ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА ЖІНОК МІСЦЕВИХ ГРОМАД

12.06.2018
Опубліковано : admin
0 Коментар
28
Роздрукувати

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА ЖІНОК МІСЦЕВИХ ГРОМАД

Програма тренінгу

(Доповнене видання)

Кропивницький 2019

УДК 316. 7 А16

Абрамов Л.К., Азарова Т.В., Жовтило Л.Б., Кочанова О.О.

А16 Громадянська освіта жінок місцевих громад. Програма тренінгу. – за заг. ред. Абрамова Л.К. – Кропивницький: видавець Лисенко В.Ф., 2019. – 76 с.

ISBN 978-617-7197-82-8

У виданні представлено програму тренінгу «Громадянська освіта жінок місцевих громад», що розроблена за концепцією Інституту соціокультурного менеджменту в рамках проекту «Залучення через освіту». Програма тренінгу складається з чотирьох тематичних модулів. Кожен модуль має теоретичну складову та її практичне закріплення, шляхом виконання учасниками тренінгу різноманітних вправ та завдань. Цільова аудиторія – жінки територіальних громад. Платформа для проведення заходів за програмою: заклади культури і освіти. Програма апробована та адаптована до потреб жінок сільських громад та жінок громад малих містечок.

УДК 316. 7

Авторський колектив:

Абрамов Лев Костянтинович, Азарова Тамара Василівна, Жовтило Леонід Борисович, Кочанова Олена Олександрівна.

За загальною редакцією Абрамова Лева Костянтиновича

Abramov L.K., Azarova T.V., Zhovtylo L.B., Kochanova O.O.

А16 Civic Education for Women of Local Communities. Training program. / – edited by Abramov L.K. – Kropyvnytskyi: Publisher Lysenko V.F., 2019. – 76 p. ISBN 978-617-7197-82-8

The publication presents the training program «Civic Education for Women of Local Communities», developed by the concept of the Institute of Socio-Cultural Management within the «Involvement via Education» project. The training program consists of four thematic modules. Each module has the theoretical component and its practical fixing by the performance of various exercises and tasks by training participants. The target audience is women of territorial communities. Platform for activities under the program: institutions of culture and education. The program is tested and adapted to needs of women of rural communities and women of communities of the small cities.

Використання можливе при обов’язковому посиланні на Інститут соціокультурного менеджменту та розробників програми тренінгу.

ISBN 978-617-7197-82-8

ЗМІСТ

*Вступ* . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	4
*Модуль І. Сучасна концепція гендерної рівності*. . . . . . .	8
Сесія 1. Неформальна громадянська освіта: усвідомлення, потреби, можливості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	8
Сесія 2. Юридичні аспекти гендерної рівності. . . . . . . . . .	22
*Модуль ІІ. Права людини, жінок у суспільній, трудовій,* *сімейній сферах*. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	34
Сесія 3. Жінка в Україні: права, потреби, можливості, виклики. . . . . . . . .	34
*Модуль ІІІ. Управлінське лідерство жінок*. . . . . . . . . . . .	38
Сесія 4. Управлінське лідерство жінок та типологія лідерства в епоху змін. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	38
Сесія 5. Управлінське лідерство жінок у сфері підприємництва. . . . . . . . . . . . . . .	44
Сесія 6. Об’єднання жінок-підприємців та їх взаємодії з державними структурами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	49
*Модуль ІV. Просування жінок у сферу прийняття* *рішень*. . . . .	54
Сесія 7. Реалії, можливості та потреби гендерного балансу в суспільно – політичній сфері життєдіяльності територіальних громад. . . . . . . . . . . . . . .	55
Сесія 8. Інструменти розвитку локальної громади. . . . . . .	63
*Список джерел*. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	68
*Про Інститут соціокультурного менеджменту*. . . . . .	73

ВСТУП

Сьогодні Україна здійснює важливі й кардинальні реформи у багатьох ключових сферах. Успіх реформ буде залежати від того, чи стане громадянське суспільство активним учасником цих змін, оскільки саме воно найбільшою мірою зацікавлене в їх конкретних результатах. Особливої актуальності в цьому аспекті набувають питання формування громадянина, його громадянської культури, освіченості в правовому, громадському і політичному полі. Зокрема, значимою ця проблема є для жінок малих міст і сіл. Жінки часто потерпають від домашнього насилля та не здатні протистояти йому, вони не мають можливості для отримання професійних навичок, які змогли б поліпшити їх матеріальне становище і підвищити якість життя.

Необхідною умовою подолання життєвих труднощів і здійснення планів сьогодні є самоорганізація, створення впливових жіночих організацій, їх лобіююча роль у взаєминах із владою. Однак, сьогодні відчувається брак громадянської свідомості жінок для побудови демократичного простору держави. Дана ситуація спостерігається в результаті багатьох факторів, серед яких найбільш значущими є недостатня обізнаність та поінформованість щодо основ демократичного громадянства, важливості та дієвості інститутів прав людини, верховенства права та ролі жінок у цих процесах.

Отримати важливі знання стосовно відповідального громадянства та демократичних принципів співіснування можливе не тільки за умови викладання у навчальних закладах суспільствознавства, а й за допомогою місцевих установ культури.

Задля підвищення рівня участі жінок у громадській діяльності на місцевому рівні, Інститут соціокультурного менеджменту розпочав реалізацію проекту «Залучення через освіту» (15.11.17 – 15.08.18) в рамках «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. В рамках проекту було проведено дослідження, а саме дві фокус-групи у містах Мала Виска та Олександрія Кіровоградської області щодо визначення специфічних проблем жінок. Зібрану інформацію фокус- груп було обговорено та проаналізовано на круглому столі

«Громадянська освіта жінок локальних громад» за участі фахівців, які займаються формальною та неформальною освітою [33]. На заході учасники обговорювали особливості реалізації громадянської освіти в Україні, ключові аспекти у підготовці фахівців в контексті впровадження громадянської освіти, актуальні компетенції сфери громадянської освіти, а також сформулювали рекомендації працівникам закладів культури з громадянської освіти жінок.

Збір інформації цільових груп та думка експертів були враховані при розробці даної Програми громадянської освіти жінок місцевих громад. Цільовою аудиторія, що передбачена програмою – жінки територіальних громад. Платформа для проведення заходів: заклади культури або освіти.

Програма орієнтована на потреби жінок малих міст і сіл, розроблена для працівниць будинків культури, бібліотек, представниць громадських організацій, які займаються розвитком активності сільських громад та громад малих містечок. Мета програми: сприяти формуванню громадянської компетентності жінок, їх демократичної культури для підвищення рівня участі у створенні і функціонуванні громадянського суспільства. Програму можна використовувати як інструмент розвитку лідерських навичок жінок невеликих громад, пропагування гендерної рівності, залучення жінок до процесів прийняття рішень та управління громадою.

Повна програма розрахована на 8 сесій по 90 хвилин кожна. Програма має модульний характер і може змінюватися, зокрема, при впровадженні може бути розділена на частини та адаптована до потреб та можливостей учасників навчання.

Програма складається з наступних модулів:

Модуль І. Сучасна концепція гендерної рівності: сесія № 1

«Неформальна громадянська освіта: усвідомлення, потреби, можливості»; сесія № 2 «Юридичні аспекти гендерної рівності».

Модуль ІІ. Права людини, жінок у суспільній, трудовій, сімейній сферах: сесія № 3 «Жінка в Україні: права, потреби, можливості, виклики».

Модуль ІІІ. Управлінське лідерство жінок: сесія № 4

«Управлінське лідерство жінок та типологія лідерства в епоху змін»; сесія № 5 «Управлінське лідерство жінок у сфері підприємництва»; сесія № 6 «Об’єднання жінок-підприємців та їх взаємодії з державними структурами».

Модуль ІV. Просування жінок у сферу прийняття рішень: сесія № 7 «Реалії, можливості та потреби гендерного балансу в суспільно-політичній сфері життєдіяльності територіальних громад»; сесія № 8 «Інструменти розвитку локальної громади».

Етапи розробки видання:

Етапи	Дата реалізації	Хто реалізував
І етап Розробка концепції тренінгу	Березень 2017 року	Абрамов Л.К. та
			Азарова Т.В.
ІІ етап Виявлення потреб цільової аудиторії (проведення фокус груп)	Січень 2018 року	Абрамов Л.К.
ІІІ етап Обговорення серед фахівців особливостей впровадження громадянської освіти (проведення круглого столу)	Лютий 2018 року	Абрамов Л.К.
ІV етап Розробка технічного завдання та конкурсний відбір тренерів для проведення тренінгу	Лютий 2018 року	Абрамов Л.К.
V етап Розробка тренінгової програми	Березень 2018 року	Жовтило Л.Б., Кочанова О.О.
VІ етап Апробація тренінгової програми	Квітень 2018 року	Абрамов Л.К., Жовтило Л.Б., Кочанова О.О.
VII етап Удосконалення тренінгової програми на основі здобутого досвіду	Травень 2018 року	Абрамов Л.К., Жовтило Л.Б., Кочанова О.О.
VIII етап Остаточне технічне редагування та підготовка до видання	Червень 2018 року	Шевченко А.В.
IХ етап Остаточне наукове редагування	Червень 2018 року	Гур’янова О.В.

МОДУЛЬ І. СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ҐЕНДЕРНОЇ

РІВНОСТІ

Мета: сформувати юридичні компетенції жінок з питань впровадження ґендерної рівності в громадах України.

Орієнтований час проведення: 2 сесії по 90 хв.

Сесія № 1. Неформальна громадянська освіта: усвідомлення, потреби, можливості

Час проведення: 90 хвилин.

Мета: познайомитися учасницям з організаторами тренінгу, тренерами та один із одним; ознайомитись з умовами та програмою тренінгу; засвоїти поняття «неформальна освіта» та її види; визначитись із термінологією тренінгу; встановити світові проблеми ґендерної рівності.

Роздаткові матеріали: додатки № 1, № 2; виготовлений із клейкої стрічки на стіні каркас дерева; плакати для визначення очікувань учасниць; маркери різного кольору, папір А4 (білий, різнокольоровий), великі аркуші паперу (для фліпчарту), різнокольорові стікери, різножанрові журнали з картинками, ножиці 4 шт., клей 4 шт., клейка стрічка, кольоровий папір, ноутбук, проектор, екран, колонки.

Хід проведення

Організація приміщення: розміщення стільців півколом, тренера по бокам, фліпчарт по центру, екран, проектор, колонки розміщені за можливостями приміщення.

1. Відкриття семінару (15 хв.).

Привітання учасниць.

привітання учасниць та гостей;
нагадування теми тренінгу;
нагадування організації донора, організації адміністратора;
представлення тренерської команди (ім’я, прізвище, місто, організація).

2. Знайомство (25 хв.).

Тренер використовує методику знайомства «Щити» – візуалізація картинками, аркуш А4 учасниці розділяють на чотири частини, в кожному квадраті за допомогою картинок позначають: Хто Я? Моє досягнення! Моя мрія! В чому я унікальна? Кожна учасниця по черзі презентувала себе та свій «Щит».

3. Очікування учасниць від тренінгу (5 хв.) [4].

Очікування визначаються за допомогою методики

«Семінарська кухня». Тренер кріпить на стіну завчасно підготовлені чотири плакати:

Холодильник символізує питання «Що я хочу з’їсти на тренінгу?» – Чого я хочу навчитися?
Плита – «На чому я боюся обпектися?» – Чого не повинно статися?
Пакет із продуктами: «Що я привезла з собою?» – Чим можу поділитися з групою?
Рецепт від тренерів: «Який рецепт я хочу записати?» – В якій темі мені необхідний покроковий аналіз (рецепт)?

Учасницям роздаються різнокольорові стікери, на кожному з яких вони прописують свої очікування від тренінгу. Потім по черзі кожна учасниця приклеює стікери на відповідні плакати й коментує те, що написала.

4. Обговорення програми тренінгу, організаційні питання

(до 15 хв.).

Представлення програми тренінгу (10 хв.):

Тренер готує завчасно плакат у вигляді пелюсток ромашки, на якому прописується тематика тренінгових сесій: 1 пелюстка – знайомство; 2 пелюстка – сучасна концепція гендерної рівності (економічні, соціальні, культурні, громадянські та політичні права жінок та чоловіків); 3 пелюстка – права людини у суспільній, трудовій та сімейній сферах (права жінок у суспільному і політичному житті); 4 пелюстка – управлінське лідерство жінок у сфері підприємництва; 5 пелюстка – об’єднання та особливості стилів управління жінок-підприємців (презентація образу ділової жінки); 6 пелюстка – просування жінок у сферу прийняття рішень (проблеми представництва жінок в суспільних та політичних сферах діяльності); 7 пелюстка – децентралізація як можливість для гендерної емансипації.

Обговорення розкладу занять (3 хв.).

Разом із учасницями тренер формулює правила, яких будуть дотримуватись і учасниці, і тренери (плакат затверджених правил тренінгу). Варіанти правил: правило вільної ноги, правило піднятої руки, відключений телефон, повага до оточуючих, вільне спілкування, вживаємо словосполучення «на мою думку», контактуємо, в разі запізнення виконуємо завдання групи.

Обговорення організаційних питань (2 хв.).

Повідомлення щодо наявності питної води, приміщення туалетної кімнати, приміщення для проведення кави-паузи. У разі потреби повідомити про ночівлю, харчування, час від’їзду.

5. Неформальна громадянська освіта – Що це? (40 хв.).

Методика «Мозковий штурм».

За допомогою методики «Мозковий штурм», тренер запитує учасниць: Що таке неформальна освіта? Чи потрібна вона? Яка різниця між формальною і неформальною освітою? Чи брали ви участь у тренінгах, семінарах?

Потім учасниці отримують три різнокольорові пелюстки округленої форми на яких маркером одним словом мають написати три асоціації, які в них викликає термін «неформальна освіта». Потім всі учасниці стають в коло і на підлозі розміщують виписані ідеї. Якщо ідеї учасниць співпадають, вони кладуться на одна на одну. Потім тренер, систематизуючи асоціації учасниць, заповнює ними каркас дерева, тобто із пелюсток створює «Дерево очікувань» від неформальної освіти. По завершенню здійснюється аналіз створеного дерева «Неформальної освіти» [1; 4].

Презентація «Неформальна громадянська освіта: усвідомлення, потреби, можливості» [1; 4].

Далі тренер представляє презентацію про неформальну освіту та її основні питання. Саме поняття «неформальна освіта» з’явилось не так давно – у 1968 році. Сьогодні в Україні про неформальну освіту заговорили голосно та навіть у Верховній Раді є законопроект про дане положення, характеристики, умови організації неформальної освіти [4, с. 7].

Неформальна освіта – будь-яка організована поза формальною освітою усвідомлена, структурована, з освітньою метою, певними часовими рамками та інфраструктурною підтримкою освітня діяльність, яка доповнює формальну освіту, забезпечуючи освоєння тих умінь і навичок, які необхідні для соціально та економічно активного громадянина країни [34, с. 23].

Отримані знання, як правило, не сертифікуються, хоча це є можливим. Основні обов’язки члена суспільства: цінувати різноманітність та відігравати активну роль у демократичному суспільстві.

Неформальна освіта доповнює формальну, а не конкурує [35]. Громадянська освіта – освіта, навчання та активні дії, спрямовані на надання тому, хто навчається, знань, умінь та розумінь, а також формування моделей поведінки та ціннісного ставлення у плані здійснення та захисту демократичних прав та обов’язків як члена суспільства; цілий спектр форматів роботи, які націлені на надання знань, тренування навичок та формування ціннісних установок, необхідних для демократичної ненасильницької громадянської участі; набір підходів для створення простору, в якому мають формуватися активні громадяни [4, с. 9].

Цінності громадянської освіти [4, с. 10]:

активна позиція як громадянина (через перебирання відповідальності за оточення в рамках реалізації міні-проектів у своїй громаді);
різноманітність і відкритість (через прозорість цілей, відкритість власних поглядів і стосунків, культуру сприймання відмінних поглядів інших людей та усвідомлення «іншості» як потенціалу);
критичне мислення (через аналіз та рефлексію отримуваних знань, аргументація власних поглядів, саморефлексію);
повага до кожної людини і готовність піти назустріч (через культуру діалогу, компроміс та цінності групової роботи);
рівність (через вирівняні шанси всіх учасників та горизонтальні ієрархії);
толерантність (через повагу до відмінних поглядів і позицій);
прозорість (через прозорість застосовуваних методів та відбір учасників);
солідарність (через відчуття належності до спільноти і спільної відповідальності, а також через допомогу іншим);
свобода (через свободу діяти, самостійно вирішувати і співпрацювати).

Останні десятиліття привнесли у наш словниковий запас декілька нових співзвучних понять зі сфери освіти – неформальна освіта, інформальна освіта, освіта протягом життя, освіта дорослих, експериментальна освіта» всі ці поняття належать до дотичних сфер «нових» форматів освіти, тому не дивно, що їх часто плутають або не до кінця розуміють їх відмінності.

«Нові» формати освіти [4, с. 11]:

Освіта протягом усього життя (lifelong learning): отримання необхідних знань та життєвих навичок протягом усього життя (наприклад: освітні програми для пенсіонерів, жінок «35+» тощо.
Неформальна освіта (non-formal education): освоєння умінь і навичок, необхідних для соціально та економічно активного громадянина країни, поза формальною освітою.
Освіта дорослих (adult education): цілеспрямований процес навчання дорослих та його особливості: сукупність форматів формальної та неформальної освіти.
Інформальна освіта (informal education): (неусвідомлене) отримання знань та формування цінностей через часто неконтрольований потік інформації через ЗМІ, Інтернет тощо.

Методологія та засади неформальної освіти [34, с. 25-26]:

учасники самостійно визначають свої потреби й активно шукають рішення;
навчання є практичним, гнучким і має в основі реальні потреби;
неформальна освіта концентрується на поліпшенні життя окремих осіб чи цілих суспільств;
учасників заохочують до самостійного визначення навчальних потреб і оцінювання здобутих компетенцій і знань.

Принципи та методи неформальної освіти [4, с. 12-13]:

«Навчатися в дії» – отримувати знання та навички під час практичної діяльності.
«Навчатися взаємодіяти» – використовувати потенціал групи, залучаючи досвід та компетенції кожного, працювати у команді.
«Навчатися навчатися» – взяти відповідальність на себе за свій власний навчальний процес та його результати.

Тренер роздає учасницям роздатковий матеріал – додаток

№ 1:

Принципи неформальної освіти

Принцип №1. «Вчитися в дії» – цей принцип означає отримання різних вмінь під час практичної діяльності.

Як цей принцип реалізується на практиці в неформальній освіті? В першу чергу, через велику кількість практичних вправ та обов’язкове опрацювання теоретичного матеріалу на практичному ґрунті (наприклад, через роботу в малих групах чи в рольових іграх) [4, с. 12-13].

Принцип №2. «Вчитися взаємодіяти» – цей принцип передбачає навчання роботі в команді та спонукання до співпраці з оточенням.

У сфері неформальної освіти важливо пам’ятати, що люди найбільш ефективно навчаються у групах та один від одного. На будь- якому тренінгу широко використовується робота в малих групах, що дає великий простір для горизонтального навчання всередині групи. Індивідуальне навчання є, на переконання багатьох психологів, неприродною формою навчання, яка часто є менш дієвою та результативною за групові формати [4, с. 12-13].

Принцип №3. «Вчитися вчитися» – цей принцип передбачає отримання навичок пошуку та обробки інформації, а також вмінь аналізувати власний досвід та отримувати з нього живі знання.

Надто часто дорослі люди не вміють самостійно навчатися та не цінують величезний потенціал нових знань та вмінь, який ховається в них самих або людях поряд. У неформальній освіті учасники отримують як мотивацію, так і інструменти для самостійного навчання протягом усього тренінгу. Одним із центральних методів неформальної освіти є дослідження в широкому сенсі цього слова, адже в рамках тренінгу учасники ведуть багатопланове дослідження навколишнього світу на декількох рівнях [4, с. 12-13].

Примітка: В ході обговорення учасниці усвідомлюють яким чином буде проходити навчання, що буде відбуватися під час навчання, яка мета заходів щодо організаційних та освітніх процесів тренінгу.

6. Визначення базових концепцій та термінів тренінгу (10 хв.).

Термінологія тренінгу. Тренер формулює та розповідає про терміни та поняття, які будуть фігурувати протягом тренінгу, щоб усі учасниці розуміли один одного.

Тренер завчасно на аркушах А4 має написати терміни, які будуть використовуватись під час тренінгу (один аркуш – один термін), розмістити на стіні перед учасницями. Приклади термінів: домашнє насильство, психологічне насильство, економічне насильство, запобігання домашньому насильству, соціальна справедливість, стать, ґендер, ґендерні стосунки, ґендерні ролі, ґендерні стереотипи, ґендерна рівність, правове суспільство, ідеал ґендерної рівності, рівність прав, рівність можливостей (гарантій), ґендерна дискримінація, ґендерне планування, дискримінація за ознакою статі, рівні права жінок і чоловіків, сексуальні домагання [2; 21; 22; 30].

Тренер роздає роздатковий матеріал – додаток № 2

«Термінологія тренінгу»:

Стать – означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному – в репродуктивній системі, наприклад, здатність жінок до дітонародження, у чоловіків – утворення сперми), на основі яких люди визначаються, як чоловіки або жінки. Статеві ролі мають універсальний характер. Стать належить людині від народження [2, с. 16; 30].

Ґендер – система цінностей, норм і характеристик чоловічої і жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі життєдіяльності, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним та культурним контекстами буття і фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі [2, с. 16].

Термін «соціальна справедливість» – означає забезпечення гарантованих прав і можливостей для усіх членів суспільства користуватися в рівній мірі благами, ресурсами, які надаються суспільством та навколишнім середовищем. Справедливість передбачає рівність як юридичну умову для життя людини у правовому суспільстві [22].

Ідеал ґендерної рівності – означає, що жінки та чоловіки мають однаковий суспільний статус, однакові умови для реалізації всіх прав людини, однакові можливості робити внесок у національний політичний, економічний, соціальний розвиток та користуватися його результатами [2, с. 56].

Рівність прав – це наділення однаковими правами де-юре осіб жіночої та чоловічої статей в усіх сферах життя та забезпечення де- юре рівних умов їх здійснення [2, с. 56].

Рівність можливостей (гарантій) – це система засобів та рівних умов де-факто щодо рівного розподілу і використання політичних, економічних, соціальних та культурних цінностей, які виключали б дискримінацію та обмеження будь-якої статі, що негативно впливають на її життєдіяльність і самовираження [2, с. 60-61].

Ґендерна дискримінація – це порушення прав людини за ознакою статі, ставлення чи сприйняття людини на основі категорії статі, а не за її індивідуальними якостями [2, с. 22; 30].

Ґендерне планування – означає процес планування програм та проектів розвитку, які є ґендерно чутливими і які враховують вплив різних ґендерних ролей та ґендерних потреб жінок і чоловіків на цільову громаду чи сектор. Передбачає відбір відповідних підходів з метою вирішення не лише практичних потреб жінок та чоловіків, але й визначення відправних точок для подолання проблеми нерівних відносин (тобто стратегічні потреби) та підвищення ґендерної чутливості політичного діалогу [30].

Ґендерні стереотипи – являють собою, як правило, спрощену та стандартизовану концепцію або образ типових соціальних ролей чоловіків та жінок, як вдома, так і в суспільстві. Ґендерні стереотипи

це переконання про характеристики, якості та сфери діяльності, які

«вважають» прийнятними для чоловіків та жінок, набір норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Це один із видів соціальних стереотипів і зазвичай є стандартизованим, стійкий, емоційно-насиченим, ціннісно-визначеним образом [2, с. 70-71; 30].

Ґендерні ролі – зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їх статтю; сукупність загальноприйнятих норм і правил поведінки людей в конкретній ситуації. На ґендерні ролі впливають вік, клас, раса, етнічна та релігійна належність, географічне, економічне та політичне середовище. Зміни ґендерних ролей часто виникають у відповідь на зміну економічних, природних чи політичних обставин, включаючи розвиток. І жінки і чоловіки можуть грати багато ролей у суспільстві [30].

Дискримінація за ознакою статі – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків [21].

Рівні права жінок і чоловіків – відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі; рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків [21].

Сексуальні домагання – дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування [21].

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь [22].

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи [22].

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру [22].

Робота за методикою «Галерея Плакатів».

Учасниці об’єднуються у групи по чотири-п’ять осіб (максимум сім). Групою створюють колажі, використовуючи старі журнали, кольоровий папір, олівці та інше.

Завдання: кожна група обирає один-два терміни із вищерозглянутих і за допомогою підручних матеріалів зображує їх методом візуалізації у формі колажу. За результатами групової роботи, учасниці представляють свої колажі.

По завершенню вправи, тренер проводить обговорення результатів групової роботи (який термін, терміни зобразили? Як ви розумієте даний термін – терміни? Яку проблему висвітлили? В чому важливість для Вас даної проблеми? Де ми у нашому житті зустрічаємось із даною проблемою? За яких умов?

У кінці всі плакати вивішують на видне місце, щоб учасниці могли подивитися на них і поспілкуватися між собою.

Рефлексія: відмітити три положення (1 хв.): Учасниці зазначають у своїх записниках:

Одне нове досягнення (що дізнався(лась) нового)?
Одна нова ідея.
Порада для себе.

Сесія № 2. Юридичні аспекти ґендерної рівності

Мета: допомогти учасницям тренінгу дізнатись про світові практики ґендерної рівності, сформувати знання та навички юридичного оформлення ґендерних взаємовідносин. Напрацювати практики застосування отриманих навичок.

Дає можливість:

ознайомитись із світовими практиками ґ
ґендерної рівності;
ознайомитись із законодавчою базою, що регламентує ґендерні відносини;
напрацювати практики застосування отриманих знань.

Час проведення: 90 хв.

Матеріали: роздруківка назв законодавчих актів; маркери різного кольору, папір А4, великі аркуші паперу (для фліпчарту), клейка стрічка, ноутбук, проектор, екран, колонки.

Хід проведення

Розміщення стільців півколом, тренери по бокам, фліпчарт в центрі, екран, проектор, колонки розміщені за можливостями приміщення.

1. Енерджайзер.

Учасниці та тренер стають у коло. Тренер пояснює правила групової роботи: тренер, називаючи ім’я, кидає м’ячик учасниці, потім учасниця, називаючи ім’я кидає м’ячик іншій учасниці, яка ще не брала участі в перекиданні м’ячика. М’ячик має потрапити в руки кожній учасниці та повернутись до тренера. Після того, як учасниці впевнено кидають м’ячик, тренер докидає в коло ще один м’ячик (технологія перекидання не змінюється), потім тренер докидає третій м’ячик. У той час коли учасниці кидають по колу три м’ячики, тренер ускладнює завдання і передає по колу ще якийсь предмет (як приклад, стакан з водою, тощо).

Рефлексія після проведення енерджайзеру: Чи складно було перекидати м’ячики? Що було найскладніше? Що допомагало сконцентруватись, та успішно виконувати завдання?

Висновок від тренера: на перший погляд складні завдання, громада, вивчивши технологію, може успішно виконувати та впроваджувати.

2. Законодавча база та світові практики ґендерної рівності.

Ділова тематична гра «Сусіди» (15 хв.).

Тренер розповідає історію: «Саша переїхав/-ла жити в інше місто, де у спадок йому/їй залишилася двокімнатна квартира. Для того щоб заощадити, він/вона вирішив/-ла здати другу кімнату. Оскільки майже нікого у місті не знав/-ла, то подав/-ла оголошення в газету, де зокрема попросив/-ла потенційних сусідів розказати трохи про себе. На оголошення відгукнулося 12 людей:

Молодий програміст, що виховувався у дитячому будинку.
Двоє хлопців, які вказали про себе, що давно живуть разом.
ВІЛ-інфікована молода журналістка.
Дівчина-волонтерка, яка працює в будинку для людей похилого віку.
Молодий художник, мусульманин.
Темношкірий студент із Нігерії.
Студентка другого курсу з багатодітної сім’ї.
Чоловік, що працює менеджером із Закарпаття.
Жінка похилого віку, родом із Молдови.
Хлопець з інвалідністю та його тітка, яка піклується про нього.
Дівчина-спортсменка, що грає в волейбол.
Жінка-фотографиня, яка перебуває у творчому пошуку.

Перелік та історії тих, хто відгукнувся на оголошення можна варіювати, залежно від особливостей аудиторії.

Далі учасницям пропонується завдання: «Уявіть себе Сашею.

Кого б ви обрали для сусідства?».

Спочатку кожен/-а індивідуально обирає чотирьох кандидатів.
Потім учасниці об’єднуються у міні-групи, де мають узгодити чотири спільні кандидатури.
Після цього всі повертаються у коло, кожна з груп оголошує свій вибір та пояснює його. Також обговорюється чи всі вибори у групі співпали, як група шукала спільний варіант та чим керувалася при виборі.

Після цього тренер/-ка може назвати додаткові факти:

Саша програміст/-ка і збирає власний старт-ап.
Саші терміново необхідно підтягнути свій рівень англійської.
Саша – гомосексуал/-ка.
Саша – мусульманин/-ка.
Дівчина-волонтерка насправді аферистка.
У журналістки є контакти, які дуже необхідні Саші для роботи.
Жінка з Молдови кандидатка наук, приїхала читати курс лекцій в університеті.
Хлопець-інвалід – талановитий програміст.
Дівчина-волейболістка – відкрита гомофобка.

Учасниці обговорюють чи змінився б їх вибір, враховуючи ці факти. А також чи змогли б всі ці люди стати добрими сусідами та за яких умов.

У завершальному обговоренні підбиваються підсумки: чому ми можемо навчитися із цієї вправи, як стереотипи впливають на наше ставлення до інших та нашу поведінку.

Міні-лекція «Ґендерне законодавство» (до 20 хв.).

«Ґендерна рівність – це чутливий індикатор, який демонструє, наскільки розвинутою і демократичною є держава», – зазначив видатний американський політолог Рональд Інглхарт. Питанню тісного взаємозв’язку політичного представництва жінок і рівня демократичності суспільства вчений присвятив окрему працю –

«Ґендерна рівність і демократія» [32].

Висновки його дослідження свідчать: країни з високими показниками представництва жінок у політичних інституціях мають не лише вищий рівень забезпечення громадянських прав і свобод. Такі держави – більш економічно розвинуті, оскільки створюють умови для політичного й економічного різноманіття, толерантності, інклюзивності та міжособистісної довіри. Колегіальний стиль управління витісняє ієрархічний і бюрократичний тип лідерства і вважається більш ефективним для підтримки стабільності суспільних інститутів [32].

Тренер наводить декілька цікавих прикладів, зокрема:

Декілька років тому американські вчені провели експеримент. До групи людей принесли немовля у синьому комбінезоні, і попросили охарактеризувати дитину. Малюка називали сильним, мужнім, спокійним, з дорослим поглядом. А коли ту ж дитину принесли в рожевому комбінезончику, то звучали вже фрази мила, гарненька, солоденька і ніжна. Уявіть здивування групи, коли вони дізналися, що це було одне і теж немовля [26].
Швейцарські вчені провели експеримент. В одному з великих супермаркетів вони встановили дзеркало, в яке було вмонтовано приховану відеокамеру. Камера зафіксувала, що протягом дня уважно роздивилися себе у дзеркалі 428 жінок і…735 чоловіків [17]!
У нашій країні середній річний прибуток чоловіків на третину вищий за прибуток жінок, тобто чоловіки працюють на більш високооплачуваних робочих місцях. Як правило, коли в родині народжується дитина, у декретну відпустку іде мати. А відповідно до законодавства України чоловіки також мають право на декретну відпустку. Факти свідчать, що сьогодні в Україні цим правом скористалися вже 3 % чоловічого населення країни [17].
У сучасному світі стрімко зростає кількість жінок, які сідають за кермо автомобіля. Якщо 35 років тому в Україні лише 6 % жінок мали права водія, то на сьогодні ця цифра збільшилася майже в п’ять разів. І взагалі, є жінки, які набагато вправніше, ніж чоловіки, керують автомобілем [17].

Ґендер визначає соціальну поведінку жінок і чоловіків у суспільстві. Визначає соціальну стать людини, а не біологічну.
Стать – анатомо-біологічні особливості. В свою чергу ґендер – соціальні відносини між чоловіком і жінкою.

Дослідження Світового економічного форуму – «Індекс гендерного розриву – 2017». Результати дослідження: 144 країни учасники дослідження; чотири сфери дослідження: економічна участь та кар’єрні можливості; рівень освіти; здоров’я та тривалість життя; політичні права та можливості; шкала виміру від 0 до 1, де 0 відсутність ґендерної рівності (високий розрив), 1 високий рівень ґендерної рівності (низький розрив) [36]:

вперше з 2006 року в світі зафіксовано погіршення ситуації з ґендерною рівністю;
найбільший розрив у сфері економіки (для його вирівняння потрібно 217 років).

Ґендерний паритет може додати приріст ВВП $ 250 млрд. – Великобританія; $ 1 750млн. – США; $ 550 млрд. – Японія;

$ 320 млр. – Франція; $ 310 млрд. – Німеччина [29].

Кращі показники :Ісландія – 88 % (перше місце рейтингу). Перша десятка: Норвегія, Фінляндія, Руанда, Швеція, Нікарагуа, Словенія, Ірландія, Нова Зеландія та Філіппіни. Останні сходинки: Сирія, Пакистан та Ємен. Україна – 61 місце [36].

Показники заробітної плати та зайнятості [27]:

середня заробітна плата жінок в жодній галузі не перевищує середньої заробітної плати чоловіків;
загалом по Україні платня жінок на 25 % нижча за платню чоловіків;
рівень зайнятості жінок в середньому на 10 % нижчий за рівень зайнятості чоловіків (53 % та, відповідно, – 63 %);
жінки зазнають стримування у професійній кар’єрі;
жінок найчастіше не допускають до керівних посад.

Насилля щодо жінок [27]:

20 % жінок України регулярно потерпають від фізичного насильства у сім’ї;
при працевлаштуванні жінка стикається з вимогою роботодавця відмовитися від материнства;
жінки часто зазнають сексуальних домагань керівників.

Вправа «Відкритий мікрофон»:

Що ви дізналися про ґендерну рівність?
Чи потрібна в суспільстві ґендерна освіта?
Чи можете ви навести приклади дискримінації жінок із власного досвіду?
Які б ви запропонували заходи для поширення знань про ґендер?
- Енерджайзер «Герої японських казок».

Учасниці об’єднуються у дві групи, стають у шеренгу команда навпроти команди. Тренер пояснює правила енерджайзера. Задає питання учасницям: хто є героями японських казок? (самурай, принцеса, дракон). Які дії здійснює самурай? (учасниці імітують тримання в двох руках меча самурая, катану, і з викриком всією командою «ХА!», роблять крок уперед імітуючи удар мечем. Як робить принцеса? (учасниці дрібними кроками імітують рухи принцеси). Як робить дракон? (учасниці піднімають руки над головою імітують гарчання дракона). За умовами гри, команди імітуючи дії того чи іншого героя японських казок, набирають бали. Умови перемоги: якщо одна команда імітує дракона, а інша принцесу, перемагає команда, яка імітувала дракона. Якщо команда імітує самурая, а команда на проти дракона, перемагає команда, що імітувала самурая. Якщо команда імітує самурая, а команда навпроти принцесу. Перемагає команда, яка імітувала принцесу (можна використовувати 3-4 раунди).

Рефлексія після гри: Як гралось? Що заважало виграти? Що допомогло виграти?

Підсумок: уміння домовитись у команді та обрання спільної тактики, гарантує успіх команди.

3. Ґендерні виклики та шляхи їх подолання на локальному рівні (40 хв.)

Формування юридичного «Дерева рівності».

Тренер презентує назви законів, що роздруковані на аркушах А4, вивішує на стіні. Здійснюється обговорення декількох на вибір тренера:

Далі тренер звертає увагу учасниць на законодавчу базу, що визначає ґендерні права, а саме:

«Загальна декларацію прав людини» (Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 рік);
«Конвенція про політичні права жінок» (Генеральна Асамблея ООН20 грудня 1952 рік);
«Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок» (Генеральна Асамблея ООН18 грудня 1979 рік);
«Декларація Тисячоліття ООН» (Генеральна Асамблея ООН, Саміт Тисячоліття 08 вересня 2000 рік);
«Конвенція Міжнародної організації праці» (№ 15626 червня 1981 рік);
Пекінська декларація «Жінки у 2000 році: рівність між чоловіками і жінками, розвиток і мир у ХХІ ст.» (Генеральна Асамблея ООН, червень 2000 рік);
«Амстердамський протокол» (Європейська рада червень 1997 рік);
«Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська Конвенція з прав людини)» (Рада Європи4 листопада 1950 рік);
«Конституція України» ст. 24 (28 червня 1996 рік), Закон України «Про запобігання та протидії дискримінації в Україні» (06 вересня 2012 року);
Закон України «Про забезпечення рівних прав жінок та чоловіків» (08 вересня 2005 року);
Розпорядження КМУ (від 5 квітня 2017 року № 229-р) «Про схвалення Концепції Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків на період до 2021 року»;
Указ Президента України (від 25 серпня 2015 року

№ 501/2015) «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини»;

Розпорядження КМУ (від 26 лютого 2016 року № 113-р)

«Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» на період до 2020 року;

Конвенція ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок» (Ратифіковано 1991 року);
Конвенція ООН «Проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання» (1991 рік);
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (07 грудня 2017 року);
Постанова Кабінету Міністрів України № 273 «Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року» (11 квітня 2018 рік);
«Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» (Стамбульська Конвенція, 11 травня 2011 рік) [2, с. 29-30; 31].
Формування дорожньої карти тренінгу.

Учасницям роздаються стікери, на яких вони відмічають заходи, в яких візьмуть участь чи організують самі, рекомендації для себе на майбутнє. Стікери вивішуються на окремому аркуші фліпчарту, та розміщуються на стіні.

Тренер аналізує потреби учасниць.

Рефлексія: відмітити три положення (1 хв.):

Одне нове досягнення (що дізнався(лась) нового)?
Одна нова ідея.
Порада для себе.

4. Висновки (10 хв.).

Як можна використати отриманні знання: практикум, семінар для жінок села…: Учасниці отримують завдання об’єднатися в 4 групи, з наявних ресурсів своєї групи, отриманих знань та навичок протягом тренінгу створити карту ресурсів та можливостей своєї групи (власної громади) (Табл.1).

Таблиця 1.

«Зони комфорту»

Мені комфортно («холодна», «гаряча» ванна)	Оновлення впровадження змін
Мені набридло, я заперечую комфорт	Сумніви пошук виходу з ситуації

МОДУЛЬ II. ПРАВА ЛЮДИНИ, ЖІНОК У СУСПІЛЬНІЙ, ТРУДОВІЙ, СІМЕЙНІЙ СФЕРАХ

Мета: напрацювати практичні навички формування ґендерної рівності у сферах суспільних, трудових та сімейних відносин.

Програма модулю:

провести рефлексію попередньо отриманих знань, умінь та навиків;
дослідити ґендерні особливості українського суспільства;
дослідити та знайти шляхи вирішенні ґендерних викликів на локальному рівні;
формувати «дорожню карту дій» учасниць за межами тренінгу.

Сесія № 3. Жінка в Україні: права, потреби, можливості, виклики

Мета: систематизувати попередньо отримані знання; ознайомитись з правами, потребами та викликами жінки в українському суспільстві; на основі аналізу ґендерних особливостей громад на локальному рівні, напрацювати шляхи та розробити заходи підвищення рівня.

Час проведення: 90 хв.

Матеріали: плакати із силуетами людини; маркери різного кольору, папір А4, великі аркуші паперу (для фліпчарту), різнокольорові стікери, ножиці 4 шт., клей 4 шт., клейка стрічка, кольоровий папір; ноутбук, проектор, екран, колонки, підключення до мережі Інтернет.

Хід проведення

(розміщення за столами у форматі «кафе»)

1. Енерджайзер «Кольорова імпровізація».

Учасниці стають в коло, тренер переходячи від учасниці до учасниці за годинниковою стрілкою (можливі варіанти спонтанно, якщо у когось виникла ідея), щоб виконати завдання: «зіграти» будь- який обраний тренером колір (наприклад, помаранчевий) будь-яким способом, будь-яким жанром, не повторюючи ідеї товаришів по групі.

Рефлексія: Як себе почували під час виконання завдання? Що було складно? Що було просто? Що допомагало виконати завдання?

Висновок від тренера: при роботі в громаді шукати креативні шляхи вирішення проблем «не стандарт».

2. Рефлексія попередніх двох сесій (10 хв.):

Про що говорили?
Що робили?
Що нового дізнались?
Як плануєте використати отримані знання?

3. Жінка в Україні: права, потреби, можливості, виклики (70 хв.).

Інфографічна подорож, середньостатистичної жінки Галі (30 хв.).

Перед розглядом інфорграфіки тренер оголошує вступну інформацію про ставлення до жінок в Україні (інтерактивна демонстрація). Коментування, організація попереднього голосування учасницями [3].

Представлення тренером інфографіки «Жінки в Україні: звідки береться ґендерна нерівність». Інфографіка представляє умовне життя жінки, яку звати Галина – середньостатистична жінка, що живе в Україні. У розповіді описується звичайний день із життя цієї жінки, що ґрунтується на статистиці і дослідженнях, проведених на території України і світу за останні роки. Портрет Галини – усереднене значення, мета розповіді – зібрати воєдино дані про становище жінок в Україні, виклики, ризики і очікування, з якими кожна з нас протягом життя стикається в більшій чи меншій мірі (http://update.com.ua/istorii_tag924/zhenshchina-v-ukraine/) [3]. Дана інфографіка постійно оновлюється й відображає актуальний стан щодо ґендерної нерівності стосовно жінок.

Рефлексія після розгляду інфографіки: Враження? Відчуття?

Спонукання до дії? Якої?

Визначення проблем громади та пошук можливостей їх вирішення (40 хв.).

Вправа «Операція «Громада». Учасниці об’єднуються у 4 групи. Перед початком необхідно створити антураж операційної: на столі лежить хворий (намальований на декількох аркушах ватману силует людини), поруч інструменти (маркери, скотч, ножиці, мотузка, скріпки і т.д.). Перед тим, як зайти в операційну, учасниці уявляють себе лікарями, що мають зцілити пацієнта «громаду, у якій проживають», від хвороб. Сама «операція» триває близько 20 хвилин. По завершенню, кожна група представляє як «лікувала» свого пацієнта. Потім відбувається обговорення наступних питань:

Як ви себе почували під час проведення операції?
Що конкретно ви намагалися вилікувати та як вам це вдалося?
Як співвідноситься діагностована вами недуга із тією суспільною проблемою, яку ви хочете вирішити?

У результаті, учасниці отримують можливі способи вирішення суспільних проблем, що їх хвилюють, та певні ідеї для своїх майбутніх проектів.

Учасниці продовжують генерувати ідеї, формувати дорожню карту тренінгу: (напрацювання заходів, рекомендацій для себе на майбутнє, вивчаємо потреби учасниць).

4. Рефлексія: відмітити три положення (1 хв.):

Одне нове досягнення (що дізнався(лась) нового)?
Одна нова ідея.
Порада для себе.

МОДУЛЬ III. УПРАВЛІНСЬКЕ ЛІДЕРСТВО ЖІНОК

Мета: сприяти формуванню лідерських якостей та навичок лідерського управління.

Програма модулю:

провести рефлексію попередньо отриманих знань, умінь та навиків;
визначити аспекти лідерського управління;
сформувати знання та навички щодо управління у сфері підприємництва.

Час проведення: 3 сесії по 90 хв.

Сесія №4. Управлінське лідерство жінок та типологія лідерства в епоху змін

Мета: ознайомити учасниць тренінгу з теоріями ґендерного лідерства та типологією лідерства, сформувати знання та навички щодо управління, комунікацій та самоідентифікації в лідерстві. Напрацювати практики застосування отриманих навичок.

Дає можливість:

ознайомитись зі світовими практиками ґендерного лідерства;
ознайомитись із типологією лідерства і її особливостями;
напрацювати практики застосування отриманих знань.

Час проведення: 90 хв.

Матеріали: маркери різного кольору, папір А4, великі аркуші паперу (для фліпчарту), різнокольорові стікери, клейка стрічка, кольоровий папір; ноутбук, проектор, екран, колонки.

Хід проведення

Енерджайзер «Фруктовий салат» (10 хв.).

Учасниці розташовуються по колу зі своїми стільцями, тренер запитує 3-х учасниць про улюблені фрукти, то є назви для перерахування по колу (наприклад, Яблуко, Ківі та Банан). Тренер оголошує 3 команди: Яблуко або Ківі або Банан або Фруктовий салат. Учасниці змінюють стілець, на той на якому раніше не сиділи (рухаються тільки ті хто належить до названого фрукта або всі, коли оголошено Салат. На своє попереднє місце сідати не можна. Тренер сам зупиняє гру.

Рефлексія: що важливо? що вразило? що треба було враховувати? як змінився стан? що відчуваю?

Історія та світові практики ґендерного лідерства (35 хв.). Тренер пропонує учасницям поринути у світову історію лідерства відомих жінок, які вплинули на багато суспільних процесів, задля демонструє презентацію «Чотири величні жінки, які змогли змінити світ». У презентації викладений короткий життєвий опис Маргарет Тетчер, Гольди Мейєр, Індіри Ганді та Глорії

Стайнем.

Гольда Мейєр – ізраїльська політична і державна діячка. Вона була 5 прем’єр-міністром Ізраїлю. Все життя Голда Мейєр присвятила викоріненню того, що завдавало їй біль у дитинстві. Зокрема, розправи над євреями. Голда Мейер сама була іммігранткою і стала єдиною жінкою, яка підписала Декларацію незалежності Ізраїлю, була першим послом в Росії, першим міністром праці і соціального страхування, першою жінкою- міністром закордонних справ, і, нарешті, першою і єдиною жінкою прем’єр-міністром. У кінцевому підсумку все було зведено до того, що вона стала першою жінкою-вождем. Саме Мейер стала зразком для майбутніх жінок-лідерів, таких як Маргарет Тетчер та Індіра Ганді [8].

Індіра Ганді – перша жінка, яка очолювала протягом декількох років уряд Індії. Вона увійшла в історію цієї держави. При ній Індія стала одним з лідерів Руху неприєднання до військових блоків. Ганді боролася з бідністю, вона провела націоналізацію банків. У роки її правління в країні швидкими темпами розвивалася промисловість, в тому числі важка: була запущена перша АЕС (у штаті Махараштра). У сільському господарстві сталася зелена революція. Завдяки цьому держава вперше за довгі роки стала незалежною від імпорту продовольства. До сих пір Індіру Ганді згадують на батьківщині. Її ім’я з повагою вимовляють в усьому світі [5].

Глорія Стайнем – громадська і політична діячка, лідерка феміністських рухів, засновниця безлічі організацій і проектів в США. Ця жінка внесла великий внесок в удосконалення законів про рівність прав («Цивільні права для чорних в Америці», «Підтримка бідних», «Права жінок». Вона також виступала за «Вільне планування сім’ї жінкою; Заохочення і збалансування кар’єри і сім’ї та приділення більшої уваги і поваги традиційно жіночим заняттям; Демократичність сім’ї з поділом сімейних обов’язків між чоловіком і дружиною; Поділ культури і політики з метою гарантії серйозного ставлення чоловіків до життєвих проблем жінок». У 1972 році

«McCall’s» назвав її «Жінкою року», а вже пізніше, в 1983 році, журнал «Harper’s Bazaar» – найбільш впливовою жінкою Америки [18].

Маргарет Тетчер – вона була 71-м прем’єр-міністром Великобританії. Треба відзначити, що Тетчер стала першою і поки єдиною жінкою, яка займала цей пост. Крім того, вона – перша жінка, що стала прем’єр-міністром європейської держави. Маргарет Тетчер отримала прізвисько «залізна леді» за різку критику радянського керівництва. Під час свого правління вона втілила в життя ряд консервативних заходів. Її дії стали частиною політики так званого «тетчеризму» [19].

2. Ділова тематична гра «Бос – Зам – Колектив» (25 хв.).

Учасниці перераховується по 1, 2, 3, 4, 5, кожна п’ятірка – це

колектив: 1 – Бос, 2 – Заступник боса, 3, 4, 5 – виконавці. Тренер – Міністерство – дає завдання Босу, який має передати це завдання Заступнику (Зам) – намалювати певне зображення, виконавці по вказівці Боса мають зобразить це завдання, через Зама. Говорити не можна, тільки листування через Зама. Повертатись не можна, тільки передавати.

Обговорення ролей:

Як хто себе почував в ролі? Щоб змінила, що було складно? Що важливо?

3. Типологія лідерства (40 хв.):

Енерджайзер «І тому я Лідерка!».

Кожна учасниця отримує аркуш паперу, на якому має записати три компліменти собі, потім передати своїй сусідці з ліва, яка у свою чергу має записати три компліменти власниці аркуша. Так аркуші рухалися по колу до того часу, поки кожна учасниця не отримала свій аркуш з компліментами назад. Спочатку учасниці самостійно ознайомлюється із написаними в їх адресу компліментами. Потім кожна учасниця виходить на середину залу і зачитує з аркуша всі отримані компліменти іншим, завершуючи свій виступ фразою «І тому Я лідерка».

Мозковий штурм «Формальне та неформальне лідерство в колективах».

Учасниці об’єднуються в команди, обговорюють та зображають якості формального і неформального лідера. Потім презентують напрацювання через 7 хвилин, що на думку команди є ознаками формального та неформального лідерства.

Історія «Ведмідь та клітка».

В одному маленькому зоопарку ведмедя довго тримали у тісній клітці так, що він міг зробити тільки чотири кроки в один бік, повернутися і зробити чотири кроки назад.

Так і ходив він цілими днями по клітці туди й назад. Відвідувачі шкодували ведмедя і говорили: «Як, напевно, він був би щасливий, якби йому вдалося опинитися на волі».

Час минав, зоопарк стали ремонтувати, і всім тваринам зробили великі просторі вольєри. У них було багато зелені, а в загоні у ведмедя – навіть басейн.

Працівники зоопарку передчували, як зрадіє величезний звір, коли його переведуть з тісної клітки у просторий вольєр.

І ось довгоочікуваний день настав. Ведмедя перегнали у крихітну клітку для перевезення і повезли на нове місце.

Навіть перебуваючи у транспортній клітці, ведмідь примудрявся робити свої обов’язкові чотири кроки назад-вперед.

Нарешті його випустили у новий просторий вольєр. Ведмідь озирнувся, обережно зробив крок, другий, третій, четвертий …

А потім повернувся і знову зробив чотири кроки назад. Він так і не зміг зрозуміти, що тепер грати клітки, що обмежували його свободу, існують тільки в його уяві. Але ці прути в пам’яті звіра виявилися міцнішими справжніх. Так ведмідь до цих пір і ходить у величезному вольєрі: чотири кроки туди й чотири кроки назад.

Обговорення на тему: як часто в житті, враховуючи звички, ми не виходимо за межі «2 кроки вправо та 2 кроки вліво».

Пошук моделей лідерства для роботи у громадах (напрацювання пропозицій). Вибір стилю лідерства в епоху змін (практика в групах).
Рефлексія: відмітити три положення (1 хв.):

Одне нове досягнення (що дізналась нового)?
Одна нова ідея.
Порада для себе.

4. Підсумки (10 хв.).

Методика «Зворотній зв’язок»: дати можливість кожній учасниці по черзі (визначає тренер) озвучити свою думку, кожне питання окремо. Стікери з відповідями, на яких записані конкретні заходи або види діяльності розмістити на «Дошці ідей» (Як використати отриманні знання: заходи, ідеї, …).

Сесія №5. Управлінське лідерство жінок у сфері підприємництва

Мета: ознайомити учасниць тренінгу з ґендерними моделями поведінки у сфері підприємництва, інтеграцією жінок у сферу бізнесу та особливостями стилів управління жінок-підприємців. Сформувати знання та навички щодо управління в бізнес-командах, впевненості в собі, стресостійкості та позитивного ставлення до змін. Напрацювати практики застосування отриманих навичок.

Дає можливість:

ознайомитись із ґендерними моделями поведінки у сфері підприємництва;
ознайомитись із особливостями стилів управління жінок- підприємців;
створити засоби залучення та інтеграції жінок у бізнес;
напрацювати практики застосування отриманих знань.

Час проведення: 90 хв.

Хід проведення

Ґендерні моделі поведінки у сфері підприємництва (45 хв.).
- Ділова тематична гра «Право вибору» (20 хв.).

Учасницям надається набір роздрукованих ілюстрацій з різними життєвими ситуаціями (позитивними або негативними, родинними, робочими, суспільними, безпечними та небезпечними для життя). Відповідно, учасниці об’єднуються у 5 груп, де кожна обирає 2 ілюстрації і знаходить спільне рішення, враховуючи думку кожної учасниці. Після групового обговорення, групи учасниць представляють свої напрацювання.

Перегляд відео про жінок керівників. Обговорення (до 25 хв.).

Перше відео – фрагмент із кінофільму «Диявол носить Прада» (реж. Девід Франкель, 2006 р. https://youtu.be/gRH0b6MfLrU) [10], постановка задач, а саме яким чином жінка-керівник ставить завдання своїй підлеглій і як та їх виконує.

Головним є у сфері лідерства – комплексний підхід до вирішення питань, одночасне прийняття декількох рішень, вміння долучити тих, кого треба, треба стати людиною-відповіддю. А також ще один фрагмент із кінофільму «Диявол носить Прада» (реж. Девід Франкель, 2006 р. https://www.youtube.com/watch?v=-4dM81ZDmkk)

про те, яким чином все починається і які можуть бути результати – уривок проходження співбесіди головної героїні фільму.

Учасницям пропонують переглянути ще один мотивуючий фрагмент із кінофільму «Еван Всемогутній» (реж. Том Шадяч, 2007 р. https://youtu.be/3dPUR0aW4qI) [11].

2. Особливості жіночого лідерства (35 хв.).

Базові аспекти лідерства.

Тренер також знайомить учасниць із формулою успіху: «Успіх

= 10 % + 40 % + 50 %, де 10 %» – це знання і навички, 40% – спосіб мислення, 50% – оточення.

Лідер – це людина впливу, це людина активність. Справжній лідер віддає владу і створює лідерів. Сучасний лідер є той, який служить команді, нам потрібні лідери для лідерів. Лідер, який служить – коли кожен у команді може бути лідером. Варто протиставляти домінантність і лідерство. Лідер – знає, де смачне або як треба себе вести щоб смачне було прямо тут.

Компоненти лідера:

Ранговий потенціал (біологічний рівень людини на виконання певного завдання);
Примативність (вроджені дари, таланти, можливості);
Вітальність (життєвий тонус, рівень енергії, заряду, потенціалу).

Маніфест лідера:

«Хочу туди» важливіше страху невідомого;
«Хочу туди» важливіше бути у групі;
«Хочу туди» і в мене є сили.

Ступені визначення лідерства:

Статус;
Відносини;
Продуктивність;
Розвиток послідовників;
Особистість-лідер.

Сучасні приклади жінок в бізнесі. Мотивація.

Тренер знайомить учасниць із ТОП 10 Навичок для бізнесу 2020 (ДАВОС 2016) [28]:

Комплексне рішення проблем;
Критичне мислення;
Креативність;
Управління людьми;
Координація дій з іншими;
Емоціональний інтелект;
Формування власних суджень і прийняття на їх основі рішень;
Сервіс-орієнтація;
Взаємодія на основі перемовин;
Когнітивна гнучкість.

Тренер наводить декілька прикладів жінок, що досягли успіху в бізнесі й здійснюють позитивний вплив на суспільні процеси у громаді. Наприклад, кейс-стаді від Олени Кочанової та її проект

«#365 днів Олени Кочанової». Також учасниці мають можливість поділитися своїми досягненнями або розповісти відомі їм приклади успішних жінок.

Гра «Компліменти».

Кожна учасниця по черзі має підійти до кожної з учасниць, подивитись у очі, обійняти і сказати комплімент, почувши про себе, посміхнутись і подякувати.

Вибір стилю лідерства в епоху змін (Практика в групах).

Рефлексія: відмітити три положення (1 хв.):
Одне нове досягнення (що дізналась нового)?
Одна нова ідея.
Порада для себе.

3. Підсумки (10 хв.).

Методика «Зворотній зв’язок». Дати можливість кожній учасниці по черзі (визначає тренер) озвучити свою думку, кожне питання окремо. Стікери з відповідями, на яких записані конкретні заходи або види діяльності розмістити на «Дошці ідей» (Як використати отриманні знання: заходи, відео-перегляди, ділові сніданки, вечірки…).

Сесія №6. Об’єднання жінок-підприємців та їх взаємодії з державними структурами

Мета: ознайомити учасниць тренінгу з об’єднаннями жінок- підприємців та їх взаємодію з державними структурами. Презентувати образи ділових жінок, сформувати знання та навички щодо створення власного внутрішнього та зовнішнього образу бізнес-леді, налагодження комунікації з державними структурами та діалогу заради об’єднання жінок-підприємців. Напрацювати практики застосування отриманих навичок.

Дає можливість:

ознайомитись із моделями взаємодії жінок-підприємець із державними структурами;
ознайомитись із образами ділових жінок та створення власного бренду (Я-брендінг);
напрацювати практики застосування отриманих знань.

Тривалість: 90 хв.

Хід проведення

Об’єднання жінок-підприємців та їх взаємодії з державними структурами (35 хв).
- Фасилітаційна сесія «Бізнес-Влада» (15 хв.)

Моделі взаємодії з державними структурами, виклики, ризики, досягнення. Лекція (до 10 хв.).

Тренер приводить практичні кейси щодо іміджу жінки, особливостей її поведінки та взаємодії у громаді.

Тренер зауважує, що зустрічають нас за одягом. Одяг одразу показує потенціал жінки, наприклад, до Англійської королеви ходять на прийоми за протоколом, незалежно від того ким ти є. Якщо ви хочете залучати якомога більше людей – у вас повинна бути завжди підготовлена промова для різних людей, імідж відповідно для різних людей, мають бути різні підходи, настрій, зовнішній вигляд. Єдине, що завжди повинно залишатися при вас – самоповага та впевненість. Щодо цього учасницям демонструють фрагмент із фільму «Службовий роман» (реж. Ельдар Рязанов, 1977 р. https://www.youtube.com/watch?v=eOh-PMpvTZ8) [14], де секретарка вчила директорку особливостям правильної ходи, стилю одягу та догляду за собою.

Енерджайзер (15 хв.).

Тренер пропонує учасницям цікаву інтерактивну вправу

«Візитка громади». Дана вправа є доречною, якщо учасниці є представницями різних громад області або, наприклад, якщо учасниці з різних куточків України. Задля цього учасниці розташовуються по залу так, щоб візуально утворити карту України, при цьому кожна учасниця має стати там, де умовно географічно розташована її громада. Потім тренер починає подорожувати країною, заїжджаючи до кожної учасниці в громаду. В свою чергу, учасниці повинні представити себе, сказати звідки вони і розповісти коротко чим їх громада унікальна, чим вони пишаються.

2. Презентація образу ділової жінки (40 хв.).

Презентація-відео «Відомі – Впливові – Жінки».
Мотиваційне відео із кінофільму «Бунтарка» (реж. Джессіка Бендінгер, 2006 р. https://youtu.be/v6NXIC3DcqQ) [12].
Тренер показує учасницям відео з промовою Меріл Стріп на церемонії вручення «Золотого глобусу». Промова стосувалася рівності прав людей у мистецтві незалежно від їх національності, місця народження, віросповідання (https://youtu.be/OT1Zdo79RpQ) [16].
- Виступ Опри Вінфрі на «Золотому глобусі – 2018». У своєму емоційному виступі Вінфрі згадала про чорношкіру жінку Ресі Тейлор, яка померла за 10 днів до заходу. У 1944 році вона була викрадена і зґвалтована білими чоловіками. Злочинці погрожували вбити її, якщо вона розповість про те, що трапилося поліції. Незважаючи на те, що вона розповіла про злочин, насильники не були притягнуті до відповідальності, тому що в епоху Джима Кроу, за словами Вінфрі, не було справедливості. Телеведуча з гордістю заявила, що такі часи, безперечно, позаду. Вона додала, що сексуальне насильство і нерівноправність статей – це проблема не тільки індустрії розваг і шоу-бізнесу, а й взагалі всіх сфер діяльності, всіх професій і соціальних верств суспільства. Телеведуча розповіла, що спілкувалася з дуже багатьма жінками, які пережили насильство і сексуальні домагання, і зазначила, що всі вони вірять в світле майбутнє (https://youtu.be/KO3Js5MXmnk) [9].

Промова Гілларі Клінтон після поразки на виборах президента США «Це боляче, і боліти буде ще довго». Вона виступила перед своїми прихильниками, вибачилася за поразку і закликала американців не впадати у відчай і працювати разом (https://youtu.be/fsTlmNgpM1o) [13].

Після перегляду відео, проводиться обговорення сприйнятої інформації.

Методика Дефіле-Промова «Я-бренд».

Методика майстер-клас з дефіле. Учасниці об’єднуються в дві колони, утворюючи прохід для демонстрації (уявний показ моделей). Тренер(ка) демонструє, як пройти вперед до кінця, розворот, жест (кожна вигадує свій) і гучно оголошує: «Я (ім’я), представляю громаду…! (посмішка) і повертається до колони учасниць під ОПЛЕСКИ. (Музика урочиста). Так одна за одною дефілюють кожна учасниця, яку гучно і урочисто оголошує тренер(ка)!

На біс повторення виходу парами (Музика жартівлива, весела).

Після презентації здійснюється обговорення.

Рефлексія: відмітити три положення (1 хв.):
Одне нове досягнення (що дізналась нового)?
Одна нова ідея.
Порада для себе.

3. Підсумки (10 хв.).

Рекомендації для тренера: використовуєте методику зворотній зв’язок.

Дати можливість кожній учасниці по черзі (визначає тренер) озвучити свою думку, кожне питання окремо. Стікери з відповідями, на яких записані конкретні заходи або види діяльності розмістити на

«Дошці ідей».

(Як використати отриманні знання: семінари, презентації, ділові сніданки, форуми, благодійні покази, дефіле та ін.).

МОДУЛЬ ІV: ПРОСУВАННЯ ЖІНОК В СФЕРУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Мета: сформувати комунікативно-організаційні компетенції жінок із питань їх участі у вищих і місцевих законодавчих та виконавчих органах державної влади. Формування представництва жінок на керівних посадах у сфері громадянського суспільства: в органах самоврядування на місцях, низовому рівні економіки (приватні підприємства, домогосподарства), громадських рухах, недержавних організаціях, засобах масової інформації.

Програма модулю.

рівноправна участь жінок і чоловіків у виробленні рішень для зміцнення демократії та її належного функціонування;
участь жінок у формуванні політики держави, політичних партій у сфері прийняття рішень;
проблеми представництва жінок у вищих і місцевих законодавчих та виконавчих органах державної влади;
представництво жінок на керівних посадах у сфері громадянського суспільства: в органах самоврядування на місцях, низовому рівні економіки (приватні підприємства, домогосподарства), громадських рухах, недержавних організаціях, засобах масової інформації.

Час проведення: 2 сесії по 90 хв.

Сесія № 7. Реалії, можливості та потреби ґендерного балансу в суспільно-політичній сфері життєдіяльності

територіальних громад

Мета: ознайомлення з кращими практиками просування жінок у сферу прийняття рішень (проблеми представництва жінок в суспільних та політичних сферах діяльності); розгляд результатів децентралізації як можливість для ґендерної емансипації.

Час проведення: 90 хв.

Хід проведення

(розміщення формат «кафе», тренери по бокам, фліпчарт

по центру)

1. Енерджайзер «Анна – Артистична» (10 хв.).

Учасниці стають в коло, тренер озвучує завдання: учасниці за часовою стрілкою називають своє ім’я додаючи до нього епітет – прикметник, який починається з імені учасниці (наприклад: Анна – артистична, Ірина – інтелігентна, Тетяна – творча…).

Рефлексія після гри:

Як ви себе сприймали під час гри?
Від чого залежить наша самооцінка?
Чи легко робити компліменти собі та іншим?

2. Рефлексія попередніх чотирьох сесій (10 хв.).

Про що говорили?
Що робили?
Що нового дізнались?
Як плануєте використати отримані знання?

3. Практики просування жінок у сферу прийняття рішень (70 хв.).

Інструменти громадської участі (30 хв.).

Тренер надає інформацію щодо залучення громадськості до прийняття рішень місцевою владою. Зокрема, форми організації лідерів, а саме інститути громадянського суспільства:

Громадські об’єднання (громадські організації; благодійні фонди; громадські спілки; асоціації);
Органи самоорганізації населення (ОСН);
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Інструменти громадської участі:

Місцевий референдум – це спосіб прийняття громадянами нормативно-правових актів та інших суспільно важливих рішень місцевого значення шляхом голосування.

Виключно на місцевий референдум виносяться такі питання:

Реорганізація або ліквідація діючих комунальних навчальних закладів (дитячі садочки, школи), заклади охорони здоров’я.
Реорганізація або ліквідація діючих комунальних закладів в яких утримуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки.

Не можна виносити на місцевий референдум:

Встановлення місцевих податків і зборів;
Формування місцевих бюджетів;
Встановлення тарифів на житлово-комунальні платежі;
Питання, що відносяться до компетенцій органів державної влади.

Законодавство: Закон України «Про всеукраїнський і місцевий референдум» 1991 році і є застарілим.

Громадська експертиза діяльності органів місцевої влади – оцінка діяльності органів місцевої влади, а також ефективності прийняття та виконання ними рішень з метою підготовки пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем.

Громадську експертизу можуть проводити:

Громадські об’єднання;
Благодійні організації;
Органи самоорганізації населення (ОСН);
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Законодавство: Постанова КМУ від 5 листопада 2008 року

№ 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» [24].

Консультації з громадськістю – це організоване органами місцевої влади обговорення з громадою питань формування та реалізації місцевої політики з метою залучення громадян до участі в управлінні, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності відповідних органів. Консультації проводяться з питань, що стосуються суспільно- економічного розвитку громади, реалізації та захисту прав і свобод людини, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Форми консультацій з громадськістю:

Публічне громадське обговорення (діалог влади і громади

конференції, Інтернет-конференції, форуми, радіо-теледебати, круглі столи);
- Вивчення громадської думки (через опитування та соціологічні дослідження).

Законодавство: Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року

№ 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (для ОМС носить рекомендаційний характер) [25]. Міські ради приймають і затверджують Положення

«Про консультації з громадськістю».

Громадські слухання – зустрічі громадян із головою, депутатами та працівниками міської ради, під час яких можуть порушувати важливі для свого населеного пункту питання, а також давати пропозиції щодо їх вирішення.

Ініціатори громадських слухань:

Громадяни, які зібрали встановлену кількість підписів членів територіальної громади для внесення письмового звернення;
Не менше ніж три громадські об’єднання, благодійні організації, органи самоорганізації населення, ОСББ;
Не менше 5-ти юридичних осіб приватного права чи фізичних осіб-підприємців;
Голова міської ради 1/5 загального складу місцевої ради, виконавчі органи ради.
На громадські слухання можуть виноситися будь-які питання, які належать до компетенції місцевої ради.

Законодавство: Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.13) [20]. Порядок проведення громадських слухань визначається Статутом територіальної громади та Положенні про громадські слухання.

Громадська рада – постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган, утворений для забезпечення участі громадян в управлінні місцевими справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади, врахування позицій громадськості при формуванні та реалізації місцевої політики.

Порушення процедур формування громадських рад:

необґрунтоване недопущення ініціативними групами делегатів інститутів громадянського суспільства до участі в установчих зборах;
перенесення ініціативними групами часу проведення установчих зборів без повідомлення про це всіх учасників зборів;
фальсифікація результатів волевиявлення представників інститутів громадянського суспільства під час установчих зборів;
відмова керівництва органів виконавчої влади затверджувати склад належним чином сформованих громадських рад.

Законодавство: Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року

№ 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» [25].

Загальні збори громадян за місцем проживання – це зібрання усіх чи частини мешканців села (сіл), селища, міста для розв’язання питань місцевого значення; вони є формою безпосередньої участі громадян у розв’язанні питань місцевого значення.

Ініціатори проведення загальних зборів:

Міський голова або виконавчий орган відповідної ради, депутатська фракція, депутатська комісія, депутатська група;
Органи самоорганізації населення, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;
Не менш як третина (уточнити) від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні;
Громадське об’єднання, благодійна організація.

Законодавство: Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 8) [20], Постановою Верховної Ради

«Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» [23], Статути територіальної громади.

Місцева ініціатива. Громадяни місцевої громади мають право, у порядку місцевої ініціативи, ініціювати розгляд у місцевій раді будь-якого питання, що відноситься до компетенції місцевої ради.

Місцева ініціатива може подаватись у двох формах:

Перелік питань які вносяться на розгляд місцевої ради;
Проект рішення ради. Ініціатори місцевої ініціативи:
Громадяни які зібрали встановлену кількість підписів членів територіальної громади;
Не менше ніж три громадські об’єднання, благодійні організації, органи самоорганізації населення, ОСББ.

Законодавство: Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 9) [20]. Порядок реалізації права визначається Статутом територіальної громади та Положенням про місцеву ініціативу.

Практики застосування інструментів громадської участі: Завдання проводиться за методикою роботи з кейсами. Учасницям пропонується переглянути рекламний ролик з питань впровадження гендерного підходу в організацію публічного простору муніципалітету «Що таке Ґендерно орієнтоване бюджетування» на практиці». Завдання: змоделювати організацію публічного простору муніципалітету під потреби жіночої частини громади.

Проаналізувати наявний публічний простір містечка N з точки зору зручності для чоловіків та жінок.
Провести громадські слухання, загальні збори та винести на розгляд місцевої ради містечка N результати рішень.

Учасниці об’єднуються у 2 команди, кожна команда отримує зразок методики проведення громадських слухань та загальних зборів. Учасниці моделюють впровадження вказаних інструментів громадської участі.

Презентація напрацьованих моделей громадської участі (20 хв.).
Рефлексія після практичної роботи з кейсами: Враження? Відчуття? Спонукання до дії? Якої?

3. Рефлексія: відмітити три положення (1 хв.):

Одне нове досягнення (що дізналась нового)?
Одна нова ідея.
Порада для себе.

Сесія № 8. Інструменти розвитку локальної громади

Мета: ознайомитись з практиками використання інструментів розвитку локальної громади; поділитись кращими практиками роботи в громаді; ознайомитись з кращими практиками розвитку громад України; розробити плани розвитку власних громад.

Час проведення: 90 хв.

Хід проведення

(учасниці сидять півколом, тренери по бокам, фліпчарт по центру)

1. Енерджайзер «Всюди – ходи».

Група ходить по кімнаті досить швидким темпом. Уважно сконцентровані, аби чути голос тренера, який час від часу дає завдання учасницям, які змінюють темп та систему рухів, що носять учасниць у найнеочікуваніші місця. Кожна учасниця, почувши нову інформацію, в короткий термін аналізує її і змінює свої дії в залежності від умов завдання. Пристосування до нових обставин проходить швидко і в індивідуальному порядку. Без розмов і обговорень.

Завдання для учасниць:

– Йдемо через ліс! Птахи щебечуть, метелики пурхають, висока трава на галявині ніжно лоскоче голі ноги. Ой…Кропива боляче шмагає по голих ногах … Комарі загризли !!! А все тому, що потрапили в болото. Багнисто! Страшно! Противно !!! Сутінки згущуються …

Засніжене поле, що пронизує зимовий вітер … І кулі свистять над головою. Ще і ще! Де б сховатися ?! В окоп! Ні, це не окоп, це озеро з приємною, освіжаючою і дуже чистою водою … Але дуже холодною, градусів 8-10 від сили.
Вибираємося на берег і потрапляємо в оточення павуків … Павутина липне до лиця, чіпляється в волоссі … Нею заповнено весь простір … Ні, здалося! Йдемо через цитрусовий сад. На деревах зріють фрукти, зірвемо один, понюхаємо … Вдихнемо диво аромат пружної шкіри, візьмемо в рот освіжаючу часточку! Вилиці звело від кислоти – ну і лимон !!! Вперед через наповнений бульбашками лимонаду іскристий і грайливий сад!

Берег моря, захід, йдемо по кромці води …

1. Формування реєстру ресурсів громади (40 хв).

Внутрішні ресурси громади:

Довіра до місцевої влади

Рівень довіри до місцевої влади – це непоганий ресурс для розвитку нових об’єднаних територіальних громад

Люди:

– молодь шкільного віку;

– літні люди;

– творчі особистості , відомі митці;

-церковні парафії різних конфесій

Мешканці мають право реалізувати і використовувати свої здібності для створення і перетворення громади

Фізична інфраструктура або місцевість	Школа, лікарня, церква, бібліотека, клуб
Публічні служби громади	Громадський транспорт, заклад дошкільної освіти, культурні заклади
Самоврядування, лідерство, команди	Побудова коаліцій, розвиток партнерських відносин
Приватний бізнес	Забезпечує робочі місця і підтримує місцеву економіку
Знання, компетенції, досвід, традиції окремих членів громади
Взаємодія у спільноті на основі взаємної довіри
Ініціативність у громаді	Групи за інтересами, громадські організації
Солідарність і співвідповідальність
Місцевий бюджет	Медична освітня субвенції
Доходи комунальних підприємств
Лікарняна каса
Добровільні внески (пожертви)
Землі, ліси, водойми
Природні копалини місцевого значення
Пам’ятки природи
Міфи і легенди	Місцеві «фішки»: історії успіху, легенди, символи, ремесла
Плани розвитку – як ресурс громади
Просторове планування (генеральні плани)	Ключ до сталого розвитку громади
Стратегічний план розвитку громади
Операційні плани розвитку громади

Ресурси обмежені, за них постійно треба боротися. «Життя – як їзда на велосипеді. Щоб зберегти рівновагу, ти повинен рухатися», – Альберт Ейнштейн [7].

Зовнішні ресурси громади:

Інформація – передусім	Все важливішими ресурсами стають технології і знання
Приватні інвестиції	Для залучення приватного (не обов’язково іноземного) інвестора пересічна сільська громада повинна зробити для початку ключове – забезпечити цікаву для зовнішнього користувача наявність (у т.ч. англійською мовою) інформації про громаду у мережі Інтернет та соціальних мережах [6].
Бюджетні інвестиції	Витрачання на розвиток, а не латання дір
Міжнародна допомога	Дармові гранти, супер дешеві кредити
Земляки – емігранти

«Я бачу, яку високу ціну платить тутешня молодь за помилки своїх батьків. Платить убогістю і хворобами, безперспективністю і зневірою у власні сили», – Мішель Терещенко.

Внутрішні ресурси громади, як основа її розвитку.

Рекомендації для тренера: групи, які були створені на перших сесіях тренінгу презентують карту ресурсів своєї групи (своєї громади).

2. Інструменти розвитку локальної громади (30 хв).

Практики «хенд-мейд» (15 хв.).
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (15 хв.).
Форум-театр (15 хв.).
Фасилітація – як інструмент планування розвитку громади (15 хв.).
Інтернет-можливості громади (10 хв.).

3. Рефлексія: відмітити три положення (1 хв.):

Одне нове досягнення (що дізналась нового)?
Одна нова ідея.
Порада для себе.

Тренер презентує для учасниць попередньо проаналізовані результати рефлексії кожної тренінгової сесії. Дані результати подаються учасницям, як ресурси для розвитку локальних громад.

Підсумки тренінгу: тренер розміщує на підлозі хронологічну шкалу (сьогодення, один місяць по тому, рік по тому), учасниці на кольорових стікерах прописують бачення власного сьогодення, бачення перспектив. Підводяться підсумки тренінгу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

Вчимося навчати. Збірник матеріалів методичної майстерності. / За ред. Я. Довгана. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, – 120 с.
Ґендерна абетка для українських медіа: посібник / Софія Котова-Олійник, Богдана Стельмах, Оксана Ярош. – Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен», 2013. – 50 с.
Женщина в Украине. Откуда берется гендерное неравенство. [Инфографика]. Режим доступу: https://update.com.ua/istorii_ tag924/zhenshchina-v-ukraine/
Ідеї. Натхнення. Рішення: посібник для тренерів неформальної освіти. / Н. Трамбовецька [та ін.]; упоряд. Н. Трамбовецька. – К.: Інша освіта, – 70 с.
Педоренко О. В. Індіра Ганді як особистість та політичний діяч. / О. В. Педоренко, С. С. Богатчук // Перспективные вопросы мировой науки. Политология. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://clc.am/frJAjg
Сайт net. [Електронний ресурс]: Внутрішні та зовнішні ресурси для розвитку громади або Чому брак грошей не є первинною проблемою громади? Навчальний модуль. / Анатолій Ткачук, Маркіян Дацишин. – К.: ІКЦ «Легальний статус», 2016. – Режим доступу: http://docplayer.net/66011931-Vnutrishni-ta-zovnishni- resursi-dlya-rozvitku-gromadi-abo-chomu-brak-groshey-ne-ie-pervinnoyu- problemoyu-gromadi.html
Сайт ua. [Електронний ресурс]: 8 цитат Альберта Ейнштейна. – Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/edu-and- science/_8-citat-alberta-ejnshtejna/758930
Сайт Psiukrearth [Електронний ресурс]: Голда Меїр: незламна воля. – Режим доступу: http://psiukrearth.ru/rizne/14967-golda- meir-nezlamna-volja.html
Сайт Youtube. [Електронний ресурс]: Выступление Опры Уинфры на «Золотом глобусе – 2018». – Режим доступу: https://youtu.be/KO3Js5MXmnk
Сайт Youtube. [Електронний ресурс]: Дьявол носит Prada, постановка задач. – Режим доступу: https://youtu.be/gRH0b6MfLrU
Сайт [Електронний ресурс]: Розмова з Богом – уривок з фільму «Еван Всемогутній». – Режим доступу: https://youtu.be/3dPUR0aW4qI
Сайт [Електронний ресурс]: Мотивационный отрывок из фильма «Бунтарка». – Режим доступу: https://youtu.be/v6NXIC3DcqQ
Сайт [Електронний ресурс]: Речь Хиллари Клинтон после поражения. – Режим доступу: https://youtu.be/fsTlmNgpM1o
Сайт [Електронний ресурс]: Служебный роман. Уроки стиля. – Режим доступу: https://youtu.be/eOh-PMpvTZ8
Сайт [Електронний ресурс]: Собеседование (Дьявол носит Prada). – Режим доступу: https://youtu.be/-4dM81ZDmkk
Сайт [Електронний ресурс]: Яркая речь Мерил Стрип на «Золотом глобусе». – Режим доступу: https://youtu.be/OT1Zdo79RpQ
Сайт Важливо. [Електронний ресурс]: Кожна людина мати всі права незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови. – Режим доступу: http://www.vaglivo.org/kojna-lyudina-povinna-mati-vsi-prava- nezalejno-vid-rasi-koleor.html
Сайт Вікіпедія. [Електронний ресурс]: Глорія Стайнем. – Режим доступу: http://clc.am/4IQuwA
Сайт Вікіпедія. [Електронний ресурс]: Маргарет Тетчер. – Режим доступу: http://clc.am/ga36eg
Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» 1997, № 24, ст. 170. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97%D0%B2%D1%80

Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Закон України 2866-ІV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866- 15
Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Закон України 2229-VIII від 12.2017 «Про запобігання та протидію домашньому насильству». – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19
Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Постанова ВР «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3748-12
Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Постанова КМУ від 5 листопада 2008 року №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-%D0%BF

Сайт Законодавство України. [Електронний ресурс]: Постанова КМУ від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF
Сайт Правозахисний фонд Розвиток. [Електронний ресурс]: Усвідомлення ґендера. / Ірина Миронюк, Наталя Козир. – Режим доступу: http://rozvitok.org/usvidomlennya-gendera-genderniy-pone/
Сайт Ресурсний центр ГУРТ. [Електронний ресурс]: Інструкція для чиновників. / Оксана Кісь. – Режим доступу: https://gurt.org.ua/news/recent/1564/
Сайт Твоє місто. [Електронний ресурс]: 10 професійних навичок, якими має оволодіти людина до 2020 року. – Режим доступу: http://clc.am/1LjBqw
Сайт Українська правда. [Електронний ресурс]: Якість чи кількість: що насправді ґендерна рівність дає суспільству. / Анастасія Дєєва. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/columns/2017/05/11/224134/
Сайт Фундація «Гармонізоване суспільство». [Електронний ресурс]: Поняття статі та ґендеру. – Режим доступу: https://fundacia.org.ua/index.php/ponyattya-stati-ta-genderu
Сайт Фундація «Гармонізоване суспільство». [Електронний ресурс]: Законодавча база з проблем ґендеру. – Режим доступу: https://fundacia.org.ua/index.php/zakonodavcha-baza-z-pytan-gendernoi- rivnosti
Сайт Хвиля. [Електронний ресурс]: Про ґендерну політику України: складний шлях від декларації до позитивних дій. / Юлія Біденко, Валентина Кисельова. – Режим доступу: http://hvylya.net/analytics/society/genderna-politika-v-ukrayini-skladniy- shlyah-vid-deklaratsiy-do-pozitivnih-diy.html
Сайт Центри місцевої активності України. [Електронний ресурс]: Матеріали круглого столу «Громадянська освіта в Україні» (07 лютого 2018 року, м. Кропивницький). –Режим доступу: http://www.lacenter.org.ua/2010-08-10-09-54-42/72-2017-12-11-10-05- 20/1973——–07–2018—.html
Manual for facilitators in non-formal education. / Edited and co- written by Sabine Klocker, 2009 – Retrieved from: https://rm.coe.int/16807023d1
Site Council of Europe Formal, non-formal and informal – Retrieved from: https://www.coe.int/en/web/lang- migrants/formal-non-formal-and-informal-learning
Site World Economic Forum. The Global Gender Gap Index 2017 – Retrieved from: http://reports.weforum.org/global-gender-gap- report-2017/dataexplorer/#economy=UKR

ПРО ІНСТИТУТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ (ІСКМ)

Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) – є неполітичною, некомерційною, нерелігійною, недержавною громадською організацією, яка виникла в 2000 році, а в 2001 році була офіційно зареєстрована. ІСКМ реалізовує соціокультурні проекти, навчає громадських активістів, проводить дослідження, розробляє і видає навчально-методичні посібники, інформаційні бюлетені та інші посібники, що висвітлюють особливості реалізації громадської діяльності, активізації громад, трансформації закладів культури в центри місцевої активності.

Свою місію ІСКМ вбачає у сприянні демократичній трансформації українського суспільства шляхом підтримки розвитку місцевих громад, незалежного інформаційного простору та інтеграційних процесів на локальному рівні.

Основними напрямками діяльності ІСКМ: освітній; інформаційний; дослідницький.

Основні тематичні пріоритети ІСКМ: розвиток громад; трансформація закладів культури в Центри місцевої активності; розвиток демократичних процесів; сприяння євроатлантичній інтеграції України.

Керуючі принципи:

головна мета – розвиток громад;
під розвитком громад ми бачимо розвиток людей;
індикатором виміру розвитку людей є рівень соціального капіталу;
рівень соціального капіталу – це рівень довіри між людьми;
наш шлях – підтримка місцевих ініціатив через Центри місцевої активності;
технологія – соціальна анімація;
для того, щоб соціальна анімація ввійшла в життя громад, ми навчаємо громадських активістів.

Основні форми роботи ІСКМ:

проведення освітніх заходів (семінарів, тренінгів, конференцій);
розробка навчально-методичних посібників; проведення досліджень; адвокасі кампаній;
інформування цільової аудиторії (тематичні Інтернет сторінки, бюлетені, прес-конференції);
адміністрування грантових програм.

ІСКМ успішно реалізував/реалізовує 29 соціальних проектів. Діяльність ІСКМ підтримується або підтримувалась: Фондом Євразія, ІСАР «Єднання», Фундацією прав людини, Міжнародним Фондом «Відродження», Фондом ім. Стефана Баторія, Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Комітетом виборців України, Фондом Східної Європи, USAID, Pact в Україні, NATO, Фондом ім. Ч. С. Мотта, Європейським Союзом, а також благодійними пожертвами громадян та бізнесу.

Кількісні показники діяльності Інституту соціокультурного менеджменту (прояв за роками):

Показники	2001-2016	2017	2018
Розробка та видання навчальних посібників	9	–	1
Розробка та видання інформаційних бюлетенів	42	1	3
Розробка та тиражування інших видань	26	3	6
Завантаження електронних версій видань на веб-ресурсах (за даними сайтів: iscm.org.ua, lacenter.org.ua, prostir.ua)*	127951	6205	17086
Розповсюдження друкованих версій видань	69050	1000	–
Індекс бібліографічних посилань на видання ІСКМ (за даним Google-Академії)	84	14	5
Розпочато проектів	25	2	2
Завершено проектів	24	1	2
Проведено конкурсів грантів для НДО	5	–	–
Підтримано проектів НДО	14	–	–
Проведено конкурсів для громадських активістів та журналістів	4	–	–
Нагороджено переможців конкурсів для громадських активістів та журналістів	31	–	–
Проведено досліджень	9	1	1
Проведено заходів	122	20	24
Кількість учасників заходів	2498	340	522
Кількість статей у традиційних ЗМІ (газети, журнали)	33 2	7	8
Кількість сюжетів, випущених у теле/радіо ефірах	81	6	1
Кількість інформаційних матеріалів у мережі Інтернет (інформаційні сайти, соціальні мережі, відеохостинг YouTube)*	–	113	514
Кількість відвідувачів сайтів ІСКМ: iscm.org.ua, lacenter.org.ua, www.lac.org.ua**	156664	15675	33006

*Показник вимірюється з 2017 року

**Показник вимірюється з 2010 року

Навчальне видання

Розробка концепції тренінгу: Абрамов Лев Костянтинович Азарова Тамара Василівна

Розробка програми тренінгу: Жовтило Леонід Борисович Кочанова Олена Олександрівна

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА ЖІНОК МІСЦЕВИХ ГРОМАД

Програма тренінгу

(Доповнене видання)

За загальною редакцією: Абрамов Л.К. Науковий редактор: Гур’янова О.В. Технічний редактор: Шевченко А.В.

Дизайн: Шевченко А.В.

Формат 60х84 1/8. Ум. друк. арк 20,0.

Облік. видав арк. 2,23. Тираж 250. Зам. 013.

Тиражування СПД ФО Лисенко В. Ф.

25029, м. Кропивницький, вул. Пацаєва, 14, корп. 1, кв. 101 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3904 від 22.10.2010 тел.: (0522) 322-326

Немає коментарів

Додати коментар

Календар подiй

Листопад

2024

Грудень

2024

Січень

2024

Лютий

2024

Березень

2024

Квітень

2024

Травень

2024

Найближчі події

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA523052990000026008015106552

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога