, залежить від самих жителів.

    Оплесками подякуй групам за роботу.

    2.  Форми активізації та рівні активності громади. Міні-лекція «Рівні активності та форми активізації громадян» (15 хв).

    • Перед початком сесії: підготувати столик, ноутбук, проектор, екран.

    2.2.  Демонстрація презентації «Рівні активності та форми активізації громадян».

    Слова тренера: «На етапі впровадження реформи місцевого самоврядування як представники влади так і громадськості, відмічають низьку активність жителів громад. Але що одні, що інші не досліджують проблему низької активності жителів громади і не володіють інформацією щодо класифікації рівнів активності громади та сучасних форм роботи з громадою. Вперше у 1969 році дослідження проблем взаємодії влади та громади, описала американська дослідниця і громадська активістка Шеррі Арнштайн. Дослідження Шеррі Арнштайн нам відомі у вигляді «Драбини громадської активності».

    Розпочни показ Презентації №3 «Рівні активності та форми активізації громадян» [8], [17].

    Перший слайд: поясни, що Арнштайн запропонувала три рівні громадянської участі (І. Неучасть громадян. ІІ. Символічні заходи влади. ІІІ. Громадянська влада), які в свою чергу розбиваються ще на 8 «сходинок»: Маніпуляція і Терапія, тобто заспокоєння, повчання, громади замість вирішення проблеми. Інформування, Консультування, Врахування думки, дозволяють громадянам слухати та виражати свою точку зору, але вони не можуть бути певні того, що влада дослухається до їхніх думок. Вищі форми: Партнерство, дозволяє домовлятися та шукати компроміси; Делегування повноважень та Громадський контроль, рівень розвитку громадянської участі, коли громадяни отримують більшість голосів у процесі прийняття рішень, чи всі повноваження з управління.

    Другий, третій, четвертий слайди: класифікація рівнів активності громадян.

    Класифікація Шеррі Арнштайн
    Рівні громадської участі Рівні впливовості громадськості
    Маніпулювання Відсутність впливовості
    «Терапія» Відсутність впливовості
    Інформування Обмежена впливовість
    Консультація Обмежена впливовість
    Врахування думки Обмежена впливовість
    Партнерство Реальна впливовість
    Делегування повноважень Реальна впливовість
    Громадське керування Реальна впливовість

    Рівні активності громадян

    • Абсентеїст – зосереджений виключно на власних проблемах, громадським життям та громадськими проблемами не цікавиться, негативно ставиться до всіх громадських ініціатив, не усвідомлює власних прав і обов’язків.
    • Спостерігач – частково цікавиться громадськими справами, зосереджений переважно на власних справах, проблемами довкілля та громади цікавиться частково.
    • Споживач – охоче використовує різні форми участі у громадському житті, долучається до громадської діяльності тоді, коли це відповідає його потреба чи інтересам.
    • Лобіст – досконало ініціює і впроваджує вигідні для нього проекти, або професійно провалює проекти, в яких не має зацікавленості.
    • Громадський діяч – ставить суспільні інтереси вище індивідуальних, керується потребою громадської діяльності, досконало знає проблеми громади та шляхи їх вирішення.

    Процес активізації громади має включати наступні етапи:

    • Інформування (форми інформування: інформаційний бюлетень, соціальні мережі, YouTube канал громади, веб-сайт місцевої ради, інформаційні майданчики «в полях», соціокультурні заклади (бібліотека, будинок культури));
    • Дослідження проблем, потреб, ресурсів громади (форми дослідження: «з фліпчартом по селу», «картування громади», «фото-громада в смартфоні» дебати, круглі столи, анкетування членів громади (рядові громадяни, соціальна сфера, представники бізнесу, молодіжні групи), фокус-групи, базове дослідження (соціально-економічний аналіз));
    • Отримання зворотнього зв`язку, аналіз результатів дослідження (форми зворотнього зв`язку: «громада на майдані», «скринька для пропозицій», «гаряча лінія», «електронна петиція», «громадські слухання», «громадська ініціатива»);
    • Діалог з громадою – спілкування, спільне планування (форми діалогу з громадою: «ігрофікація» (корпоративні ігри Світ громад…), публічні консультації влади з громадою, «форум-театр», «фланерство» ярмарки, фестивалі, виставки, тренінги, семінари, практикуми, дебатний клуб, громадські слухання, загальні збори, свято вулиці, День села, селища, міста);
    • Партнерство з громадою (Форми партнерства з громадою: «стратегічне планування», «соціальне партнерство», «громадський бюджет», «конкурс проектів», «Фонд громади», «толока»).

    Охарактеризуй форми активізації громадян.

    У процесі презентації задай учасникам питання: Хто використовував у своїй діяльності якусь із форм активізації громадян? Хто може поділитись досвідом впровадження?

    Оплесками подякуй учасникам за участь та обговорення. Поінформуй їх, що презентація буде надана після тренінгу для використання в подальшій роботі.

    1.  Моделювання ситуації. Формування практичних навичок учасників (30 хвилин)

    • Об’єднання у групи учасників (2 хвилини).

    Об’єднай учасників у три міні-групи, бажано, щоб учасники були в інших групах ніж при попередньому об’єднанні. Попроси щоб кожен пересів до своєї групи.

    1.2.  Робота у групах (13 хвилини).

    Роздай Роздаткові матеріали №2 – три завдання, кожній групі різне завдання із різних форм активізації громадян: з фліпчартом по селу, громада на майдані, свято вулиці. Кожна група мають виконати завдання записане у роздатках.

    Слова тренера: «Ви отримали завдання на картках. У кожної крупи різне завдання. Зараз ви уважно прочитаєте своє завдання та повинні змоделювати вказану форму активізації жителів громади. На підготовку до опрацювання даної ситуації у вас є 15 хвилин, після чого кожна група продемонструє, яким чином ви будете залучати інших учасників до описаної в картці ситуації».

    У процесі підготовки учасників до виконання завдання, підходите по черзі до кожної з груп та питаєте чи групі зрозуміло завдання, за потреби відповідаєте на питання, якщо такі виникають. При виявленні труднощів у учасників, допомагаєте їх вирішити.

    1.3.  Презентація роботи груп (15 хвилин).

    Повідом учасникам, що час вичерпано.

    Визнач послідовність проведення заходу кожною міні-групою.

    Наголоси, що на виконання завдання міні-група має 5 хв. Далі кожна з груп по черзі має змоделювати ситуацію описану в картці та провести заходи із представниками інших міні- груп. Після демонстрації кожної групи, мотивуєш учасників дякувати колегам оплесками за виступи. Коли міні-групи закінчать виконання завдання, попроси учасників зайняти свої місця в залі, запроси ще раз подякувати оплесками всім учасникам.

    Слова тренера (постав питання): «- З якими труднощами стикнулися при підготовці завдання? – Які труднощі можуть виникнути під час реальної роботи з громадою? – Що готові зробити, щоб уникнути проблем під час проведення заходів?»

    Вислухай відповіді учасників.

    2.  Рефлексія сесії (5 хвилин).

    Запропонуйте учасника у своїх блокнотах відмітити три позиції:

    • Одне нове досягнення (що дізнався (лась) нового)?
    • Одна нова ідея, що виникла під час навчальної сесії.
    • Одна порада для себе, щодо інформації отриманої під час навчальної сесії.

    Нагадай учасникам про роботу у перші частині сесії (завдання «Килим ідей») коли учасники визначали причини низької активності членів нашої громади? та що потрібно зробити, щоб підвищити рівень активності членів нашої громади? Роздай кожному учаснику по одному листочку для нотаток на клейкій основі та постав завдання: напишіть на листочку, яку форму активізації жителів громади використають по приїзду додому.

    Кожний учасник відмічає на листочку, потім по черзі виходять до плакату «Килим ідей» коментують написане та прикріплюють на лінію, яка проведена в середині плакату «Килим ідей».

    Подякуй оплесками учасникам за участь у сесії.

    СЕСІЯ № 3.

    ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ГРОМАДИ

    Ціль: Учасники визначать актуальні проблеми своїх громад та проаналізують шляхи їх вирішення.

    Тривалість: 90 хв.

    Використані методи та методики навчання:

    • Вправа «Інтерактивна карта проблем громад».
    • Міні-лекція на тему «Технологія визначення проблем громади».
    • Робота з плакатом «Проблеми громади – шляхи вирішення».
    • Вправа «Лінія часу».

    Необхідні матеріали:

    • Роздатковий матеріал №3 «Анкета визначення пріоритетних проблем громади» (кожному учаснику + 1 шт. для тренера).
    • Листи ватману А1 (по кількості міні-груп – 4 шт.)
    • Набір маркерів.
    • Листи паперу А4 (5-8 штук) склеєні смужкою для Лінії часу із нанесеною часовою шкалою (по місяцях на рік).
    • Набір паперу для нотаток на клейкій основі (по 3 шт. для кожного учасника).
    • Фліпчарт або підготовлена чиста стіна для розміщення плакатів.

    Розміщення меблів в приміщенні: «кафе»: 4 столи 20 стільців (по 5 біля кожного столу); фліпчарт в центрі зали або підготовлена стіна; столик та стілець для тренера.

    Детальний опис дій тренера:

    1. Вправа «Інтерактивна карта проблем громад» (Енерджайзер) (15 хвилин)

    Запропонуй учасникам розташуватись по залу так, щоб утворилась карта району, при цьому кожен учасник повинен стати там де умовно географічно розташована їх громада. Далі надай слово, щоб кожен учасник представив свою громаду та назвав основні проблеми, які є у громаді.

    Після вправи подякуй учасникам.

    Об’єднай учасників у 4 групи (за місцерозташуванням на «карті району» під час вправи) та скажи, щоб кожна з утворених груп зайняла місце за окремими столами.

    2.  Міні лекція на тему «Технологія визначення проблем громади» (5 хвилин).

    Слова тренера: «Проблема – це питання яке має найважливіше життєве значення, потребує якнайшвидшого вирішення, і виникає тоді коли потреби громадян не вирішується. Від того наскільки точно буде визначено проблему буде залежати рівень підтримки ініціативи серед членів громади. Існує декілька підходів до визначення пріоритетних проблем громади, найкращий спосіб це коли самі члени громади визначать власні проблеми, аналізують їх, визначають шляхи вирішення і працюють щоб їх реалізувати. Один із способів це статистичний, провести опитування в громаді».

    Роздай учасникам Роздатковий матеріал №3 приблизний опитувальник для прикладу.

    Слова тренера: «Проаналізувавши опитувальники можна визначити, яка проблема отримає найбільшу підтримку в громаді. Та дає можливість спланувати роботу щодо розвитку громади».

    3.  Робота з плакатами «Проблеми громади – шляхи вирішення» (50 хвилин).

    • Виконання вправи (30 хвилин).

    Запропонуйте кожній групі визначитись із конкретною проблемою, яка є актуальною для громади учасників (якщо учасники із різних громад, то запропонуй їм обрати спільну проблему).

    Роздай листок для фліпчарту кожній групі та набір маркерів.

    Повідом учасникам наступне завдання – написати проблему вгорі на аркуші та скласти план вирішення проблеми й записати його.

    3.2.  Презентація роботи груп (20 хвилин).

    Запроси представника(ів) групи вийти з їхнім плакатом до себе. Допоможи закріпити плакат до фліпчарту чи стіни та попроси зачитати проблему окреслену учасниками групи. Запропонуй прокоментувати сценарій розв’язання проблеми.

    Подякуй представнику(ам) групи за виступ та запитай у інших членів групи, чи є доповнення.

    Запитай у інших груп, чи є коментарі й запитання до групи. Запроси усіх учасників подякувати оплесками групі за роботу.

    Групи по черзі презентують та обговорюють результати роботи. Зверни увагу на організаційну роботу (створення ініціативної групи, та ін..)

    Повторити дії з кожною групою. Підведи підсумки проведеної роботи.

    4.  Лінія часу (30 хвилин).

    • Підготовка до вправи (10 хвилин).

    На підлозі розташуйте склеєні у смугу листочки паперу для вправи Лінія часу.

    Роздай по 3 листочки для нотаток на клейкій основі кожному учаснику та запропонуй учасникам виконати вправи індивідуально.

    Слова тренера: «Напишіть на стікерах конкретні проблеми, які ви плануєте вирішити у наступному році у своїй громаді. Розташуйте свої ідеї на часовій лінійці: яку ідею ви реалізуєте за місяць, за пів-року, за рік».

    4.2.  Виконання вправи (10 хвилин).

    Запропонуй учасникам по черзі наклеїти свої листочки на «часову лінію» та зачитати ініціативи, які будуть вирішені в хронологічному порядку з коротким коментарем.

    4.3.  Обговорення результатів вправи (10 хвилин).

    По завершенні виконання вправи «Лінія часу» обговори, що за рік може відбутися в громаді, яким чином реалізовані ініціативи вплинуть на життя громади.

    СЕСІЯ № 4.

    ФОРМИ ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ

    Тривалість: 90 хв.

    Ціль: Учасники знатимуть сутність чотирьох форм громадської участі (громадські слухання, загальні збори, електронна петиція, ) та вмітимуть їх застосовувати.

    Використані методи та методики навчання:

    • Об’єднання учасників у 4 групи. Руханка.
    • Робота в малих групах «Кейси проблемних ситуацій в стосунках Влада – Громада».
    • Міні-лекція на тему «Форми громадської участі» (презентація Power Point).
    • Робота в малих групах (4 групи) «Польові практики».

    Необхідні матеріали:

    • Листки з написами «весна», «літо», «осінь», «зима».
    • Роздатковий матеріал №4 «Кейси проблемних ситуацій в стосунках Влада – Громада» (по 1 примірнику кожній групі різний + всі варіанти для тренера);
    • Роздатковий матеріал №5 «Інструкції проведення 4 форм громадської участі: громадські слухання, загальні збори, петиція (електронна), консультації з громадськістю» (по кількості учасників + 1 примірник для тренера);
    • Презентація №4 (Power Point) «Форми громадської участі».
    • Ноутбук, проектор, екран.
    • Фліпчарт або підготовлена чиста стіна для плакатів.
    • Папір для фліпчарту.
    • Листи ватману А1 для вправи «Польові практики» (8 шт. – по 2 кожній групі)
    • Набір маркерів.

    Розміщення меблів в приміщенні: «кафе»: 4 столи 20 стільців (по 5 біля кожного столу); фліп-чарт в центрі зали або підготовлена чиста стіна для плакатів; столик та стілець для тренера, столик під ноутбук; проектор, екран.

    Детальний опис дій тренера:

    1. Об’єднання учасників у 4 групи. Руханка (5 хвилин).

    Об’єднай учасників у 4 групи (за порами року).

    Запропонуй учасникам стати колом. По черзі назви пору року (весна, літо, осінь, зима) вказуючи на учасника. Далі запропонуй учасникам об’єднатися у групи за вказаними порами року.

    Пояснюєш завдання для групи: спілкуючись лише за допомогою міміки та жестів, узявшись за руки, показати задану геометричну фігуру (1 група зображує коло, 2 – ромб, 3 – трикутник, 4 – квадрат). Групи виконують завдання одночасно, а тренер перевіряє, чи справилася група із завданням. Наголоси, що кожна група показує одну фігуру.

    Подякуй учасникам та скажи, щоб кожна з утворених груп зайняла місце за столами, які підписані назвами груп за порами року*.

    *Перед початком сесії постав столи та стільці за схемою «кафе», на столах розмісти таблички з назвами пір року.

    2.  Робота в малих групах «Кейси проблемних ситуацій в стосунках Влада – Громада» (20 хвилин)

    • (7 хвилин). Учасники розмістилися за столами.

    Слова тренера: «Зараз кожна група отримає завдання на картці. Подумайте та обговоріть у групах відношення до описаної ситуації та можливі шляхи вирішення описаних проблем. Для виконанні цього завдання у вас є 7 хвилин».

    Роздай учасникам Роздатковий матеріал №4 – картки, кожній групі одну картку.

    2.2.  Презентація роботи у групі (12 хвилин).

    Слова тренера: «Чи готові ви презентувати результати своєї роботи?… Хто хоче почати? Зачитайте свою ситуацію з картки та скажіть, як ваша група вирішила дане питання».

    Групи по черзі усно презентують та обговорюють свої результати. Кожній групі відводиться по 3 хвилини на виступ. Подякуй учаснику, запитай у групи, чи є доповнення. Запитай у інших груп, чи є зауваження. Подякуйте групі. І так з кожною групою.

    2.3.  Підсумки роботи у групах (1 хвилина).

    Підведи підсумки проведеної роботи, сказавши:

    «Отже, з даної вправи ви бачите, що розглянуті вами ситуації є реальними і без активної позиції громадян залишаються невирішеними. На жаль, жителі сільських громад нечасто знають, що є механізми вирішення даних проблем через форми громадської участі.»

    3.    Міні-лекція на тему «Форми громадської участі» (презентація Power Point) (10 хвилин).

    • Приготуй проектор та екран для демонстрації Презентації №4 міні-лекції на тему

    «Форми громадської участі».

    Слова тренера: «Давайте ознайомимось з інформацією, які бувають форми громадської участі». Проведи міні-лекцію.

    Форми громадської участі:

    1. Місцевий референдум – це спосіб прийняття громадянами нормативно правових актів та інших суспільно важливих рішень місцевого значення шляхом голосування.
    2. Громадська експертиза діяльності органів місцевої влади – оцінка діяльності органів місцевої влади, а також ефективності прийняття та

    виконання ними рішень із метою підготовки пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем.

    1. Консультації з громадськістю – це організоване органами місцевої влади обговорення з громадою питань формування та реалізації місцевої політики з метою залучення громадян до участі в управлінні, надання можливості для їхнього вільного доступу до інформації про діяльність органів влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності відповідних органів.
    2. Громадські слухання – зустрічі громадян із головою, депутатами та працівниками міської ради, під час яких можуть порушувати важливі для свого населеного пункту питання, а також надати пропозиції щодо їхнього вирішення
    3. Громадська рада – постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган, створений для забезпечення участі громадян в управлінні місцевими справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади, врахування позицій громадськості під час формування та реалізації місцевої політики.
    4. Загальні збори громадян за місцем проживання – це зібрання всіх чи частини мешканців села (сіл), селища, міста для розв’язання питань місцевого значення; вони є формою безпосередньої участі громадян у розв’язанні питань місцевого значення.
    5. Місцева ініціатива. Громадяни місцевої громади мають право, у порядку місцевої ініціативи, ініціювати розгляд у місцевій раді будь-якого питання, що належить компетенції місцевої ради [18].
    • Коротко проаналізуй форми громадської участі, хто може бути ініціаторами, до яких випадків вони застосовуються, їх законодавче обґрунтування.

    4.  Робота в малих групах (4 групи) «Польові практики» (55 хвилин).

    • Ознайомлення із роздатковим матеріалом (5 хвилин).

    Роздай учасникам Роздатковий матеріал №5 з інструкціями проведення 4 форм громадської участі: громадські слухання, загальні збори, петиція (електронна), консультації з громадськістю. Слова тренера: «У вас є 5 хвилин на те, щоб ознайомитись з даним матеріалом. Прочитайте уважно!»

    4.2.  Робота в групах (13 хвилин).

    Слова тренера: «Ви працювали з кейсами і робили аналіз, що можна робити в тих чи інших ситуаціях. А тепер на основі отриманої інформації виконайте завдання на застосування цих інструментів до даних ситуацій. Тепер ваші попередні ситуації розв’яжіть за допомогою конкретних 4 форм громадської участі: громадських слухань, загальних зборів, петиції (електронна), консультації з громадськістю. Підберіть форму для своєї ситуації і змоделюйте її, запишіть на ватмані сценарій дій. На підготовку завдання ви маєте 13 хв. Після підготовки завдання кожна група матиме по 8 хвилин на виступ, під час якого необхідно продемонструвати наочно ваші конкретні дії у вирішенні вказаної ситуації, тобто інсценувати ситуацію».

    Роздай ватман та набір маркерів кожній групі. Під час виконання завдання, підійди до кожної групи та за потреби надай відповіді на питання, якщо такі виникають в учасників.

    4.3.  Демонстрація роботи груп (всього 32 хвилини – 4 групи по 8 хвилин).

    По завершенні 13 хвилин, запропонуй учасникам презентувати результати роботи груп. Перша група демонструє свої напрацювання.

    Слова тренера: «Подякуймо першій групі за роботу (аплодуємо)».

    Аналогічно демонструється робота кожної групи.

    4.4.  Обговорення результатів вправи.

    Слова тренера: «Яка із форм громадської участі буде вас найбільш прийнятною і чому?

    Обґрунтуйте».

    Обговори результати вправи з учасниками.

    СЕСІЯ № 5.

    ЗАВЕРШЕННЯ ТРЕНІНГУ

    Ціль: Учасники підведуть підсумки роботи тренінгу.

    Тривалість: 20 хв.

    Використані методи та методики навчання:

    • Оціночна анкета.
    • Вправа «Гора» (завершення).
    • Вправа «Мікрофон», заключне слово організаторів/тренерів.

    Необхідні матеріали:

    • Роздатковий матеріал №6 «Оціночна анкета» (кожному учаснику + 1 шт. для тренера).
    • Плакат Гора (з 1 сесії тренінгу).
    • Фліпчарт чи підготовлена чиста стіна для розміщення плакату.
    • Предмет, що слугуватиме роль «мікрофону».

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці розміщені півколом (по кількості учасників

    + для тренера).

    Детальний опис дій тренера:

    1. Анкети учасників (5 хвилин).

    Роздати учасникам Роздатковий матеріал №6 «Оціночна анкета». Запропонуй учасникам заповнити анкети. Збери заповнені анкети учасників.

    2.  Вправа Гора (завершення) (10 хвилин).

    Розмісти плакат Гора (з 1 сесії) на фліпчарті чи підготовленій чистій стіні. Повідом учасникам тренінгу, що зараз буде ще раз проведено вправу Гора, яку учасники розпочали у 1 сесії тренінгу.

    Слова тренера: «Давайте згадаємо які очікування ви написали на початку тренінгу, і чого ви хотіли навчитися чи дізнатися на сьогоднішніх заняттях. Зараз кожен із вас по черзі прокоментує свої очікування, написані під час 1 сесії у ході виконання вправи Гора, та перемістити їх вгору або вниз по поверхні гори, в залежності від реалізації ваших очікувань по завершенні тренінгу. Прокоментуйте свої дії розміщення картки на плакаті».

    Проаналізуй отримані результати, наголоси на тому чому вдалося чи не вдалося досягти поставлених цілей тренінгу.

    3.  Вправа Мікрофон. Заключне слово організаторів/ тренера (5 хвилин).

    Коли всі учасники сядуть на стільці, запропонуй ще раз сказати по кілька слів побажань та висновку участі у тренінгу. Передай учасникам по колу предмет, що слугуватиме роль

    «мікрофону», починаючи від учасника, що знаходиться від тебе зліва.

    Слова тренера: «Коротко висловіть по кілька слів ваші побажання усім учасникам тренінгу та резюмуйте, які дії ви готові виконати для активізації своєї громади по поверненні додому».

    Учасники по черзі висловлюються. Висловіть останнім свої побажання учасникам тренінгу, подякуйте усім учасникам за плідну працю, організаторам та запропонуйте завершити тренінг аплодисментами усім учасникам тренінгу.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абрамов Л.К., Азарова Т.В. Центр місцевої активності для розвитку громад. – Кіровоград: ІСКМ, – 144 с.
    2. Гісем, О. О., Мартинюк, О. О. Громадянська освіта (інтегрований курс, рівень стандарту). Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. Харків: видавництво

    «Ранок»,              2018.               [Електронний              ресурс].                              Режим            доступу: https://www.citizen.in.ua/photos/topic/f/20181203_191002_rozdil-4.6.pdf

    1. Грицаенко В. Социальный капитал и гражданское общество: Рецензия на статью Fransis Fukuyama «Social Capital and Civil Society [Електрон. Ресурс]. – Режим доступу: http://scd.centro.ru
    2. Громади України: на шляху відродження / відповідальний за випуск К.Гурієнко.

    – К.: Ай-Бі, 2002. – 279 с.

    1. Місцевий розвиток за участі громади: Монографія у 2 т. – Суми: Університетська книга,
    2. Посібник з розвитку громади:   практичний   порадник   для   небайдужих   / Л. О. Єльчева, І. Ібрагімова та ін.. – 2-ге вид. – К. – 2008. – 458 с.
    3. Сайт Youtube. [Електронний ресурс]. Про важливість місцевої демократії. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=XWbEZUiUfN4
    4. Сайт государство для общества. [Електронний ресурс]. Участь громади у місцевому самоврядуванні. – Режим доступу: http://www.govforc.com/index.php?id=207
    5. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» 1997, № 24, ст. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80
    6. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Постанова ВР «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3748-12
    7. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Постанова КМУ від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-%D0%BF
    8. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF
    9. Сайт УНЦПД. Видання. [Електронний ресурс]. Буклет «Інструменти впливу громадян на місцеву владу». Буклет підготовлено за фінансового сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Київ – 2014, 12 с. – Режим доступу: http://ucipr.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=42&Itemid=2 05&lang=ua
    10. Сайт УНЦПД. Видання. [Електронний ресурс]. Буклет «Як повинні проводитись консультації з громадськістю». Буклет підготовлено за фінансового сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Київ – 2014, 12 с. – Режим доступу: http://ucipr.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=42&Itemid=2 05&lang=ua
    11. Сайт УНЦПД. Видання. [Електронний ресурс]. Буклет «Як провести громадські слухання». Буклет підготовлено за фінансового сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Київ – 2014, 12 с. – Режим доступу: http://ucipr.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=42&Itemid=2 05&lang=ua
    12. Сайт УНЦПД. Видання. [Електронний ресурс]. Буклет «Як провести загальні збори членів територіальної громади». Буклет підготовлено за фінансового сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Київ – 2014, 12 с. – Режим доступу: http://ucipr.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=42&Itemid=2 05&lang=ua
    13. Сергієнко О. І. Громадська участь/залучення громадян. Депутатська діяльність в округах (навчальний модуль) / Олександр Сергієнко, Олег Ватаманюк. – К.: ІКЦ «Легальний статус», – 92 с.
    14. Участь громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні: навчально-методичний посібник / ДП «Укртехінформ» – Київ, 2013. – 250 с. [Електронний ресурс].                  –                Режим              доступу: http://www.zoda.gov.ua/files/WP_Article_File/original/000047/47349.pdf
    ПРОФІЛАКТИКА,

    ЗАПОБІГАННЯ ТА ДОПОМОГА ДІТЯМ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВІД

    НАСИЛЛЯ

     

    Автори: Годун С., Марку А., Дябло О., Кочанова О.

    Цілі:

    –    Відрізняти види домашнього насильства та наслідки травматизації дітей;

    –    Вважати, що домашнє насильство має кримінальну відповідальність, що веде до покарання.

    –   Будуть знати зміст та структуру законів України та постанов КМУ з питання домашнього насильства

    –  будуть вміти робити дії, які забезпечать психосоціальну роботу з дітьми враховуючи порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашнього насильства;

    –  Оформлення реєстраційних зошитів, усних та письмових повідомлень про вчинення домашнього насильства та процедури оформлення статусів ВПО, сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування;

    –     будуть вміти сприяти (знати процедуру)вчасному направленню травмованої дитини на реабілітацію, лікування та притягненню до відповідальності, або покарання кривдників.

    Тривалість: 1 день (4 робочі сесії по 90 хвилин)

    Цільова аудиторія: вихователі дитячих садочків, класні керівники шкіл, представники опікунських рад, батьки дітей ВПО, представники опікунських рад та НГО, які працюють з особами, які постраждали, бібліотекарі, слідчі,

    поліція та дільничні інспектори (до 20 учасників).

    СЕСІЯ № 1

    «ОСНОВНІ ФОРМИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА. КОЛО НАСИЛЬСТВА»

    Цілі:

    • Учасники будуть знати один одного та будуть готові до співпраці;
    • Вмітимуть відрізняти види домашнього насильства та наслідки травматизації дітей.
    • Учасники вмітимуть відрізняти форми домашнього насильства та коло насильства.

    Тривалість: 90 хв.

    Використані методи та методики навчання:

    • Вхідне анкетування;
    • Самопрезентація;
    • Виявлення рівня знань;
    • Дискусія «Чи вважаєте ви це насильством?;
    • Міні-лекція «Основні форми домашнього насильства та коло насильства»;
    • Мультимедійна презентація.

    Необхідні матеріали:

    • Друковані анкети для діагностики проблем насильства;
    • Плакат формат А1, комплект маркерів, малярний скотч;
    • Проектор, ноутбук, екран;
    • Power Point (презентація);
    • Роздатковий матеріал – Програма тренінгу (Додаток 1).

    Розміщення меблів в приміщенні: розташування стільців по колу.

    Детальний опис дій тренера

    1. Привітання учасників.

    Слова тренера: «Доброго дня. Вітаю Всіх на тренінгу «Психологічна робота з наслідками травматизації дітей в результаті домашнього насильства». У кожного в папці є програма сьогоднішнього тренінгу з, якою ви можете ознайомитися.

    Представ самого себе.

    2.  Правила роботи в групі.

    Учасникам пропонується прийняти правила роботи групи під час тренінгу, які записуються на плакаті “Правила групи”. Учасники голосують за прийняття правил.

    3.  Криголам «Чемпіони»

    Запроси учасників до іншої частини зали (якщо дозволяє приміщення). Запропонуй учасникам стати у коло.

    Мета: представити учасників один одному в позитивному, оптимістичному ключі, який підкреслює цінність учасника для групи.

    Хід вправи: Учасники стають у пари. Протягом хвилин учасники опитують один одного і краще пізнають. Потім кожен учасник представляє групі свого партнера. Подання має представити людини в найкращому вигляді, «продати» його, показати його цінність для тренінгу або отриманого завдання. Потрібно показати членам групи, яким цінним активом для команди або групи є людина.

    Запропонуй учасникам подякувати за презентацію один одного.

    4.  Анкетування

    Перед початком вивчення навчального матеріалу тренінгу, проведи анкетування. Роздай кожному учаснику анкету (Додаток 2).

    Слова тренера: Кожен отримав анкету, вона є анонімною. Будь ласка, дайте відповіді на запитання анкети, обвівши кружечком правильну, на вашу думку, відповідь. На це вам дається 3 хв., після, – прошу Вас здати анкети (тренер збирає анкети).

    5.  Насильство та його різновиди

    • Запитай учасників – чи знають вони, що це таке «Домашнє насильство». В процесі обговорення, модеруй відповіді учасників.

    Представ учасникам слайд з терміном «Домашнє насильство».

    Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. [12]

    Після презентації, здійсни показ відео «Наслідки домашнього насильства та травматизація дітей» (https://youtu.be/sIHVy3s7uQ0). [5]

    • Презентація «Форми домашнього насильства»

    Продемонструй учасникам презентацію «Форми домашнього насильства» [8].

    Фізичне насильство – навмисне завдавання фізичної шкоди іншій людині. Навіть одиничний випадок побоїв уже є насильством.

    Перегляд відео сюжету «Фізичне насильство» (https://youtu.be/wTh90oB97vM).

    Прояви насильства щодо дітей:

    • дитину ставили в куток або замикали у кімнаті, щоб покарати;
    • батьки давали ляпаса чи запотиличника дитині або навіть били, коли дитина була неслухняна;
    • дитину тягнули за волосся, кидали у неї предметами чи погрожували застосувати зброю;
    • дитину примушували вживати наркотики, алкоголь чи тютюнові вироби.

    Результати опитування громадської думки з питань насильства стосовно дітей

    32% – дорослих вважають, що виховання неможливе без фізичних покарань.

    48% – дорослих вважають ефективними «традиційні» методи виховання із стоянням в кутку.

    68% – дорослих зізналися, що мають знайомих, для яких є нормою інколи вдарити дитину по сідницях. [7].

    Сексуальне насильство – це будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди. Йдеться не лише про статевий акт, а й про сексуальні домагання без проникнення в тіло.

    Прояви сексуального насильства щодо дітей:

    • дитину фотографували чи знімали оголеною на відео;
    • дорослі (старші 18 років) пропонували дитині показати її/його статеві органи, торкнутись до їхніх оголених інтимних частин тіла або вступити з ними у статеві стосунки;
    • дитині пропонували винагороду за те, щоб показати свої статеві органи, торкатись до оголених інтимних частин тіла дорослих або вступати з ними у статеві стосунки;
    • дитину змушували вступати у статеві стосунки з дорослими та тримати це у таємниці;
    • дитина отримувала непристойні пропозиції в інтернеті (на форумах, в чатах, соціальних мережах, електронною поштою тощо), по телефону або у листах;
    • дорослі (окрім медичних працівників та батьків у ранньому дитинстві) торкались статевих органів дитини всупереч її волі. [8].

    Психологічне (або емоційне) домашнє насильство – це використання переваги, щоб принизити та знецінити іншого члена сім’ї. Насильством також є свідоме ігнорування потреб та почуттів тих членів сім’ї, які залежні від людини та потребують догляду. Як-от дітей чи людей старшого віку.

    Прояви психологічного насильства щодо дітей:

    • образливі слова й приниження дитини щодо її успішності в навчанні, позашкільної діяльності, захоплень, інтересів чи повсякденної поведінки:
    • «Ти тупий/тупа»;
    • «Так і виростеш нездарою»;
    • «Чого витріщився – вчи!»;
    • «В одне вухо влетіло, через інше вилетіло»;
    • «Ти, як баран, уперся рогами в стіну»;
    • втягнення дитини у конфлікт між дорослими, примус підтримати одного з дорослих:
    • «Іди і розкажи йому/їй, може, він/вона тебе послухає»;
    • «Іди і скажи йому/їй, що він/вона “поганий”/”погана”»;
    • «Передай йому/їй, що я більше його/її не хочу бачити»;
    • «Ти зі мною, бо він/вона вчинила погано, я б ніколи так не зробив/зробила»;
    • «Іди до нього/неї, тебе ж там більше люблять»;
      • постійні домашні конфлікти чи насильство, яке бачить дитина;
      • ігнорування дитини як спосіб покарання. [9].

    Економічне насильство

    Позбавлення людини житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, використання фінансової переваги – це економічне насильство.

    Перегляд відео сюжету «Економічне насильство» (https://youtu.be/UzsYsJi69TQ)

    Прояви економічного насильства щодо дітей:

    • дитині доводиться знаходити гроші у сторонніх, самостійно заробляти замість навчатися у школі; чи красти, тому що не вистачає на необхідні речі чи їжу;
    • батьки (опікуни) тиснуть на дитину – псують, викидають чи відбирають у дитини речі (іграшки, одяг тощо);
    • дитину примушують працювати на когось або віддавати дорослим кишенькові чи подаровані гроші (особисті речі);
    • над дитиною здійснюють контроль, обмежуючи її доступ до їжі;
    • дорослі примушують дитину до жебрацтва, крадіжок чи проституції;
    • як спосіб покарання – батьки змушують дитину працювати;
    • батьки відмовляються надавати дитині кошти на освіту чи необхідні освітні матеріали;
    • батьки змушують дитину діяти за їхнім бажанням, водночас погрожують втратою житла, їжі чи особистих речей. [10].

    5.3. Дискусія «Чи вважаєте ви це насильством?» (20 хв.)

    Покажи відео «Ролик Проти насильства в сім’ї» (https://youtu.be/ZFgja3c_n8o) [11].

    Після перегляду проведи дискусію «Чи вважаєте ви це насильством?», опираючись на переглянуте відео. Нехай, в процесі дискусії, кожен учасник коротко обґрунтовує свої емоції від переглянутого ролика. Думка один одного не критикується.

    Підведи підсумки дискусії. Подякуй учасникам за активність

    СЕСІЯ № 2

    «ЗАХИСТ ЗАКОННИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ДІТЕЙ»

    Цілі:

    • Учасники будуть знати, що домашнє насильство має кримінальну відповідальність, яка веде до покарання;
    • Будуть знати головні моменти Закону України та Постанов Кабінету Міністрів України з питання запобігання та протидії домашньому насильству.

    Тривалість: 90 хв.

    Використані методи та методики навчання:

    • Енерджайзер з м’ячами.
    • Робота в групах з окремим документом.
    • Дискусія та аналіз законодавства.
    • Міні-лекція «Законодавча база роботи з наслідками травматизації дітей у результаті домашнього насильства».
    • Плакат, що підводить підсумки сесії «Схема взаємодії»

    Необхідні матеріали:

    • М’ячі (можливо паперові) для енерджайзера – 5 шт.;
    • Друковані тексти законодавчої бази:
    • Плакати формату А1 – 1 шт.,А2 – 3 шт., комплект маркерів, малярний скотч – 16 шт.;
    • Проектор, ноутбук, екран.

    Розміщення меблів в приміщенні: розташування «кафе» 3 столи та вільна зона для проведення енерджайзера.

    Детальний опис дій тренера

    1. Енерджайзер з м’ячами.

    Запроси учасників до вільної зони стати в коло, бажано, щоб у кожного учасника був бедж з ім’ям.

    Слова тренера: «Учасник, який тримає м’яча називає своє ім’я, потім називає ім’я іншого учасника, якому кидає м’яч, учасник, якому призначений м’яч має його зловити. Послідовність передавання м’яча повторюється, доки м’яч не побуває в усіх учасників і не повернеться до тренера. Важливо! М’яч не передавати по колу, чітко називати ім’я кому кидаєш, запам’ятати кому кидаєш і від кого приймаєш м’яч. М’ячі не повинні падати і передаються тим же самим учасникам, якому ти передав м’яч перший раз. Перше коло з м’ячем повторюється і збільшується швидкість з додаванням додаткових м’ячів з інтервалом 2-3 людини, кількість м’ячів збільшується послідовно від 1 до 5, доки всі 5 м’ячів синхронно одночасно не передаються по колу. Овації всім учасникам».

    2.  Робота в групах з окремим документом (30 хв.).

    Поки учасники в колі, об’єднай їх в цікавій формі у 3 групи. Запроси кожну групу присісти за відповідним столом.

    Роздай кожному учаснику друковані матеріали документів та дай завдання кожній групі.

    • 1 група – Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» [13];
    • 2 група – Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобіганню та протидію домашньому насильству і насильству за ознакою статі» [14];
    • 3 група – Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська Конвенція) [3, с. 9].

    Кожна група ознайомлюється з пунктами документів, які стосуються наслідків травматизації дітей від домашнього насильства (група отримує частину закону).

    Кожна група має описати на плакаті короткий зміст документу для презентації іншим групам (в межах повноважень на місцевому рівні). Час на виконання завдання – 20 хв.

    Тренер запрошує по одному представнику з групи презентувати свої напрацювання по черзі – 10 хв.

    Розташуй представлені плакати учасників на стіні.

    1.  Дискусія та аналіз законодавства (15 хв.).

    Проаналізуй разом з учасниками можливості законодавства та нової термінології, а також наголоси на тому, що новий Закон, який ратифіковано з урахуванням міжнародних вимог, які внесені до Стамбульської Конвенції сприяли затвердженню нового Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобіганню та протидію домашньому насильству і насильству за ознакою статі КМУ та внесення змін до кримінального та кримінально-процесуального кодексу. Наголоси, що попередні 8 постанов КМУ втратили чинність і згідно Постанови КМУ № 658 місцеві органи виконавчої влади привести у тримісячний строк власні нормативно – правові акти у відповідність цієї постанови.

    2.    Міні-лекція «Законодавча база роботи з наслідками травматизації дітей у результаті домашнього насильства» (15 хв.).

    Проведи міні-лекцію «Законодавча база роботи з наслідками травматизації дітей у результаті домашнього насильства», коротко коментуючи кожний документ:

    1. Законодавчі та нормативно-правові документи щодо запобігання та протидії насильства:
    • Закон України «Про охорону дитинства» [15];
    • Закон України «Про захист суспільної моралі» [16];
    • Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» [17];
    • Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» [13];
    • Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 08.2014 №564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення» [18];
    • Лист Міністерства освіти і науки України від 10.2014 № 1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладів та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей» [19];
    • Лист Міністерства освіти і науки України від 18.10.2018 №1/9-635 “Щодо реалізації Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” від 7 грудня 2017 року

    №2229″ [13];

    • Постанова Кабінету Міністрів України від 08.2018 №658 “Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі” [14];
    • Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами” [29];
    1. Міжнародно-правові акти:
    • Конвенція про права дитини [20];
    • Конвенція Міжнародної організації праці «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» [25];
    • Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства [22];
    1. Пов’язані документи
    • Постанова Кабінету Міністрів України від 08.2018 № 654 “Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі” [23];
    • Постанова Кабінету Міністрів України від 08.2018 № 655 “Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі” [24];
    • Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 № 728-р “Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року” [25];
    • Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 № 509 “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України” [26];
    • Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.2018 № 654 “Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника” [27];
    • Указ Президента України від 25.08.2015 № 501/2015 “Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини” [28];
    • Наказ Міністерства соціальної політики України від 12.2018 № 1852 “Про утворення Державної установи “Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей” [30];
    • Наказ Міністерства соціальної політики України від 05.2014 № 281 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організацій проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї” [31].

    5. Плакат, що підводить підсумки сесії «Схема взаємодії» (20 хв.)

    Створи з учасниками плакат «Схема взаємодії», посилаючись на: уповноважені місцеві районні ради, уповноважені органи Національної поліції, Служби у справах дітей та структури, які надають послуги (медичні, правові, освітні, психологічні, соціальні, благодійні)

    – 20хв.

    Тренер особисто всі пропозиції учасників схематично зображає на плакаті.

    СЕСІЯ № 3

    «БУЛІНГ ЯК РІЗНОВИД НАСИЛЛЯ СЕРЕД ДІТЕЙ»

    Цілі: Учасники отримають інформацію про булінг, як прояв насильства; пропрацюють шляхи протидії булінгу.

    Тривалість: 90 хв.

    Використані методи та методики навчання:

    • Міні-лекції.
    • Групова робота.
    • Енерждайзер «Броунівський рух».

    Необхідні матеріали:

    • Проектор, ноутбук, екран;
    • фліпчарт, аркуші фліпчарту;
    • Маркери;
    • Роздатковий матеріал: «Ситуації «Булінг в дитячому середовищі», «До кого звернутися в ситуації булінгу?», «Рекомендації, як протистояти булінгу»,

    Розміщення меблів в приміщенні: розташування «кафе» 3 столи та вільна зона для проведення енерджайзера.

    1.  Міні-лекція «Булінг (цькування) як явище, його форми та учасники» (20 хв.)

    Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого і молодіжного середовища. За результатами дослідження, проведеного Фондом ООН Юнісеф у 2017 році, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу впродовж останніх трьох місяців, а 24% дітей стали жертвами цього явища.

    Найбільш вразливими до булінгу є сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі», закриті для спілкування. Найчастіше діти піддаються цькуванню з боку однолітків за свій зовнішній вигляд, переконання, поведінку, а також через різні життєві обставини тощо).

    Результати опитування U-Report говорять про найрозповсюдженіші причини булінгу – ігнорування дорослими цькування (37%). Відповідно до статистики Національної дитячої

    «гарячої лінії» більше 25% дзвінків так чи інакше пов’язані з цькуванням. В той же час, за даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% із тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідают про це своїм батькам. При цьому, 44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню [4].

    Що таке булінг? “Булінг” – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи. Булінг виникає у ситуації, в якій існує реальний чи уявний дисбаланс сил.

    Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

    • фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності
    • словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація
    • соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток
    • в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими
    • електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

    Наскільки серйозною проблемою є булінг?

    Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як “період дорослішання”. Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для учнів, які причетні, їх родин, ровесників і найближчої громади [2].

    1. Вправа «Вгадай прояв булінгу» (15 хв.)

    Об’єднай учасників у 5 груп, роздай кожній групі папірець з назвою форми булінгу та запропонуй намалювати (без підписів) на листі фліпчарту прояви, відповідно: 1 група – фізичного булінгу, 2 група – економічного булінгу, 3 група – психологічного булінгу, 4 група

    – сексуального, 5 група – кібербулінгу.

    Потім кожна група презентує, а інші учасники та учасниці повинні відгадати відповідний прояв булінгу [4].

    3.  Міні-лекція «Учасники булінгу» (20 хв.)

    Учні, які є жертвами булінгу, часто страждають від соціального неспокою, самотності, відчуження, фізичних хвороб і низької самооцінки. У них також можуть розвинутися фобії, агресивна поведінка або депресія. Деякі учні пропускають школу, їх успішність падає, або навіть зовсім кидають школу через булінг. Діти і підлітки, які навчилися використовувати силу й агресію, щоб завдавати страждань іншим, можуть взагалі перестати бачити різницю між добром і злом. З часом вони можуть стати жорстокими дорослими. Саме тому важливо якомога раніше допомогти їм перестати знущатися над іншими.

    Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?

    Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціального булінгу [2].

    Учасники булінгу (цькування).

    Ситуація булінгу має колективний характер. В школі діти утворюють певну ієрархічну соціальну структуру, яка, як правило, має три основні елементи, а саме (рис.1):

    • кривдник (булер);
    • потерпілий або мішень булінгу;
    • спостерігачі.

    Кривдник (булер) – це той, хто

    Рисунок 1 Ієрархічна соціальна структура булінгу безпосередньо вчиняє булінг (цькування). Кривдниками(цями) найчастіше стають ті, хто росте без заборон та авторитету дорослих. Їм дуже часто не вистачає уваги з боку дорослих і поваги до їх особистості, через що їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших. У більшості таких дітей яскраво виражені нарцисичні та лідерські риси характеру.

    Потерпілий (жертва) або мішень булінг.

    Треба зазначити, що об’єктом булінгу (цькування) може стати будь-хто. Найчастіше в розряд потерпілого (жертви) булінгу (цькування) потрапляють діти, які чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, особливостями розвитку (гіперактивні, з синдромом дефіциту уваги, заїканням тощо), успіхами в навчанні, матеріальним становищем, навіть просто запальним чи спокійним характером, заниженою самооцінкою, вираженим почуттям провини та невдоволенням собою тощо. У зоні ризику стати жертвою булінгу стають діти, у якої немає довірливих відносин з батьками, дитина надана здебільшого сам собі і вулиці.

    На боці потерпілого (жертви) також є спостерігачі(чки), які поділяються на три категорії:

    • активні спостерігачі(чки)-захисники(ці), які не сприймають цькування, допомагають або намагаються допомогти учневі/учениці, якого/яку цькують. Як правило, вони діляться тим, що відбувається в групі (класі) з батьками, переживаючи майже ті самі почуття, що і потерпілий (жертва) булінгу (цькування);
    • пасивні спостерігачі(чки)-захисники(ці), які не сприймають цькування і вважають, що повинні допомогти жертві, але не наважуються на активні дії;
    • байдужі спостерігачі(чки), які не залучаються до процесу цькування та не займають чітко визначеної позиції. Варто

    зазначити, що булінг (цькування) може відбуватись і без спостерігачів [34].

    Отже, навколо потерпілого (жертви) утворюється так зване «коло булінгу (цькування)» (рис. 2) [1], яке свого часу описав норвезький психолог Ден Олвеус, відомий своїми працями в області агресивної та асоціальної поведінки дітей.

    Це коло демонструє, що спостерігачі(чки), які знаходяться на початку процесу на нейтральних або протестуючих позиціях, мають вастивість зсуватися вліво, в сторону кривдника(ці).   Це  відбувається за

    Рисунок 2. Коло цькування

    законами психологічного захисту. Коли допомога ззовні не приходить, дитина захищається, відкидаючи власні людські якості – співчуття і жалість. Тому розірвати «коло булінгу» може тільки дорослий [34].

    4.  Енерджайзер «Броунівський рух» (5 хв.)

    Учасники та учасниці ходять по кімнаті із заплющеними очима. Після оплеску тренера, кожний учасник бере за руку того, хто стоїть поруч і називає його ім’я. Після другого оплеску рух відновлюється. На два оплески підряд – вправа припиняється.

    За допомогою гри об’єднай учасників у 4 групи та запроси присісти за столи.

    5.  Розгляд ситуацій «Булінг у дитячому середовищі» (20 хв.)

    Дана вправа націлена на опрацювання видів, проявів та наслідків булінгу, ознайомити учасників та учасниць з порадами, як ідентифікувати дитину, яка потрапила в ситуацію булінгу, як їй допомогти; куди/до кого звернутись, якщо вони дізнались або стали свідками ситуації булінгу.

    Слова тренера: Кожна група отримує історію з життя хлопчиків та дівчат (додаток

    «Ситуації “Булінг в дитячому середовищі”»). Вам необхідно визначити:

    Вид булінгу. За якими проявами ви це визначили?                                                                                     

    Хто є учасниками/сторонами булінгу?                   

    Які можуть бути наслідки булінгу для дитини?                     

    Що необхідно робити, щоб не потрапити у ситуацію булінгу                                                                                                         

    Куди/до кого можливо звернутись                     

    Після виконання завдання кожна група представляє результати роботи (по 3 хвилини для кожної групи).

    6.  Ознайомлення з інформаційним матеріалом (10 хв.)

    Роздай кожному учаснику для ознайомлення та засвоєння додатки «Рекомендації, як протистояти булінгу» (Додаток 4), «До кого звернутися в ситуації булінгу?» (Додаток 5) [4].

    Дай учасникам час на ознайомлення з матеріалом. Обговоріть запропоновані рекомендації, звернися до учасників, можливо, у них є пропозиції (пропозиції занотуй на аркуші фліпчарту).

    СЕСІЯ № 4

    «МЕТОДИ ФІКСУВАННЯ ФАКТІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ДІТЕЙ»

    Цілі: Учасники вмітимуть оформляти реєстраційні журнали, усні та письмові повідомлення про вчинення домашнього насильства; Напрацювати практики застосування отриманих знань.

    Тривалість: 90 хв.

    Використані методи та методики навчання:

    • Енерджайзер «Головний танцівник»;
    • Проговорити недоліки методу фіксування фактів, які передували випадкам травматизації дітей від домашнього насильства та визначити переваги цього методу;
    • Дискусія;
    • Вправа на заповнення документів;
    • вихідне анкетування;
    • підведення підсумків дня;
    • вправа «Клубок».

    Необхідні матеріали:

    • Друковані тексти реєстраційних документів;
    • Плакат формат А2 – 3 шт., комплект маркерів, малярний скотч – 16 шт.;
    • вихідна анкета;

    Розміщення меблів в приміщенні: розташування «кафе» 3 столи та вільна зона для проведення енерджайзера.

    Детальний опис дій тренера

    1.  Проведення енерджайзера «Головний танцівник» (10 хв.)

    Учасники стають в коло, тренер розповідає про правила. Один із учасників виходить за двері. З решти учасників вибирається один «законодавець моди», який буде придумувати і виконувати будь-які танцювальні рухи, а всі решта – повторювати за ним. Кожні 10-15 секунд він змінює рухи, інші, помітивши це, теж починають повторювати. Коли «законодавець моди» обраний і почалося виконання вправи, того учасника, що за дверима запрошують до назад в приміщення, його завдання – шляхом спостереження встановити, за ким саме учасники повторюють рухи. Можна повторити 2-3 рази [32].

    Овації всім учасникам.

    Рефлексія: Як себе почували під час виконання завдання? Що допомагало виконати завдання? Що заважало виконати завдання?

    2.   Групова робота із операцією відповідними документами щодо фіксації факту насилля дитини (40 хв.).

    Поки учасники в колі, об’єднай їх в будь-якій формі у 3 групи

    Слова тренера: Запрошуються учасники розташуватися за столами по групам.

    Роздай кожному учаснику друковані матеріали документів та дай завдання кожній групі.

    • 1 група – «Журнал реєстрації заяв про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» (Додаток 6);
    • 2 група – «Журнал реєстрації повідомлень про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» (Додаток 7);
    • 3 група – «Журнал реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» (Додаток 8) [14];

    Кожна група ознайомлюється з пунктами журналів, які дають змогу правильно написати заяву, повідомлення чи реєстрацію фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Отримані Додатки є бланками документів взятих із журналу реєстрації заяв, повідомлень, фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

    Кожній групі роздати роздрукований приклад випадку про вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі:

    Перша група працює над випадком №1: У сім’ю Володимира та Олени неодноразово приїжджала поліція на виклик, члени родини билися між собою. Цього разу конфлікт виник між Володимиром, його татом та мамою. Осторонь бійки трималась дружина Олена. Все відбувалось на очах дітей. Старша жінка була в синяках, коли приїхала поліція. Учасники конфлікту були в стані алкогольного сп’яніння. Квартира потребувала ремонту, було брудно. Про проблеми в сім’ї повідомили соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді через повторні бійки та те, що діти були недоглянуті в сім’ї. Працівники соціальних служб вирішили на деякий час забрати дітей із сім’ї в реабілітаційний центр для того, щоб ізолювати їх від сцен фізичного насилля та антисанітарії. Дорослим членам сім’ї через благодійні фонди надали деяку допомогу. Володимир працює, Олена має інвалідність, проте вона може виконувати обов’язки по дому. Подружжя знайшло змогу винайняти квартиру і переїхати окремо жити від батьків, навели в квартирі порядок. Заради дітей виправили умови життя. Тому через деякий час дітей повернули в сім’ю.

    Друга група працює над випадком №2: Чоловік Людмили Олег служив в АТО. Повернувшись зі сходу, проходив адаптаційний період. Жінка на радощах, що повернувся чоловік, затіяла ремонт в квартирі. Олег, виснажений службою в АТО, стикнувся з побутовими незручностями та клопотами, пов’язаними з ремонтом. Випивав. Одного разу під час сварки Олег в стані алкогольного сп’яніння вдарив жінку декілька разів до стіни в присутності дитини. Такого Людмила не чекала. Раніше Олег ніколи не піднімав на неї руку. Людмила не знімала побої. Вона звернулася у соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді та переїхала з дитиною жити в кризовий центр, тому що не могла знаходитися поряд з Олегом в одній квартирі через те, що він зробив. Олег отямився від свого вчинку, приходив просити пробачення в дружини. Людмила з дитиною повернулись в сім’ю, проте чоловік не залишився вдома – пішов добровольцем в АТО.

    Третя група працює над випадком №3: Андрій випивав. У стані алкогольного сп’яніння побив дитину так, що роздробив синові п’яту. Хлопця забрали у лікарню. Батько отямився, зрозумів, що зробив, відвідував дитину, оплачував лікування. Проте з часом агресію чоловік проявив щодо старшого сина, вчинив фізичне насильство над ним, згодом побив і дружину. У суді неодноразово розглядалася справа Андрія щодо позбавлення його батьківських прав, але суд відхиляв дане прохання, тому що чоловік виконував свої обов’язки як батько [33].

    Група повинна визначитись і заповнити у формі плаката Журнал реєстрації заяв, повідомлень та фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

    Час на виконання завдання – 20 хв. Після виконання завдання тренер запрошує одного або більше (за бажанням учасників) представників групи презентувати результат спільної роботи.

    Час на презентацію для кожної групи – 10 хв. Решта учасників після презентації групою свого результату, можуть задавати завдання та дискутувати.

    4. Дискусія за результатами виконання попереднього завдання (10 хв.).

    Промодеруй дискусію учасників запитаннями: Що складним було при виконанні завдання? Що допомагало виконати завдання? Що заважало виконати завдання?

    Власноруч допиши на плакатах всі пропозиції учасників. Представлені плакати розташуй на стіні. Підведи підсумки вправи, узагальнюючи напрацювання груп і зауваж:

    Слово тренера: Новий закон проти домашнього насильства, безумовно, заслуговує на позитивну реакцію спільноти, однак має певні прогалини, пов’язані із його застосуванням на практиці. Залишається без відповіді питання місця перебування кривдника, якому заборонено перебувати у спільному із сім’єю житлі; невідома доказова база для застосування обмежувальних приписів; захист людей, які стали свідками насилля. Хоча, звісно, сам факт того, що Україна виходить на нову дорогу боротьби з насильством в родинах, не може не радувати. Головною перевагою такого методу фіксування випадків насильства є оперативність реагування на той чи інший випадок, а також те, що згідно Закону України

    «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за цим наступає кримінальна відповідальність.

    3.  Енерджайзер «Сурдопереклад» (15 хв.).

    Задля активізації групи та налаштування на подальшу діяльність, поведи енерджайзер

    «Сурдопереклад». Запроси учасників до вільної зони та запропонуй об’єднатися всім у пари. Оголоси наступну інструкцію: кожна пара отримує папірці з написаним текстом – різні, прості віршики. Пари по черзі виступають перед іншими учасниками. Кожен у парі виступає по черзі в ролі директорів і сурдоперекладачів. Поки один із партнерів читає вірш, інший перебуває поруч і виступає в ролі сурдоперекладача – передає з допомогою міміки й жестів зміст тексту.

    4. Підведення підсумків (20 хв.)

    Всі учасники сідають в коло. Кожний учасник розповідає, що дізнався на занятті, яку нову інформацію почув. Тримає в руках клубок і після розповіді віддає його іншому учаснику, залишаючи в себе кінчик нитки. В кінці вправи клубок має лишитися у тренера в руках.

    Тренер дякує всім за роботу. Оплески.

    5.  Заповнення анкет (5 хв.)

    Роздай кожному учаснику вихідну анкету для заповнення (Додаток 9). Надай необхідні відповіді на питання учасників, якщо такі будуть. Час на заповнення 5 хвилин, після збери анкети. Подякуйте один одному оплесками.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Dan Olweus, “Peer Harassment: A Critical Analysis and Some Important Issues,” in Peer Harassment in School, J. Juvonen and S. Graham (New York: Guilford Publications, 2001): 3-20. Evaluating the Effects of the Olweus Bullying Prevention Program on Middle School Bullying / https://scholarworks.waldenu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2605&context=dissertations
    2. Булінг ми всі можемо допомогти це зупинити. Посібник для батьків учнів початкових і середніх шкіл. – Queen’s Printer для Онтаріо, – 12 ст. Режим доступу: http://www.edu.gov.on.ca/eng/multi/ukrainian/BullyingUK.pdf
    3. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та пояснювальна доповідь. Договір CETS No 210 та пояснювальна доповідь. Київ, К. І.С., 2014 р. 192 с. Режим доступу: https://rm.coe.int/1680093d9e
    4. Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник. / Андрєєнкова В.Л., Мельничук В.О., Калашник О.А. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2019. – 132 с.
    5. Сайт [Електронний ресурс]: Наслідки домашнього насильства. Режим доступу: https://nonviolence.ed-era.com/consequences-of-violence
    6. Сайт EdEra. [Електронний ресурс]: Форми домашнього насильства. Режим доступу: https://nonviolence.ed-era.com/forms-domestic-violence
    7. Сайт [Електронний ресурс]: Фізичне насильство. Режим доступу: https://nonviolence.ed-era.com/physical-violence
    8. Сайт [Електронний ресурс]: Сексуальне насильство. Режим доступу: https://nonviolence.ed-era.com/sexual-violence
    9. Сайт [Електронний ресурс]: Психологічне насильство. Режим доступу: https://nonviolence.ed-era.com/psychological-violence
    10. Сайт [Електронний ресурс]: Економічне насильство. Режим доступу: https://nonviolence.ed-era.com/financial-violence
    11. Ролик Проти насильства в сім’ї. Режим доступу: https://youtu.be/ZFgja3c_n8o
    12. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про запобігання та протидію домашньому насильству. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/2229- 19/ed20171207#n10
    13. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про запобігання та протидію домашньому насильству. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19
    14. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF
    15. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про охорону дитинства. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14
    16. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про захист суспільної моралі. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1296-15
    17. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про попередження насильства в сім’ї. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2789-14
    18. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1105-14
    19. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v- 557729-14#n2
    20. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Конвенція про права дитини. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021
    21. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці N Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_166
    22. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927
    23. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2018-%D0%BF
    24. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/655-2018-

    %D0%BF

    1. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/728-2018-%D1%80
    2. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18
    3. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису              стосовно                кривдника.                          Режим                 доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0965-18
    4. Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/501/2015
    5. Сайт Інформаційний портал місцевого самоврядування України. [Електронний ресурс]: Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами”. Режим доступу: https://rada.info/upload/users_files/02147475/d2bb26e41f1f606af56fea4ed04f42d1.pdf
    6. Сайт Міністерство соціальної політики України. [Електронний ресурс]: Про утворення Державної установи “Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей”. Режим доступу: https://www.msp.gua/documents/4511.html
    7. Сайт Міністерство соціальної політики України. [Електронний ресурс]: Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї. Режим доступу: https://www.msp.gua/documents/772.html
    8. Сайт Портал превентивної освіти. [Електронний ресурс]: 7 найоригінальніших тренінгових вправ на згуртованість. Режим доступу: http://autta.org.ua/ua/materials/material/7- NAYORIG-NALN-SHIH-TREN-NGOVIH-VPRAV-NA-ZGURTOVAN-ST/
    9. Сайт 20 хвилин. [Електронний ресурс]: Три історії тернополян, які пережили домашнє насильство. Що робити, коли у сім’ї гострі конфлікти. Режим доступу: https://te.20minut.ua/lyudi/scho-robiti-koli-u-simyi-gostri-konflikti-10657733.html
    10. Тілікіна Н. В., Гольцберг К. О., Мельниченко А. А. МОДУЛЬ 1. Булінг (цькування) як явище,   його               форми            та               учасники.      Режим               доступу: https://pntu.edu.ua/uploads/files/0/main/deps/ps/buling/module1/buling-iak-iavische.pdf

    Додаток 3

    Ситуації «Булінг в дитячому середовищі»

    1. Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.
    1. Я навчаюсь у 8 класі. Всі вчителі дуже люблять наш клас. Наші діти – дуже добрі. Правда, є два однокласника – Тарас та Славік – які постійно ображають наших дівчат, б’ють хлопчиків. Вони і мене теж били та ображали, але тепер вже ні. Все змінилося через те, що в цьому навчальному році до нашого прийшов новий хлопчик. Він перейшов з іншої школи. Його звати Вінсет. Він темношкірий. У дитинстві він із мамою переїхав в Україну та зараз він живе із мамою, бабусею та дідусем. Коли Вінсет до нас перейшов, Тарас та Славік його одразу не полюбили, по-перше через інший колір шкіри. Вони постійно його ображають, обзивають

    «негром», «рабом», «виродком». Часто б’ють його. Я неодноразово бачив, як Вінсет плакав. Я розумію, що це неправильно, але втручатися в цю ситуацію я не дуже хочу. Нас -правді, мені дуже шкода Вінсета. Він хороший і гарно грає у футбол. Але я з ним не спілкуюся, через те, що думаю, що Тарас та Славік будуть знову наді мною знущатися.

    1. Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Це мій однокласник Саша. Нам по 12 років. Останнім часом його сильно ображають старшокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня проси -ти ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що старшокласники йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як виріши -ти його проблему.
    2. Світлана як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час пере -рви. Вона спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки. І знову порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласниці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.
    3. Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже немає. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали. До школи також не хотілося йти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу. В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали вкотре знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.
    4. Сашко часто конфліктував з вчителями та дітьми. Цей день у школі не був винятком. Після уроку він посварився з однокласником, нагрубіянив учительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на заняття не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не видавав свого болю через це. Насправді йому було страшно…

    Школа. Уроки давно закінчилися. Усі порозходилися. Сашкові не хотілося йти додому. Сашко вдягає свою куртку. У цей час до нього підходять двоє старшокласників і вкотре починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його штовхати.

    Додаток 4

    Рекомендації, як протистояти булінгу

    Здається, це відбувається зі мною. Що мені робити?

    • Поговори з дорослим, якому ти довіряєш. Це можуть бути батьки, вчитель або спортивний тренер, шкільний психолог, медіатор, старший брат/старша сестра, інші родичі. Ти не повинен/по-винна протистояти наодинці.
    • Якщо тобі важко говорити, напиши про те, що відбувається, та надішли дорослому, якому довіряєш електронною поштою або месенджером.
    • Можна попросити батьків поговорити з батьками кривдника або кривдниці. Це часто допомагає вирішити проблему.
    • Дій сміливо, тримай голову високо, дивись кривднику або кривдниці у вічі, навіть якщо почуваєшся невпевнено. Мова твого тіла має нести інший меседж.
    • Ігноруй глузування та йди від кривдників. Змусь їх думати, що тобі цілком байдуже. Часто глузування закінчуються, коли агресори не отримують уваги або реакції.
    • Керуй своїми емоціями. Відчувати гнів та засмучуватись – нормально, але це надає більшої сили кривдникові або кривдниці. Багатьом допомагає рахувати до десяти, глибоко дихати або виписувати гнівні слова на папір. До того ж, ці навички стануть корисними протягом всього життя.
    • Намагайся бути серед людей, особливо на перервах та під час обіду. Уникай відлюдних «кутків» та місць, де зазвичай відбувається цькування.
    • Тримайся поруч з приятелями, які можуть захистити тебе. Подумай, на кого ти можеш розраховувати, а хто може розраховувати на тебе у подібній ситуації.
    • Якщо тебе фотографують або глузують у роздягальнях, не заходь туди разом із кривдниками.
    • Якщо ситуація дійшла до фізичної розправи, крадіжок або пошкодження речей, звертайся до поліції.
    • Не застосовуй силу або булінг у відповідь. Це лише погіршить ситуацію та може призвести до більш серйозних наслідків.
    • Якщо ти бачиш, що хтось інший страждає від булінгу, не мовчи. Пропонуй допомогу та клич дорослих.

    А якщо це робить мій друг або подруга?

    • Якщо це робить друг або подруга (друзі), навіть під виглядом жартів, відмовляйся від цих стосунків. Вони самостверджується за твій рахунок. Може здаватися, що ти залишишся цілком один чи одна, але зовсім скоро у тебе з’явиться нове коло спілкування.

    А якщо це відбувається в мережі Інтернет?

    • Неприємні повідомлення, коментарі, посилання на твій профіль у глузливих постах – це різновид булінгу (кібербулінг). Блокуй тих людей, які ображають тебе в Інтернеті або через мобільний телефон. Функція блокування є в електронній пошті, усіх соціальних мережах, смс та дзвінках мобільного. Також можна поскаржитися на сторінку кривдника або кривдниці адміністрації соцмережі. Якщо ти не знаєш, як це зробити, запитай у старших.
    • Не відправляй нікому інтимних зображень та повідомлень, за які ти можеш відчути сором. Навіть якщо це твій хлопець/твоя дівчина, кому ти довіряєш. Пам’ятай, все що ти робиш в Інтернеті, залишається у кіберпросторі, навіть коли ми видаляємо інформацію. Це може стати джерелом для кібербулінгу.

    Як покращити самопочуття та підвищити впевненість?

    • Пам’ятай, це не твоя провина. Ти не повинен/повинна соромитися того, що відбувається. Ніхто не заслуговує цькувань, і ніщо не виправдовує булінгову поведінку.
    • За даними міжнародних організацій, в Україні з булінгом стикаються 67% дітей. Багато відомих та успішних людей страждали від цього у дитинстві. Якщо ти знаєш дорослих, які пережили булінг, обов’язково поговори з ними.
    • Приєднуйся до груп, які пропонують цікаві активності та дозволяють проявляти себе. Це може бути туристичний гурток, редакція газети, шкільний парламент, ансамбль тощо. Зміна діяльності та коло однодумців покращать самопочуття та підвищать самооцінку.
    • Займайся творчістю – танцюй, співай, малюй, фотографуй, майструй – роби все, що приносить тобі задоволення та робить щасливішим/щасливішою.
    • Займайся фізичними вправами. Це підвищує тонус та рівень енергії. Отже, ти неодмінно почуватимешся краще як фізично, так і морально.
    • Знаходь час на відпочинок та достатньо спи. Розслаблення потрібне нашому тілу, мозку та психіці. Це допоможе тобі почуватися спокійніше та впевненіше.
    • Будь собою! Не дозволяй думкам однієї людини чи групи людей пригнічувати твою особистість. Не підлаштовуйся та проявляй себе.

    Для взаємодії із кривдником або кривдницею можна задати наступні запитання:

    1. «Я не розумію для чого ти це сказав/сказала (зробив/зробила і т.д.)?»

    Якщо кривднику спокійно ставити це запитання, то він/вона може розгубиться і припинить свої напади. Як правило, кривдник або кривдниця не зможе чітко відповісти, для чого він/вона це робить.

    1. «Чому ти це визначив/визначила?»

    Якщо, наприклад, дитину називають «недотепою», то поставити таке запитання: «Чому ти визначив/визначила, що я не вмію цього робити?»

    1. «Що тобі заважає?»

    Наприклад, «Що тобі заважає відійти та зайнятися своїми справами?», «Що тобі заважає вчитися так само гарно, як і я?», «Що тобі заважає звернутися до мене за допомогою замість того, щоб заздрити?» тощо.

    Як розпізнати дитину, яка стала жертвою булінгу?

    Дитина навряд чи розповість вам про те, що її булять. Тому уважно придивіться до її поведінки та можливих зовнішніх ознак булінгу:

    • образливі або принизливі відео у соціальних мережах (кібербулінг)
    • поламані іграшки і особисті речі
    • брудний або розірваний одяг
    • розірвані зошити та підручники
    • жувальна гумка у волоссі
    • забруднений крейдою одяг
    • інші ознаки фізичних знущань.

    Додаток 5

    До кого звернутися в ситуації булінгу?

    • до поліції за номером «102»
    • дорослим, кому ти довіряєш (це можуть бути батьки, вчитель або спортивний тренер, медіатор,

    старший брат/старша сестра, інші родичі)

    • до психолога, соціального педагога або класного керівника
    • до Центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді
    • до дільничного офіцера поліції
    • до шкільного офіцера поліції
    • до служби у справах дітей
    • до працівників ювенальної превенції
    • до працівників медичного закладу
    • до громадських організацій, які працюють в сфері захисту прав та інтересів дітей

    З будь-якими запитаннями про булінг і не тільки, ти можеш звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію»: 0800500 225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних), тут ти можеш довірливо розповісти про свою ситуацію. Основними принципами роботи Національної дитячої «гарячої лінії» є анонімність і конфіденційність. Чому діти телефонують на НДГЛ? Тому що довіряють – бо вже раз телефонували і отримали допомогу; знають, що їхні історії нікому не розкажуть, якщо вони самі цього не захочуть; дзвінки безкоштовні; консультанти або консультантки не бачать номера телефону, з якого ви телефонуєте; бо хочемо і можемо допомогти вам; бо розділимо ваш радісний настрій з вами разом. Національна дитяча «гаряча лінія» працює з понеділка по п’ятницю з 12:00 до 16.00 (години можуть змінюватися).

    Додаток 6.

    Журнал

    реєстрації заяв про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі

    (адаптовано до тренінгу)

    Порядковий номер Опис випадку №
    Прізвище, ім’я, по батькові постраждалої особи (законного представника), серія та номер паспорта або реквізити іншого документа, що посвідчує особу (за наявності), вік постраждалої особи, дата звернення, адреса проживання, контактні дані  
    Категорія постраждалої особи (доросла, дитина, недієздатна, обмежено дієздатна, особа з інвалідністю)  
    Вид насильства: домашнє/ за ознакою статі, фізичне, сексуальне, психологічне або економічне (короткий зміст заяви)  
    Прізвище, ім’я, по батькові кривдника, стать, вік, ступінь споріднення, адреса проживання, контактні дані  

     

    Повідомлення, отримане Національною поліцією (дата, час, найменування підрозділу, прізвище, ім’я,

    по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення)

     
    Повідомлення, отримане службою у справах дітей (дата, час, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення)  
    Потреба в наданні медичної допомоги (так/ні, вжиті заходи, дата і номер направлення, найменування закладу, установи)  
    Потреба в наданні психологічної допомоги

    (так/ні, вжиті заходи, дата і номер направлення, найменування закладу, установи)

     
    Реквізити (дата і номер) направлень до інших установ/ закладів  
    Інформація про потреби (оцінка потреб,

    дата і номер, органи, установи, що проводили оцінку)

     
    Заходи, вжиті до постраждалої особи  
    Заходи, вжиті до кривдника  
    Прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи, яка прийняла заяву та координує здійснення заходів  

     Додаток 7.

    Журнал

    реєстрації повідомлень про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі

    (адаптовано до тренінгу)

     

    Порядковий номер Опис випадку №
    Прізвище, ім’я, по батькові особи, що заявляє про насильство, серія та номер паспорта або реквізити іншого документа, що посвідчує особу (за наявності), адреса проживання, контактні дані  
    Найменування суб’єкта (уповноваженої особи), від якої надійшло повідомлення  
    Повідомлення, отримане Національною поліцією (дата, час, найменування підрозділу, прізвище,

    ім’я, по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення)

     
    Прізвище, ім’я, по батькові постраждалої особи (законного представника), серія та номер паспорта або реквізити іншого документа, що посвідчує особу (за наявності), вік постраждалої особи, адреса, контактні дані*  
    Категорія постраждалої особи (доросла, дитина, недієздатна, обмежено дієздатна, особа з інвалідністю)*  
    Вид насильства: домашнє/за ознакою статі, фізичне, сексуальне, психологічне або економічне (короткий зміст повідомлення)*  
    Прізвище, ім’я, по батькові кривдника, стать, вік, ступінь споріднення, проживання, контактні дані*  

     

    Повідомлення, отримане службою у справах дітей (дата, час, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення)*  
    Потреба у наданні медичної допомоги (так/ні, вжиті заходи, дата і номер виданого направлення, найменування закладу, установи)*  
    Потреба в наданні психологічної допомоги (так/ні, вжиті заходи, дата і номер направлення, найменування закладу, установи)*  
    Реквізити (дата та номер) направлення до інших установ/ закладів*  
    Інформація про потреби (оцінка потреб, дата і номер, органи, установи, що проводили оцінку)*  
    Заходи, вжиті до постраждалої особи*  
    Заходи, вжиті до кривдника*  
    Прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи, яка прийняла заяву та координує проведення заходів здійснення  

     Додаток 8.

    Журнал

    реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі

    (адаптовано до тренінгу)

    Порядковий номер Опис випадку №
    Прізвище, ім’я, по батькові постраждалої особи та/або її законного представника, серія та номер паспорта або реквізити іншого документа, що посвідчує особу (за наявності), вік постраждалої особи, дата звернення, адреса проживання, контактні дані  
    Категорія постраждалої особи (доросла, дитина, недієздатна, обмежено дієздатна особа з інвалідністю)  
    Вид насильства: домашнє/ за ознакою статі, фізичне, сексуальне, психологічне або економічне (короткий зміст заяви)  
    Прізвище, ім’я, по батькові кривдника, стать, вік, ступінь споріднення, адреса проживання, контактні дані (за наявності)  
    Повідомлення, отримане Національною поліцією (дата, час, найменування підрозділу, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення)  
    Повідомлення, отримане службою у справах дітей (дата, час, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка прийняла повідомлення)  
    Повідомлення, отримане уповноваженою особою, визначеною відповідно до абзацу першого пункту 20 або пункту 23 Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі (дата, час, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові

    посадової особи, яка прийняла повідомлення)

     
    Потреба в наданні медичної допомоги (так/ні, вжиті заходи, дата і номер направлення, найменування закладу, установи)  

     

    Заходи, вжиті до постраждалої особи, у разі залучення до їх реалізації  
    Заходи, вжиті до кривдника, у разі залучення до їх реалізації  
    Прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи, яка внесла відомості про виявлення факту насильства або звернення про вчинення насильства  

    Додаток 9.

    АНКЕТА УЧАСНИКА ТРЕНІНГУ

    (заключне опитування)

    Наскільки добре по закінченні тренінгу Ви підготовлені з питання психосоціальної роботи з наслідками травматизації дітей в результаті домашнього насильства?

    Для кожного твердження оберіть той варіант відповіді, який найбільшою мірою відповідає Вашій думці.

    Дайте відповідь по кожному рядку Зовсім не підготовлен

    ий/на

    Трохи

    підготовлен ий/на

    Добре

    підготовлен ий/на

    Дуже добре підготовлен ий/на
    Основні форми домашнього насильства. Коло насильства. 1 2 3 4
    Захист законних прав та інтересів дітей 1 2 3 4
    Булінг як різновид насилля серед дітей 1 2 3 4
    Методи фіксування фактів домашнього насильства дітей 1 2 3 4

     Бажаємо Вам успіхів!

    ГАЙД ТРЕНІНГУ
    КОМАНДОУТВОРЕННЯ. РАЗОМ ДО УСПІХУ
    Автори: Зіненко А., Кан Л., Гарбузюк Л., Чугуєвець В.
    Цілі:

    Після закінчення тренінгу учасники:

    –      Усвідомлять переваги командної роботи плюси і мінуси роботи в команді;

    –      Зрозуміють необхідність розподілу ролей в команді;

    –      Отримають навички ефективної комунікації;

    –      Вмітимуть застосовувати вміння конструктивного вирішення конфліктів у середині групи;

    –      Визначать власний стиль поведінки в конфлікті, навчаться застосовувати співробітницький підхід;

    –      Відпрацюють навички відстоювання власних інтересів та навички розуміння інтересів іншого у процесі вирішення конфліктів;

    –      Дізнаються про методи підвищення ефективності командної роботи.

    Тривалість: 2 дні (8 робочих сесій по 90 хвилин)

    Цільова аудиторія: члени та членкині громадських та благодійних організацій; волонтери громадських та благодійних організацій; активісти місцевих громад (12-15

    учасників).

    І день тренінгу

    СЕСІЯ № 1

    ЩО ТАКЕ КОМАНДА

    Ціль: надати учасникам можливість познайомитися один з одним, створити невимушену атмосферу для ефективного спілкування і результативної роботи, визначити очікування, загальні правила. Учасник усвідомлять різницю понять “група” і “команда”.

    Тривалість: 90 хвилин.

    Використані методи та методики навчання:

    1. Вправа “Клубок”;
    2. Вправа “Сонечко”;
    3. Вправа “Подарунок”;
    4. Очікування;
    5. Вправа асоціація «Команда – це…»;
    6. Перегляд мультфільму з обговоренням;
    7. Міні лекція «Що перетворює групу людей на команду».

    Необхідні матеріали:

    • Клубок ниток яскравого кольору;
    • листи паперу для фліпчарту;
    • маркери;
    • стікери ( жовтого, зеленого, червоного кольору).
    • фліпчарт;
    • проектор;
    • екран;
    • ноутбук;
    • Роздатковий матеріал – Програма тренінгу (Додаток 1).

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці півколом за кількістю учасників без столів.

    Детальний опис дій тренера

    1. Організаційні моменти.

    Перед початком тренінгової сесії постав стільці півколом за кількістю учасників без столів.

    Запропонуй учасникам зареєструватися і кожному дай роздруковану програму навчання (Додаток 2).

    2.  Привітання (5 хв.).

    Привітайся з учасниками тренінгу, розкажи про себе, про ключові теми, що будуть розглядатися під час тренінгових сесій.

    3.  Вправа “Клубок” (10 хв.).

    Запропонуй учасникам познайомитись. Запроси стати в коло. Поясни, що кожен матиме можливість перекинути клубок ниток незнайомому (або добре знайомому) учаснику, не випускаючи з рук свій кінець нитки.

    Продемонструй це: кинь комусь клубок, представся та розкажи коротко про себе, чим цікавишся, чим полюбляєш займатися. (Не забувай при цьому тримати кінець нитки в руках!).

    Продовжуйте гру до того часу, доки усі учасники не будуть включені в «комунікативну павутинку».

    Після цього гра продовжується, але в зворотному напрямку – починає той, хто спіймав клубок останнім. Коли він передає клубок іншому учаснику, то намагається згадати його ім’я та хобі [40].

    4.  Очікування (10 хв.).

    Запропонуйте всім учасникам продовжити речення «Від цього тренінгу я очікую…».

    Попроси висловлюватися лаконічно.

    Занотуй всі висловлювання на фліпчарті, зазнач, що в кінці тренінгу, кожен визначить рівень реалізованості очікувань кольоровими стікерами, зелений виконано, жовтий, є ще додаткові питання і червоний – не виконано

    5.  Вправа “Сонечко” (10 хв.).

    Роздай кожному учаснику кілька липких папірців (стікерів) жовтого кольору та попроси написати одне чи кілька умов співпраці (кожне на окремому листочку), потрібних саме йому для ефективної роботи в групі.

    Потім об’єднай учасників в дві групи. Запропонуй в групах обговорити умови всіх учасників і разом переформулювати їх у вигляді норм поведінки.

    Наступний крок – прийняття правил. Представники груп пропонують свої правила, кожне правило обговорюється, якщо всі згодні, правило розміщується на фліпчарті, де зображено сонечко, у вигляді променів.

    6.  Вправа асоціація «Команда – це…» (10 хв.).

    Перед тим, як озвучити твердження поняття «Команда», запропонуй учасникам пограти в асоціативну гру «Команда – це …». Кожен учасник називає свої асоціації, а тренер записує їх на фліпчарті.

    7.  Інформаційне повідомлення «Команда» (5 хв.).

    Ознайом учасників з поняттям «Команда».

    Команда – це група однодумців, які керуються спільною метою [22].

    Команда – це група людей, яка характеризується узгодженою цілеспрямованою роботою спеціалістів, що працюють над вирішенням визначеного комплексного завдання, поєднуючи різні знання та використовуючи певні принципи взаємодії [28].

    8.  Вправа «Подарунок» (5 хв.)

    Перед початком наступного етапу роботи, проведи з учасниками вправу доля емоційного налаштування «Подарунок». Чітко поясни умови виконання вправи. Учасники по колу «дарують» один одному уявні подарунки, намагаючись вгадати бажання партнера, і говорять при цьому свої побажання [30].

    9.  Інформаційне повідомлення «Що перетворює групу людей на команду» (10 хв.)

    Проведи інформаційне повідомлення «Що перетворює групу людей на команду». Зазнач що, групу людей перетворює на команду:

    • загальна мета, досягнення якої є важливим для кожного члена команди;
    • потреба людей одне в одному для досягнення цієї мети;
    • наявність лідера і довіра до нього з боку команди [30].

    Найбільш яскраво підкреслює важливість спільної роботи у команді вираз Генрі Форда:

    «Зібратися разом – це початок. Залишатися разом – це прогрес. Працювати разом – це успіх» [33].

    Пояснення тренера:

    • По-перше, в команді незримо присутня мета. Усі члени команди мають одну спільну мету. Усі їхні дії спрямовано на її досягнення. По-друге, в команді офіційно чи неофіційно існують норми поведінки та спілкування. Тобто є певні правила. Ці правила стосуються того, яким чином, на яких засадах вони співпрацюють під час виконання поставлених завдань. Ці правила визначаються на командному рівні, й усі мають із ними погодитися. Кожна нова людина, яка приходить до команди, повинна ці правила прийняти. Це забезпечує дисципліну та гарантує “безперебійність процесу” навчання й просування до досягнення мети.
    • По-третє, разом із правилами за кожним членом команди закріплено (або навіть прописано для кожного) чіткі ролі, яких він має дотримуватися безумовно і обов’язкова наявність лідера.
    • По-четверте, в команді наявна відповідальність одного перед одним та перед самим собою, відповідальність за наближення до кінцевої мети. Це і є однією з рушійних сил, які роблять команду КОМАНДОЮ. Якщо кожен член команди не відповідає за свою роль та загальний результат, то команди не існує. Саме готовність узяти на себе відповідальність і бути сумлінним щодо своїх обов’язків перетворює звичайну або стихійно зібрану групу людей на міцний утвір на ім’я КОМАНДА. Висновок: відповідальність –гарант успіху команди.
    • По-п’яте, у справжній команді всі члени зв’язані невидимою ниткою – довірою.
    • По-шосте, комунікація. Відсутність нездорових конфліктів, готовність зрозуміти свого “сусіда”, вміння коректно висловлюватися та з повагою ставитися до тих, хто має іншу думку,
    • це комунікативні навички.

    Висновок: Певна річ, це не повний перелік того, що робить команду командою, а лише одні з основних, на нашу думку, чинників, які свідчать про те, що перед вами щось набагато більше, аніж просто група людей [43, ст.8-10].

    10.  Вправа “Який ви актор” (15 хв.).

    Проведи вправу, чітко поясни умови виконання вправи: Життя театр, а люди в нім актори… Учасники виконують завдання тренера. Слова тренера:

    1. Позначте у відсотках, якими є ваші власні досягнення в житті.
    2. Наскільки ви себе презентуєте в цьому житті?
    3. Який відсоток вашої участі в подіях, що відбуваються навколо вас?
    4. Оцініть, який ви лідер?
    5. Які ви є в ролі командних гравців?

    Виведіть середній бал у відсотках. А тепер дайте відповідь ще на декілька питань:

    • Як ви розумієте слово “гравець”?
    • Чи. пов’язане це поняття з активністю людини і як?

    Інтерпретація результатів тесту

    90 % і вище – ви граєте, щоб виграти (активна життєва позиція, участь і перемога в різних конкурсах, проектах, експериментах, активна самоосвіта, творчий підхід до будь-якої діяльності, розвинута потреба активно діяти і домагатися успіху).

    75-89 % – ви граєте, щоб не програти (чітко виконуєте інструкції, розпорядження, ретельно працюєте, одержуєте гарні результати, цікавитеся інноваціями, іноді – якщо треба – берете участь в експериментальних програмах, розвиваєте критичне і творче мислення).

    50-74 % – ви просто граєте (рівень домагань у нормі або трохи занижений, керуєтеся принципом “не висовуйся” або “ми працюємо на стільки, на скільки нам платять”, активність викликається сильним стимулом до чого-небудь, рідко виникає потреба в кардинальних змінах життєвих ситуацій).

    0-49 % – ви навіть і не починали грати (пасивна позиція, ви пливете просто за течією, любите перекладати проблеми на інших людей, життя здається монотонним і нецікавим, постійно прагнете до спокою, мотивація до саморозвитку відсутня).

    Питання для обговорення:

    • Для чого ви виконували цю вправу?
    • Що нового довідалися про себе?
    • Чи виникло бажання скоригувати свою життєву позицію [29]?

    Підсумуй, завжди знаходяться люди, цілі яких можна швидко досягти – через день, тиждень, місяць (короткотривалі цілі), а є люди, досягнення цілей яких вимагає певного проміжку часу – півроку, кілька років (довгострокові цілі) [13].

    11. Енерджайзер «Тигр, миша та слон» (10 хв.)

    Підготовка: Звільни місце для гри.

    Об’єднай учасників у дві команди та запропонуйте стати в шеренгу одна напроти іншої на відстані 2-3м. В кожному раунді гри кожна команда обирає одного з трьох звірів: тигра, мишу або слона. Виграє та команда, чий звір може прогнати іншого: тигр прогонить мишу, слон прогонить тигра, миша прогонить слона. Тварин можна зобразити наступним чином: тигр

    • руки витягнуті вперед, немов лапи, загрозливо ричить; миша – рухається навприсядки, руки на голові тремтять, наче вушка, пищить; слон – тіло трохи нахилившись вперед, руки з зімкненими долонями погойдуються вперед – назад наче хобот, сповнений гідності мовчить.

    За хвилину учасники кожної команди повинні домовитися між собою яку тварину будуть представляти. Коли рішення прийнято, всі починають голосно рахувати: один, два …

    На рахунок «три» члени обох команд швидко приймають позу, символізуючи обраного звіра. Стає зрозуміло, який «звір» перемагає. Якщо обидві команди обрали одну й ту ж тварину, переможця немає [37].

    Команда, яка перемогла більше 2-х разів за іншу, отримує оплески.

    СЕСІЯ № 2

    ЩО РОБИТЬ КОМАНДУ ЕФЕКТИВНОЮ

    Ціль: Учасники усвідомлять переваги роботи в команді та дізнаються як створити ефективну команду.

    Тривалість: 90 хвилин

    Використані методи та методики навчання:

    • Вправа «Ефективна робота в команді. Надуй кульку»;
    • Міні лекція «Що робить команду ефективною»;
    • Вправа «Ефективна та неефективна команда»;
    • Вправа на довіру «Поводир»;
    • Аналіз відео

    Необхідні матеріали:

    • Кульки – 12 шт., котушки ниток – 2 шт., ножиці – 2 шт.
    • Хустка – 5 шт
    • папір для фліпчарту, 1 лист
    • маркери – 2шт.
    • скотч
    • фліпчарт

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці півколом без столів

    Детальний опис дій тренера

    Напиши цитату на аркуші фліпчарту, приклей на видному місці:

    Для того, щоб закинути м’яч у кошик, треба десять рук.

    Джон Вуден, тренер із баскетболу [43, ст.6].

    Перед початком тренінгової сесії постав стільці півколом за кількістю учасників без столів. Коли всі учасники сядуть, скажи, що на протязі цієї сесії ми будемо говорити про ефективність роботи в команді, виконаємо вправи на ефективність та довіру, на прикладі баскетбольної команди поговоримо про важливі важелі, що впливають на ефективність команди.

    1.  Вправа «Надуй кульку» (10 хв.).

    Обери 2-х добровольців взяти участь у вправі «Надуй кульку». Кожному дається по 6 кульок, які треба надути та зав’язати. Один учасник робить це самостійно, іншому пропонується залучити ще 5 добровольців.

    Обговори з учасниками на скільки комфортно їм було виконувати завдання. Яка робота була більш ефективна та чому? Які дії робили кожний з учасників?

     2.  Міні лекція «Що робить команду ефективною» (30 хв.).

    На прикладі футбольної команди зроби міні-лекцію «Що робить команду ефективною», зазначивши головні складові: спільна мета, певні правила та дисципліна, чіткі ролі, відповідальність один перед одним та перед самим собою, довіра та ефективна комунікація. Це і є модель ефективної команди.

    Основна інформація для засвоєння:

    Термін «команда» можна визначити – як групу креативних людей згуртовану навколо одного лідера, що займаються спільною справою із задоволенням, сполучають свою особисту мету із загальною, і свідомо взаємодіють один з одним для її досягнення, а результатом їхньої справи є якісно новий продукт.

    Основні ознаки, якими характеризується команда, подані на рис.1.[10]

    Рисунок 1. Основні ознаки команди у організації [12]

    Формування команди у організації є досить складним процесом, що вимагає високої управлінської компетенції, а для його здійснення необхідні кваліфіковані люди, які хочуть працювати разом.

    Важливо враховувати той факт, що процес формування команди та становлення її як зрілої структури охоплює певний період часу. Встановлюючи відповідну позитивну атмосферу в колективі, заохочуючи співробітництво і співпрацю у процесі роботи в команді, взаємозалежність і довіра між її членами створюють основу для ефективного її розвитку [10]. Майже в усіх книжках, в яких мова йде про ефективну команду, наводиться порівняння

    КОМАНДИ та НЕКОМАНДИ.

    В чому ж різниця між просто групою людей та групою людей, яку ми називаємо командою?

    Це надасть точності нашому зору, яка буде потрібна для того, щоб влучити в ціль – сформувати ефективну команду в своїх організаціях.

    Отже, КОМАНДА та НЕКОМАНДА [43, ст.11-12].

     

    Параметри порівняння

    Група людей, які хочуть потрапити на нову виставку картин і чекають у черзі  

    Футбольна команда

     

    Цілі

     

    Не пов’язані одна з одною, спільна мета відсутня

    Тимчасово пов’язані колективною метою, яку було вироблено в результаті КОМУНІКАЦІЇ
     

    Розподілення ролей

    Непомітна диференціація ролей Ролі та завдання чітко розподілено й доведено до

    відома всіх учасників

     

     

    Обов’язки та правила

     

    Сусідство, яке ні до чого не зобов’язує, швидше випадкова взаємодія

    Обов’язки одного перед одним щодо зустрічей і трудових процесів, які прописано у вигляді правил,

    існує взаємозалежність

     

    Діяльність

     

    Пасивне очікування

    Кожен член команди вносить свою частку у виконання завдань
     

    Відповідальність і довіра

    Відсутня довіра й колективна відповідальність за результат Наявні довіра та колективна відповідальність за результати роботи перед

    третьою стороною

    1.  Групова робота «Ефективна/ неефективна команда» (25 хв.).

    Об’єднай учасників в 3 групи. Кожній групі треба обговорити протягом 10 хв. навести приклади ефективної та неефективної команди в одній із сфер діяльності: в бізнесі, в мистецтві або в громадській діяльності.

    Провести обговорення, що зробило ці команди ефективними або неефективними? (15 хв.)

    2.  Права «Поводир» (10 хв.).

    Для виконання вправи на довіру «Поводир» об’єднай учасників у підгрупи по двоє осіб.

    Один з учасників зав’язує хусткою очі іншому та водить його по кімнаті, підказуючи, де треба бути обережним, потім відбувається зміна ролей [1, ст.33].

    Проведи обговорення цієї вправи. Чому довіра та відповідальність важливі складові ефективної команди?

    3.   Перегляд відео «Ефективна команда» (15 хв.).

    Запропонуй учасникам у підсумку сесії переглянути декілька відео, що демонструють створення команди, побудови спільних рішень та стратегії дії.

    1. Командна робота (ефективна/неефективна): https://youtu.be/fUXdrl9ch_Q
    2. Робота в команді може зробити роботу мрії: https://youtu.be/6fbE52YDEjU Проведи обговорення переглянутих відео з учасниками.

    СЕСІЯ № 3

    РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ В КОМАНДІ

    Ціль: Учасники отримають інформацію щодо різновиду ролей в команді, зможуть визначити особистісний тип ролі в команді.

    Тривалість: 90 хвилин

    Використані методи та методики навчання:

    • Психодіагностичний інструментарій – Тест за Р.М. Белбіном на визначення ролі в команді;
    • Міні-лекція «Типи ролей в команді»;
    • Вправа «Вавілонська вежа»

    Необхідні матеріали:

    • папір для фліпчарту,
    • скотч

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці півколом без столів

    1.  Тест Р. М. Белбіна «Командні ролі» (25 хв.).

    Коли всі учасники сядуть, скажи, що на протязі цієї сесії ми будемо говорити про організацію роботи в команді, про важливість розподілу ролей в команді, про можливість пройти індивідуальний тест та визначити свою роль.

    Роздай всім опитувальник тесту Р.М. Белбіна [36;21] (Додаток 2), що дозволить визначити природні ролі учасників в колективі, а також ті ролі, від виконання яких вони воліли б відмовитися.

    Поясни учасникам як пройти тест. Уточни, чи є питання до виконання цього завдання. Після виконання тесту роздай ключ (пояснення) до підрахунку тесту, аби проаналізувати свої результати. Після чого роздай опис характеристик ролей.

    Проведи обговорення і запитай про враження, чи було складно, в чому були труднощі.

    2.  Міні-лекція «Типи ролей в команді» (30 хв.).

    Проведи міні лекцію «Типи ролей в команді». Почергово ознайом учасників з кожним типом ролей прикріплюючи на фліпчарт відповідну картинку асоціацію відповідного типу. Зазнач, що роль може змінюватися від багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів.

    Основна інформація для засвоєння:

    Командна взаємодія – це взаємодія не лише професійних ролей, які зумовлено компетенціями учасників у різних сферах роботи, але й соціальних, що визначають, як впливає певна людина на процес виконання роботи.

    Існує кілька класифікацій соціальних ролей членів команди. В основу версії, яку ми вам запропонували на цих сторінках, покладено відому класифікацію за доктором Белбіном.

    Рисунок 2. Колесо ролей

    На вашу думку, які з цих ролей головні?

    А без яких ефективна команда може обійтися?

    Увага, правильна відповідь: відсутність однієї із зазначених ролей робить команду слабкою. Так само й прояв одного й того ж самого елементу в багатьох членів команди може призвести до її руйнації.

    Командні ролі по Р. М. Бслбіну

    АДМІНІСТРАТОР, він же МОДЕРАТОР

    У цій ролі члени команди або офіційно призначені на посаду адміністратори опікуються управлінськими процесами в команді. Вони підтримують баланс між цілями, часовим обмеженням і ресурсами. Адміністратор аналізує, хто на що здатен, і грамотно розподіляє обов’язки, стежачи за тим, щоб кожен максимально розкривав свій потенціал. Він завжди дає зворотний зв’язок високої якості, але ніколи не претендує на домінування.

    ОРГАНІЗАТОР, він же КООРДИНАТОР

    Головний пріоритет Організатора – досягти поставлених цілей і запланованих результатів за рахунок інших членів команди. Хоча організатор перебуває “в тіні”, саме він часто стає фактичним і таємним Адміністратором. Суть його діяльності – формалізування прагнень команди. Він ініціює дискусії, збирає різні думки та створює практичні й досяжні шляхи реалізації проекту.

    КРЕАТИВНИЙ ГЕНЕРАТОРІДЕЙ, він же МОЗКОВИЙ ЦЕНТР

    Генератор ідей – джерело оригінальних задумів і пропозицій. Інновації в команді – його рук справа. Це не означає, що в інших її членів не виникає оригінальних думок, проте саме в голові Генератора народжуються найрадикальніші нові підходи та нестандартні рішення. Він може й далі висловлювати цікаві ідеї навіть після того, як проект уже віддано в роботу. Він креативний, відкритий, довірливий. Визнання з боку оточення мотивує його на нові ідеї та досягнення.

    ЗВ’ЯЗКОВИЙ, він же ДИСПЕТЧЕР

    Диспетчерська служба полягає в налагодженні корисних для команди зв’язків з оточенням і забезпечує команду зовнішньою інформацією. Звідси – вміння Диспетчера будувати ефективну комунікацію, контактність і велике коло поважних та корисних знайомих.

    ТРУДОГОЛІК, він же ДУША КОМАНДИ

    Трудоголік – це уособлення здорового елементу в команді. Він найчутливіший до потреб окремих членів команди й найточніше реагує на емоційні “підводні течії” в групі. Він виявляє емпатію, дбаючи про задоволення кожного, й слугує сполучною ланкою між членами колективу. Він уміє слухати, спілкуватися та надихати інших на таку саму поведінку. На його плечах – інтеграція аутсайдерів. Якщо хтось поділився ідеєю, Трудоголік швидше за все почне допомагати йому просунути її, замість того щоб висловити конкурентні погляди. Він гармонізує суперечності, породжені Генератором ідей або Координатором, відповідає за колегіальну робочу атмосферу.

    ДЕТАЛІЗАТОР, він же ЗАВЕРШУВАЧ, він же КОНТРОЛЕР, він же КРИТИК

    Ця роль потрібна для того, щоб доводити справу до логічного кінця, адже Деталізатор не цурається рутинної роботи та працює над окремими завданнями. Джерелом мотивації для нього є страх, що щось може “піти шкереберть”. Тому він так прискіпливо контролює, здавалось би, неважливі деталі [43, ст.57-64].

    3.  Вправа «Вавілонська вежа» (20 хв.).

    Запропонуй прийняти участь у вправі «Вавілонська вежа». Об’єднай учасників у три групи. У кожної групи є журнали, з яких потрібно разом побудувати найвищу башту, лиш з паперу.

    Після закінчення вправи обговоріть, хто яку роль виконував в команді під час виконання завдання.

    4.  Енерджайзер «Де м’яч» (10 хв.)

    Учасники стають у коло. Дай одному з учасників м’яч і за жеребкуванням обери

    «детектива». «Детектив» залишається в колі, а група повинна швидко передавати м’яч із рук у руки (за спинами). За командою тренера «Стоп», рух м’яча спиняється. “Детектив” мусить сказати, в кого зараз знаходиться м’яч [2].

    5.  Рефлексія. Підведення підсумків навчального дня.

    Звернися до учасників із запитаннями щодо перебігу навчального дня. Посприяй аби кожен учасник дав фідбек.

    • Що нового дізналися?
    • Яка інформація змусила вас замислитися?
    • Ваше бачення команди?

    Налаштуй учасників на наступний навчальний день. Подякуйте один одному оплесками.

    СЕСІЯ № 4 ЛІДЕР В КОМАНДІ

    Ціль: Визначити поняття “лідер”, якості, основні функції лідера в діяльності групи, громади, держави в цілому.

    Тривалість: 90 хвилин

    Використані методи та методики навчання:

    • вправа «Лідер – це»
    • Експрес – тест самооцінки лідерства
    • Вправа «Якості лідера»
    • Вправа «Функції лідера»
    • Вправа «Варто спробувати»

    Необхідні матеріали:

    • Експрес -тест самооцінки лідерства – по кількістю учасників + 1 примірник;
    • папір для фліпчарту,
    • маркери
    • фліпчарт

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці півколом без столів

    Детальний опис дій тренера

    1. Вправа «Лідер – це» (15 хв.)

    Запропонуй учасникам об’єднатися в групи по 5-6 осіб. Упродовж 5-8 хвилин кожна підгрупа пише власне визначення поняття “лідер”, “лідерство”, а потім презентує свої визначення перед іншими учасниками. Обговоріть запропоновані визначення.

    1. Міні-лекція «Лідер та лідерство» (15 хв.) Ознайом з існуючими поняттями “лідер” і “лідерство”. Основна інформація для засвоєння:

    «Поняття «лідер» та «лідерство» походить з англ. lead – вести за собою, очолювати, керувати. Тобто лідер – людина з активною позицією, яка за певних обставин життя може повести за собою групу людей. Лідерство є характеристикою кожної людини, навіть якщо це не підкріплено його соціальним статусом. Будучи керівником, лідер несе відповідальність за іншу людину чи групу людей. Лідер – ніби дзеркало групи – яка група, такий і лідер. Лідером групи може стати лише та людина, яка здатна привести групу до вирішення тих, чи інших групових ситуацій, проблем, завдань. Лідер хоче бути лідером не за щось, а просто, щоб допомогти групі. Він не прагне якихось матеріальних заохочень. Водночас, лідер не просто веде за собою групу, а хоче вести, а група не просто йде за лідером, а хоче йти.

    Подумайте, чи зможете ви повести за собою групу і що вам особисто для цього потрібно?[31]

    3.  Експрес-тест самооцінки лідерства (15 хв.)

    Запропонуй учасникам пройти «експрес-тест самооцінки лідерства”, що дозволяє визначити рівень виявлення лідерства у сумісній діяльності [3].

    Роздай учасникам тест. (Додаток №3)

    4.  Вправа «Якості лідера» (20 хв.)

    Запропонуй учасникам визначити основні якості лідера, які з них природжені та набуті. Об’єднай учасників в 2-3 групи. Запропонуй кожній групі скласти перелік якостей справжнього   лідера.   Після   презентацій   групових                         напрацювань   проведи            порівняльну

    характеристику робіт і виділи спільні якості лідера, визначені різними групами.

    Навпроти списку визначених якостей учасники, маркером, розставляють позначки

    «природжені» (синій колір), «набуті» (зелений). Проаналізуй проведене ранжування.

    Приклад: Якості лідера

    • Визнає, що він не все знає;
    • Оперативно передає необхідну інформацію членам групи;
    • Будь-яку роботу перетворює в творчість;
    • Впевнений у собі;
    • Вміє цінувати чужий час, як і особистий;
    • Вимогливий до себе та до інших;
    • Вміє жорстко реагувати на недоліки і прорахунки членів групи;
    • Ввічливий і привітний;
    • Неконфліктний;
    • Має почуття гумору;
    • Вміє спілкуватися, вислухати [31].

    Основна інформація для засвоєння:

    Розглянемо чотири основні критичні точки для визначення якостей і задатків лідерів або ж їхньої відсутності. Завдяки цьому простому підходу можна легко визначати сильні й слабкі місця в керуванні людьми.

    Критична точка №1. Відповідальність

    Відповідальність проявляється насамперед у нестандартних ситуаціях, які потребують нестандартних творчих, не прописаних у посадових інструкціях, рішень. Такі рішення завжди ризиковані. У подібних ситуаціях немає ідеальних і простих рішень – потрібно вміти чимось жертвувати. Таке вміння й належить до поняття відповідальності. Це вміння відповідати за свої результати й хотіти бачити більші результати своєї команди, свого бізнесу й персонально за них відповідати.

    Критична точка №2. Ставлення до людей

    Лідери – це ті люди, які знаходять з іншими людьми спільну мову, хто з розумінням ставиться до інших, викликає довіру, симпатію й володіє харизмою. Є керівники, до яких тягнуться і яким довіряють, їх раді бачити й зустрічають із посмішкою, з ними не бояться поділитися своїми проблемами, розповісти про наболіле. А є керівники, яких цураються, бояться, обходять стороною, про яких потайки розповідають анекдоти. Однак кожному керівникові незайвим було б спробувати подивитися на себе очима підлеглих і оцінити ті свої якості, які викликають у них або довіру й приязнь, або відчуженість і страх. Це завдання не з легких.

    Критична точка №3. Динамізм

    Багато дітей, у яких, за висловленням їхніх учителів, у шкільні роки була “швайка в одному місці”, стали згодом лідерами, підприємцями, активістами. Лідер – це нестримний ініціатор дій, людина, що постійно думає про нововведення й рух уперед. Майстерності лідерства в довгостроковому варіанті можна досягти шляхом постійних інновацій, змін. Якщо йдеться про тимчасову динаміку інновацій, то можна говорити лише про тимчасове лідерство. Здебільшого великі лідери – це люди, які переросли епоху й змогли провести всіх інших бажаючих у світле майбутнє. Лідери – та категорія людей, які не стоять на місці, а постійно рухаються вперед швидше, ніж всі інші. Це той тип людини, що не обговорює з товаришами черговий анекдот, а постійно оновлює свої знання, погляди, ідеї, інструменти, перспективні проекти й стає ініціатором нововведень у компанії. Це той тип керівника, який створює навколо себе атмосферу компанії, що самонавчається, ґрунтуючись на передовому досвіді.

    Критична точка №4. Особиста сила

    Цей фактор визначає лідера за природним даними. Це сила й упевненість, що відчувається відразу й без зайвих слів. Зазначений фактор працює в природі – виживає найсильніший. Багато в чому параметр сили залежить від природних даних людини: будови тіла, енергетики, особливостей темпераменту. Але крім факторів, закладених від народження, тут є багато особистісних особливостей людини, які виробляються в процесі набуття досвіду. Сюди належать впевненість у собі, сміливість, уміння впливати на інших тощо. Людину з особистісною силою легко помітити в групі – це ватажок, на нього дивляться, його бояться й поважають, коли він говорить, його слухають. Такі люди сміливі. У більшості випадків їхній авторитет формується їхніми діями, здатністю робити вчинки, які іншим не під силу. Особистісна сила – фактор, що досить сильно залежить від віку: бувалі люди порівняно з новачками сильніші духом. Люди з особистісною силою не бояться залишитися на самоті й не залежать від думки оточуючих, скоріше, навпаки – вони формують цю думку [42].

    5.  Вправа «Варто спробувати» (5 хв.)

    Запропонуй вийти на середину зали тих, хто ризикне виконати це завдання. Про умови завдання, про те, що мають робити учасники, нічого не говори. Проговори цю пропозицію декілька разів для того, щоб усі, хто наважиться, мали змогу виявити своє бажання.

    Після того, як усі «сміливці» вийдуть на середину зали, подякуй учасникам і попроси повернутися їх на свої місця, оскільки вони вже виконали завдання.

    Після того, як усі займуть свої місця проведи колективне обговорення: Що таке ризик?

    Як співвідноситься поняття «лідерство» і «ризик»? Чи є ризик якістю лідера? [31].

    6.  Вправа «Функції лідера» (20 хв.)

    Перед початком групової роботи поясни учасникам, що означає поняття «функція» (від лат. functio — звершення, виконання) – це роль, яку виконує той чи інший елемент в соціальній системі.

    Щоб об’єднати учасників в групи, роздай учасникам стікери з зображенням тварин (за кількістю учасників для трьох груп). Завдання: використовуючи лише пантоміму, об’єднатися в групи з однаковим зображенням тварин.

    Далі кожна група отримує аркуші паперу, на яких вони повинні написати основні функції лідера, сфери, де він виконує ці функції (діяльність в команді, в громаді, в державі).

    Після чого плакати переміщуються по колу, аби кожна команда мала можливість додати своє бачення функцій лідера. Кожна група презентує свою роботу.

    Тренерський підсумок:

    Лідер – це людина, яка, в першу чергу, не боїться відповідальності, що часто співвідноситься з певним ризиком. Очевидно, що лідер, це смілива людина, яку не лякаються труднощі і яка готова до боротьби. Як показали сьогоднішні вправи – стати лідером може будь-хто, хто наважиться переступити через свої побоювання та невпевненість. Робота над своїми недоліками, прагнення до самовдосконалення може зробити вас лідером – тією людиною, яка стане зразком для інших, яка задаватиме певні стандарти поведінки [31].

    ІІ день тренінгу

    СЕСІЯ № 5

    ПРОДУКТИВНІСТЬ КОМАНДИ

    Ціль: зрозуміти, як ступінь довіри рівень відповідальності, позитивна атмосфера визначають ефективність, продуктивність командної взаємодії.

    Тривалість: 90 хвилин

    Використані методи та методики навчання:

    • Гра “Спритність”( 20хв.)
    • Рефлексія до вправи (5хв.)
    • руханка «Разом до мети» (15 хв.);
    • міні-лекція “Продуктивність і ефективність: в чому різниця”(20хв.)
    • міні –дискусія « Як створити позитивну атмосферу» (20хв.)
    • Вправа “Олівці” (10хв.)

    Необхідні матеріали:

    • сірники
    • клей
    • ножиці
    • папір
    • скотч
    • олівці (незастружені) за кількістю учасників тренінгу;
    • фліпчарт

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці півколом без столів

    Детальний опис дій тренера

    1. Вправа «Разом до мети» (15 хв.)

    На початку запропонуй прийняти участь в руханці «Разом до мети».

    Хід вправи: учасники об’єднуються у дві групи за улюбленою музикою. На підлозі малярським скотчем проведена лінія, в обидва боки на відстані по 1 м ще дві лінії. Дві підгрупи стають по різні боки від центральної лінії, беруться за руки. Ставлять ногу до ноги. Їм потрібно, не розриваючи ніг дійти до лінії. Команда, в якій учасники розірвали ноги повертаються назад. Вправа триває до тих пір, поки обидві команди не дійдуть до фінішу.

    Рефлексія:

    • Чи важко було йти, досягнути мети?
    • Чи відчували Ви підтримку інших?
    • Чи намагалися ви самі допомогти своїй команді?

    Зосередь увагу учасників тренінгу на тому, що на цій сесії будемо говорити про продуктивність командної діяльності, розглянемо фактори, що впливають на створення позитивної атмосфери.

    1. Міні-лекція “Продуктивність і ефективність: в чому різниця” Проведи міні- лекцію “Продуктивність і ефективність: в чому різниця“. Основна інформація для засвоєння:

    Командна робота – це ефективна і продуктивна практична діяльність.

    Продуктивність і ефективність іноді сприймаються як синоніми, насправді вони мають два різні значення. Ці поняття переплетені, але між ними є важлива відмінність, яка значно впливає на те, як планується і виконується робота в команді.

    За словником:

    Продукти́вність (англ. productivity) — у широкому розумінні — здатність давати продукцію [23].

    Продуктивність – це ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона відбиває взаємозв’язок між кількістю і якістю вироблених товарів та ресурсами, які були витрачені на їх виробництво [19].

    Ефективність (англ. efficiency) – відношення корисного ефекту (результату) до витрат на його одержання [26];

    Ефективність полягає в тому, щоб працювати розумніше, а не старанніше. Якщо працювати більш організовано і компетентно, то можна виконати завдання, досягти результату швидше, ніж зазвичай.

    Різниця між ефективністю і продуктивністю має значення, тому що вона впливає на те, як організовується та завершується спільна діяльність. Мета полягає в тому, щоб досягти або перевершити певний рівень продуктивності, і доводиться обирати, які завдання зробити ефективнішими для досягнення цієї мети. Звичайно, це не завжди легко зробити, але це важлива навичка, яку потрібно засвоїти, тому що вона формує основу для ефективного управління часом. Просто ставимо питання: “Які завдання я можу зробити ефективнішими, щоб стати продуктивнішим в цих обставинах?”. Це також допоможе вирішити, що буде пріоритетом впродовж визначеного часу для досягнення результату. Баланс між ефективністю, продуктивністю і цілями командної роботи вимагає багато практики, але це те, що завжди повинно бути в центрі уваги незалежно від умов [16].

    Ефективність командної роботи оцінюється:

    • по ступеню ефективності кожного з членів команди у виконанні закріплених за ним функцій і соціальних ролей;
    • по здатності    команди    використовувати            сукупний             потенціал  своїх                         членів, перетворюючи його в щось більше, ніж просто суму потенціалів;
    • по ступеню ефективності взаємодії команди із зовнішнім середовищем.

    Продуктивна діяльність команди і висока задоволеність командними процесами і результатами можливі у випадку, якщо команді притаманні наступні характеристики:

    • високий ступінь злагоди і довіри між членами команди
    • чітка само ідентифікація з командою;
    • спільність усвідомлення місії команди і її цілей;
    • професійна компетентність і висока мотивація членів команди; взаємодоповнюючі здібності і взаємозалежність членів команди; невелике число членів команди (10–12 осіб);
    • високий рівень участі і задоволеності від членства в команді.

    Ефективна і продуктивна команда формується завдяки існуванню взаємозв’язаних чинників:

    • позитивна взаємозалежність – сприйняття членами команди міжособистісної комунікації, що забезпечує успішність діяльності кожного;
    • переконаність в тому, що «ми міцно пов’язані»;
    • максимальний внесок кожного в загальну справу, об’єднання ресурсів, взаємна підтримка;
    • індивідуальна відповідальність – зростання переконаності членів групи в тому, що їхній персональний внесок в групову роботу відзначений і їм варто підвищувати свою відповідальність за загальний успіх;
    • постійне інформування групи проте, хто з членів більше всього потребує допомоги і підтримки для завершення виконання завдання;
    • міжособистісне спілкування, під час якого виробляються групові норми, ведеться обмін багатоплановою інформацією, розвивається довіра і взаєморозуміння;

    Підсумуємо: коли, існує чітке бачення цілі, члени команди узгоджено співпрацюють, то окремі зусилля об’єднуються в один потік ефективної роботи, що забезпечує продуктивність командної роботи [14].

    3.  Гра “Спритність”

    Запропонуй прийняти участь в грі “Спритність”:

    1. Об’єднай учасників в дві команда. Кожна команда має делегувати одного добровольця для виконання певного завдання. Що за завдання він чи вона виконуватиме, команди не знають.
    2. Усі добровольці отримують однакову суму грошей і беруть участь в аукціоні, на якому продаються різні речі – сірники, клей, папір, нитки, скотч. Усі лоти, здавалось би, особливої цінності не мають. Але перед делегованими членами команди завдання – взяти участь в аукціоні.
    3. Після закінчення аукціону добровольці повертаються “додому” зі своїми трофеями. Тепер завдання стоїть перед усією командою: з того, що придбали на аукціоні делеговані учасники, зробити “ловник”, котрий може прийняти в себе яйце, яке кидатимуть із двометрової відстані.
    4. Запропонуй учасникам продемонструвати свої вироби і спробувати піймати яйце. Обговори з учасниками:

    Чи важко було виконувати дану вправу? Чому? Що дало нам її виконання ?

    Які висновки ми можемо зробити?

    В результаті обговорення слід дійти до загального визначення значення довіри, відповідальності і подвійної відповідальності в команді [43, ст.95].

    4.  Фактори сприятливої атмосфери

    Запропонуй учасникам обговорити фактори, які впливають на сприятливу атмосферу в команді і яким чином це впливає на продуктивність в команді.

    • Психологічна безпека. Чи можемо ми йти на обдумані ризики без страху бути осудженим?
    • Взаємозалежність. Чи можемо ми покладатись один на одного?
    • Структура і чіткість. Чи зрозумілі нам наші цілі і план дій?
    • Важливість роботи. Наскільки важливо мені особисто те, що я роблю?
    • Вплив. Чи я вірю, що моя робота має значення? [17]

    Підведи підсумки сесії, акцентуючи увагу на вмінні енергію «я» трансформувати в енергію «ми», спосіб мислення орієнтований на зростання і розвиток. Запропонуй учасникам прийняти участь у вправі «Олівці». Роздай учасникам олівці. Запропонуй спочатку в парах спробувати тримати олівці вказівними пальцями. Потім об’єднай всіх в коло і запропонуй об’єднатися всім тримаючи олівці вказівними пальцями. Потім разом зробити крок вперед, присісти, встати, підняти руки догори. Потім обговорити виконання вправи.

    5.  Енерджайзер «Світлофор»

    Усі стають у коло один за одним. Завдання учасників полягає у тому, щоб: – присісти, коли вони почують слово «червоний»; – йти по колу і плескати у долоні, коли тренер говорить

    «зелений»; – стати прямо і піднести руки вгору, коли говорять «жовтий» [6, ст.24].

    СЕСІЯ № 6

    СТАДІЇ РОЗВИТКУ КОМАНДИ. КОНФЛІКТИ В КОМАНДІ «+» ТА « – »

    Ціль: Після цієї сесії учасники узнають про стадії розвитку команди, зможуть визначити на якій стадії знаходиться їх команда. Зрозуміють причини виникнення конфліктів та дізнаються про їх види.

    Тривалість: 90 хвилин

    Використані методи та методики навчання:

    • Самостійна та групова робота з матеріалом.
    • Анкетування. Аналіз та обговорення результатів анкетування.
    • Міні лекція «Причини виникнення конфліктів та їх види.

    –   Необхідні матеріали:

    • Стадії розвитку команди. Годинник командного розвитку. По одному примірнику + один екземпляр.
    • Анкета для виявлення стадії розвитку команди. По одному примірнику для учасників

    + 1екземпляр

    • папір для фліпчарту – 8 листів
    • маркери 8 шт
    • скотч
    • фліпчарт
    • відео проектор
    • екран

    Розміщення меблів в приміщенні: 4 стола півколом та стільці за кількістю учасників.

    Детальний опис дій тренера

    1.  Енерджайзер «Твоя найкраща якість» (10 хв.)

    Збери в коло всіх учасників та поясни хід вправи. Всі члени групи, вільно рухаючись по кімнаті, повинні підходити один до одного та обмінюватись компліментами, підкреслюючи найкращі якості партнера чи партнерші, які ви бачите в ньому чи в неї та ціните найбільше всього. Вправа продовжується поки кожний учасник чи учасниця не зустрінуться один з одним [38].

    2.  Стадії розвитку команди (20 хв.)

    Коли всі учасники сядуть, скажи, що на протязі цієї сесії ми будемо говорити про стадії розвитку команди.

    Об’єднай учасників в 4 групи. Роздай матеріали про Стадії розвитку команди (Додаток 4) [12]. Кожна команда готує презентацію по одній стадії та презентує по черзі.

    3.  Стадії розвитку команди за Такменом (5 хв.)

    Ознайом учасників з наступною інформацію про стадії розвитку команди:

    М. Белбін стверджує, що необхідні не індивідууми зі збалансованими характеристиками, а командні гравці з достоїнствами і компенсують недоліки колег. Таким чином, слабкості окремих людей не будуть заважати прояву їх сильних сторін [39].

    Стадії розвитку груп за Такменом (рис. 3):

    • Forming – Формування
    • Storming – Конфлікт(ування)
    • Norming – Нормування
    • Performing- Виконання

    Були вперше запропоновані Брюсом Уейном Такменом в 1965 році, який стверджував, що всі ці фази є необхідними і неминучими для того, щоб група (команда) розвивалась, була готовою до викликів, вирішувала проблеми, знаходила

    Рисунок 3. Стадії розвитку груп

    рішення, планувала роботу і досягала результатів. Ця модель стала основою для розвитку наступних концепій. Точкою відліку розвитку команди є новоутворення однодумців, яких об’єднує спільна мета [25].

    4.  «Годинник командного розвитку» (10 хв.)

    Робота годинника командного розвитку залежить від особистісних можливостей та мотивацій до адаптації кожного учасника процесу. Для впорядкування цього процесу, комунікації в команді, злагодженої взаємодії потрібні певні правила, з якими погоджуються усі та намагаються їх дотримуватися (рис. 4) [15].

    Майже у всіх підручниках, які присвячені розвитку команди, у якості основної моделі розвитку наводиться так званий «командний годинник». В його основі – чотири етапи, які умовно відповідають чверті години.

    Формування

    У першій чверті командоутворюючого “годинника”, яка називається «формування», учасники колективу знайомляться зі своїми завданнями та колегами.

    Шторм

    На наступному етапі свого розвитку команда проходить через низку конфліктів. У цей час співробітники намагаються встановити свій вплив і побороти конкуренцію.

    Врегулювання

    На етапі врегулювання відбувається прояснення ситуації і встановлюються загальні правила спільної роботи.

    Результативна робота

    Наразі команда сформована і може виконувати будь-які завдання.

    Розпад команди

    Що відбувається, коли команда проходить всі цикли свого формування і починає ефективно працювати? Командний годинник продовжує цокати і з часом команда починає руйнуватися. Перші ознаки руйнування проявляються у вигляді послаблення дисципліни та якості роботи. Коли таких фактів накопичиться критична маса, відбувається перезавантаження команди в результаті, наприклад, виниклого конфлікту і весь колектив змушений пройти всі етапи формування по-новому. Тепер це відбувається набагато швидше, а сам цикл формування називають міні-циклом.

    Ілюзорна простота

    На перший погляд все виглядає логічно і навіть просто. Але ця простота – ілюзія. У реальному житті розвиток команди і її окремих співробітників рідко відбувається за суворо встановленою схемою. Залежно від поставлених завдань, структури колективу та його досвіду можливе перестрибування через окремі фази, а окремі співробітники можуть робити кроки навіть у зворотному напрямку.

    Описана схема задовольняє прагнення упорядкування і категоризації процесів, що полегшує керівнику прийняття рішень. Тим не менш, не варто реально намагатися визначити точний час на годиннику формування вашого колективу. Краще задуматися над тим, який стиль управління більше підходить для актуальної ситуації, щоб команда працювала ефективно [18].

    5.  Анкета для виявлення стадії розвитку команди (20 хв.)

    Роздай анкети та проведи анкетування учасників тренінгу для виявлення стадії розвитку їх команд (Додаток 5) [43]. Зроби аналіз та підведи підсумок анкетуванню.

    1. Конфлікт, його види та причини виникнення (15 хв.) Розберемо поняття конфлікту, його види та причини виникнення. Основна інформація для засвоєння:

    Конфлікт (з лат. conflictus – зіткнення) – особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами [9].

    Види конфліктів

    • Конфлікти цілей: виражаються в тому, що сторони по-різному бачать стан об’єкта в майбутньому.
    • Конфлікти пізнання (творчі конфлікти): виникають коли сторони мають різні погляди, ідеї та думки щодо вирішуваної проблеми.
    • Емоційні (чуттєві) конфлікти: з’являються, коли в основі міжособових стосунків лежать різні почуття та емоції людей.

    Рівні конфліктів

    • Внутрішньоособовий: конфлікт всередині себе.
    • Міжособовий: виникає між людьми через відмінність їхніх цілей або інтересів.
    • Між особою та групою: коли особа займає позицію, відмінну від усієї групи.
    • Міжгруповий: конфлікт між учасниками соціальної групи. Фази конфлікту
    • Латентна фаза – зародження конфлікту.
    • Демонстративна фаза – усвідомлення виникнення конфлікту.
    • Агресивна фаза – загострення конфлікту.
    • Батальна фаза – вирішення конфлікту. Причини виникнення конфліктів
    • Соціально-політичні та економічні.
    • Соціально-демографічні: відображають розбіжності між людьми.
    • Соціально-психологічні: явища в соціальних групах.
    • Індивідуально-психологічні: тобто індивідуальні особливості особистості [24].

    Структура конфлікту за схемою

    «Айсберг» (рис.5) [5]

    Рисунок 5. Структура конфлікту «Айсберг»

    Вирізняють позитивні та негативні функції конфлікту на роботи команди.

    До позитивних функцій конфліктів слід зарахувати дієво-впливові заходи на особистісно-суспільні відносини:

    • конфлікт не дає системі відносин, що склалася, закостеніти, він штовхає її до змін і розвитку, відкриває шлях до інновацій, здатних удосконалити суспільні відносини;
    • відіграє інформаційно-пізнавальну роль, у процесі конфлікту учасники краще пізнають один одного;
    • конфлікт сприяє структуруванню соціальних груп, групуванню однодумців;
    • конфлікт знижує “синдром покірності”, стимулює активність людей;
    • конфлікт стимулює розвиток особистості, виховує у людей почуття відповідальності, допомагає їм усвідомлювати свою значущість;
    • у процесі виникнення критичних ситуацій виявляються непомітні до того чесноти та недоліки людей за їхніми моральними якостями (принциповість, професіоналізм, стійкість, лідерство);
    • розв’язання конфлікту знімає напруження;
    • конфлікт виконує також діагностичну функцію тощо.

    До негативних функцій конфліктів належать:

    • погіршення мікроклімату в колективі, зниження продуктивності праці, відволікання частини людей для вирішення конфлікту (створення для них дискомфорту, витрати на невідпрацьовані за виробничим планом години);
    • неадекватне сприйняття та непорозуміння один з одним конфліктних сторін;
    • послаблення співробітництва між конфліктними сторонами у процесі конфлікту й після нього;
    • конфронтаційні прояви в стосунках, які спрямовані більше на перемогу, ніж на розв’язання проблеми для обох сторін;
    • моральні та матеріальні витрати на вирішення конфлікту тощо [34].

    7.  Групове обговорення (10 хв.)

    Провести обговорення з групою – запропонуй учасникам навести приклади позитивних аспектів конфліктів.

    СЕСІЯ № 7

    ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ

    Ціль: Опанувати методики виходу з конфліктних ситуацій.

    Тривалість: 90 хвилин

    Використані методи та методики навчання:

    • Вправа «Зустріч на вузькому містку»
    • Міні-лекції
    • Тест «Самооцінка конфліктності»
    • Вправа «Яблуко і черв’ячок»
    • Антистресова вправа
    • Рефлексія

    Необхідні матеріали:

    • Тест «Самооцінка конфліктності», за кількістю учасників +1 екземпляр
    • Стратегії розв’язання конфліктів, за кількістю учасників +1 екземпляр
    • Поради щодо розв’язання конфлікту, правила спілкування
    • скотч
    • фліпчарт

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці півколом без столів

    Детальний опис дій тренера

    1.     Вправа «Зустріч на вузькому містку» (20 хв.)

    Запропонуй прийняти участь у вправі «Зустріч на вузькому містку».

    Зміст вправи: Двоє учасників стають на лінії, яку проведено на підлозі, обличчям один до одного так, щоб між ними була відстань біля 2-3 м. Поясни ситуацію: «Ви йдете назустріч один одному по дуже вузькому містку, перекинутому над водою. В центрі містка ви зустрілися, і вам потрібно розійтись. Місток – це лінія. Хто поставить ногу за нею – впаде в воду. Намагайтесь розійтись на містку так, щоб не впасти».

    Пари учасників підбираються випадково. Якщо велика кількість учасників, може одночасно функціонувати 2-3 містка. Вправа проходить більш емоційно, якщо використовується не просто полосу на рівній підлозі, а невелике підвищення (наприклад для цієї мети добре підходить перевернута гімнастична лавочка). Якщо ж такої можливості немає, потрібно провести на підлозі пряму полосу (це може бути полоса на лінолеумі, наклеєний на підлогу скотч, довга рейка на паркеті і т.д.) довжиною не менше 2-3 м, яка знаходиться на відстані не менше 1м від найближчої стіни і меблів. Краще, якщо вона буде мати ширину 5-10 см, але можна обійтись і простою лінією [7, ст.83-84].

    Обговорення: Які почуття учасники відчували при виконанні даної вправи? Що допомагало, а що заважало успішно виконати його? Чим пари, які впали «в воду» відрізнялись від тих, хто успішно подолав важку ситуацію?

    Мета вправи: підвести учасників до розуміння того, що в виграші залишаються не ті, хто намагався пройти сам, а ті, хто насамперед прагнув допомогти партнеру.

    2.  Міні-лекція «Конфлікт-норма життя» (20).

    Запропонуй учасникам перевірити пульс, всі переконалися в тому, що він є, значить, і конфлікти є! Озвуч фразу, яка належить Чарльзу Ліксону, американському психологу і адвокату «Конфлікт – це норма життя. Якщо вам здається, що у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс…» [41].

    Конфлікт може бути вирішений різними шляхами. Залучені сторони можуть бути у позиції переможців або переможених, або можуть обидві досягти компромісу. Жодна сторона не повинна відчувати себе переможеною, оскільки це може призвести до нового спалаху конфлікту.

    Існують три різних типи вирішення конфлікту:

    (Пропиши ці принципи вирішення конфлікту на дошці або фліпчарті)

    Перемога – перемога: рішення, які дозволяють обом сторонам виграти.

    Перемога – поразка: рішення, від яких виграє лише одна сторона за рахунок іншої. Поразка – поразка: рішення, від яких не виграє жодна сторона.

    Наведи приклад різних способів вирішення конфліктів: Хлопчик та дівчинка сваряться за м’яч. Втручається дорослий та пропонує їм гратися м’ячем разом або дає однаковий час на його використання. Вони обидва у виграші. Якщо дорослий дає м’яч лише одному з них, звичайно, лише один буде у виграші. Якщо дорослий забирає м’яч, оскільки діти не можуть домовитися, не виграє ніхто [11, ст.78].

    3.  Тест «Самооцінка конфліктності» (10 хв.)

    Запропонуй пройти Тест «Самооцінка конфліктності», що дозволяє визначити ступінь особистісної конфліктності. Роздай роздрукований тест учасникам (Додаток 6) [8, ст.62-63].

    4.  Стратегії розв’язання конфліктів (10 хв.)

    Визначивши рівень конфліктності, запропонуй учасникам поговорити про те, як уникнути поглиблення конфліктної ситуації.

    Описуючи стратегії розв’язання конфліктів, американський психолог Кеннет Томас застосовував показники уваги до інтересів партнера і своїх власних:

    • конкуренція – зосередження уваги лише на своїх інтересах і повне ігнорування інтересів партнера;
    • ухиляння – брак уваги як до своїх інтересів, так і до інтересів партнера;
    • компроміс – досягнення часткової вигоди кожної сторони;
    • пристосування – підвищена увага до інтересів іншої людини на шкоду власним;
    • співпраця – стратегія, що дає змогу врахувати інтереси обох сторін [32].

    Роздай учасникам роздруковані таблиці, де описано стратегії розв’язання конфліктів.

    5.  Вправа «Яблуко і черв’ячок» (10 хв.)

    Коли вам відомі способи виходу з конфліктної ситуації, запропонуй учасникам змоделювати уявну ситуацію і спробувати розв’язати конфлікт. Для цього виконайте вправу

    «Яблуко і черв’ячок».

    Зачитай: Сядьте зручніше, заплющить очі й уявіть на хвилину, начебто ви – яблуко. Спіле, соковите, гарне, ароматне, наливне яблуко, яке мальовничо висить на гілочці.

    Усі милуються вами, захоплюються. Раптом, де й узявся, черв’як і каже: «Зараз я тебе їстиму!». Що ви відповісте черв’якові? Розплющить очі й запишіть свою відповідь.

    А тепер по черзі зачитайте її і поясніть яку стратегію ви обрали. Можна долучити до обговорювання стратегії всіх учасників.

    Приклади відповідей учасників:

    Конкуренція: Зараз як упаду на тебе й розчавлю! Ухиляння: Геть! Подивися, яка там симпатична груша!

    Компроміс: Ну, добре, відкуси трохи, а решту залиш моїм улюбленим господарям! Пристосування: Така, здається, в мене доля тяжка!

    Співпраця: Подивися, на землю вже впали стиглі яблука. Ти їх їж. Вони дуже смачні!

    [27].

    6.  Антистресова вправа (10 хв.)

    Зазнач, що для підтримки стабільного психологічного стану, а також для профілактики різних професійних психосоматичних розладів важливо вміти забувати, ніби «стирати» з пам’яті конфліктні ситуації. Запропонуй спробувати «стерти» з пам’яті стресову ситуацію, яка турбує.

    Проведи антистресову вправу:

    Сядьте й розслабтеся. Заплющить очі. Уявіть чистий альбомний аркуш, олівці, ластик. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку вам хотілося б забути.

    Це може бути реальна картинка, асоціація, символ тощо. А тепер візьміть ластик і починайте ретельно стирати з аркуша паперу уявлену ситуацію. Стирайте доти, доки картинка не зникне з аркуша. Розплющить очі. А тепер перевірте себе.

    Для цього знов заплющить очі й уявіть той самий аркуш паперу.

    Якщо картинка не зникла, візьміть ластик і стирайте, доки її зовсім не буде видно. Через деякий час вправу можна повторити.

    Прокоментуй, для чого робили цю вправу:

    Під час виконання антистресових вправ відновлюється порушена взаємодія між півкулями головного мозку й активізується нейроендокринний механізм, що забезпечує адаптацію до стресової ситуації та поступовий психофізіологічний вихід з неї.

    Роздай учасникам поради щодо розв’язання конфлікту, правилами спілкування [27] (Додаток 7).

    7.  Рефлексія (10 хв.)

    Проведи рефлексію з учасниками (всі сідають в коло і по черзі висловлюються):

    • Що нового ви дізналися про стратегії розв’язання конфліктів?
    • Як ви почувалися під час виконання вправ?
    • Чи вдалося вам «стерти» з пам’яті неприємні враження?

    На завершення запропонуй уявити на одній долоні посмішку, а на другій – радість. А щоб вони не пішли від нас, їх треба міцно з’єднати в оплески!» [27].

    СЕСІЯ № 8

    ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ

    Ціль:

    • Встановлення контакту в різних ситуація спілкування;
    • Відпрацювання навичок розуміння інших людей, себе, а також взаємини між людьми;
    • Учасник усвідомлять як правильно ставити цілі використовуючи методику постановки цілей;

    Тривалість: 90 хвилин

    Використані методи та методики навчання:

    • Техніка SMART
    • Вправа «Карусель»
    • Вправа «Відкритий мікрофон»

    Необхідні матеріали:

    • листи паперу для фліпчарту;
    • маркери;
    • папір А-4 по кількістю учасників + 1 примірник
    • інформаційний матеріал за методикою «SMART» – по кількістю учасників + 1 примірник
    • анкети по кількістю учасників + 1 примірник
    • фліпчарт;

    Розміщення меблів в приміщенні: стільці півколом без столів

    Детальний опис дій тренера:

    1.  Гра «Карусель» (20 хв.)

    Коли всі учасники сядуть, скажи, що на протязі цієї сесії ми будемо говорити про комунікацію, а саме про встановлення контакту в різних ситуація під час спілкування; відпрацюємо навички розуміння інших людей, себе, а також взаємини між людьми; усвідомемо як правильно ставити цілі використовуючи методику постановки цілей.

    Перед тим, як розпочати навчання на сесії, запропонуй учасникам пограти в гру

    «Карусель».

    Ознайом з правилами виконання завдання (Учасники тренінгу утворюють два кола — внутрішнє (нерухоме) та зовнішнє (рухоме) — за принципом каруселі обличчям одне до одного. Під час виконання вправи здійснюється низка зустрічей між учасниками тренінгу, причому щоразу з новою людиною. Завдання: легко розпочати контакт, підтримати розмову та розпрощатися.

    «Перед Вами — людина, яку Ви добре знаєте, але тривалий час не бачили. Ви радієте цій зустрічі…»

    «Перед Вами — незнайома людина. Познайомтесь із нею…»

    «Перед Вами — маленька дитина, яку щось злякало. Підійдіть до неї та заспокойте…»

    «Після тривалої розлуки Ви зустрічаєте коханого (кохану). Ви дуже раді зустрічі…»

    На встановлення контакту й проведення розмови відводиться 3–4 хвилини. Потім ведучий дає сигнал і учасники тренінгу пересуваються до іншого учасника.

    Після завершення проведи загальне обговорення. Орієнтовні запитання для обговорення:

    «Чи вдалося вам налагодити контакт?», «Чи зрозуміли ви один одного?», «Як ви себе відчували під час виконання завдання?» [35].

    2.  Методика «SMART» (20 хв.)

    Перед тим як почати інформаційне повідомлення про методику «SMART», зазнач, що є кілька найпоширеніших методик, щоб правильно ставити цілі. Принцип роботи у них спільний

    • розшифровуєш кожну із букв слова, задаєш собі уточнююче запитання і тоді перефразовуєш речення до тих пір, поки не сформулюєш ціль, що відповідає всім критеріям. Отже, найпопулярніша серед них – це SMART. Тренер на фліпчарті вертикально записує слово SMART, та потім розшифровує його:

    S – конкретна – можна розбити на конкретні кроки? M – вимірювана – як виміряти кінцевий результат?

    A – досяжна – які кроки потрібно зробити? / скільки знадобиться ресурсів? R – доцільна – чи відповідає це іншим потребам? це точно ваша задача?

    T – дедлайн – коли конкретно (дата) ціль буде досягнуто? [20]

    3.  Вправа «Розумна мета» (15 хв.)

    Проведи вправу «Розумна мета». Перед виконанням вправи, чітко поясни умови виконання. Запропонуй кожному учаснику, на свій вибір розписати за технікою SMART одну свою мету. Після завершення проведи загальне обговорення. Підвиди учасників до спільного висновку, що «Техніка SMART допомагає обирати «розумні» цілі». Можете порекомендувати переглянути фільм вдома, «У гонитві за щастям» – чудовий фільм про складний шлях до мети.

    3.  Завершальна вправа «Відкритий мікрофон» (30 хв.).

    Запропонуйте учасникам продовжити фразу «На цьому тренінгу я дізнався/(-ла)…» або

    «Мені сподобалося…».

    4.  Підсумкове анкетування (5 хв.)

    Роздайте оціночні анкети.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абрамов Л. К., Азарова Т. В. Анімація громадської діяльності. – Кропивницький: Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ), 2019 – 172 с.
    2. Активні методи просвітницької діяльності у профілактиці ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки : посіб. для спец. приймальників-розподільників, притулків для неповнолітніх та виховних колоній / За заг. ред.: Р. Х. Вайноли, Т. Л. Лях; Авт.-упор.: Безпалько О. В., Зимівець Н. В., Захарченко І. В., Журавель Т. В., Лютий В. П., Лях Т. Л., Петрович В. С., Закусило О. Ю., Цюман Т. П. – К. : ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”, 2007. – 190 c. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://distance.dnu.dp.ua/ukr/nmmateriali/documents/aktyvnimetody.pdf
    3. Від теорії – до практики: дослідження малої соціальної групи (класу) студентами- практикантами педагогічного університету Навчально-методичний посібник / Е.У.Гуцало. — Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2011. – 92 с.
    4. Григорьєва Н. Н. Управление работой проектных команд: Учебно-методические материалы / Н. Н. Григорьєва. – М.: МИЭМП, 2010
    5. Дацко О. В. Програма тренінгу «Навички безконфліктного спілкування учнів». Освіта та розвиток обдарованої особистості. № 2 (45) /02/2015. С. 48-56
    6. Зимівець Н.В., Лях В.В., Лях Т.Л. Моделювання та впровадження програм щодо формування здорового способу життя. – КИЇВ, – 53 с.
    7. З досвіду корекційної роботи практичного психолога і соціального педагога з дітьми з девіантною та деліквентною поведінкою : посіб [Електронний ресурс]. / авт. кол. ; упор. Ю. А. Луценко. – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2015. – 129 с. – http://lib.iitta.gov.ua/107251/1/424.pdf
    8. Лісова М.С., Савченко М.П. Попередження та протидія насильству в сім’ї. –К., 2015 – 92 с.
    1. Мацко Л.А., Прищак М.Д. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2009. – 158 с.
    1. Муха Р. А. Команда, її сутність та особливості розвитку. Електронний журнал «Ефективна економіка» № 8, 2015. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4253
    1. Навчання демократії: збірник практичних занять з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини / Р. Голлоб, П. Крапф. – Пер. з англ. та адапт. Н. Г. Протасової. – К. : Основа, 2016. – Т. – 100 с.
    2. Організаційна поведінка: Навчально-методичний посібник. – Дніпропетровськ, ДДФА, – 112 с.
    3. Плясуля М. Сценарій “Що перетворює людей на команду”. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://loippo.edukit.lg.ua/Files/downloads/starobelsk.doc
    4. Подольська, Є. А. Соціологія: 100 питань – 100 відповідей [Текст]: навчальний посібник / Є. А. Подольська, Т. В. Подольська. – Київ: Фірма ІНКОС, – 352 с.
    5. Сайт «iFactor». [Електронний ресурс]: Формування дієвої команди. Довіра та відповідальність. – Режим доступу: https://i.factor.ua/ukr/journals/ds/2015/october/issue- 10/article-12415.html
    6. Сайт «Management.com.ua». [Електронний ресурс]: Продуктивність і ефективність: в чому різниця? – Режим доступу: http://www.management.com.ua/notes/productivity-vs- html
    7. Сайт Medium. [Електронний ресурс]: Моя команда і я. Що допомагає створити атмосферу, в якій хочеться працювати? – Режим доступу: https://cutt.ly/GemvkFb
    8. Сайт «Staff Capital». [Електронний ресурс]: Котра година у вашої команди? . – Режим доступу: https://staff-capital.com/uk/articles/kotra-hodyna-u-vashoyi-komandy.html
    9. Сайт net.ua. [Електронний ресурс]: Сутність продуктивності та ефективності праці. – Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/4683/132/
    10. Сайт «Welldone». [Електронний ресурс]: Як правильно ставити цілі або інший – Режим доступу: https://www.welldone.org.ua/yak-pravilno-staviti-tsili/
    11. Сайт «Ассоциация Бизнес Мастерства». [Електронний ресурс]: Тест Р.М. Белбина “Командные роли”.           Режим               доступу:                https://abmgroup.ru/wp- content/uploads/2013/09/Test_Belbina.pdf
    12. Сайт «Вікіпедіа».    [Електронний    ресурс]:                   Команда.                      –                           Режим                   доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0% B0
    13. Сайт «Вікіпедіа». [Електронний ресурс]: Продуктивність. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82

    %D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

    1. Сайт «Вікіпедія». [Електронний ресурс]: Конфлікт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%B A%D1%82
    2. Сайт «Вікіпедія». [Електронний ресурс]: Стадії розвитку груп за Такменом. – Режим доступу: https://cutt.ly/peWyfgu
    3. Сайт «Вікіпедіа». [Електронний ресурс]: Ефективність. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2

    %D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

    1. Сайт «Виховуємо та навчаємо дошкільників». [Електронний ресурс]: Інтерактивне заняття з педагогами з елементами тренінгу. Тема: «Вчимося спілкуватись». – Режим доступу: https://doshkilnyk.in.ua/interaktyvne-zanjattja-z-pedahohamy-z-elementamy-treninhu-tema- vchymosja-spilkuvatys/
    2. Сайт «Всеосвіта». [Електронний ресурс]: Тренінг для педагогічних працівників “Шляхи формування   професійної     команди в  закладі  освіти”. – Режим  доступу: https://vseosvita.ua/library/trening-dla-pedagogicnih-pracivnikiv-slahi-formuvanna-profesijnoi- komandi-v-zakladi-osviti-78283.html
    3. Сайт «Всеосвіта». [Електронний ресурс]: Тренінг з педагогами на тему: “Крок до педагогічної майстерності”. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/trening-z- pedagogami-na-temu-krok-do-pedagogicnoi-majsternosti-80956.html
    4. Сайт «Всеосвіта». [Електронний ресурс]: Година спілкування на тему “Що перетворює людей на команду”. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/godina- spilkuvanna-na-temu-so-peretvorue-ludej-na-komandu-118555.html
    5. Сайт «Всеосвіта». [Електронний ресурс]: Семінар-практикум «Вироблення навичок лідерства як альтернатива проституції». – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/seminar- praktikum-viroblenna-navicok-liderstva-ak-alternativa-prostitucii-105064.html
    6. Сайт «Всеосвіта». [Електронний ресурс]: Практикум з елементами тренінгу для педагогів на тему: «Способи виходу з конфліктних ситуацій у роботі з родиною». – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/praktikum-z-elementami-treningu-dla-pedagogiv-na-temu- sposobi-vihodu-z-konfliktnih-situacij-u-roboti-z-rodinou-103587.html
    7. Сайт «Ефективна економіка». [Електронний ресурс]: Команда, її сутність та особливості розвитку. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4253
    8. Сайт «Освіта.ua». [Електронний ресурс]: Природа та аналіз конфлікту. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/psychology/28538/
    9. Сайт «Основа». [Електронний ресурс]: Тренінг із формування комунікативних умінь і навичок. – Режим доступу: https://cutt.ly/QemvmUO
    10. Сайт «Психология счастливой жизни. [Електронний ресурс]: Тест Р.М. Белбина “Командные роли”. Классификация ролей в группе. – Режим доступу: https://psycabi.net/testy/674-test-r-m-belbina-komandnye-roli-klassifikatsiya-rolej-v-gruppe
    11. Сайт «Психологические упражнения для тренингов». [Електронний ресурс]: Игра «Тигр, мышь и слон». – Режим доступу: https://trepsy.net/teles/stat.php?stat=773
    1. Сайт «Психолгіс». [Електронний ресурс]: Ефективність Дистанція в школі. – Режим доступу: http://psychologis.com.ua/-1-263.htm
    2. Сайт «Познайка». [Електронний ресурс]: Основні стадії розвитку команд та їх характеристика. – Режим доступу: https://poznayka.org/s53090t1.html
    3. Сайт «Студопедія». [Електронний ресурс]: Знайомство. Вправа «Клубок» або «Важливі      уроки  життя»  (за вибором  фасилітатора).  –  Режим  доступу: https://studopedia.com.ua/1_294173_znayomstvo-vprava-klubok-abo-vazhlivi-uroki-zhittya-za- viborom-fasilitatora.html
    1. Сайт «Учебные материалы». [Електронний ресурс]: Конфлікти в нашому житті. Психологічний практикум. – Режим доступу: https://works.doklad.ru/view/psApn7Dea78.html
    2. Скібіцька Л.І. Лідерство та стиль роботи менеджера. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 192 с.
    3. Сорочан О., Хахуда І. Формування ефективної команди або книжка про те, що один у полі не воїн. Посібник для працівників апарату суду. – Київ, – 104 с.

    Додаток 4

     Стадії розвитку команди [12]

     

    Формування

    Команда зіштовхується з необхідністю познайомитися зі своїми членами, їхніми цілями й межами можливостей. На цій стадії повинні формуватися довірчі взаємини. Лідерам команди варто дати її учасникам чіткі вказівки
     

     

    Упорядкування

    Команді потрібно досягти більшої згуртованості та єдності, диференціювати ролі, визначити очікування окремих співробітників і ступінь відповідальності. Керівники команди повинні забезпечити зворотний зв’язок і стійку прихильність баченню майбутнього команди
     

     

    Бурління

    Команда зіштовхується з розбіжностями та з необхідністю управляти конфліктами. До числа проблем цього етапу відносяться: порушення командних норм і очікувань, групове мислення. Лідер повинен приділити особливу увагу визнанню заслуг команди й підтримці відносин за принципом «виграш-виграш»
     

    Продуктивність

    Необхідність постійного вдосконалювання, пошуку нових ідей, прискорення роботи. Лідер повинен приділити особливу увагу підтримці нових ідей, забезпечити їхню реалізацію і стимулювати співробітників до досягнення екстраординарних результатів

    Додаток 5

    Анкета для виявлення стадії розвитку команди

    Оцініть ступінь погодження з твердженнями за допомогою шкали, запропонованої в таблиці.

    Шкала оцінок

    Майже ніколи – 1 Зрідка – 2 Інколи – 3 Часто – 4 Майже завжди – 5 Частина перша – питання

    1. Ми намагаємося встановити процедури та протоколи, щоб упевнитися, що все гаразд і йде гладенько та правильно (тобто мінімізовано втручання, кожен отримує можливість узяти участь):    
    2. Ми швидко переходимо до виконання роботи, не витрачаємо багато часу на планування:          
    3. Наша команда відчуває, що ми займаємося всім на світі, працюємо, поділяємо відповідальність за успіхи та поразки:
    4. У нас чіткі процедури узгодження відповідно до наших цілей і ми ретельно плануємо виконання завдань:      
    5. Члени нашої команди бояться або їм не подобається просити інших про допомогу:
    6. Ми сприймаємо цілі завдань буквально й окремо беремо до уваги відповідальність:
    7. Лідер команди намагається відповідати за порядок та вносити свій безпосередній вклад у виконання завдання:              
    8. У нас немає визначених процедур, ми їх розробляємо в міру надходження завдань:
    9. Ми генеруємо багато ідей, але небагато їх використовуємо. У нас не виходить повністю розібратися в них, і ми відмовляємося від них, не розуміючи їх до кінця:               
    10. Члени команди зовсім не довіряють іншим членам та уважно стежать за тими, хто виконує конкретні завдання:                
    11. Лідер команди забезпечує точне виконання процедур, не аргументує, не заважає й дотримується термінів та завдань:                                                      
    12. Ми отримуємо задоволення, працюючи разом. Ми воднораз добре проводимо час та працюємо продуктивно:   
    13. Ми прийняли одне одного як членів команди:
    14. Лідер команди демократичний та допомагає іншим у роботі:
    15. Ми намагаємося визначити цілі та завдання, які треба виконати:
    16. У багатьох із членів команди власні ідеї щодо процесу. Багато хто пише свої особисті робочі плани:
    17. Ми повністю приймаємо сильні та слабкі сторони одне одного:
    18. Ми розписали специфічні ролі для кожного з членів команди (лідер, фасилітатор, стежить за часом, веде записи й т. ін.) :                                                      
    19. Ми намагаємося досягнути гармонії, уникаючи конфліктів:
    20. Завдання значно відрізняються від того, що ми уявляли, та видаються дуже складними для виконання:
    21. У нас часто виникають дискусії щодо концепцій та різних тем, і через це дехто з нас втрачає терпець:     
    22. Ми вирішуємо проблемами групи, ретельно їх опрацьовуємо:
    23. Ми сперечаємося часто, ми дискутуємо навіть щодо поточних питань:
    24. Команді іноді хочеться відійти від початкового варіанту проекту:
    25. Ми конструктивно критикуємо одне одного:
    26. У нас тісне єднання в команді:
    27. Здається, що ми здійснили небагато порівняно з метою роботи:
    28. Цілі, які ми перед собою ставимо, здаються нереальними:
    29. Хоч ми й не до кінця впевнені в цілях проекту та своїй роботі, ми сповнені ентузіазму й пишаємося своєю командою:               
    30. Ми часто ділимося особистими проблемами:
    31. У нас багато опору процесам поліпшення якості та виконанню завдань:
    32. Ми багато з чим справляємося.              
    Номер питання Номер питання Номер питання Номер питання
    1 2 4 3
    5 7 6 8
    10 9 11 12
    15 16 13 14
    18 20 19 17

     

    21 23 24 22
    27 28 25 26
    29 31 30 32
    РАЗОМ РАЗОМ РАЗОМ РАЗОМ
    Формінг Стормінг Нормінг Перформінг

    Мінімальний можливий бал за певну стадію – 8 (майже ніколи); максимальний – 40 (майже завжди). Оцініть результати.

    32 й вище – ваша команда перебуває на цій стадії.

    16 і нижче – вашій команді невластиво працювати таким чином. Якщо є дві близькі суми балів, ви на перехідній стадії:

    • якщо ваші бали між формінгом та стормінгом, то ви ближчі до стадії стормінгу.
    • якщо ваші бали між нормінгом та перформінгом, то ви ближчі до стадії перформінгу. Якщо між балами немає великої різниці, це свідчить про те, що немає чіткого способу виконання певних дій, команда може бути дуже гнучкою й динамічно змінювати стилі діяльності. Також це може свідчити про те, що команда перебуває на стадії шторму.

    Додаток 6

    Тест «Самооцінка конфліктності»

    Інструкція. Оцініть по 7-бальній шкалі, наскільки у вас наявна кожна якість, яка наведена в таблиці. Сім балів означає, що у вашій поведінці завжди проявляється якість, яка описана в лівій частині таблиці, 1 бал – що вона не проявляється ніколи, для вас характерна її протилежність, яка описана в правій частині таблиці.

    Прагнете сперечатись 7 6 5 4 3 2 1 Ухиляєтесь від суперечок
    Свої висновки супроводжуєте тоном, який не терпить протиріч 7 6 5 4 3 2 1 Свої висновки супроводжуєте тоном вибачення
    Вважаєте, що досягнете свого, якщо будете сильно сперечатися 7 6 5 4 3 2 1 Вважаєте,   що   якщо                              будете сперечатися, то не доб’єтесь свого
    Не звертаєте уваги на те, що інші не приймають доказів 7 6 5 4 3 2 1 Жалкуєте, якщо бачите, що інші не приймають доказів
    Спірні питання обговорюєте в присутності опонента 7 6 5 4 3 2 1 Обговорюєте спірні питання за відсутності опонента
    Не хвилюєтесь, якщо попадаєте в напружену обстановку 7 6 5 4 3 2 1 В                                 напруженій

    ситуації почуваєтесь незручно

    Вважаєте, що в конфліктній ситуації потрібно проявляти свій характер 7 6 5 4 3 2 1 Вважаєте, що в конфліктній ситуації не потрібно проявляти свої емоції
    Не поступаєтесь у конфліктних ситуаціях 7 6 5 4 3 2 1 Поступаєтесь у конфліктних ситуаціях
    Вважаєте,    що                               люди                               легко виходять з конфліктної ситуації 7 6 5 4 3 2 1 Вважаєте, що люди із труднощами           виходять            із конфліктної ситуації
    Якщо вибухаєте, то вважаєте, що без цього не можна 7 6 5 4 3 2 1 Якщо           вибухаєте,                              то відчуваєте вину

    Обробка та інтерпретація результатів: підрахуйте загальну суму балів і оцініть свою ступінь конфліктності:

    60 і більше балів – висока ступінь конфліктності. Найчастіше ви самі шукаєте приводи для спорів. Не ображаєтесь, якщо вас будуть вважати любителем посперечатись. Краще подумайте чи не ховається за такою поведінкою глибинне відчуття особистої неповноцінності?

    50 – 60 балів – виражена конфліктність. Ви наполегливо відстоюєте свою думку, навіть якщо це може негативно вплинути на ваші взаємостосунки з оточуючими. За це вас не завжди люблять, проте поважають.

    30 – 50 балів – конфліктність слабовиражена. Ви вмієте згладжувати конфлікти і уникати критичних ситуацій, але при необхідності готові рішуче відстоювати свої інтереси.

    15 – 30 балів – конфліктність не виражена. Ви тактовні, не любите конфліктів. Якщо ж вам приходиться вступати в суперечки, ви завжди враховуєте, як це може відбитися на ваших взаємостосунках з оточуючими.

    Менше 15 балів – вам притаманно ухилятися від конфліктних ситуацій. Ви переважно відмовляєтесь від своєї мети, щоб уникнути якої-небудь напруги у відносинах. Чи не думаєте ви, що тим самим втрачаєте повагу оточуючих?

    Додаток 7.

    Стратегії розв’язання конфліктів

     

    Стратегія

     

    Сутність стратегії

     

    Умови застосування

     

    Недоліки

     

     

    Конкуренція

     

     

    Прагнення домогтися свого на шкоду іншому

    Зацікавленість у перемозі.

     

    Одна зі сторін має певну владу над іншою.

     

    Необхідність терміново розв’язати конфлікт

    Переживання почуття невдоволення при поразці та провини – при перемозі.

    Значна ймовірність зіпсувати відносини

     

     

    Ухиляння

    Уникнення відповідальності за прийняття рішень  

    Результат не дуже важливий. Жодна зі сторін не має влади над іншою. Бажання виграти час

    Значна ймовірність переходу конфлікту в приховану форму
     

     

     

    Пристосування

     

    Згладжування гострих кутів за рахунок обмеження власних інтересів

    Предмет суперечки важливіший для іншого учасника конфлікту.

     

    Бажання зберегти мир.

     

    Усвідомлення власної

    неправоти. Жодна зі сторін не має влади над іншою

     

     

    Нерозв’язаність конфлікту

     

     

     

     

    Компроміс

     

     

    Пошук рішень за рахунок взаємних поступок

    Жодна зі сторін не має влади над іншою Наявність несумісних інтересів.

     

    Необхідність терміново розв’язати конфлікт.

     

    Неефективність інших стилів

    Одержання тільки половини очікуваного.

     

    Лише часткове усунення причин конфлікту

     

     

     

    Співпраця

     

     

    Пошук рішення, що задовольняє всіх учасників

    Наявність часу для розв’язання конфлікту.

     

    Зацікавленість обох сторін.

     

    Чітке розуміння точки зору опонента. Бажання обох сторін зберегти відносини

    Часові й енергетичні витрати.

    Негарантованість успіху

     Додаток 8.

    Поради щодо розв’язання конфлікту

    1. Щоб зменшити напруження, не зосереджуйтесь на власних станах і думках, а спробуйте налаштуватись на партнера, стати на його місце.
    2. Дайте висловитись співрозмовникові та уважно його вислухайте.
    3. Якщо партнер у чомусь має рацію, визнайте свою помилку і запропонуйте вихід із ситуації. Дайте відчути партнерові поважне ставлення до його особистості, значущість і цінність його думок і суджень.

    5.Підкресліть свою близькість зі співрозмовником, знайдіть щось спільне між вами. 6.Покажіть, що ви розумієте стан співрозмовника.

    Правила спілкування:

    1. Бути ввічливим з іншими людьми,
    2. Дотримуватися психологічно-просторової дистанції у контакті.
    3. Дивитися у вічі співрозмовникові.
    4. За необхідності хвалити партнера по спілкуванню.
    5. Не характеризувати погано самого себе.
    6. Уникати критичного оцінювання особистості партнера.
    7. Відстоювати свою точку зору силою аргументації.
    8. Не ображатися.
    9. Бути толерантним.
    10. Не піддаватись емоціям і не провокувати конфлікти.

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Листопад
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Грудень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Лютий
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
Березень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Квітень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Травень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Найближчі події

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA523052990000026008015106552

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога