• Соціальне замовлення як форма залучення бюджетних грошей для реалізації місцевих цільових програм *

    • 30.03.2010
    • Опубліковано : admin
    • 0 Коментар
    • 3613
    • Роздрукувати

    Відомо, що НДО стосовно держави виконують дві функції: опозиційну й творчу.
    Опозиційна функція спрямована на призупинення державних планів і програм, які негативно впливають на демократичні перетворення. Форми опозиційного відношення можуть бути різними: організація акцій протесту, використання судів для перегляду офіційних рішень, об’єднання зусиль із політичною опозицією або профспілками, використання засобів масової інформації й неофіційних каналів зв’язку для формування суспільної думки та ін.
    Творча функція знаходить своє вираження в тому, що неурядові організації розвивають власні програми в напрямку розширення послуг для різних верств населення. При виконанні творчої функції організації третього сектору стосовно державних структур займають позицію співробітництва з тими державними службами, які надають населенню послуги. Форми такого творчого партнерства різноманітні: громадські організації проводять тематичні тренінги для державних службовців, пропонують державі оригінальні технічні вирішення тих або інших проблем. Однієї з найбільш ефективних форм установлення партнерських відносин НДО з державою є соціальне замовлення.
    Соціальне замовлення – це комплекс заходів організаційно-правового характеру, спрямованих на вирішення соціальної проблеми в масштабах усієї держави або окремої адміністративно-територіальної одиниці, які здійснюються некомерційними організаціями за рахунок засобів бюджету й інших джерел на основі соціального контракту з органами державної влади або місцевого самоврядування. При цьому вирішення соціальних проблем здійснюється, як правило, за допомогою цільових соціальних програм (соціальних проектів), а виконавець соціального замовлення визначається на конкурсній основі.”. [9]
    Як бачимо, за допомогою соціального замовлення громадські організації залучають ресурси державних структур для реалізації своєї місії, а саме: на контрактній основі вони беруть безпосередню участь в урядових соціальних програмах.
    Ця форма взаємодії державного й суспільного секторів одержала досить широке поширення в демократичних країнах, що мають соціально орієнтовану економіку. Аналізуючи соціальну політику розвинених країн Заходу й США, Н.Хананашвилли й У.Якимець відзначають, що у Франції 80% ресурсів некомерційні організації одержують від держави на контрактній основі, у Німеччині цей показник дорівнює 70%. У громадських організаціях США більше однієї третини становлять ресурси, які надійшли від держави. [16].
    В Україні соціальне замовлення розроблене й апробоване в Одесі. Соціально-економічні, правові аспекти цієї проблеми описуються співробітниками асоціації підтримки громадських ініціатив “Ковчег” у роботі “Соціальне замовлення в Україні: обґрунтування й впровадження”. На думку авторів, “…впровадження в практику роботи міської ради і його органів такого ефективного механізму взаємодії влади з некомерційними організаціями як соціальне замовлення дозволить об’єднати зусилля органів місцевого самоврядування, некомерційних організацій і бізнесменів, і направити їх на максимально адресне й ефективне вирішення життєво важливих соціальних проблем міста” [13, стор. 61]. Аналіз практики використання соціального замовлення в Україні дозволяє виділити ряд поступально послідовних кроків, які допоможуть впровадити цю технологію на місцевому рівні.
    Крок 1.Розробка документів, необхідних для впровадження соціального замовлення й відповідних існуючим нормативно-правовим актам України. Це завдання вирішує ініціативна (робоча) група, у яку входять: активісти громадських організацій, депутати міської ради, експерти по розробці й оцінці соціальних програм і проектів, а також фахівці в сфері права.
    Найбільш важливим документом для впровадження соціального замовлення в місцевій громаді є “Положення про соціальне замовлення”, що згодом повинне бути затверджене відповідним органом місцевого самоврядування. Значну допомогу в розробці даного документа може зробити “Положення про соціальне замовлення в місті Одесі”, розроблене постійною комісією міської ради по вдосконалюванню структури керування містом разом з Одеським суспільним інститутом соціальних технологій і Асоціацією підтримки цивільних ініціатив “Ковчег”. Положення розроблене відповідно до існуючої в Україні нормативно-правової бази й складається із семи розділів:
    У першому розділі розглядаються загальні положення, де визначається понятійний апарат, що використовується у Положенні; визначається мета соціального замовлення й принципи, на яких він будується; формулюється проблематика, для вирішення якої необхідний даний механізм соціального партнерства (У Додатку до Положення); розкриваються рівні застосування соціального замовлення, а також джерела фінансового забезпечення.
    У другому розділі розкривається зміст підготовки соціального замовлення. Тут описуються механізми визначення пріоритетних соціальних проблем, вимоги до формування завдань і розробки цільових соціальних програм і соціальних проектів, а також установлюються принципи відбору замовників соціального замовлення.
    Третій розділ присвячений окремим аспектам визначення виконавців соціального замовлення: формуванню конкурсної комісії, її повноваженням і організації роботи; вимогам до змісту оголошення про конкурс і до організацій, що подають заявки на участь у конкурсі; механізмам організації й оприлюдненні підсумків конкурсу.
    Четвертий розділ визначає організаційно-правові аспекти формування соціального контракту.
    П’ятий розділ – “Організація виконання соціального замовлення”. У цьому розділі визначаються права й обов’язки замовника й виконавця соціального замовлення; взаємодія суб’єктів, що беруть участь у проекті; порядок розв’язання суперечок сторін і умов розірвання соціального контракту.
    Шостий розділ присвячений питанням оцінки результатів виконання соціального проекту.
    У сьомому розділі формулюються деякі заключні положення.
    Положення про соціальне замовлення обов’язково приймається рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування.
    Поряд з Положенням про соціальне замовлення ініціативна група розробляє й організаційно-методичний супровід впровадження соціального замовлення. Першорядне значення в цьому аспекті має визначення найбільш пріоритетних напрямків, у яких доцільне використання механізму соціального замовлення. Цей етап, власне кажучи, є стадією виявлення й формулювання проблеми конкретної цільової групи (ветеранів, безробітних, малозабезпечених громадян, біженців, звільнених з місць позбавлення волі, дітей, позбавлених батьківської опіки, і т.п.). Для формулювання переліку найбільш актуальних проблем, які можна вирішити за допомогою технології соціального замовлення, залучаються різні структурні елементи місцевої громади, а також окремі громадяни. У їхньому числі: НДО й ініціативні групи громадян місцевої громади, органи самоорганізації населення, депутати й депутатські групи. Складений робочою групою перелік пріоритетних соціальних проблем також затверджується міською (районною, сільською) радою й включається в план соціально-економічного розвитку місцевої громади.
    Крок 2. Формулювання завдань, спрямованих на вирішення пріоритетних соціальних проблем. Цей крок в основному виконують органи державної влади й місцевого самоврядування, які безпосередньо відповідальні за вирішення тієї або іншої проблеми й мають для цього відповідні ресурси. Однак до цієї роботи можуть залучатися й громадські організації, що виступають із ініціативою щодо вирішення даної проблеми. Завдання на вирішення сформульованих пріоритетних соціальних проблем місцевого соціуму затверджуються сесією міської (районної, сільської) ради одночасно із затвердженням плану соціально-економічного розвитку й бюджету відповідного органу місцевого самоврядування на майбутній календарний рік.
    Крок 3. Розробка цільових соціальних програм. Ініціатори застосування технології соціального замовлення в м.Одесі визначають соціальну програму як “комплекс взаємопов’язаних за метою, ресурсами, виконавцями і строками виконання соціальних проектів і заходів, що забезпечують вирішення соціальних проблем у масштабах всієї країни або окремої території” [13, стор.79] Ця робота проводиться одночасно з формулюванням конкретних соціальних завдань. Програма розробляється представниками органів місцевого самоврядування за участю громадськості. У програмі визначаються обсяги засобів, які передбачається виділити для фінансування робіт за соціальним замовленням із бюджетних, а також позабюджетних джерел, у тому числі із цільових фондів органів місцевого самоврядування
    Крок 4. Створення конкурсної комісії й визначення переможця (виконавця). Виконавці соціального замовлення обов’язково визначаються на конкурсній основі створеною при органі місцевого самоврядування конкурсною комісією. Склад комісії повинен бути представлений всіма структурами місцевої громади (влада, бізнес, неурядові організації). З огляду на той факт, що як замовник у соціальному замовленні виступає орган державної виконавчої влади й місцевого самоврядування, основне ядро комісії повинна становити влада (депутати місцевої ради, фахівці, що працюють у районних адміністраціях, виконкомах). Вимоги до членів комісії – компетентність у сфері соціального розвитку місцевої громади. Що стосується представників бізнесу, тое найбільшу користь у діяльності комісії принесуть ті підприємці, які мають досвід філантропічної діяльності. Із представників НДО варто залучати тих лідерів, які очолюють стабільні, що зарекомендували себе в місцевій громаді, та організації, що мають не тільки позитивний досвід роботи в наданні соціальних послуг, але й у встановленні партнерських відносин з місцевою владою.
    Члени конкурсної комісії виконують наступні функції:
    Розробляють методичний матеріал про умови конкурсу й строки його проведення;
    Поширюють повідомлення про проведення конкурсу через ЗМІ й інші джерела інформації;
    Попередньо знайомляться із заявками, що надійшли, і оцінюють їх заздалегідь розробленимих критеріями;
    Беруть участь у голосуванні по питанню визначення виконавця соціального замовлення.
    В інформаційно-методичний матеріал про конкурс доцільно включити наступні розділи: мета програми, у рамках якої оголошується конкурс; тематика проектів і основні вимоги до них (які організації можуть брати участь, тривалість проекту, коментарі до їхнього оформлення, критерії оцінки проектів та ін.); типові види діяльності, які будуть фінансуватися; суми контрактів; перелік додаткових матеріалів до основної заявки. Громадські організації повинні також знати, що вони допускаються до участі в конкурсі лише в тому випадку, якщо підтвердять здатність самостійно або за допомогою спонсора профінансувати заздалегідь установлену комісією частину загальної вартості проекту.
    Для конкурсної комісії, як і для робочої групи, що розробляє пакет документів, головним принципом діяльності є відкритість всіх процедур, тому на засідання комісії необхідно запрошувати журналістів, експертів, представників громадськості.
    На підставі розгляду індивідуальних позицій членів конкурсної комісії шляхом відкритого голосування визначається переможець конкурсу (виконавець проекту).
    Крок 5. Складання контракту (договору).
    Виконавець соціального замовлення, визначений конкурсною комісією, заключає із замовником соціальний контракт (договір), що підписується обома сторонами. З моменту підписання контракту виконавець і замовник стають суб’єктами соціального замовлення й вступають між собою в правові відносини, які регулюються нормативно-правовими актами.
    Елементами правовідносин у соціальному замовленні є:
    Суб’єкт;
    Об’єкт;
    Зміст;
    Суб’єкти соціального замовлення це замовник і виконавець як юридичні особи, які вступають у правові відносини між собою з приводу певних благ і мають певні права й обов’язки. При цьому замовником є орган державної виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, а виконавцем – НДО, що перемогла в конкурсі проектів.
    Об’єкт соціального замовлення – соціальна проблема (комплекс соціальних проблем), що відбиває соціальні потреби певної цільової соціальної групи” [13; стор. 68–69]. Іншими словами: об’єктом соціального замовлення є все те, із приводу чого між суб’єктами виникають відносини (матеріальні й нематеріальні блага). Видами об’єктів соціального замовлення можуть бути:
    Речі (спонукувані і нерухомі) – перехід права на речі відбувається з дотриманням формальностей (письмова форма договору; ноториальне посвідчення; реєстрація у відповідному державному реєстрі);
    Гроші – у цивільному обігу виступають як речі і є юридично замінними;
    Продукти творчої діяльності – це результат творчої, інтелектуальної діяльності, здобутки у науц літератури, товарні знаки, знаки обслуговування;
    Послуги – результат діяльності, що не пов’язана зі створенням конкретного матеріального об’єкту, речі;
    Робота – результат діяльності, що пов’язаний зі створенням матеріального об’єкту (договір підряду, побутового замовлення й т.п.)
    Зміст відносин становлять права й обов’язки суб’єктів соціального замовлення, тобто права й обов’язки НДО й органа державної виконавчої влади або органа місцевого самоврядування, що виступають як замовник. Так, наприклад, замовник зобов’язується перерахувати певну суму на рахунок НДО й при цьому має право одержати звіт про використання наданих грошей. НДО відповідно до домовленості зобов’язується представити звіт про використання отриманих засобів і має право одержати звіт про використання наданих грошей. НДО, відповідно до домовленості, зобов’язується надати звіт про використання отриманих коштів і має право самостійно розпоряджатися ними для досягнення цілей проекту. Стосунки між суб’єктами соціального замовлення оформляються у формі договору або соціального контракту на виконання соціального замовлення. У контракті визначаються суб’єкти правових відносин, їхні права й обов’язки, вартість робіт і порядок розрахунків, а також порядок здачі й приймання робіт. У даному документі вказуються також терміни дії контракту й порядок вирішення спірних питань.
    Контракт підписується вповноваженими представниками суб’єктів соціального замовлення.
    Крок 6. Виконання соціального замовлення здійснюється відповідно до змісту соціального проекту, у якому дається календарний план основних видів діяльності, з урахуванням затвердженого кошторису витрат.
    Крок 7. Оцінка результатів виконання соціального замовлення. Замовник здійснює моніторинг ходу виконання робіт і якості послуг, що надає виконавець. Якщо проект здійснений відповідно до умов контракту, то після його завершення оформляється акт приймання виконаних робіт. Цей документ підписується повноважними представниками суб’єктів соціального замовлення й служить підставою для перерахування громадській організації частини, що залишилася, основного фінансування, передбаченого соціальним контрактом.
    На думку розроблників соціального замовлення в Україні, впровадження цієї технології призведе “до активного формування ринку соціальних послуг з реальною конкуренцією та тенденцією щодо підвищення якості, і зниженню витрат на надання соціальних послуг, максимальному наближенню до споживача. Тобто сприятиме досягненню максимального ефекту при мінімальних затратах”.

    * – Азарова Т.В. Абрамов Л.К.  Ресурсне забезпечення громадських ініціатив – Кіровоград:ІСКМ, 2008 – 100с., розділ 5

Немає коментарів

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

Календар подiй

Липень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Серпень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Вересень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Жовтень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Листопад
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Грудень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Січень
2024
П
В
С
Ч
П
С
Н
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Найближчі події

ПІДТРИМАТИ НАШУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Найменування юридичної особи – Громадська організація “Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту”.

Код ЄДРПОУ – 26114563.

Номер рахунку -UA523052990000026008015106552

Призначення переказу – Безповоротна фінансова допомога