Тетяна Котенко
Процес децентралізації надав право на отримання значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Процес ще продовжується, і, напевно, 2023 рік стане завершальним. Кіровоградщина сформувала 49 територіальних громад: хтось раніше об’єднавши розпочав самостійний розвиток, але в жовтні 2020 року був остаточний поділ всіх районів на територіальні громади (ТГ). Громади почали усвідомлювати, що вони будуть володіти всім – землями, школами, садками, будинками культури, медичними закладами тощо. Це звісно, добре. Але це потрібно утримувати, і робити це вже за рахунок місцевого бюджету. Результати роботи в першій половині 2021 року, і, відповідний досвід показує (не) спроможність громад управляти бюджетом. Громади, які утворилися раніше жовтня 2021 року, мали б краще розумітися на бюджетному процесі, і навчитися створювати додану вартість за рахунок наявних ресурсів в громадах, а не лише піддавати критиці обсяги фінансування з державного бюджету (субвенції, субсидії). Ті ж громади, які ведуть перший рік бюджетування своїх громад стикнулися з проблемами передачі майна (лікарні, садки, будинки культури). За кожним об’єктом стоять люди, а відповідно, заробітна плата, податки, соцвиплати. Кожен керівник громади розуміє, що відповідати він має перед працівником та громадою, яка його обрала.
Серед проблемних аспектів організації бюджетного процесу в громадах слід виділити недостатню обізнаність громадян у процесах бюджетоутворення, невпевненість у здатності вплинути на ці процеси, нерозуміння механізмів діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС) щодо ухвалення рішень, що стосуються бюджету. Найбільш прийнятними для нас шляхами подолання цих проблем є інформування громади про структуру місцевих бюджетів, ініціювання громадських обговорень щодо бюджету, формування у громадян навичок моніторингу та аналізу бюджетної інформації, яка має бути у вільному доступі на сайтах місцевих рад.
Наше держава робить все можливе у правовому полі для забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок. Тому давайте говорити про те, що бюджетний процес і його формування має включати гендерно орієнтоване бюджетування (ГОБ). Це наразі вимога часу, цілей сталого розвитку ООН, яких Україна має дотримуватись. Представникам громад необхідні не тільки знання щодо нових ефективних методів управління бюджетними коштами, які передбачають встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання, але й системна експертна/консультативна підтримка з питань планування, складання програм і бюджетів відповідно до потреб та інтересів кінцевих бенефіціарів – жінок і чоловіків у всій їхній різноманітності. Дуже важливо, щоб переваги ґендерно орієнтованого бюджетування були зрозумілими для керівництва громад і щоб ҐОБ був прийнятий як стратегічний напрямок належного врядування. В цьому процесі велику роль відіграє громадськість та жінки, які все більше почали заявляти про рівні права і відстоювати свої інтереси.
Слід звернути увагу на необхідність розроблення Стратегії розвитку громад із залученням фахівців з регіонального розвитку. Переглянувши деякі сайти ТГ Кіровоградської області я не знайшла результатів громадських обговорень, хоча громади створені вже давно. Робочі групи по розробці Стратегій формуються, але подекуди вони мають формальний характер. Маю можливість комунікувати з представниками ТГ і коли запитуєш у них про Стратегію, то чую відгуки про те, що навіщо вона, адже ми і так знаємо куди рухатися. В такому разі, як громади можуть залучати інвесторів, формувати бюджети розвитку (а не «проїдання») і бути в унісон з громадськістю? До того ж низка державних законів передбачає залучення громадськості до участі у бюджетних процесах на місцевому рівні, з можливістю впливати на розмір видатків з бюджету. Якщо ви на етапі обговорення будете відкритими і дієвими з громадськістю – це лише посилить довіру до органів влади. Громадськість повинна мати доступ про результати діяльності ОМС в публічному просторі.
В іншому випадку, населення громади буде отримувати «готовий продукт» до дій, який може «не вписуватися» у свідомість більшості мешканців. І це є проблема ТГ, на жаль, не лише Кіровоградщини.
Місцеве самоврядування – це рівень, максимально наближений до громадян, і ця близькість повинна, насамперед, підвищити участь громадськості в управлінні місцевими справами. Громадськість Кіровоградщини за останні 5-7 років стала більше свідомою і активною. Проте культурі ведення громадської діяльності також ще потрібно навчатися.
На рахунок проблемних питань і чого бракує? Сьогодні я була присутня на нараді в Кіровоградській торгово-промисловій палаті з представниками ТГ області. Ми обговорювали різні питання, в тому числі щодо джерел формування бюджету громад. Всі знають, що бюджет формується із загального і спеціального фонду. Так, наповнення спеціального фонду можливе лише за проактивної позиції влади, бізнесу і громадськості. Тому що багато ініціатив на території громади можуть проводитися громадськістю, відповідно, залучаючи фінансування. І це важка праця. Для громадськості дуже важливо, щоб органи влади підтримували їх ініціативи, були відкритими до співпрацювати. Звісно, що одночасно всіх неможливо задовольнити в потребах, але потрібно прагнути до кращого. Слід звернути увагу на ще один дієвий інструмент довіри до органів влади – це громадський бюджет. Громади Кіровоградщини мають гарні приклади реалізації проєктів в рамках Громадського бюджету і така співпраця в інтересах громади спонукає до подальших кроків.
Тож, необхідною є трансформація свідомості суспільства від орієнтації на споживання суспільних благ до активної участі у житті громади. Адже участь громадян у політичному та суспільному житті є фундаментальною основою будь-якої демократичної системи. Час прагне зміцнити діалог та співробітництво між органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством у процесі прийняття рішень. Бажаю громадам Кіровоградщини успіхів та процвітання!
Матеріал взятий із інформаційного бюлетеню “НДО_Інформ” №1(60), 2021. Більш детальніше за посиланням
Підготовлено в рамках проєкту «Місцевий бюджет – спільна справа», діяльність якого відбувається у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ІСКМ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу