Мене звати Лілія Гарбузюк і на сьогоднішній день я тренерка, фасилітаторка та медіаторка. І цього мені вдалося досягти завдяки навчанню в Інституті соціокультурного менеджменту (ІСКМ) у навчальній програмі «Школа громадської участі-4». Згодом пройшла два рівні тренінгу для тренерів. Перший етап – це навчання, як проводити тренінги. Другий рівень – створення гайдів тренінгів. І з цього моменту я розпочала свою тренерську діяльність. Оскільки я переселенка, переїхала з Донецької області в м. Полтава, мені довелося повністю змінити рід діяльності. До цього я була бухгалтеркою. Почала свій шлях із волонтерства.
Завдяки знайомству з ІСКМ, я зрозуміла, що є можливість навчатися, і так у моє життя прийшла соціальна анімація. Після навчання у мене з’явився певний досвід не лише проведення тренінгів, а й організації. Тому що довелося зіткнутися із такою проблемою, як залучення учасників та учасниць на заходи. Найчастіше люди сидять у своїй оболонці, вони не бачать нічого і не чують, або не хочуть. І в цьому випадку до них складно достукатися та пояснити, що вони можуть розвиватися. Ініціатива «Активна громада» спрямована на підвищення свідомої активності громадян, і саме молоді. Тому ми активно з ними співпрацюємо, проводимо різноманітні заходи, дебатні турніри, всеукраїнські акції, інформаційні години, тренінги тощо. Залучаємо студентів вищих навчальних закладів, зі школами підписаний меморандум про співпрацю, адже громадянська освіта наразі дуже актуальна тема.
Завдяки навчанню в ІСКМ я змінилася, мені дали основу для подальшого розвитку та реалізації. Я як соціальний аніматор маю навички написання гайдів. Дорослих навчати важко, як нам казав директор ІСКМ Лев Абрамов із перших днів навчання. Тому що їм здається, що вони все знають, вміють і чого ви можете навчити?! У кожного своя думка. І це можна порівняти з тим, як думає влада та громада. Співробітництва та розуміння один одного немає. Тому у громадах необхідно проводити заходи, які будуть спрямовані на встановлення зв’язків. Важливо, щоб навчання протягом життя було комплексним. Тренінгові сесії з децентралізації, механізмів громадської участі були дуже для мене корисними. Я зараз впевнено проводжу тренінги, передаю свій досвід, консультую.
Не завжди є можливість залучити відомих експертів, тому ми вчимося самі та проводимо тренінги у громадах. Карантин вніс деякі мінуси до нашої діяльності, тому що довелося перейти в онлайн. Для мене це було дуже важко, тому що навіть сприйняття себе онлайн було складно. І тут мені теж допомогло навчання в ІСКМ, а саме тренінги для тренерів двох рівнів, коли ми мали змогу подивитися на себе збоку, і почути зауваження/коментарі колег, а також робота з онлайн-інструментами. Онлайн-інструменти покращують якість проведення заходу. Я бажаю всім майбутнім соціальним аніматором вірити в себе і не зупинятися вдосконалюватися.
Лілія Гарбузюк,
тренерка, фасилітаторка, медіаторка
(м. Полтава)
* Матеріал взято з “НДО-Інформ” № 1(62), 2022