Що є таке медіа грамотність, чому вона важлива в період карантину, пандемії. І саме пандемії не тільки тієї, від якої сьогодні страждає все людство. А ще від однієї, на перший погляд не такої небезпечної, як здавалося б, на фоні коронавірусу – пандемії фейків, пост правди і всього, що пов’язано з цими викликами, які надходять щоденно. А також інформації, яку ми отримуємо і споживаємо із соціальних мереж та інших ресурсів (електронних, друкованих тощо).
Сьогоднішні виклики – і пандемія, і діджиталізація, пов’язані між собою тим, що переважна більшість нашої активності переходить в формат онлайн, який передбачає більш активну взаємодію з електронними ресурсами. Значна частина українців протягом останніх декількох років розпочали все частіше використовувати соціальні мережі. І соціологи фіксують той факт, що значна кількість населення довіряють саме соціальним мережам. В той же час, соціальні дослідження говорять нам про те, що саме соціальні мережі стають тією платформою, з якої відбувається розповсюдження фейкової інформації.
Для того, щоб зрозуміти, що є фейк, наскільки він є загрозливим, ми, як правило, використовуємо конкретні ілюстрації проявів фейків. Їх можна «зустріти» в політичному інформаційному житті, побутовому, на зламі ситуацій. От, наприклад, пандемія, яка породила багато фейкової інформації, яка пов’язана з нашими очікуваннями того, яким чином можна подолати цю недугу. І переважна більшість цієї інформації з’явилася в соціальних мережах. Лікарі просто обурені цим, адже ці «рекомендації» з перевіреною і доказуваною медициною абсолютно нічого не мають. Проте вони дуже активно поширюються. Чому? Тому що людини властиво довіряти хорошому/доброму, йти за емоційним покликом. А емоція – це одна із складових фейку. Наприклад, суху статистику від Міністерства охорони здоров’я ми скоріше за НДО та заклади культури: думки, дії, досвід все залишимо поза увагою, тому що це сумні цифри, які не дають нам надію. Фейк буде «закликати» до наших почуттів, страхів в тому числі, «тримати» в інтризі. Яким чином це відбувається? За рахунок того, що досить часто чиясь думка чи оцінка надається нам як факт. «Кричущий» заголовок або назва – це також ознак неправди. Сьогодні статистика свідчить про те, що більшість користувачів соціальних мереж і не тільки в Україні, споживають інформацію тільки у заголовках, не читаючи. Перевіряйте, дивіться уважніше, не ведітеся на швидку мультиплікативну історію з переглядом у фоновому режимі.
Фейк — це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.
Джинса – замовні матеріали, що виходять під виглядом звичайних новин або інформації . Її часто не маркують як рекламу. Це – порушення професійного стандарту журналістики і маніпуляція.
Маніпуляція – від латинського слова «пригорща». Образно, це спосіб дій, який дозволяє когось тримати у власних руках.
Олена Кваша,
тренерка ІСКМ