Отримання згоди підприємця про надання підтримки НДО в реалізації соціального проекту – важливий крок, який придає бізнес-структурі і НДО статусу суб’єктів корпоративного спонсорства. Відносини між суб’єктами регулюються нормами цивільного права і будуються на слідуючих принципах:
1. юридична рівність суб’єктів корпоративного спонсорства;
2. всебічна охорона прав і інтересів учасників корпоративних відносин;
3. неприпустимість зловживання відносинами;
4. свобода угоди;
5. свобода підприємницької діяльності;
6. свобода діяльності НДО.
Суб’єкти корпоративного спонсорства регулюють свої дії в сфері власницьких відносин за допомогою норм права. Основні функції права;
• регулятивна;
• охоронна;
• попереджувально-стимулююча.
Суб’єкти корпоративного спонсорства вступають між собою в правові відносини, а отже,їх поведінка має відповідати певним нормам права. Ознаки правовідносин суб’єктів корпоративного спонсорства:
1. Це суспільні відносини, які відбуваються між підприємством та НДО, які мають статус юридичних осіб;
2. Це конкретні відносини, тобто, відносини, які відбуваються між конкретними суб’єктами з приводу конкретних прав та обов’язків;
3. Рівне правове положення та правові обов’язки учасників корпоративного спонсорства,- Ці суспільні відносини врегульовані нормами права.
Суб’єкти корпоративного спонсорства – це підприємство та НДО як юридичні особи, які вступають у відносини між собою з приводу певних благ та які мають певні права та обов’язки.
Під об’єктами корпоративного спонсорства розуміють все те, з приводу чого відбуваються ці відносини, тобто, ті матеріальні та нематеріальні блага, заради яких між суб’єктами корпоративного спонсорства виникають правові відносини.
Видами об’єктів корпоративного спонсорства можуть бути:
• Речі {рухомі й нерухомі) – перехід права на речі відбувається з дотримання формальностей (письмова форма угоди; нотаріальне посвідчення, реєстрація у відповідному державному реєстрі);
• Гроші – в цивільному обігу виступають в якості речей і є юридично замінними,-
• Продукти творчої діяльності – це результат творчої, інтелектуальної праці (твори науки, літератури, товарні знаки, знаки обслуговування);
• Послуги – результат діяльності, яка не пов’язана зі створенням конкретного матеріального об’єкта, речі;
• Робота – результат діяльності, яка пов’язана зі створенням конкретного матеріального об’єкта (договір підряду, побутового замовлення і т.д.).
Зміст відносин складають права та обов’язки суб’єктів цих відносин, тобто, права та обов’язки НДО та бізнес структури.
Так, наприклад, підприємство зобов’язується перерахувати певну суму на рахунок НДО і при цьому, має право одержати звіт про використання наданих коштів. НДО, у відповідності з відповідною домовленістю, зобов’язується надати звіт про використання отриманих коштів і має право самостійно розпоряджатися ними для досягнення цілей проекту.
Юридичним фактом в корпоративному спонсорстві виступає правомірна дія у Формі угоди.
Дії – це такі юридичні факти, в яких проявляється воля суб’єктів корпоративного спонсорства (заключення угоди).
Правомірні дії – це дії, дозволені або не заборонені законом.
Угодою називається правомірна вольова дія НДО та бізнес структури, спрямована на встановлення певних прав та обов’язків.
В корпоративному спонсорстві використовується двостороння угода (договір).
Види договорів:
Ті, що підлягають поверненню, називаються угоди, в яких власницькій дії спонсора (передача коштів, власності, виконання робіт, надання послуг) відповідає зустрічний власницький обов’язок НДО.
В безповоротних угодах обов’язок виконати дії власницького характеру лежить тільки на спонсорі, який не має права вимагати зустрічного надання власності (угода про дарування, безповоротного користуваня власністю).
Враховуючи той факт, що партнерство є довгостроковими взаємовигідними відносинами між організацією та фірмою, його необхідно оформлювати у формі угоди, в якій відображено предмет угоди, права і обов’язки сторін, а також, умови його реалізації.
Для корпоративного спонсорства головним етичним принципом є соціальна відповідальність.
Відповідальність – це форма саморегуляції бізнесмена, яка виражається в усвідомлені себе як причини здійснюваних вчинків та в контролі своєї здатності виступати причиною змін в навколишньому світі.
Соціальна відповідальність бізнесмена – це його схильність поводитися у відповідності до інтересів інших людей та соціального цілого, а не у вузькоегоїстичних інтересах, дотримуватися прийнятих норм та виконувати саме рольові обов’язки.
Соціальна відповідальність спонукає бізнесмена витрачати свої кошти на соціальні та філантропічні програми.
Соціально відповідальна поведінка бізнесу проявляється в тому, що він вносить свій альтруїстичний вклад в покращення соціального середовища. Альтруїзм бізнесмена проявляється в його гуманізмі. Однак, як зазначалось вище, соціальна відповідальність підприємців основується не тільки на альтруїстичних спонуканнях, але й на прагматичних розрахунках, оскільки цивілізований підприємець усвідомлює, що, витрачаючи частину свого прибутку на вирішення соціальних проблем, підприємство в довгостроковій перспективі, створюючи сприятливе соціальне оточення, забезпечує стійкий прибуток у майбутньому.
Багато підприємств України у відповідності з етичними нормами надають підтримку соціально незахищеним групам. Однак, як показує практика, нерідко бізнес підтримує соціальні програми спонтанно, стихійно, виходячи з актуальності та значущості соціальної проблеми.
Причина, очевидно, криється в тому, що громадські організації не спромоглися переконати представників прибуткового сектору в тому, що вони є носіями передової гуманістичної, демократичної моралі. Члени громадських організацій – це найактивніша частина соціуму, яка, використовуючи свій професіоналізм, знаходить в суспільстві проблеми, які не входять до патронажу державі, та має високий моральний, інтелектуальний, практичний потенціал для успішного рішення цих проблем.
Свою етичну позицію громадська організація проявляє не тільки на підготовчому етапі формування психологічної готовності бізнесу до співпраці з третім сектором але в більшій мірі – коли підприємство віддає частину своїх ресурсів на благочинність.
Закон передбачає фінансову та аналітичну звітність тільки для благодійних фондів. Але етична позиція НДО спонукає її реалізовувати принцип відкритості навіть в тому випадку, коли умовами угоди не передбачено звітність. Адже підприємець повинен переконатися в тому, що організація, яка отримала від нього ресурси, займає чесну та відкриту позицію.
Етика НДО проявляється в тому, що вона забезпечує доступ до інформації про реалізацію проекту. З цією метою НДО;
• публікує матеріали на сторінках періодики;
• керівники проекту виступають на радіо, телебаченні, проводять прес-конференції;
• надає спонсору звітів та інформує з усіх пунктів проекту.
Отже, успішність корпоративного спонсорства багато в чому визначається відповідним юридичним забезпеченням при суворому дотриманні етичних норм.
Успішне завершення проекту також багато в чому залежить від сформованості тих умінь, які необхідні для роботи у співпраці з іншими, а саме:
• уміння вирішувати можливі конфлікти при реалізації партнерських відносин;
• високий рівень навичок міжособистісного спілкування;
• уміння поєднувати в цілісну систему вклади кожної з сторін.
По завершенню проекту необхідно його оцінити., перевірити результати і зробити спробу встановити довгострокові відносини з тією структурою, від якої ви залучили підтримку.
* – Азарова Т.В. Абрамов Л.К. Теорія та матодика корпоративного спонсорства – Кіровоград:ЦПТІ, 2003 – 124 с., розділ 2.6.